| Главная » Файлы » Курсовые работы » Курсовые проекты |
Ономатопоетична лексика японської мови
| [ Скачать с сервера (70.5 Kb) ] | 22.07.2017, 12:05 |
| Ономатопоетична лексика японської мови – тема, яка всесторонньо вивчається в сучасному японському та світовому мовознавстві. По-перше, ті категорії, які в інших мовах передаються за допомогою словосполучень або опису явищ, дій, в японській мові використовуються ономатопоєтичні слова, за якими закріплені певні значення. По-друге, ономатопоетична лексика – великий матеріал, який зображає різноманіття виразних засобів японської мови. В мові дітей та підлітків, дівчат та хлопців, людей літнього віку – скрізь можна зустріти ономатопоетичну лексику. Серед ономатопоетики виділяють оказіоналізми та модні слова, неологізми та архаїзми, вирази загального вжитку та авторські. Було створено спеціальні словники сучасними лінгвістами, які і по сьогодні поповнюються новими виразами та словами. Ономатопоетика – це не просто шар лексики японської мови. Вона несе в собі частину національної культури, японського образу мислення. Вивчаючи ономатопоетику, можна наблизитись до розуміння асоціацій японців та глибше проникнути в структуру самої мови. Тому, ономатопоетику слід розглядати не тільки як лексичний матеріал, але і як невід'ємну частину японської мови та національного менталітету. Питання про походження мови було поставлено в рамках загальних філософських дискусій щодо сутності мови уже в античному мовознавстві. Існує теорія, за якою мова з'явилася внаслідок того, що людина наслідувала звуки природи. Ономатопоетична теорія (теорія звуконаслідування) – це одна з теорій походження мови, згідно якої мова виникла в результаті того, що людина наслідувала звуковим та не звуковим об’єктам, які бачила. Суть ономатопоетичної теорії полягає в тому, що Стародавня людина, яка не володіла мовою як засобом спілкування, прагнув наслідувати звуки природи та оточуючого середовища і виробляти схожі звуки за допомогою мовного апарату. Противники теорії критикували її за недооцінку соціальних умов виникнення мови та за абсолютизацію принципу звуконаслідування. Але, разом з тим необґрунтовано принижували значення звуконаслідування та відмовлялись признавати існування звукосимволізму. Тому працюючи з ономатопоетичними словами лінгвістами прийнято вказувати на наявність логічного зв’язку між звуком та смислом. РОЗДІЛ 1. Термінологічна традиція 1.1.Японська термінологічна традиція В японському мовознавстві існують головні та другорядні терміни. Часто для позначення одного і того самого явища є декілька назв. Найбільш вживані з них: gitaigo, giongo, giseigo. Gitaigo (擬態語 – «слово, яке наслідує поведінку, стан або ситуацію») – аналог терміну «звукосимволізм». Тому gitaigo визначаються як слова, які символічно або образно описують стан, явище, зміни тощо. Giongo （擬態語— «слово, яке наслідує звук»） – аналог терміну «звуконаслідування» в його вузькому розумінні. Giongo визначається як слова, які позначають голоси або звуки, які впливають на неживі предмети та передають їх у звуковій (на письмі – в буквеній) формі. Звичайно вони записуються катаканою. Giseigo (擬声語 – «слово, яке наслідує голос») – більш вузький термін, ніж giongo, який використовують, як правило, для передання голосу птахів, тварин, людини. Часто перекладається як «звуконаслідувальне слово». Окрім цих трьох термінів існує ще декілька, які використовують в цій області. おのまとぺ – «ономатопея» або «звуконаслідування»; おんが – «зображення звуку»; おっもほう – «слова, які відображають картину світу»; おんせいのしょうちょう – «символи звуку»; おんしょうちょう – «звуковий символізм»; しょうちょご – «слово-символізм»; いみのしょうちょう – «символи смислу»; ぎぼうご – «слова, які описують зовнішність або подобу людини»; もようご – «слова, які описують стан, положення або ситуацію»; しゃようご – «слова, які описують вид, форму, образ» та ін.. 1.2.Функції ономатопоетичних слів у реченні Ономатопоетичні слова в сучасній японській мові використовуються, як правило, при з'єднанні частки «то» у функціях прислівника, таких як функція непрямого додатка, обставини. На сучасному етапі розвитку мови, гітайго та гіонго використовуються у відповідності із правилами, характерними для використання прислівників. またね！ と、僕は切って、窓へと駈け寄り －パッと開けるのに、勇気が必要だった。 またね！と、ぼくはきって、まどへとかけより －パッとあけるのに、ゆうっきがひつようだった。 «Бувай!» -- я кинув слухавку та підбіг до вікна, навіть, щоб різко його відчинити, потрібно було немало мужності. Проте в японському мовознавстві до сих пір залишається невирішеним питання, чи входить формант «то» до повної форми відповідного слова. Існує малочислена група так званих «односкладових ідеофонів», які можуть функціонувати тільки з однією часткою. Основну масу ономатопоетичних слів можна умовно поділити на дві групи: 1) Ономатопоетичні слова, які не можуть вживатися без «то» (в цих випадках він входить до словникової форми слова); 2) Ономатопоетичні слова, які можуть вживатися без «то», але в певних випадках функціонують тільки разом з ним. РОЗДІЛ 2. Класифікації ономатопоетичної лексики 2.1.Тематичні класифікації ономатопоетичної лексики Виходячи з матеріалів, які було подано раніше, всі ономатопоетичні слова в цілому можна розділити на два великих класи: звуконаслідування та звукосимволізми. В японських словниках та спеціальній літературі епізодично зустрічаються варіанти, коли поряд з гітайго та гионго виділяються ще й гісейго. В деяких видавництвах замість терміну «гіонго» може використовуватись термін «гісейго» та навпаки. У випадках з гіонго, як правило, не виникає труднощів. По-перше, цей клас нараховує набагато менше одиниць у порівнянні з гітайго. По-друге, як і звуконаслідування в будь-якій іншій мові, гіонго мають достатньо прозору структуру та зрозумілу вмотивованість. У випадку з гітайго справа складніша. В цьому класі слів прийнято виділяти декілька підкласів, які можуть розділятися на групи, підгрупи тощо. Це виникає через те, що розряд гітайго охоплює досить великий спектр означаючих явищ. Підкласи можуть виглядати наступним образом: позначення дій, які виконується живими істотами, у тому числі і людиною; виду, подоби; відчуттів. Таким чином, від напрямку видавництва, можна зробити наступну класифікацію: 1) Гінго – слова, які позначають звуки зовнішнього світу, які виробляються живими та неживими предметами; 2) Гітайго – слова, за допомогою звуків, які передають в символічній формі не звукові явища. Вони можуть позначати: а) Стан неживих предметів; б) стан людини та інших живих істот; в) стан душі людини. 2.2.Гіонго 1. Специфічні звуки • Звуки, які вимовляє людина シーッ、誰かが来たぞ！ シーッ、だれかがきたぞ！ Тс-с, здається хтось прийшов! • Звуки, які виробляють тварини Кіт - nyaao (мяю-мяу) и gorogoro (мур-мур) Собака - wan-wan (гав-гав), uuuu (грррр) Миша - chuu-chuu Кінь - hi-hiin Корова - moo Овца - mee-mee Свинья - buu-buu Курица - kokkokko Петух - kokekokkoo Утка - gaa-gaa Воробей - chun-chun Сова - hoo-hoo Лиса - kon-kon Слон - paoon Обезьяна – kyakkyaa • Звуки, які виробляють неживі предмети 協会の鐘がカランカランとなっている。 きょうかいのかねがカランカランのなっている。 Гулко дзвонить церковний дзвін. 2. Різноманітні звуки, які виникають в зовнішньому середовищі: дзвін, булькотіння, скрипіння та ін.. どうぶつえんいつれていくといったら、さんさいのむすこはパチパチとてをたたいてよろこんだ。 Коли я сказав своєму трьохлітньому синові, що ми підемо з ним до зоопарку, він дуже зрадів та захлопав в долоні. 2.3.Гітайго Людина. Робота. 1. Позначення рис характеру людини おこられてもシャーシャーしている。 Навіть коли його сварять – йому абсолютно байдуже. 2. Робота та гроші А) Ділова характеристика людини むすこはだいがくでてのㇹヤㇹヤとどこらせずにはらっているからもんくをいわれるすじあいはない。 Мій син тільки-тільки закінчив університет, тому на нього немає смислу покладати будь-які сподівання. Б) Ставлення до роботи かれはかならずいっしゅうかんにいちど、キチキチとほうこくしょをだしている。 Строго раз в тиждень він обов’язково представляє на розгляд доклад. В) Тяжкість служби けさはあさからいそがしくて、いちにちじゅうバタバタしていた。 Зранку я був зайнятий та працював як божевільний цілий день. Фізичні аспекти. 1. Зовнішність А) Лице かのじょはははおやソックリだ。 Вона – вилита мати Б) Тіло かのじょはせいがたかく、からだつきもギスギスしていて、とてもしんけいしつなじょせいだ。 Вона висока, дуже худа та нервова жінка. В) Одяг あのわかいじょきょうしは、いつもサッパリしたふくそうをしている。 Ця молода вчителька завжди охайно та чисто одягається. 3. Стан тіла. かれはういすきいをさんぼんのんでよいつぶれ、グッタリしていた。 Випивши 3 склянки віскі, він сп'янів настільки, що не міг пересуватися. 4. Емоції. А) Відчуття せなかがゾクゾクする。かぜをひいたのかな。 Мене всього морозить. Можливо застудився… Б) Дотик このじゃがいもはよくにえてない。まだガリガリする。 Ця картопля ще не зварилась. Вона до сих пір хрустить, коли її проколюєш. В) Нюх こうすいをたくさんつけたらしい、 プンプンにおいがする。 Схоже, що вона зловживає парфумами – дуже вже концентрований запах. Г) Зір さいきんはキンキラキンのきんばはあまりみかけない。 Останнім часом нечасто бачиш людей, у роті яких блищать золоті коронки. Д) Слух にょうぼうやむすめがワイワイせがむのでしかたなくくるまをかうことにした。 Дружина та донька мені всі вуха прожували – робити нічого, довелося придбати машину. | |
| Просмотров: 1085 | Загрузок: 18 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |