| Главная » Файлы » Курсовые работы » Курсовые проекты |
Криміналістичне зброєзнавство
| [ Скачать с сервера (43.6 Kb) ] | 08.05.2017, 16:41 |
| Вступ 1. Поняття криміналістичного зброєзнавства 2. Класифікація зброї 3. Криміналістичне дослідження зброї Висновок Список використаної літератури Вступ Історія застосування вогнепальної зброї починається з XIV століття, коли вона була вперше застосована в битві при Креси (1346г.). Спочатку вона призначалася виключно для ведення бойових дій. Пізніше з'явилася мисливська, спортивна і сигнальна зброя. Останнім часом вогнепальний принцип став використовуватися в різних знаряддях праці. Незважаючи на певні обмеження, деяка частина населення отримує доступ до вогнепальної зброї, що створює передумови для її використання в протиправних цілях. Володіючи великою потужністю, ручна вогнепальна зброя становить величезну небезпеку для життя і здоров'я людей. Вогнепальні пошкодження практично будь-якої локалізації здатні потягнути за собою смертельні наслідки. Застосування багатозарядної автоматичної зброї нерідко призводить до загибелі людей в короткий проміжок часу. Все це створює безсумнівну суспільну небезпеку подій пов'язаних із застосуванням ручної вогнепальної зброї і є приводом для проведення передбаченого законом розслідування. Актуальність теми обумовлена, тим, що злочини, які вчиняються з використанням зброї, мають підвищену суспільну небезпеку. Найчастіше, визначення виду зброї та її характеристик впливає на кваліфікацію суспільно небезпечного діяння. Мета роботи, всебічне дослідження такого розділу криміналістичної техніки, як зброєзнавство. Мета обумовлює завдання, а ними виступають: 1. Дати поняття криміналістичного зброєзнавства; 2. Перелічити основні види зброї. 3. Розкрити сутність криміналістичного дослідження зброї. Структура дослідження обумовлена її цілями і завданнями. Робота складається з вступу, основної частини (трьох розділів), висновків та переліку наукової літератури. У вступі обґрунтовується актуальність дослідження, визначаються цілі та завдання, теоретична і нормативна база дослідження та ін.. Основна частина послідовно вирішує поставлені завдання. Висновок присвячено підсумкам за результатами виконаного дослідження. 1. Поняття криміналістичного зброєзнавства Криміналістичне зброєзнавство - це галузь криміналістичної техніки, що вивчає використану при вчиненні злочину зброю і закономірності слідів її застосування, розробляє на цій основі методи і засоби їх збирання, дослідження і використання з метою розкриття і розслідування злочину. В залежності від виду зброї в рамках зброєзнавства розрізняють дослідження: - Вогнепальної зброї, боєприпасів і слідів їхнього застосування (криміналістична балістика); - Вибухових пристроїв, вибухових речовин і слідів їхнього застосування (криміналістичне вибухознавство); - Холодної зброї і слідів її застосування. Власне, об'єктами цих досліджень є: об'єкти - предмети - сама зброя, її окремі частини; боєприпаси, засоби та інструменти, використані для спорядження патронів і виготовлення вибухових пристроїв і т.п.; сюди ж відносяться предмети, що не є зброєю, але мають з нею схожість, у тому числі будівельно-монтажні пістолети, сигнальні пристрої (стартові пістолети, револьвери і ракетниці) і т.п.; об'єкти - речовини - бездимний і димний порох, вибухові речовини та їх компоненти і продукти згоряння на уражених предметах, одязі і тілі людини, сліди мастила, частки металу і т.п.; об'єкти - пошкодження - перешкоди зі слідами застосування зброї, обстановка була піддана впливу вибуху і т.п.; об'єкти - матеріальні сліди злочинів, які виникли в результаті взаємодії зброї зі сторонніми об'єктами, її деталей між собою (сліди пістолета в кобурі, сліди на кулях і гільзах, відбиток переднього зрізу стовбура на перешкоді - штанцмарка і т.п.). Збирання і дослідження даних об'єктів здійснюється із застосуванням тактичних прийомів і техніко-криміналістичних методів і засобів. При цьому вирішуються як ідентифікаційні, так і діагностичні задачі. У криміналістиці традиційно завжди основна увага приділялася дослідженню вогнепальної зброї і слідів її застосування (криміналістична балістика). Однак в останнє десятиліття XX ст. з метою скоєння злочину все частіше стала використовуватися пневматична зброя, газова, атипова зброя, а так само вибухові пристрої і вибухові речовини, що представляють особливу суспільну небезпеку. У зв'язку з цим істотно ускладнилися, стали більш об'ємними та різноманітними завдання збирання слідів застосування зброї, їх дослідження і використання в розкритті та розслідуванні злочинів. У той же час ці завдання в значній мірі схожі, оскільки використання будь-якого виду зброї характеризується безліччю аналогічних наслідків (сліди впливу на людину і навколишнє середовище, наявність слідів вибухових речовин, наявність снаряда і вражаючих елементів вибухових пристроїв), що обумовлюють спільність застосовуваних з метою їх вирішення тактичних прийомів і техніко-криміналістичних методів і засобів. Цим і пояснюється поява більш ємної і універсальної назви «криміналістичне зброєзнавство» як галузі криміналістичної техніки. 2. Класифікація зброї Існує велика різноманітність зброї, але тим не менше її можна диференціювати. Кожен вид зброї підлягає вивченню окремим розділом криміналістичного зброєзнавства. Система криміналістичного зброєзнавства складається: Криміналістична балістика (ручна вогнепальна зброя, частини вогнепальної зброї, боєприпаси, вистріляні кулі, стріляні гільзи, сліди застосування) Криміналістичне вибухознавство (вибухові пристрої, порох та інші вибухові речовини, засоби підривання, сліди вибуху, пошкоджені перепони) Криміналістичне дослідження холодної зброї (холодна зброя, сліди, залишені холодною зброєю) Криміналістичне дослідження газової зброї і слідів її застосування Вогнепальна зброя - пристрій, конструктивно призначений для механічного ураження цілі на відстані снарядами (куля, дріб, картеч), які отримують прицільний напрямок руху під дією газів, що утворюються при згоранні пороху чи іншого заряду. Вогнепальна зброя характеризується: 1) Цільовим призначенням - поразка людини, тварини чи іншої перешкоди; 2) Конструктивним принципом дії - використання енергії термічного розкладання газоутворюючої речовини для надання снаряду вражаючої здатності. Ручна вогнепальна зброя класифікується за різними підставами: по виду, призначенню, способом заряджання, довжині ствола, будові каналу ствола, числу стволів, застосовуваним снарядам і т.д. По виду зброя ділиться на: гвинтівки; карабіни; пістолети; револьвери; штуцера; автомати чи пістолети-кулемети. Залежно від мети використання відповідними суб'єктами, зброя підрозділяється на: цивільну, службову, бойову ручну стрілецьку і холодну. Цивільна зброя. До цивільної зброї відноситься зброя, призначена для використання громадянами з метою самооборони, для занять спортом і полювання. Цивільна вогнепальна зброя повинна виключати ведення вогню чергами і мати ємкість магазина (барабана) не більше 10 патронів. Цивільна зброя підрозділяється на: 1) зброя самооборони: вогнепальна гладкоствольна довгоствольна зброя, у тому числі з патронами травматичної дії, що відповідають нормам органу виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері охорони здоров'я; вогнепальна безствольна зброя вітчизняного виробництва з патронами травматичної, газової і світлозвукової дії, що відповідають нормам органу виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері охорони здоров'я; газова зброя: газові пістолети і револьвери, у тому числі патрони до них, механічні розпилювачі, аерозольні й інші пристрої, споряджені сльозоточивими або дратівливими речовинами, дозволеними до застосування органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері охорони здоров'я; електрошокові пристрої і іскрові розрядники вітчизняного виробництва, що мають вихідні параметри, що відповідають вимогам державних стандартів і нормам органу виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері охорони здоров'я; 2) спортивна зброя: вогнепальна з нарізним стволом; вогнепальна гладкоствольна; холодна клинкова; метальна; пневматична з дуловою енергією понад 3 Дж; 3) мисливська зброя: вогнепальна з нарізним стволом; вогнепальна гладкоствольна, у тому числі з довжиною нарізної частини не більше 140 мм; вогнепальну комбіновану (нарізну і гладкоствольну), у тому числі зі змінними і вкладними нарізними стволами; пневматична з дуловою енергією не більше 25 Дж; холодна клинкова; 4) сигнальна зброя; 5) холодна клинкова зброя, призначена для носіння з козачою формою. Службова зброя. До службової зброї відноситься зброя, призначена для використання посадовими особами державних органів, яким законодавством дозволено носіння, зберігання та застосування зазначеної зброї, в цілях самооборони або для виконання покладених на них законом обов'язків по захисту життя і здоров'я громадян, власності, з охорони природи і природних ресурсів, цінних і небезпечних вантажів, спеціальної кореспонденції. Підприємства та організації, на які законодавством покладені функції, пов'язані з використанням і застосуванням службової зброї, є юридичними особами з особливими статутними завданнями (далі - юридичні особи з особливими статутними завданнями). До службової зброї відноситься вогнепальна гладкоствольна та нарізна короткоствольна зброя з дуловою енергією не більше 300 Дж, а також вогнепальна гладкоствольна довгоствольна зброя. Службова зброя повинна виключати ведення вогню чергами, нарізна службова зброя повинна мати відмінності від бойової ручної стрілецької зброї по типах і розмірам патрона, а від цивільної - по слідоутворенню на пулі і гільзі. Ємність магазина (барабана) службової зброї повинна бути не більше 10 патронів. Кулі патронів до вогнепальної гладкоствольної та нарізної короткоствольної зброї не можуть мати сердечників із твердих матеріалів. Патрони до службової зброї повинні відповідати вимогам державних стандартів. Існує так само класифікація зброї за основними параметрами, будові та характеристикам. За кількістю зарядів зброя ділиться на однозарядну і багатозарядну. До однозарядних відносяться: одноствольні мисливські рушниці, спортивні гвинтівки і пістолети. Багатозарядними є револьвери та магазинні гвинтівки, карабіни, пістолети, автомати, двох-, трьох-і чотирьохствольні рушниці. По дії механізму зброя підрозділяється на неавтоматичну і автоматичну. По конструкції стволу зброя ділиться на гладкоствольну, нарізну та гладконарізну. По застосовуваних снарядах - кульова і кульодробова. По застосовуваних патронам - бічного, кругового і центрального бою. Зброя бокового бою - це застарілі револьвери і пістолети, в яких використовувався шпильковий патрон Лафоше. В залежності від розташування ударного складу або капсуля в гільзі сучасні патрони бувають центрального або кругового бою. По конструкціях зброя ділиться на моделі. Під моделлю зброї розуміється оригінальна конструкція будь-якого виду зброї або її модернізація. Найменування моделі може присвоюватися за одним або кількома підставами. Такими підставами служать: найменування заводу («ТОЗ»), назва фірми («Вальтер»), країни («Чешка Заброева»), прізвища конструкторів («Марголін»), девіз («Парабелум» - готуйся до війни), символ (« Стар »). Іншим розділом криміналістичного зброєзнавства є криміналістичне дослідження холодної зброї. Бойова ручна стрілецька і холодна зброя. За визначенням закону "Про зброю": холодна зброя - зброя, призначена для ураження цілі за допомогою м'язової сили людини при безпосередньому контакті з об'єктом ураження. Однак, подібна дефініція не розкриває повною мірою всіх особливостей, властивих холодній зброї та відокремлюючих її від близьких по конструкції і зовнішньому вигляду предметів господарсько-побутового, спортивного, спеціального призначення. Тому, представляється можливим запропонувати таке визначення холодної зброї: Холодна зброя - спеціально виготовлені або пристосовані для нанесення серйозних тілесних ушкоджень предмети, по конструкції і способу дії, які є стандартними зразками або відповідні історично виробленим типам. Відповідно до закону "Про зброю" розрізняють: - Бойову холодну зброю. - Цивільну холодну зброю: - Спортивну клинкову, - Мисливську клинкову. Вибухові пристрої. Під вибуховим розуміється будь-який пристрій, спеціально підготовлений і за певних умов здатний до вибуху. До об'єктів криміналістичної вибухотехніки відносяться різні вибухові пристрої, порох та інші речовини, використовувані для вибуху, засоби підривання, сліди вибуху, пошкоджені вибухом перешкоди і т.д. Вибухові пристрої бувають промислового і саморобного виготовлення. В останні роки частіше використовуються пристрої промислового виготовлення. 3. Криміналістичне дослідження зброї Ручна вогнепальна зброя має досить просту і прийнятну для криміналістичної практики класифікацію. Відповідно до неї зброя підрозділяється на бойову, громадянську, мисливську, навчально-спортивну, кримінальну. Бойова зброя являє собою зброю заводського виготовлення, одноствольну, багатозарядну, з нарізним стволом і, як правило, ковзаючим затвором, призначену для стрільби кулями. Короткоствольна зброя має довжину стовбура до 20 см. До неї відносяться напівавтоматичні пістолети і револьвери. До средньоствольної зброї (довжина ствола 20-50 см) - пістолети-кулемети, автомати і карабіни. Довгоствольні (довжина ствола більше 50 см) - це гвинтівки (карабіни) і ручні кулемети. Важливою властивістю бойової зброї є наявність нарізів у каналі ствола. Вона має для судової балістики першорядне значення як з точки зору дальності і пробивної дії снаряда, так і для ототожнення зброї за вистріляними кулями. | |
| Просмотров: 1321 | Загрузок: 29 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |