| Главная » Файлы » Курсовые работы » Курсовые проекты |
Організація і тактика огляду місця події
| [ Скачать с сервера (88.9 Kb) ] | 09.11.2017, 08:17 |
| Вступ…………………………………………………………………………………3 Розділ 1 Процесуальний порядок огляду місця події………………………….5 1.1. Поняття, види та принципи огляду……………………………………….....5 1.2. Система тактичних прийомів при неповному відображенні події злочину та відсутності відображення події злочину……………………………………….9 1.3. Система тактичних прийомів при фальшивому відображені події злочину…………………………………………………………………………...…12 Розділ 2 Тактика огляду місця події……………………………………………15 2.1. Етапи огляду місця події ………………...…………………………………15 2.2. Фіксація результатів огляду місця події …………………………………..19 Розділ 3 Проблематика організації і тактики огляду місця події………….24 3.1. Проблеми залучення спеціалістів до проведення огляду місця події…...24 3.2. Проблеми залучення понятих за участі у проведені огляду…….……….30 Висновок……………………………………………………………………………36 Список використаних джерел…………………………………………………….38 Вступ Актуальність теми полягає в тому, що іноді під час здійснення дослідження огляду місця події немає повного відображення подій злочину бо такі зовсім є відсутніми. Також іноді бува.ть випадки коли є фальшиве відображення подій злочину. Важливим моментом є те, що одна слідча дія – огляд - може бути проведена ще до порушення кримінальної справи. Вона є первісною і невідкладною. Повязане це з необхідністю отримання інформації при обставини події в початковому, незмінному стані, а затягування з проведенням огляду може призвести до втрати речових доказів та істотної зміни картини місця події. Невідкладність огляду місця події пояснюється необхідністю своєчасного та швидкого отримання інформації з метою організації розшуку злочинця та проведення слідчих дій, спрямованих на розкриття злочину. Однак для розгляду даного питання варто зазначити, що оглядом є слідча дія, яка являє собою безпосереднє сприйняття слідчим, дізнавачем, прокурором, суддею (судом) об’єктів з метою виявлення слідів злочинів та інших речових доказів, з’ясування обстановки події, а також інших обставин, які мають значення для справи. Основним змістом слідчого огляду є чуттєве сприйняття властивостей, ознак об’єктів, що оглядаються, їх стану та зв’язку між ними. Це означає, що дізнавач або слідчий упроцесі проведення цієї слідчої дії використовує в основному методи чуттєво раціонального пізнання: спостереження, порівняння, аналіз, синтез об’єктів та їх властивостей. Стан наукової розробки положень із зазначеної тематики зробили такі вчені, як О. Я. Баєв, А. І. Вінберг, В. І. Громов, Г. Ю. Жирний, Н. І. Клименко, В. О. Коновалова, В. І. Попов, Д. О. Турчин, М. Л. Цимбал, І. М. Якимов. Метою наукових досліджень з відповідної проблеми є: 1. Дослідження найголовніших аспектів юридичної природи організації і тактики огляду місця події; 2. Розробленням висновків та науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення у законодавства України у здійсненні огляду місця події із залученням понятих; 3. Чітке виокремлення принципів огляду місця події, у науці; 4. Дослідження механізму фіксації (протоколювання) та структура протоколу; Об'єктом дослідження є виникнення та порядок здійснення огляду місця події слідчим, із залученням понятих. Також особливості, які виникають при тактичних прийомів при неповному відображенні події злочину та відсутності відображення події злочинуа також система тактичних прийомів при фальшивому відображені події злочину. Предметом процесуальний порядок огляду місця події, процесуальні права та обов’язки, що винимають у слідчого та правовідносини що виникають у понятих при зді йснені огляду місця події. Розділ 1 Процесуальний порядок огляду місця події 1.1. Поняття, види та принципи огляду Огляд – це слідча (розшукова) дія, в ході якої виявляють, безпосередньо сприймають, оцінюють і фіксують стан, властивості та ознаки матеріальних об’єктів з метою отримання фактичних даних, що мають значення для встановлення істини у кримінальній справі. Огляд проводиться слідчим, прокурором з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального право- порушення (ч. 1 ст. 237 КПК України) [15]. Процесуальні вимоги до проведення цієї слідчої дії закріплені у ст. 223 «Вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій» КПК, яка встанов- лює загальні правила проведення слідчих дій, та у ст.ст. 237-239 КПК України КПК, які встановлюють правила проведення слідчої дії, як «Огляд». Огляд місця події є одним з видів слідчої (розшукової) дії. Більш того, ця слідча дія, згідно ч. 3 ст. 214 КПК України, є невідкладною і може бути проведена до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування. У криміналістиці місцем події називають ділянку місцевості або приміщення, у межах якого виявлені сліди зробленого злочину. Границі місця події можуть бути досить чіткими в тих випадках, коли події розгорталися строго в одному місці, наприклад, у випадку здійснення злочину, допустимо вбивства, у квартирі багатоквартирного будинку, місце події буде обмежено рамками цієї квартири. При масштабних подіях, таких як катастрофа поїзда або літака, місце події може становити площу в десятки гектарів землі. Чіткі природні границі місця події можуть бути встановлені не завжди, у цих випадках їх встановлюють штучно, наприклад, радіусом у двісті метрів навколо трупа, виявленого в лісистій місцевості. Треба розмежовувати поняття «місце події» та «місце злочину». Останнє – це місце здійснення злочину. А тому по одному кримінальному провадженню (справі) можуть бути кілька місць події. Наприклад, убивство відбулося у квартирі, потім труп вивезений і захований за містом. У цьому випадку ми виділимо два місця події. Частіше доводиться зіштовхуватися з випадками, коли місце виявлення трупа є місцем вчинення злочину [1, с. 200-201]. Огляд місця події – це слідча дія, що полягає у безпосередньому вивченні території, на якій зроблено той або інший злочин, з метою ретроспективного розуміння сутності події, що відбулася, а також здійснювана для виявлення, фіксації й вилучення речових й інших доказів як свідоцтв того, що відбулося. Процесуальний порядок огляду місця події строго регламентований законодавством. Так, як вже відмічалося, це загальні вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій, які встановлені в ст.ст. 223, 237 КПК України, а саме: • слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз’яснюються їх права і обов’язки, передбачені Кримінально-процесуальним кодексом, а також відповідальність, встановлена законом; • проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затри- мка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного; • слідчий, прокурор зобов’язаний запросити не менше двох незацікавлених осіб (понятих) для пред’явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в ін- ших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне; • понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження [8, с. 90]. Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Варто зазначити, що у випадках, які не терплять зволікання, огляд місця події може бути зроблений до порушення кримінального провадження (справи). У цих випадках, при наявності до того підстав, кримінальне провадження пору- шується негайно після проведення огляду місця події. Огляд місця події – єдина слідча дія, у відношенні якої закон робить виключення й дозволяє його проведення до порушення кримінального провадження (справи). За результатами огляду місця події складається протокол з дотриманням вимог. На цьому етапі слідчий та інші учасники огляду аналізують зібрані дані, оцінюють, наскільки повно їм вдалося вирішити поставлені завдання. У результаті такого аналізу можливо виявити недогляди й виправити їх шляхом повторного огляду ключових об’єктів місця події. Здебільшого доцільно зробити повторний збіглий огляд місця події. З урахуванням досвіду вже зробленого огляду можна виявити раніше не замічені важливі деталі або поновому глянути на раніше оглянуті ділянки місця події [10]. Потім складається остаточний варіант протоколу. За правилами упаковуються предмети, що вилучають з місця події, приймаються міри до збереження елементів місця події, важливих для справи, які неможливо вилучити. Що ж стосується видів та принципів- то доречно зазначити, огляд, як слідча дія, поділяється на декілька видів: а) огляд місця події; б) огляд предметів і документів; в) огляд ділянок місцевості та приміщень, які не є місцем події; г) огляд трупа; ґ) огляд тіла живих осіб (освідування); д) огляд тварин; е) огляд транспортних засобів [2, с. 89-101]. Здійснення огляду місця події підпорядковане певним принципам, до яких належать: 1) Своєчасність огляду. Огляд місця події здійснюється негайно після отримання повідомлення про подію злочину, у будь-який час доби. Огляд може бути відкладений у зв’язку з несприятливими умовами (неможливістю прибуття, відсутністю транспорту, станом погоди), але з обов’язковим розпорядженням про охорону місця події. Своєчасність огляду забезпечує отримання всебічної інформації про подію і оперативність у здійсненні розшукових заходів; 2) Об’єктивність і повнота огляду. Об’єктивність огляду означає всебічне обстеження всієї обстановки, слідів і речових доказів. Як правило, при огляді місця події слідчий виходить з первісної інформації про подію, яка отримана після прибуття на місце події, а також з тих версій, що виникають під час огляду. Таких версій може бути декілька і згідно з кожною з них має здійснюватися огляд. При цьому не слід перебувати у полоні однієї з версій, якою б правдоподібною вона не здавалась, і відповідно лише до неї виявляти сліди і речові докази. Треба враховувати також й контрверсії, які дозволяють під іншим кутом зору тлумачити подію, що мала місце, та пам’ятати про можливі інсценування події, створення слідової картини, яка спотворює сутність події; 3) Планомірність огляду. Слідчий огляд передбачає певний порядок у діях слідчого: визначення порядку огляду, його меж, послідовності пересування по території або приміщенню, що оглядається, а також визначення об’єктів (слідів, речових доказів), які можуть мати місце у зв’язку з подією злочину. Планомірність передбачає й обрання методів огляду (ексцентричний, концентричний, фронтальний та ін.). Під час огляду місця події вивчаються обставини, за яких відбулася подія, зміни у розташуванні різних об’єктів, сліди осіб, які вчинили злочин, знаряддя і засоби вчинення злочину, а також сліди, залишені цими знаряддями. Увага слідчого має концентруватися також на речових доказах, виявлення яких пов’язане з подією злочину; 4) Застосування науково-технічних засобів. Цей принцип огляду місця події стосується виявлення і фіксації слідів і речових доказів, що у багатьох випадках неможливе без застосування науково-технічних засобів. Так, виявлення слідів рук (невидимих і слабковидимих), ніг, крові, мікрочасток вимагає застосування спеціальних науково-технічних засобів, значна кількість яких є у слідчій валізі, однак при огляді можуть бути використані також інші науково-технічні засоби, що передбачає залучення спеціаліста. Під час огляду місця події важливо дуже обережно поводитись з речовими доказами, щоб запобігти їх втраті або пошкодженню, яке виключило б їх використання для здійснення експертизи. Саме тому при застосуванні науково-технічних засобів необхідно дотримуватись правил упаковки і фіксації виявленого. Важливим засобом фіксації окремих слідів, речових доказів, як і усіх обставин події, є фото- або відеозйомка. Застосована згідно з передбаченими правилами, вона сприяє об’єктивному відображенню загальної й слідової картини, які спостерігалися під час огляду місця події. 1.2. Система тактичных прийомів при неповному відображені події злочину та відсутності відображені події злочину Система тактичних прийомів при неповному відображенні події злочину включає такі прийоми: 1) аналіз окремих слідів (предметів), їх ознак, розташування; 2) використання уявної реконструкції окремих елементів події; 3) моделювання з метою відтворення події, яка відбулася; 4) зіставлення модельованої події і реальної картини місця події. Така система використовується у разі, коли на місці події виявлені окремі предмети чи сліди злочину і механізм події недостатньо виражений. Огляд місця події при неповному відображенні події злочину необхідно розпочинати з аналізу окремих слідів (предметів), їх ознак, розташування. Цей тактичний прийом дозволяє визначити об’єкти, які мають значення у справі, встановити зв’язки між окремими слідами та їх можливе місцезнаходження [15, с. 22-25]. Неповнота події злочину викликає необхідність використовувати уявну реконструкцію його окремих елементів. Уявне реконструювання здійснюється на підставі відображень наявних образів, що виникають у слідчого як наслідок сприйняття певних об’єктів і (або) їх опису. Уявна реконструкція можлива після ретельного аналізу окремих слідів на місці події. Вона надає широкі можливості висунути припущення щодо відсутніх елементів події, дозволяє відновити (уявно) її деталі, простежити зв’язки і залежності між наявністю (відсутністю) інших деталей. Важливим тактичним прийомом у цій системі виступає моделювання з метою відтворення події, що відбулася. Найбільший інтерес з точки зору пізнавальної функції моделей, які відновлюються в процесі огляду місця події, викликає те, що їх виникнення і руйнування здійснюються в міру виявлення та оцінки доказової інформації. При неповному відображенні події злочину таке моделювання може стосуватися: а) частки події; б) її найбільш загальних рис; в) кількох передбачених моделей. У ситуації неповного відображення події злочину існує необхідність у зіставленні побудованої моделі події і реальної картини місця події. Такий прийом виконує контрольну функцію, яка дозволяє встановити наявність невідповідностей і суперечностей між ними або підтвердити їх збіг [12, с. 128]. Інша система тактичних прийомів використовується у тих випадках, коли подія злочину не знаходить свого явного відображення. Система тактичних прийомів при відсутності явного відображення події злочину охоплює такі прийоми: 1) зіставлення первинних даних з інформацією місця події; 2) залучення до участі в огляді осіб, які повідомили про злочин; 3) аналіз ознак знищення слідів; 4) аналіз іншої інформації місця події та її зіставлення зі встановленими фактами. Відсутність явного відображення події злочину передбачає необхідність використання тактичного прийому, який полягає у зіставленні первинних даних з картиною місця події. Цей прийом дозволяє зіставити інформацію, що надходить від потерпілого чи іншої особи, з інформацією місця події. Таке зіставлення надає слідчому можливість припустити, міг чи об’єктивно не міг бути вчинений злочин у цьому місці, які сліди повинні були б залишитися, їхню локалізацію. У процесі зіставлення можуть бути встановлені й певні суперечності, неточності між описом місця потерпілим чи іншою особою і реальним місцем [21]. Дуже корисним може стати використання такого тактичного прийому системи, як залучення до участі в огляді осіб, котрі повідомили про злочин. Вони можуть надати істотну допомогу слідчому у визначенні меж місця події, виявленні окремих слідів та предметів або ознак їх знищення. Наступним тактичним прийомом у даній системі є аналіз ознак знищення слідів на місці події. Зміни зі слідами можуть відбуватися як наслідок впливу природних умов або дій злочинця. Злочинець іноді намагається «стерти» відображення події, змінює обстановку на місці злочину. У цьому разі відбувається зміна слідів злочину на сліди їх знищення. Система тактичних прийомів, що розглядається, передбачає використання й такого прийому, як аналіз іншої інформації місця події та її зіставлення із встановленими фактами. Окремі деталі місця події, які не пов’язані безпосередньо з розслідуваною подією, могли вплинути на її механізм. Такі об’єкти співставляються із вже встановленими фактами з метою визначення їх належності до справи [28, с. 61,63-65]. 1.3. Система тактичних прийомів при фальшивому відображені події злочину Системи тактичних прийомів при фальшивому відображенні події злочину. Така система повинна бути спрямована на виявлення негативних обставин, що несуть у собі інформацію не про істинну подію, а про дані, які порушують природне співвідношення причини і слідства, — про інсценування злочину. Ця система прийомів може бути запропонована у вигляді зіставлення: 1) інформації місця події з традиційним, природним перебігом події; 2) інформації місця події з типовими аналогами; 3) слідів (предметів) з довідковими даними; 4) слідів (предметів), виявлених на місці події, між собою; 5) даних місця події з доказами, точно встановленими у справі. Фальшиве відображення події злочину може бути встановлено шляхом зіставлення інформації місця події з традиційним, природним ходом події. Ця традиційність, природність визначається уявленням слідчого про її закономірний розвиток [30, с. 205-207; с. 297-302]. Слідчий сприймає обстановку місця події як людина, яка володіє спеціальною підготовкою та навичками роботи у даній галузі. Професійні знання допомагають йому визначати докази, що повинні бути виявлені у цих обставинах, співвідносити їх з дійсністю та її особливостями. Можливість розкриття будь-якого інсценування зумовлена, по-перше, тим, що злочинець із суб’єктивних причин не може бездоганно інсценувати обстановку події, бо він не має відповідних знань, у його розпорядженні не завжди є необхідні технічні засоби, а, по-друге, інсценування об’єктивно не може збігатися з дійсною картиною події. Різниця у змісті цих подій, механізмі утворення слідів, характерні дії учасників накладають певний відбиток на місце події. Тактичний прийом зіставлення інформації місця події з природним перебігом події дозволяє виявити негативні обставини, що суперечать йому. Так, при уявному порівнянні існуючої обстановки з належною остання завжди відрізняється неповнотою і абстрактністю. Тому, аби успішно здійснювати таке порівняння, треба володіти певними, достатньо повними образами — уявленнями [26, с. 76; с. 81-83]. Важливе значення має тактичний прийом, який полягає у співставленні інформації місця події з типовими аналогами. Використання аналогії забезпечує перенесення знань щодо одних фактів на інші, якщо між відомими і досліджуваними фактами є схожість. Як типові аналоги можуть бути запропоновані: 1) типові ознаки певного виду злочину; 2) типові способи вчинення та приховування злочинів. У процесі зіставлення слідів, предметів, ознак з типовими аналогами можуть бути виявлені й такі фактичні дані (або їх відсутність), яких не повинно бути (або вони мають обов’язково бути). Ці негативні обставини виступатимуть своєрідними сигналами фальшованого відображення події злочину. У криміналістичній літературі запропоновані переліки типових ознак, що характеризують ті чи інші способи злочинів. Так, стосовно розслідування вбивств є ознаки, що характеризують повішення, падіння з висоти, удавлення руками чи зашморгом та ін. Такі ознаки можуть бути використані при огляді місця події як типові аналоги [20, с. 376-382]. Як тактичний прийом у цій системі є зіставлення слідів (предметів), виявлених у процесі огляду місця події, з довідковими даними, що являють собою типовий опис слідів, їх форми, локалізацію. До довідкових даних можуть належати й типові сліди, що свідчать про інсценування злочину. Зокрема, до таких даних можуть належати: а) наявність трупних плям, що суперечать даній позі трупа (трупні плями на спині трупа, який лежить обличчям додолу); б) дві (або більше) странгуляційні борозни за наявності одинарної петлі; в) наявність замкненої странгуляційної борозни і слідів крові з рота чи носа або з інших частин тіла, які розміщуються нетипово стосовно пози трупа (наприклад, слід крові з рота до вуха трупа, який висить у зашморгу); г) відсутність на руці трупа бризок крові, які повинні попасти на неї при пострілі у голову з пістолета з близької відстані при самогубстві, та ін. Фальшиве відображення події може бути встановлено шляхом зіставлення слідів (предметів), які виявлені на місці події, між собою. Таке зіставлення дозволяє виявити відсутність причинних зв’язків між окремими слідами. Вивчення слідів на місці події сприяє виявленню й таких слідів, що знаходяться у суперечності з іншими. Як тактичний прийом системи використовують також зіставлення даних місця події з доказами, які точно встановлені у справі. У процесі огляду місця події слідчий має певну інформацію про характер події, а іноді й докази, що підтверджують ті чи інші факти. Тому зіставлення інформації місця події з доказами, які точно встановлені у справі, дає змогу виявити невідповідності між ними і підтверджує штучний характер тих чи інших слідів [11, с. 276-277]. Розділ 2 Тактика огляду місця події 2.1. Етапи огляду місця події К. Бегаль і В. Попов виділяють систему організації огляду місця події; систему пошуку матеріальних наслідків (слідів) злочину; систему моделювання по обстановці місця події, механізму злочину і вигляду злочинця; систему організації розшуку злочинців на основі інформації, отриманої при огляді. Однак дана характеристика більше властива проведенню огляду місця події у вигляді тактичної операції. Слідча дія "Огляд місця події" традиційно підрозділяється на ряд етапів: підготовчий, робочий і заключний. Кожен етап характеризують свої специфіка, обсяг і завдання. Підготовчий етап спрямований на організацію, забезпечення виробництва всього огляду місця події. Він підрозділяється на дві стадії: підготовка до виїзду на місце події і підготовчі дії на місці події. При підготовці до виїзду на місце події слідчому необхідно: • вивчити і уточнити інформацію, що надійшла; • забезпечити охорону і недоторканність місця події; • скласти попередній план проведення слідчої дії; • визначити коло фахівців, яких необхідно залучити до виробництва огляду місця події, та забезпечити їх участь; • забезпечити техніко-криміналістичне оснащення учасників слідчої дії; • вирішити питання про присутність інших учасників слідчої дії; • вирішити питання про транспорт; • уточнити і роз'яснити завдання учасникам слідчої дії [7, с. 18; 220]. Друга стадія підготовчого етапу починається з прибуття слідчого на місце події, який зобов'язаний: 1) перевірити виконання даних до виїзду вказівок; 2) видалити сторонніх з місця події; 3) намітити план подальших дій; 4) визначитися з межами зони огляду; 5) роз'яснити права та обов'язки учасникам слідчої дії. Одним з основоположних вимог, службовців запорукою успішного проведення огляду, є правильне визначення меж території, підлягає огляду. Огляд території, що знаходиться за межами зони можливого виявлення слідів, тягне невиправдані витрати часу і сил. А "штучне звуження зони огляду призводить до того, що багато сліди злочину залишаються невиявленими". Безумовно, огляду підлягає місце скоєння злочинної дії, місце виявлення наслідків злочину, шляхи підходу злочинця до місця злочину і відходу з нього та інші місця можливого перебування матеріальних слідів і речових доказів. Саме з метою зразкового визначення території, що підлягає огляду, рекомендується проводити опитування громадян безпосередньо перед оглядом чи паралельно з нею. Як відзначають А. В. Дулов і П. Д. Нестеренко, "опитуючи очевидців та інших осіб, першими які виявили подія, безпосередньо перед оглядом, слідчий отримує відомості, необхідні йому для загального орієнтування на місці події, для подання в найзагальнішому вигляді моделі підмета вивчення минулого події (злочину), відновити картину якого належить слідчому при огляді " [23, с. 35-38]. Робочий етап включає загальний і детальний огляд. У ході спільного огляду слідчий повинен провести орієнтацію на місці події, скласти собі уявлення про нього, визначити точки, з яких варто вести фото-, відеозйомку слідчої дії, намітити об'єкти зйомки. Крім того, слідчий вибирає початкову точку огляду і спосіб просторового переміщення при його здійсненні. Розрізняють три способи просторового переміщення: концентричний, ексцентричний і фронтальний. Для концентричного способу характерно рух по спіралі від периферії до центру місця події, під яким зазвичай розуміється найбільш важливий об'єкт (труп, розкрите сховище тощо). Ексцентричний спосіб характеризується рухом від центру до периферії і застосовується, коли скрутно визначити точні межі місця події [25, с. 245-251]. При фронтальному (лінійному) способі пересування підлягає огляду велику ділянку місцевості розділяється на помітні смуги, які послідовно оглядаються. Для огляду без порушення первісного розташування предметів застосовується статичний метод огляду. Виділяють також суб'єктивний і об'єктивний способи огляду. Об'єктивний спосіб характеризується суцільним методичним оглядом всієї обстановки місця події. Суб'єктивний огляд ведеться по очевидним слідах злочинця. У першу чергу при огляді місця злочину проводиться пошук матеріальних слідів злочину: слідів злочинця, знарядь злочину, інших об'єктів. При цьому необхідно враховувати загальні правила пошуку слідів на місці події. Слід зазначити, що при первинному огляді суб'єктивний спосіб в чистому вигляді застосовувати не рекомендується. Однак можна погодитися з думкою В. П. Антонова про те, що необхідно звертати увагу на сліди, які можуть зникнути або легко видозмінитися. Після закінчення загального огляду здійснюється детальний огляд місця події. На стадії детального огляду проводиться детальна і вузлова фотозйомка місця події з використанням прийомів криміналістичної фотографії [17, с. 45; 48-50]. Основним завданням детального огляду є пошук слідів злочину та об'єктів, пов'язаних з ним, за допомогою динамічного методу. У ході даного виду огляду проводиться вилучення і попереднє дослідження об'єктів і слідів. При детальному огляді особлива увага приділяється встановленню негативних обставин, а саме, будь-яких фактичних даних, які до їхнього логічного дозволу суперечать звичайному розвитку подій відповідно до висунутої версією. У вузькому сенсі, негативні обставини - це докази, які суперечать висунутої версії. До них відносяться: • відсутність слідів, які повинні бути у відповідності з природним ходом розвитку подій; • наявність слідів, яких не повинно бути; • наявність слідів, але не в тому місці і не в тій кількості, які повинні бути. Негативні обставини свідчать про інсценування - штучному створенні обстановки, яка не відповідає дійсному перебігу подій, з метою ввести слідство в оману і направити по хибному сліду. Огляд місця події може дати достатню слідову картину, що характеризує дії і рух злочинця. Тому при проведенні цієї слідчої дії особливої важливості набуває правильне використання усього арсеналу досягнень криміналістичної техніки, розроблених вченими-криміналістами. До проведення огляду місця події можливо також залучення та інших фахівців: судового медика, вибухотехніка, психолога і т.д. При виявленні слідів на місці події слідчий за допомогою фахівця-криміналіста виробляє їх фіксацію і вилучення, а оперативні співробітники повинні пройти в напрямку руху злочинця з метою його виявлення, переслідування та затримання "по гарячих слідах". Заключний етап огляду місця події передбачає: 1) повторний огляд місця огляду з метою перевірки, усели вивчено, усели об'єкти піддалися огляду; 2) упаковку вилучаються об'єктів; 3) вжиття заходів до охорони об'єктів, які неможливо вилучити з місця події; 4) врахування зауважень учасників процесу. Основним завданням заключного етапу є ретельна фіксація ходу і результатів огляду місця події [15, с. 189-200]. | |
| Просмотров: 912 | Загрузок: 20 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |