| Главная » Файлы » Контрольные работы » Контрольные работы |
Задачі з правознавства
| [ Скачать с сервера (24.1 Kb) ] | 03.01.2018, 11:15 |
| 1. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. 2. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. 3. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Коментар: 1. Частина 1 коментованої статті дає нормативне визначення корпоративних прав. Згідно з даною нормою корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації; вони включають правомочності на участь особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Корпоративні спори виникають з корпоративних правовідносин, тобто є спорам учасників товариства, в тому числі вибувших, з товариства, а також спори між учасниками, пов’язані зі створенням, управлінням, діяльністю та припиненням товариства, підвідомчі господарським судам та розглядаються за місцезнаходженням такого товариства. 3. Чи є безумовні підстави визнання рішень загальних зборів не дійсним ? Визначення термінів «повідомлення» та «спосіб» Так, згідно з правовою позицією судових палат у цивільних та господарських справах ВСУ, яка викладена у постанові № 6-143цс14 від 17.12.2014 року, вбачається: «За загальним змістом термін «повідомлення» включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими особа має бути обізнаною, а й отримання цією особою зазначених відомостей». Зазначена правова позиція підтверджена судовою палатою у цивільних справах ВСУ, яка викладена у постанові № 6-813цс15 від 02.09.2015 року. Згідно з Великим тлумачним словником сучасної української мови (з додатками та доповненнями; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005 р.): спосіб, -собу, 1) Певна дія, прийом або система прийомів, яка дає можливість зробити, здійснити що-небудь, досягти чогось. 2) Те, що служить знаряддям, засобом і т. ін. у якій-небудь справі, дії. Поряд з цим, наприклад, відповідно до пункту 6.2 постанови пленуму ВГСУ № 12 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» «У разі прийняття господарським судом рішення «….» необхідно зазначати: конкретний спосіб повідомленняпро встановлений факт порушення права інтелектуальної власності (шляхом опублікування в засобах масової інформації, повідомлення по телебаченню, радіо та ін.)». Отже, «спосіб повідомлення» - це певна дія чи прийом для досягнення певного результату (мети), наприклад (окрім зазначених вище): письмове чи усне повідомлення; повідомлення засобами поштового зв'язку чи електронного зв'язку (e-mail); телефонного зв'язку, СМС, факсимільного зв'язку та інших засобів комунікацій. 2. Спосіб повідомлення учасника про проведення загальних зборів Враховуючи, що відповідно до змісту ч. 5 статті 61 Закону саме статутом визначається спосібповідомлення учасника, саме такий порядок повинен бути дотриманий для повідомлення учасника. Поряд з цим можливо застосувати будь-який інший спосіб повідомлення, який передбачає фіксування надіслання та отримання повідомлення певного змісту, зазначений в пункті 1. 3. Наслідки порушення способу повідомлення учасника при встановленні факту належного його повідомлення (отримання) та/або встановлення факту його присутності на загальних зборах Відповідно до висновків ВСУ в Узагальненні судової практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону «Про господарські товариства у частині регулювання діяльності акціонерних товариств» від 01.01.2004 року, при встановленні факту повідомлення та/або факту участі акціонера у загальних зборах порушення порядку повідомлення не повинно тягти за собою визнання рішень загальних зборів акціонерів недійсними. До товариств з обмеженою відповідальність така практика є аналогічною (наприклад, постанова ВГСУ від 05 серпня 2015 року № 48136676 в ЄДРСРУ). Отже, порушення способу (порядку) повідомлення передбаченого статутом при одночасному встановленні факту повідомлення (отримання інформації) та (або) безпосередньої участі учасника на зборах не є підставою для визнання таких зборів недійсними. 4. Наслідки неповідомлення учасника про проведення загальних зборів Судовою палатою у господарських справах ВСУ прийнято постанову від 02.09.2014 у справі № 3-39гс14,в якій викладено таку правову позицію: «Аналіз наведених норм матеріального права й статуту дають підстави для висновку, що одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними. Неповідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів, на яких його виключили з учасників товариства, є безумовним порушенням прав, передбачених ст. 10 Закону «Про господарські товариства». Враховуючи викладене, помилковим є висновок касаційного суду про те, що неповідомлення ОСОБА_1 про скликання загальних зборів учасників товариства 6 та 8 липня 2010 року не є порушенням його прав та законних інтересів». Зазначена правова позиція відповідає також п. 21 постанови Пленуму ВСУ від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів». Отже, факт неповідомлення учасника може бути підставою для визнання загальних зборів недійсними. 5. Суперечливі правові позиції ВСУ з приводу застосування змісту терміна «повідомлення» Судовою палатою у господарських справах ВСУ прийнято Постанову від 16.09.2015 року у справі № 3-486гс15, яку було опубліковано на сайті ВСУ в п'ятницю (09.10.2015) між 13:00 і 15:00 годинами. У постанові викладено таку правову позицію (з урахуванням обставин справи): «Відповідно до частини п'ятої статті 61 Закону «Про господарські товариства» про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. «…». Згідно з пунктом 8.4 статуту ТОВ «Глобалмані» про проведення загальних зборів учасників товариства учасники повідомляються персонально, шляхом направлення на їх адресу відповідних письмових повідомлень із зазначенням часу і місця проведення загальних зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути направлено не пізніше як за 30 днів до скликання загальних зборів учасників. Пунктом 8.6 статуту передбачено, що про проведення позачергових загальних зборів учасників товариства учасники повідомляються в порядку, передбаченому в пункті 8.4 статуту. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, на виконання вимог статуту відповідачем було підготовлено повідомлення від 31 грудня 2013 року про скликання позачергових загальних зборів на вимогу одного із учасників товариства на 11 лютого 2014 року о 10 годині. Також у повідомленні було зазначено порядок денний зборів і дату, з якої учасники мають можливість ознайомитися із документами, винесеними на порядок денний. Це повідомлення було направлено рекомендованою кореспонденцією на зазначені в статуті та реєстраційних документах адреси учасників ТОВ «Глобалмані», у тому числі й позивачеві, 31 грудня 2013 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями фіскальних чеків Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта». Посилання Вищого господарського суду України на те, що зазначені обставини не свідчать про належне повідомлення позивача стосовно скликання загальних зборів і не підтверджують факту отримання позивачем такого повідомлення, не може бути взято до уваги, оскільки ні статутом ТОВ «Глобалмані», ні нормами чинного законодавства не передбачено направлення повідомлень про проведення загальних зборів (чергових/позачергових) учасників товариства рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення. Такий висновок суду касаційної інстанції спростовується і фактом присутності на загальних зборах 11 лютого 2014 року представників усіх учасників ТОВ «Глобалмані», у тому числі й представника позивача ОСОБА_1, що підтверджується протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Глобалмані» від 11 лютого 2014 року № 1». На думку ВСУ (з урахуванням змісту та позиції, викладеної в постанові ВГСУ), вбачаються 2 (дві) самостійні та ретельно обґрунтовані підстави для скасування постанови ВГСУ: 1) щодо належного повідомлення: - терміни «повідомляються» або «повідомляється» (наприклад, учасники або учасник) та фактично тотожний термін «повідомлення» (наприклад, учасника), який застосований в ч. 5 статті 61 Закону, по суті не передбачають необхідність підтвердження отримання учасником вичерпної інформації про загальні збори; - належним виконанням ч. 5 статті 61 Закону є направлення письмового повідомлення рекомендованим (реєстрованим) поштовим відправленням засобом поштового зв'язку (з урахуванням письмового способу викладення такого повідомлення, передбаченого статутом згідно з п. 8.4), що підтверджуватиметься лише фіскальним чеком (в якому відсутня майже адреса засновника); - при застосуванні ч. 5 статті 61 Закону відсутня необхідність доводити відсилання засновнику самеповідомлення про скликання загальних зборів з вичерпним текстом такого повідомлення; - відсутність в статуті та в законодавстві вимог щодо такого способу повідомлення учасника, як «рекомендована кореспонденція з повідомленням про вручення поштового відправлення»; 2) щодо участі представника Позивача: - встановлення факту присутності представника позивача на загальних є самостійною підставою для відмови у позові. Отже, судова палата у господарських справах ВСУ, приймаючи спірну постанову від 16.09.2015 року у справі № 3-486гс15, фактично ігнорує термін «повідомлення», застосований в ч. 5 статті 61 Закону, а в основу рішення покладає таку самостійну та спірну підставу, як спосіб повідомлення, зокрема, щодо відсутності вимог у законодавстві стосовно повідомлення учасника такою кореспонденцію, яка передбачала б підтвердження отримання саме певного тексту та повернення повідомлення про вручення такої кореспонденції (тексту). | |
| Просмотров: 547 | Загрузок: 17 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |