| Главная » Файлы » Курсовые работы » Курсовые проекты |
Комітет Південно-Західного фронту
| [ Скачать с сервера (85.5 Kb) ] | 03.07.2017, 06:17 |
| Анотація Іванов Д. І. Комітет Південно-Західного фронту Всеросійського союзу міст. – Рукопис. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ 2013. Курсова робота є дослідженням діяльності комітету Південно-Західного фронту Всеросійського союзу міст під час Першої світової війни. В дослідженні висвітлено діяльність та значення цього комітету в організації допомоги збройним силам та мирному населенню. Визначено особливості організаційної побудови та керівного складу. Продемонстровано роль комітету у системі допоміжних організацій, що діяли в Першу світову війну. Ivanov Denis I. Committee of the Southwestern Front All-Russian Union of Towns. - Manuscript. - Kyiv Taras Shevchenko National University. - Kyiv 2013. Course work is the study of the Committee of the Southwestern Front All-Russian Union of Cities during World War II. The study highlights the activities and importance of this committee in support of the armed forces and civilians and the features of the organizational structure and management staff. There has been demonstrated the role of the committee in the system of auxiliary organizations operating in the First World War. ЗМІСТ Вступ……………………………………………………………………4 Розділ 1. Комітет Південно-Західного фронту в 1914 – 1915 роках …………………..……………….......………………………………................11 1.1 Утворення комітету та його організаційна побудова……………………………………………….…..11 1.2 Початковий період діяльності організації………………………………….……………...17 Розділ 2. Комітет Південно-Західного фронту у 1916-1917 роках ………………………… ……………………………………………………….23 2.1 Організація роботи в умовах погіршення ситуації в країні та на фронті…………………….…………………………….23 2.2 Діяльність комітету в умовах революційної Росії та його ліквідація після більшовицького перевороту..………….29 Висновки ………………………………………………………………..34 Список використаних джерел і літератури …………………………...36 Вступ Актуальність теми. Діяльність Всеросійського союзу міст (ВСМ) є маловивченою сторінкою історії. Разом із Всеросійським союзом земств ця організація надавала значну гуманітарну допомогу армії переважно на тих ділянках, де державному апарату, через складність поставлених завдань, не вистачало сил налагодити роботу самостійно. Розпочавши свою діяльність з початком Першої світової війни Всеросійський союз міст (ВСМ) разом із Всеросійським союзом земств(ВЗС) та іншими неурядовими організаціями розгорнули активну допомогу хворим і пораненим військовим та мирному населенню у прифронтовій смузі. На українських землях ВСМ був представлений комітетом Південно-західного фронту. На території України ВСМ був представлений Комітетом Південно-Західного фронту, що складався переважно з представників української національної інтелігенції. Історіографія проблеми. В дореволюційний період видали лише три невеликі роботи М. Д. Загряцкова та А. Н. Колесникова про Земський та Міський союзи. В них показано створення цих організацій та схематично викладена їхня діяльність. Тоді ж з’явилися й перші нариси про союзи, написані співробітниками цих організацій, зокрема М. І. Астровим. Після 1917 року відбулася різка зміна ідеологічних настанов, що негативно впливало на спроби дослідження діяльності Союзу міст. В 20-ті роки до історії союзу зверталися побіжно в дослідженнях, присвячених економіці Російської імперії в Першу світову війну таких як В. І. Гриневецького та Я. М. Букшпана . В цих роботах оцінка діяльності організації коливалась: від визнання масштабності, широкого розмаху роботи союзу, їх значного вкладу в розвиток військової економіки та великої допомоги фронту, пораненим та біженцям до твердження про скромний вклад у військові зусилля країни. В кінці 40-х років Н. П. Погребінський вперше в радянській літературі дослідив не тільки економічну, але й політичну діяльність ВСМ. З середини 50-х і до кінця 80-х років, після послаблення ідеологічного тиску були видані роботи з історії економіки Росії, з історії Лютневої революції, з історії російської буржуазії, в котрих в межах теми освітлювалась і діяльність союзу. За останні 20 років з’явилися роботи присвячені діяльності Союзу міст, захищена дисертація, однак тема все ще освітлена в недостатньому обсязі, не кажучи вже про діяльність регіональних підрозділів організації. Стосовно діяльності комітету Південно-західного фронту протягом 2000-х років було видано декілька статей в котрих висвітлювались деякі аспекти діяльності комітету. В статті Н. І. Загребельної в рамках дослідження діяльності гуманітарних організацій в першу світову війну надається опис структури комітету Південно-західного фронту, джерела фінансування, керівництво та соціальну базу організації. В статях іншого дослідника О. М. Доніка висвітлювались інші аспекти діяльності ВСМ на українських землях: перша стаття присвячена усім важливим громадським організаціям, що надавали допомогу військовим та цивільному населенню і діяльність комітету згадується в цьому аспекті; друга стаття присвячена громадській благодійності в українських землях в період Першої світової війни,і комітет Південно-західного фронту згадується через свою діяльність зі створення притулків для безпритульних, вирішення проблеми біженців, проведення заходів для зібрання грошей для благодійності, утримання інвалідів тощо. Також про діяльність ВСМ та підконтрольному йому комітету згадується стосовно проблеми примусової евакуації населення в цей період в статті П. В. Кліщинського. Слід зазначити , що окрім радянської, російської та вітчизняної історіографії існує низка робіт виданих англійською мовою за кордоном котрі також розглядають проблему ВСМ. Таким чином ми бачимо, що діяльність комітету Південно-західного фронту досліджувалось лише в контексті інших проблем. Ніякого спеціального дослідження присвяченого виключно його діяльності не проводилося. Джерельна база. Джерельна база проблеми достатньо об’ємна: в Центральному державному історичному архіві України в м. Києві наявні 6 фондів. Фонд 721 повністю присвячений комітету Південно-західного фронту та його діяльності. В ньому зберігаються документи про діяльність керівництва комітету, його відносини з центральним органом ВСМ та установами розкиданими уздовж Південно-Західного фронту. Фонди 894,1207, 891, 892, 893 є джерелом інформації по діяльності уповноважених ВСМ на Південно-західному фронті, тобто кожний фонд зберігає відомості по діяльності уповноважених при армії ВСМ в 3,7,8,9,11 та Окремій арміях. Фонд 895 зберігає документи Уповноваженого ВСМ в Галичині та відповідно про діяльність організації в цьому регіоні. Фонд 1405 присвячений діяльності Київського комітету ВСМ, однак фактично в ньому є тільки записи про діяльність комітету в 1914 та на початку 1915 років. Більша частина документів носить статистичний характер, є перепискою місцевих установ ВСМ з центральними органами, доповіді керівників місцевих уповноважених про діяльність підконтрольних організацій. Однак серед цих них зустрічаються протоколи засідань членів комітету, котрі містять змістовну інформацію про діяльність та плани організації. Іншим важливим джерелом є спогади діячів-учасників роботи комітету та ВСМ взагалі на зразок автобіографії Д. Дорошенка . Також в якості джерела можна розглядати нариси та документи котрі видавалися центральним комітетом ВСМ з описом діяльності організації. Таким чином об’єктом дослідження є комітет Південно-західного фронту як складова Всеросійського союзу міст, його діяльність під час Першої світової війни. Предметом дослідження є значення діяльності комітету в історії цього періоду російської історії. Хронологічні рамки дослідження охоплюють 1914-1917 роки – тобто створення, діяльність та ліквідацію установи. Територіальні межі дослідження охоплюють Південно-західний фронт , що пролягав по території сучасної України та українські землі з обох боків, оскільки західноукраїнські землі певний час контролювалися російськими військами і ВСМ розповсюджував на них свою діяльність. Метою дослідження є освітити діяльність Комітету Південно-Західного фронту у якості допоміжної організації, що допомагала військовослужбовцям, біженцям та мирному населенню прифронтової смуги та окупованих територій. Для досягнення цієї мети необхідно: з’ясувати передумови та причини створення комітету; визначити особливості організації роботи;дослідити конкретні прояви діяльності організації; з’ясувати причини припинення існування. Розділ 1. Комітет Південно-Західного фронту в 1914 – 1915 роках Утворення комітету та його організаційна побудова 8-9 серпня 1914 року в Москві було скликано з’їзд, де зібралися делегати від органів міського самоврядування, на якому проголосили створення Всеросійського союзу міст допомоги хворим і пораненим воїнам. До складу головного комітету увійшли 10 уповноважених та міські голови Петрограда, Нижнього Новгорода, Рязані, Твері, Володимира, Ярославля, Києва, Тули та Курська. З’їзд прийняв рішення спрямувати організацію передусім на допомогу хворим та пораненим воїнам. Територіально діяльність Союзу поширювалась на фронтову зону та тил . 23 вересня на засіданні Виконавчого бюро ВСМ на чолі з головноуповноваженим М. В. Челноковим було ухвалено рішення про організацію місцевих комітетів. На місцях створювалися обласні, міські й фронтові комітети ВСМ. Проміжною ланкою між головним комітетом Союзу та місцевими комітетами у губернських та повітових центрах були обласні комітети. Організаційна побудова та розширення сфери діяльності обумовлювалась умовами, що склалися в Російській імперії внаслідок початку війни. Адміністративні традиції не передбачали формування об’єднань, що принципово відрізнялися від усього централізованого механізму держави та його політики жорсткого контролю муніципальної діяльності . Організаційними одиницями ВСМ в тилу були губернські і повітові комітети. Ці організації постали у більшості випадків з місцевих комітетів або виконавчих комісій, які зародилися на початку війни при міському самоврядуванні з метою надання допомоги хворим і пораненим воїнам. В зоні бойових дій створювалися три спеціальні комітети – північний, західний та південно-західний, керівні органи яких перебували в містах, що розташовувалися поблизу театру бойових дій. На території України діяльність союзу представляв комітет Південно-Західного фронту. Керівництво останнього спочатку розташовувалося у Львові, а з літа 1915 року після наступу австрійської армії, перебралося до Києва. На чолі комітету Південно-Західного фронту стояв обраний головним комітетом головноуповноважений. Його діяльність регулювалися спеціальними інструкціями та положеннями , затвердженими комітетом, і узгоджувалася з функціонуванням тилової організації Всеросійського союзу міст. Під його контролем, у свою чергу, перебували три місцеві комітети: катеринославський та харківський обласні комітети та київський міський комітет, що діяв на правах обласного . Головним завданням комітетів була координація діяльності відділень Союзу, що територіально входили до складу евакуаційної області, у справі евакуації, розміщення та перевезення поранених, у збиранні інформації про розміри і види допомоги, котру могло надати кожне з них (про кількість обладнаних у шпиталях ліжок, вільних місць та ін.) . На черговому з’їзді ВСМ, що проходив 7-9 вересня 1915 року в Москві, до його складу було кооптовано представників двох обласних комітетів Союзу з України – харківського та катеринославського, київський мав свого представника ще з першого з’їзду ВСМ у серпні 1914 року. Врешті, членами головного комітету ВСМ від українських міст стали: від київськог | |
| Просмотров: 869 | Загрузок: 16 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |