| Главная » Файлы » Контрольные работы » Контрольные работы |
Згудно Конвенції ООН
| [ Скачать с сервера (269.0 Kb) ] | 16.08.2017, 21:34 |
| Органами рибоохорони затримано риболовецький сейнер під прапором Нідерландів, який здійснював вилов цінних видів риби, допустив скидання 150 кг. паливно-мастильних матеріалів, відходів від очистки рибних та інших ресурсів у виключній (морській) економічній зоні України без спеціального дозволу на здійснення такої діяльності. У процесі перевірки. суднових документів та сейнера було встановлено, що це не перша спроба рибалок іноземної держави здійснювати незаконне добування живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні нашої держави, внаслідок чого їй заподіяно збитків на суму близько 800 тис. грн. Керівник рибоохорони виніс постанову про накладення на капітана судна штрафу у розмірі 150 мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією знарядь, за допомогою яких вчинено порушення, та звернувся до суду з позовом про відшкодування завданих збитків, в тому числі – внаслідок забруднення моря небезпечними речовинами. Капітан сейнера оскаржив постанову про накладення штрафу як незаконну, а в суді заявив зустрічний позов про відшкодування йому заподіяної моральної шкоди внаслідок незаконних дій працівників і керівника рибоохорони у процесі здійснення контролю. Визначити види правовідносин, які виникли. адміністративно-управлінські, у зв’язку із виконанням обов’язків, визначених законодавством юрисдикційні, процесуальні адмін-управл Екологічні, природоохоронні, в галузі охорони екосистем і екокомплексів, зокрема виключної мор. екон. зони 1) Правовідносини, що виникли : - Міжнародні публічні правовідносини - Екологічні – природоохоронні правовідносини - Адміністративні Який порядок вилову риби в виключній (морській) економічній зоні передбачено чинним законодавством? 1) Який порядок вилову риби в виключній (морській) економічній зоні передбачено чинним законодавством? Згудно Конвенції ООН з морського права1982 року Статья 61 Сохранение живых ресурсов 1. Прибрежное государство определяет допустимый улов живых ресурсов в своей исключительной экономической зоне. 2. Прибрежное государство, с учетом имеющихся у него наиболее достоверных научных данных, обеспечивает путем надлежащих мер по сохранению и управлению, чтобы состояние живых ресурсов в исключительной экономической зоне не подвергалось опасности в результате чрезмерной эксплуатации. Прибрежное государство и компетентные международные организации, будь то субрегиональные, региональные или всемирные, в зависимости от обстоятельств, сотрудничают для достижения этой цели. 3. Такие меры также направлены на поддержание или восстановление популяций вылавливаемых видов на уровнях или до уровней, при которых может быть обеспечен максимальный устойчивый вылов, определяемый с учетом соответствующих экологических и экономических факторов, включая экономические нужды прибрежных рыболовецких общин и особые потребности развивающихся государств, и с учетом методов ведения рыбного промысла, взаимозависимости запасов, а также любых общерекомендованных международных минимальных стандартов, будь то субрегиональные, региональные или всемирные. 4. Прибрежное государство, принимая такие меры, учитывает последствия для видов, ассоциированных с вылавливаемыми видами или зависимых от них, в целях поддержания или восстановления популяций таких ассоциированных или зависимых видов выше уровней, на которых их воспроизводство может быть подвергнуто серьезной опасности. 5. Передача имеющейся научной информации, статистических данных об уловах и промысловом усилии и других данных, относящихся к сохранению рыбных запасов, и обмен ими осуществляется на регулярной основе через компетентные международные организации, будь то субрегиональные, региональные или всемирные, в зависимости от обстоятельств, и с участием всех заинтересованных государств, включая государства, гражданам которых разрешено вести рыбный промысел в исключительной экономической зоне. Статья 62 Использование живых ресурсов 1. Прибрежное государство содействует цели оптимального использования живых ресурсов исключительной экономической зоны без ущерба для статьи 61. 2. Прибрежное государство определяет свои возможности промысла живых ресурсов исключительной экономической зоны. Если прибрежное государство не имеет возможности выловить весь допустимый улов, оно путем соглашений и других договоренностей и в соответствии с положениями, условиями, законами и правилами, упомянутыми в пункте 4, предоставляет другим государствам доступ к остатку допустимого улова, специально учитывая положения статей 69 и 70, особенно в отношении упомянутых в них развивающихся государств. 3. Прибрежное государство, предоставляя доступ другим государствам в свою исключительную экономическую зону на основании настоящей статьи, принимает во внимание все относящиеся к этому факторы, включая, в частности, значение живых ресурсов данного района для экономики этого заинтересованного прибрежного государства и другие его национальные интересы, положения статей 69 и 70, потребности развивающихся государств данного субрегиона или региона в вылове части остатка и необходимость свести к минимуму нарушения в экономике государств, граждане которых обычно вели рыбный промысел в данной зоне или которые предприняли значительные усилия по исследованию и выявлению запасов. 4. Граждане других государств, ведущие рыбный промысел в исключительной экономической зоне, соблюдают меры по сохранению и другие положения и условия, установленные в законах и правилах данного прибрежного государства. Эти законы и правила должны быть совместимы с настоящей Конвенцией и могут касаться, в частности, следующего: а) лицензирования рыбаков, рыболовных судов и оборудования, включая взимание сборов и другие формы оплаты, которые в отношении развивающихся прибрежных государств могут представлять собой адекватную компенсацию в виде денежных средств, оборудования и технологии, относящихся к рыбной промышленности; b) определения видов, которые могут вылавливаться, и установления квот вылова в отношении конкретных запасов или групп запасов, либо вылова на каждое судно в течение какого-либо периода времени, либо вылова гражданами любого государства в течение определенного периода; с) регулирования сезонов и районов рыбного промысла, видов, размеров и количества орудий лова, а также типов, размеров и количества рыболовных судов, которые могут быть использованы; d) установления возраста и размера рыбы и других видов, которые могут вылавливаться; е) определения информации, требуемой от рыболовных судов, включая статистические данные об уловах и промысловом усилии, а также сообщения о местонахождении судна; f) проведения с разрешения и под контролем прибрежного государства определенных программ рыбохозяйственных исследований и регулирования проведения таких исследований, включая взятие проб уловов, использование проб и представление связанных с этим научных данных; 5. Прибрежные государства должным образом уведомляют о законах и правилах по сохранению живых ресурсов и управлению ими. Відповідно до ст.. 7 ЗУ «про виключну морську економічну зона» Збереження і використання рибних та інших живих ресурсів Україна забезпечує оптимальне використання рибних та інших живих ресурсів у своїй виключній (морській) економічній зоні шляхом вжиття відповідних заходів для їх збереження та управління ними. Промисел рибних та інших живих ресурсів, а також дослідження, розвідка та інші операції, пов'язані з таким промислом у виключній (морській) економічній зоні України, здійснюються іноземними юридичними та фізичними особами лише на підставі міжнародних угод. Іноземні юридичні та фізичні особи, які ведуть рибний промисел у виключній (морській) економічній зоні України згідно з цією статтею, повинні дотримувати вимог щодо збереження рибних та інших живих ресурсів, а також інших положень і умов, установлених цим Законом та іншими актами законодавства України. Порядок вилову риби у виключній морській економічній зоні встановлюється П О С Т А Н О В А від 13 серпня 1999 р. N 1490 Про затвердження Порядку і умов використання рибних та інших водних живих ресурсів виключної (морської) економічної зони України Ст..1 Цей Порядок встановлює правила лову, добування та використання рибних та інших водних живих ресурсів виключної (морської) економічної зони України іноземними юридичними та фізичними особами. Спочатку треб визначити якими повноваженнями наділені працівники рибоохорони. КпАП Стаття 240. Органи рибоохорони Органи рибоохорони розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил рибальства та охорони рибних запасів, передбачені статтею 50, частиною третьою статті 85, статтями 86-1, 91-2 і 188-5 цього Кодексу. Від імені органів рибоохорони розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівник спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі рибного господарства та його заступники, начальники басейнових управлінь по охороні, відтворенню рибних ресурсів і регулюванню рибальства та їх заступники, начальники відділів рибоохорони зазначених басейнових управлінь, начальники державних інспекцій рибоохорони, старші державні інспектори та державні інспектори рибоохорони. Органи рибоохорони діють на підставі Закону України «Про тваринний світ» від 13.12.2001 р., «Про охорону навколишнього середовища», Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 р. № 1192, та інших нормативних актів. Мінагрополітики України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики, продовольчої безпеки держави, державного управління у сфері сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової промисловості, рибного господарства, переробки сільськогосподарської продукції. П О Л О Ж Е Н Н Я про Державне агентство рибного господарства України від 16 квітня 2011 року Ст..1 Державне агентство рибного господарства України (Держрибагентство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України. Держрибагентство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства. 4. Держрибагентство України відповідно до покладених на нього завдань: 2) вживає заходів щодо забезпечення збереження запасів анадромних видів риб у виключній (морській) економічній зоні України; 4) здійснює державний контроль у галузі охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, територіальному морі, внутрішніх водах України, внутрішніх водоймах України та у водах, що знаходяться поза межами юрисдикції України, щодо риболовних суден, що плавають під Державним Прапором України відповідно до міжнародних договорів України; 5) видає спеціальний дозвіл на ведення промислу водних живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні України; 6) здійснює державний контроль технічного стану рибозахисних споруд, проводить рибозахисні заходи на водозабірних та інженерних спорудах меліоративних систем; 7) здійснює контроль за дотриманням правил рибальства; 8) здійснює контроль за дотриманням лімітів і нормативів використання водних живих ресурсів; 9) здійснює контроль за дотриманням правил використання об'єктів тваринного світу в частині водних живих ресурсів; 10) складає протоколи та розглядає справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 16) видає дозволи, сертифікати, довідки міжнародного зразка відповідно до вимог міжнародних договорів з питань ведення рибного промислу і торгівлі рибою та морепродуктами; 17) видає свідоцтво про мінімальний склад екіпажу, свідоцтво про тимчасове виключення судна з Державного суднового реєстру України; 20) видає судновий білет для суден, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства; 21) здійснює державний контроль за безпекою мореплавства флоту рибної промисловості; 25) здійснює державний контроль за системою моніторингу риболовних суден; 26) здійснює технічний нагляд та нагляд за дотриманням вимог міжнародних договорів, що стосуються технічного стану суден рибної промисловості; 27) реєструє риболовні судна, які не підлягають нагляду класифікаційного товариства, в Судновій книзі України; 30) виконує функції уповноваженого органу, який взаємодіє з Європейським Союзом, органами влади інших іноземних держав (їх компетентними органами і організаціями) з питань виконання вимог системи попередження та ліквідації незаконного, непідзвітного та нерегульованого рибальства; 38) погоджує видачу дозволів на проведення робіт, у тому числі меліоративних, у рибогосподарських водних об'єктах, на землях водного фонду; 39) погоджує режими рибогосподарської експлуатації водних об'єктів та контролює діяльність спеціальних товарних рибних господарств; 40) встановлює в установленому порядку заборону вилову водних живих ресурсів в окремих водоймах (на їх ділянках) та забезпечує контроль за дотриманням заборони; 41) здійснює видачу та реєстрацію дозвільних документів на спеціальне використання водних живих ресурсів; 42) розробляє проекти лімітів, здійснює розподіл лімітів на квоти використання водних живих ресурсів, подає їх на затвердження Мінагрополітики України, доводить їх до відома відповідних органів та користувачів; 48) співпрацює з Комітетом рибного господарства ФАО ООН, органами влади іноземних держав та міжнародними організаціями з управління рибальством, ведення рибництва (аквакультури) з питань безпеки мореплавства на морі, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, охорони праці у рибному господарстві; Вирішення справи Стаття 20 ЗУ «про виключну морську економічну зону»Припинення правопорушень і затримання порушників законодавства про виключну (морську) економічну зону України Проти суден, що порушують законодавство України про її виключну (морську) економічну зону, у відповідь на застосування ними сили, а також в інших виняткових випадках вживаються зумовлені обставинами заходи, необхідні для припинення порушення та затримання порушників, у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. У разі арешту або затримання іноземного судна відповідні компетентні органи негайно повідомляють державу прапора про вжиті заходи і про застосовані санкції. Затримане судно і його екіпаж негайно звільняються після внесення забезпечення в розумному розмірі. Стаття 21. Відповідальність за порушення законодавства про виключну (морську) економічну зону України Громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства за порушення законодавства про виключну (морську) економічну зону України несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законодавчими актами України. Юридичні особи за порушення законодавства про виключну (морську) економічну зону України несуть відповідальність, встановлену статтями 22-26 цього Закону. Притягнення порушників до відповідальності згідно з цим Законом не звільняє їх від обов'язку відшкодувати відповідно до чинного законодавства України шкоду, завдану внаслідок порушення живим чи іншим ресурсам виключної (морської) економічної зони України. Стаття 26. Забруднення морського середовища Незаконне забруднення будь-яким способом морського середовища виключної (морської) економічної зони України речовинами, шкідливими для здоров'я людей або живих ресурсів моря, чи іншими відходами, матеріалами і предметами, які можуть завдавати шкоду або створити перешкоди для правомірної діяльності на морі, а так само інше порушення правил запобігання забрудненню морського середовища - тягне за собою накладення штрафу від шестисот шістдесяти до тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян чи конфіскацію морського, повітряного судна або споруди, з якої вчинено забруднення. ( Абзац другий частини першої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 607/96-ВР від 17.12.96 ) Ті ж дії, якщо вони вчинені повторно протягом року або завдали шкоду здоров'ю людей, живим ресурсам моря, зонам відпочинку чи створили серйозні перешкоди для правомірної діяльності на морі, - тягнуть за собою накладення штрафу від тисячі чотирьохсот до шести тисяч шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією морського, повітряного судна або споруди, з якої вчинено забруднення, або без такої. ( Абзац другий частини другої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 607/96-ВР від 17.12.96 ) Стаття 27. Органи і посадові особи, уповноважені застосовувати санкції Право накладати штрафи, передбачені цим Законом, надається: за порушення, передбачені частиною першою статті 22, частиною першою статті 24, статтями 23 та 25, частиною першою статті 26, - органам Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України в особі державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища; ( Абзац другий частини першої статті 27 в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96 ) за порушення, передбачені частиною першою статті 24, - органам рибоохорони Міністерства рибного господарства України в особі начальника відповідного басейнового управління по охороні і відтворенню рибних запасів і регулюванню рибальства; за порушення, передбачені статтею 25, - органам Морської охорони Державної прикордонної служби України в особі командира (начальника) судна, яким виявлено порушення і проведено затримання порушника. ( Абзац четвертий частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності з 01.08.2003 року ) Штраф, визначений частиною першою статті 22, частиною першою статті 24, статтями 23 та 25, частиною першою статті 26, може стягуватися на місці посадовими особами органів, яким відповідно до частини першої цієї статті надано право накладати штрафи, якщо порушника затримано у пункті, віддаленому від берегової смуги, і він добровільно виявив готовність негайно сплатити штраф. ( Частина друга статті 27 в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96 ) Право накладати штрафи, встановлені частинами другими статей 22, 24, 26, а також застосовувати конфіскацію, передбачену статтями 22, 24 та 26 цього Закону, надається районному (міському) суду за місцем затримання порушника. Рішення про безоплатне вилучення незаконно видобутих ресурсів приймається органом, уповноваженим накладати штраф за відповідне порушення. Стаття 24. Незаконна експлуатація природних ресурсів Незаконне видобування природних ресурсів у межах виключної (морської) економічної зони України - тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот сорока до тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію засобів і знарядь, із застосуванням яких вчинено порушення, з безоплатним вилученням незаконно видобутих ресурсів. ( Абзац другий частини першої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом N 607/96-ВР від 17.12.96 ) Ті ж дії, якщо вони вчинені повторно протягом року або у великих розмірах, а так само якщо вони призвели до значного погіршення умов відтворення рибних чи інших живих ресурсів моря, - тягнуть за собою накладення штрафу від тисячі чотирьохсот до шести тисяч шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією засобів і знарядь, із застосуванням яких вчинено порушення, чи без такої з безоплатним вилученням незаконно видобутих ресурсів. ( Абзац другий частини другої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом N 607/96-ВР від 17.12.96 Наказ Міністерства аграрної політики України 09.04.2003 N 102 ІНСТРУКЦІЯ про порядок обліку, зберігання, оцінки та подальшого розпорядження знаряддями лову (добування), іншим майном, що має причетність до скоєння порушень правил рибальства і вилученим органами рибоохорони Міжнародного договору між країни у цій сфері нема, застосовуєм конвенцію Конвенция Организации Объединенных Наций по морскому праву ( Конвенция ратифицирована Законом N 728-XIV от 03.06.99, ВВР, 1999, N 31, ст.254 ) Ратифікована обома країнами Часть V | |
| Просмотров: 525 | Загрузок: 11 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |