| Главная » Файлы » Курсовые работы » Курсовые проекты |
ДІЄСЛОВА ПЛАВАННЯ В АРАБСЬКІЙ МОВІ
| [ Скачать с сервера (77.3 Kb) ] | 27.05.2017, 23:32 |
| ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. СПЕЦИФІКА ВЖИВАННЯ ДІЄСЛІВ ПЛАВАННЯ В АРАБСЬКІЙ МОВІ. 1.1. Дієслово активного плавання sabaḥa. 5 1.2. Дієслово спливання і плавання на поверхні ṭafā. 7 1.3. Дієслово пасивного плавання ‘āma. 10 1.4. Дієслово мореплавання ‘abḥara. Ошибка! Закладка не определена. РОЗДІЛ 2. КОНКУРЕНЦІЯ ДІЄСЛІВ ПЛАВАННЯ. 2.1 Конкуренція дієслів ‛āma і sabaḥa. Ошибка! Закладка не определена. 2.2 Конкуренція дієслів ‛āma і ṭafā. Ошибка! Закладка не определена.5 ВИСНОВКИ Ошибка! Закладка не определена. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Ошибка! Закладка не определена. ВСТУП Морська мова у всіх націй має свої особливості, умовності, свою термінологію. Відгомін морських подорожей арабських капітанів зберігся в оповідях про Синдбада, про острови Вак-Вак, острів Кумр і в багатьох розповідях, які увійшли в збірники казок «Тисяча і одна ніч». Забуваючи про блискуче минуле мореплавної справи у арабів, нерідко зображають арабську культуру як культуру кочівників пустелі. Проте, дуже добре відомо, що європейські мореплавці 15 ст. в багатьох відношеннях були учнями арабських капітанів. З цієї причини науковців повсякчас цікавила морська та мореплавна лексика арабської мови. Тому дана праця присвячена морській лексиці, а саме семантиці та особливостям вживання арабських дієслів плавання. В арабській мові для вираження семантики плавання використовуються як дієслова власне руху по воді і перебування у воді sabaḥa, ‛āma, ṭafā, abḥara і maẖara, так і загальні дієслова руху, початково не пов’язані з водою, — наприклад, iqtaraba «наближатись». Рух води в арабській мові не позначається дієсловами плавання — найбільш вживане в цих контекстах дієслово ğara: ‛бігти’, ‛тікти’. Частина дієслів переміщення і перебування у воді — sabaḥa, ‛āma і ṭafā — являються, очевидно, лексемами плавання початково — проте, для дієслова sabaḥa це не безумовно. При цьому sabaḥa і ‛āma мають похідні, які формально являються каузативами від них, але які не відносяться до сфери плавання (для sabaḥa —‛скандувати’, ‛вославляти Аллаха’, для ‛āma — ‛узагальнювати’). З синхронної точки зору вони, очевидно, являються омонімами лексем плавання і в роботі розглядатися не будуть. Дієслово ṭafā подібних корелятів не має. Для дієслова maẖara «борознити» значення, пов’язані з плаванням, швидше всього, похідні. Початковим є значення «орати» (пор. українське дієслово борознити, яке початково означає «обробляти землю, проводячи борозни»). Врешті, дієслово ‘abḥara є відіменниковим дієсловом від іменника «море». Робота проводилась на матеріалі арабського літературної мови. У процесі роботи використовувались приклади із текстів (арабська література, преса і Інтернет) і дані словників. Мета курсової роботи полягає в аналізі специфіки вживання дієслів плавання, їх коректного вжитку в повсякденному мовленні. Актуальність теми дослідження очевидна, тому що дана тема не достатньо висвітлена в навчальній літературі. Спеціальних праць на тему арабських дієслів руху практично немає — навіть найважливіші характеристики дієслів рідко пояснюються в граматиках і словниках — як перекладних(Баранов 1986), так і тлумачних (Аль-Мас’аді 1984; Lane 1893). Завдання. Для досягнення поставленої мети в курсовій роботі були вирішені наступні завдання: — дослідити семантику наведених дієслів на позначення руху у воді; — виявити сполучуваність дієслів плавання, звертаючи увагу на їх контексти, а також їх синонімічний ряд; — визначити параметри протиставлення дієслів плавання. Об'єкт: семантика дієслів плавання арабської мови. Значення. Практичне значення цієї курсової роботи полягає у тому, що її можна використовувати для ознайомлення студентів з даною темою. Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, шести підрозділів, висновку та списку використаної літератури. РОЗДІЛ 1. СПЕЦИФІКА ВЖИВАННЯ ДІЄСЛІВ ПЛАВАННЯ В АРАБСЬКІЙ МОВІ. 1.1. Дієслово активного плавання sabaḥa Приблизне тлумачення: «Об’єкт рухається у воді, рухаючи кінцівками, причому напрямок руху і спосіб обрані самим об’єктом» [13, c.552]. Дієслово sabaḥa зазвичай вживається на позначення «живого», активного плавання, коли жива істота вчиняє свідомі рухи, при цьому частіше за все маються на увазі рухи кінцівками. Прототиповим є контекст направленого руху [8, c. 114]: 1) Šāhad-nā ṭifl-an ya-sbaḥu bi-an-nahr-i. Šāhad-nā — бачити (минулий час, перша особа множини); ṭifl-an — дитина (однина, чоловічий рід); ya-sbaḥu — плавати (теперішній час, третя особа однини чоловічого роду); bi-an-nahr-i — по; річка (означений артикль, родовий відмінок); «Ми побачили, що по річці пливе дитина» [15, c.43]. 2) wa ba’da yawmin wāḥidin min ar-rāḥati wa at-tarakkubi sabaḥ-a ilā as-safīnati. wa ba’da yawmin wāḥidin — і після дня одного; min ar-ra:ḥati — з; спокій (означений артикль); wa at-tarakkubi —і; очікування (означений артикль); sabaḥ-a — плавати ( минулий час, третя особа однини чоловічого роду); ilā as-safīnati — до; корабель (означений артикль); «І після дня відпочинку та очікування він поплив до корабля» [12, c. 107]. Дана лексема може використовуватись як для опису людей, так і для переміщення у воді тварин, наприклад: al-kalbu ya-sbaḥu bi sur’at-in naḥwa aḍ-ḍifat-i. al-kalbu — собака (означений артикль, називний відмінок, третя особа однини чоловічого роду); ya-sbaḥu — плавати ( теперішній час, третя особа однини чоловічого роду); bi sur’at-in — з; швидкість (родовий відмінок); naḥwa aḍ-ḍifat-i — до; берег (означений артикль, родовий відмінок); «Собака швидко пливе до берега» [15, c.44]. Для більшості тварин вживання дієслів неможливе, якщо річ йде про активне плавання. Виняток становлять пташки і людина, де з суб’єктом-качкою може також використовуватись дієслово ‘āma). Не дивлячись на те, що прототиповим для sabaḥa є контекст направленого руху, це дієслово може використовуватись для позначення руху без постійного напрямку (як українське плавати), причому як в повторювальних, так в багаторазових контекстах, наприклад: kān-a ya-sbaḥ-u kull-a yawm-in ṯalāṯina marrat-an min aḍ-ḍifat-I ilā aḍ-ḍifat-I. kān-a — бути ( минулий час, третя особа однини); ya-sbaḥ-u — плавати (третя особа однини чоловічого роду); kull-a — кожний (знахідний відмінок); yawm-in — день (родовий відмінок); ṯalāṯina — тридцять (знахідний відмінок); marrat-an — раз (знахідний відмінок); min aḍ-ḍifat-I — від; берег (означений артикль, родовий відмінок); ilā aḍ-ḍifat-I — до; берег (означений артикль, родовий відмінок); «(Плавець тренувався, і тому) він плавав кожен день тридцять разів від одного берега до іншого» [17]. Так і в контекстах хаотичного руху, коли безперервно виконуються рухи, які мають різний напрямок: sabaḥ-a al-awlād-u qurba aḍ-ḍifat-i. sabaḥ-a — плавати (третя особа однини минулого часу); al-awlād-u —дитина (означений артикль, множина, називний відмінок); qurba aḍ-ḍifat-i — біля; берег (означений артикль, родовий відмінок); «Діти плавали біля берега» [15, c. 40]. Оскільки, на відміну від української, в арабській мові не існує видових відмінностей типу плисти/плавати, напрямок руху регулярно виражається тільки в прийменниках (наприклад, naḥwa « в напрямку до», ilā «до»). При цьому такі прийменники та словосполучення, як ‘alā «на», ‘alā wağh-I « по поверхні», ‘alā saṭḥ-I «на поверхні» qurba «навколо», fī «в» можуть використовуватись при описі як направленого, так і ненаправленого руху. Приклад 5 «діти плавали біля берега» може також розтлумачуватись як «діти пливли близько до берега (наприклад, щоб їх не віднесла сильна течія) в певному напрямку». Проте, неоднозначні контексти часті тільки у дієслова sabaḥa — дієслова пасивного плавання в більшості випадків позначають швидше ненаправлений рух. Оскільки однонаправленість для дієслова sabaḥa не обов’язкова, недивно, що воно може використовуватись у випадках, коли власне переміщення взагалі не суттєве, в значенні «купатись»: 1) ra’su aṣ-ṣi-n-i… sabaḥ-a fī miyāh-i čayna bi:č fi: fyītnāma. ra’ī:su — президент (називний відмінок); aṣ-ṣi-n-i — Китай (означений артикль, родовий відмінок); sabaḥ-a — плавати (минулий час, третя особа однини); fī miyāh-i — у; вода (множина, родовий відмінок); čayna bi:č fī fyītnāma — Чайна Біч у В’єтнам; «Вчора президент Китаю скупався у водах Чайна-Біч у В’єтнамі [14, c.34]. Sabaḥa передає значення «вміти плавати», описуючи також не актуальне переміщення, а скоріше властивість суб’єкта: 2) Hal ta-‘rif-u as-sibāḥat-a? Na’am, a-sbaḥu ‘alā ẓahr-ī. Hal ta-‘rif-u — чи; знати (друга особа однини чоловічого роду); as-sibāḥat-a — плавання (означений артикль, знахідний відмінок); Na’am — так; a-sbaḥu — плавати (теперішній час, перша особа однини); ‘alā ẓahr-ī— на; спина (перша особа однини, родовий вімінок); «Ти вмієш плавати? Так, я плаваю на спині» [11, c. 3]. Всі вище розглянуті приклади відносились до горизонтального плавання живих істот на поверхні води. Насправді, однак, лексема sabaḥa можлива і при описі направленого руху під водою, наприклад: ya-sbaḥ-u as-sabbāḥu taḥta al-mā’-i. ya-sbaḥ-u — плавати (третя особа однини чоловічого роду); as-sabbāḥu — плавець (означений артикль, називний відмінок); taḥta al-mā’-i — під; вода (означений артикль, родовий відмінок); «Плавець пливе під водою» [17]. 1.2. Дієслово спливання і плавання на поверхні ṭafā Приблизне тлумачення: «Об’єкт знаходиться у воді ( на поверхні або в товщі води), не рухаючись чи здійснюючи безладні направлені рухи, які викликані коливанням самої води» або «Об’єкт підіймається на поверхню води, в результаті чого стає видним мовцеві» [13, c.570]. Дієслово ṭafā вживається перш за все для позначення розташування на поверхні або в товщі води без руху: 1) nuqat’-u an-naft-I ta-ṭf-ū ‘alā saṭḥ-I al’mā’-i nuqat’-u — пляма(називний відмінок); an-naft-I — нафта (означений артикль, родовий відмінок); ta-ṭf-ū —плавати (третя особа однини жіночого роду); ‘alā saṭḥ-I al’ma’-i — на; поверхня (означений артикль, родовий відмінок); вода (означений артикль, родовий відмінок); «Пляма нафти плаває на поверхні води» [16]. 2) ya-ṭf-ū ar-rağulu. ya-ṭf-ū— плавати (теперішній час, третя особа однини чоловічого роду); ar-rağulu —людина (означений артикль, називний відмінок); «Людина пливе (про мертве тіло)» [14, c.36]. 3) ta-ṭf-ū al-a’šāb-u taḥta saṭḥ-i al-mā’i. ya-ṭf-ū— плавати (теперішній час, третя особа однини жіночого роду роду); al-a’šāb-u — трава (означений артикль, множина, називний відмінок); taḥta saṭẖ-I al’mā’-i — під; поверхня (означений артикль, родовий відмінок); вода (означений артикль, родовий відмінок); «Під водою плавають водорості» («знаходяться, не рухаючись/ їх рух несуттєвий) [16]. Не дивно, що саме дієслово ṭafā ввикористовується для вираження змісту «бути здатним не потопати (триматися на поверхні води)» [2, c.472]: al-ma’ādin-u ta-ġriq-u wa al-ẖašab-u ta-ṭf-ū al-ma’ādin-u —метал (означений артикль, множина, називний відмінок); ta-ġriq-u— тонути (теперішній час, третя особа однини жіночого роду); wa al-ẖašab-u — і; дерево (означений артикль, називний відмінок); ta-ṭf-ū — плавати (теперішній час, третя особа однини жіночого роду); «Метал тоне, а дерево пливе» [6, c.34]. Значення «бути здатним не потопати» і «знаходитись на поверхні води» розподілені за формами дієслова — форма прогресива вимагає швидше прочитання «знаходитись на поверхні води»: al-ğuṯṯat-u ṭāfiy-at-un fawqa al-mā’i. al-ğuṯṯat-u — труп (означений артикль, називний відмінок); ṭāfiy-at-un — який пливе (дієприкметник, жіночий рід, називний відмінок); fawqa al-mā’i — над; вода (означений артикль, родовий відмінок); «На поверхні води пливе труп» (зараз, і мовець це бачить)» [15, c. 45]. Навпаки, форма загального теперішнього часу часто тяжіє до інтерпретації «не тонути завдяки своїм фізичним властивостям»: al-ğuṯṯat-u tāṭf -u fawqa al-mā’i. al-ğuṯṯat-u — труп (означений артикль, називний відмінок); tāṭf -u — пливати (теперішній час, жіночий рід); fawqa al-mā’i — над; вода (означений артикль, родовий відмінок); «Труп пливе на поверхні води» (якщо людина померла, то її тіло завжди плаває над поверхнею води). [15, c. 46]. На відміну від інших арабських дієслів плавання, ṭafā має не тільки значення «плавати», але й інший характерний ряд вживань, пов’язаний з ідеєю спливання, порівняймо: 1) tāṭf –u al-ġawwāṣat-u. tāṭf –u — плавати (теперішній час, третя особа однини жіночого роду); al-ġawwāṣat-u — підводний човен (означений артикль, називний відмінок); «Підводний човен спливає» [8, 23]. 2) as-samak-u al-mayyit-u sur’āna ma ya-ṭf-u fawqa saṭḥi al-mā’-i. as-samak-u — риба (означений артикль, називний відмінок); al-mayyit-u — мертвий (означений артикль, називний відмінок); sur’āna — швидко; ma ya-ṭf-u — плавати (третя особа однини чоловічого роду); fawqa saṭḥi al-mā’-i — над; поверхня (означений артикль, родовий відмінок); вода (родовий відмінок, родовий відмінок); «Мертва риба швидко спливає на поверхню води» [12, c.57]. 3) ramay-tu qiṭ’at-a šağar-in bi al-mā’-I wa aṣbaḥ-at ta-ṭf-u: ‘ala: al-mā’-i. ramay-tu — кидати (минулий час, перша особа однини); qiṭ’at-a — шматок (знахідний відмінок); šağar-in — дерево (родовий відмінок); bi al-mā’-I — в; вода (означений артикль, родовий відмінок); wa aṣbaḥ-at — і; почати (третя особа однини жіночого роду); ta-ṭf-ū — плавати (третя особа однини жіночого роду); ‘alā al-maā’-i — на; вода (означений артикль, родовий відмінок); «Я кинув у воду шматок деревини, а він сплив» (букв. «став плавати на воді»)» [12, c.59]. Дієслово також може виражати значення «почати спочивати на воді» («лягти на воду») [2, c.472]. Це – єдине значення, в якому дана лексема поєднується з позначеннями живих істот: istalkā ‘alā ẓahrihi fī al-baḥri almayyti wa ṭafā fawqa al-mā’i. Istalkā — лягти (третя особа чоловічого роду); ‘alā ẓahrihi — на; спина (родовий відмінок); Fī al-baḥri almayyti — в; море; мертве (означений артикль, родовий відмінок); wa ṭafā — і; плавати (минулий час, третя особа однини чоловічого роду); fawqa al-mā’i — над; вода (означений артикль, родовий відмінок); «Він ліг на спину в Мертвому морі і став лежати на воді» [11, c.4]. Той факт, що дієслово перебування у воді може також позначати спливання, не є індивідуальною властивістю цієї лексеми: одна й та сама форма часто позначає і процес, який призводить до початку стану, і самий стан. Так, арабська форма nāma означає і «він заснув», і «він спав» [5, c.378]. Таким чином, важливо, що ṭafā, на відміну від інших дієслів, початково позначає швидше вертикальний рух уверх, ніж горизонтальний, тобто спливання і його результат (плавання на поверхні). Sabaḥa, як було сказано, може використовуватись як для опису горизонтального, так і вертикального плавання (вниз), а дієслова ‘āma і‘abḥara— тільки для горизонтального переміщення. Дієслово ṭafā має значно менш багате слово утворювальне гніздо, ніж Sabaḥa. Єдиний похідний іменник зі значенням суб’єкта плавання позначає предмети, важливою властивістю яких є (в повній відповідності до семантики вихідного дієслова) здатність триматися на воді: ṭāfiy-at-un («що плаває», активний дієприкметник жіночого роду) «крижина», «льодовик», «айсберг» [15, c. 111]. | |
| Просмотров: 528 | Загрузок: 8 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |