Главная » Файлы » Контрольные работы » Контрольные работы |
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
[ Скачать с сервера (46.5 Kb) ] | 16.08.2017, 21:41 |
Правове забезпечення екологічної безпеки та здійснення екологічних прав громадян Задача №1 до Теми №13 Коло правовідносин: Екологічні управлінські: - щодо затвердження Черкаською обласною радою екологічної програми; положення про місцевий фонд охорони НПС; порядку поводження громадян у міських парках та лісах; проекту будівництва магістралі; - щодо діяльності і вимог природоохоронного формування; - щодо прокурорського нагляду природоохоронної прокуратури. Вирішення задачі: ЩОДО ЕКОЛОГІЧНОЇ ПРОГРАМИ Затверджено Постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 року 188/98-ВР ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ 36. РЕГІОНАЛЬНА ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА Регіональна екологічна політика має грунтуватися на таких принципах: дотримання загальнонаціональних пріоритетів у галузі охорони довкілля і використання природних ресурсів; забезпечення розмежування повноважень між органами виконавчої влади; врахування екологічних інтересів інших регіонів, у тому числі за межами України, відповідно до міждержавних угод; формування механізму фінансового забезпечення природоохоронної діяльності регіонів. З метою нормативно-правового забезпечення основних напрямів регіональної екологічної політики слід передбачити: визначення фіксованої частки валового національного продукту регіону, що спрямовується на охорону довкілля, відповідно до рівня забруднення середовища; збалансування бюджетних витрат на охорону природи на загальнодержавному та місцевому рівнях на основі пропорційності між внеском регіону в бюджетні надходження та станом природного середовища в регіоні; створення системи місцевих, регіональних та загальнодержавних екологічних програм; внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів щодо забезпечення економічної бази природоохоронної діяльності в регіонах; створення законодавчих передумов для приватизації об'єктів екологічної інфраструктури регіонів з урахуванням специфічних умов забезпечення їх економічної рентабельності. Для екологічно-кризових регіонів (Донецько-Придніпровський, Азово-Чорноморський, Полісся) реалізовуватимуться комплекси першочергових природоохоронних заходів. У складі державних програм економічного і соціального розвитку регіонів розроблятимуться та виконуватимуться відповідні екологічні розділи. Міжрегіональний розподіл державних коштів на економічний розвиток регіонів потрібно здійснювати з наданням пріоритетності екологічно кризовим регіонам. ЩОДО ФОНДУ ОХОРОНИ НПС Стаття 19. Компетенція виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища { Назва статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5456-VI ( 5456-17 ) від 16.10.2012 } Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції: є) формують і використовують місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища у складі місцевих бюджетів; { Пункт "є" статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 186/98-ВР від 05.03.98 } Стаття 42. Фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища В Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів. { Стаття 42 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 186/98-ВР від 05.03.98 } Стаття 47. Фонди охорони навколишнього природного середовища Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. { Частина перша статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом N 186/98-ВР від 05.03.98 } Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок: а) частини екологічного податку згідно із законом; { Пункт "а" частини другої статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом N 515-VI ( 515-17 ) від 17.09.2008; в редакції Законів N 2457-VI ( 2457-17 ) від 08.07.2010, N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010 } б) частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством; { Пункт "б" частини другої статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 } { Щодо зіпинення дії пункту "б" частини другої статті 47 див. Закони N 380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002, N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003, N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004 } в) цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян. { Частина друга статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом N 81/96-ВР від 06.03.96, в редакції Закону N 186/98-ВР від 05.03.98 } Розподіл коштів екологічного податку, що надходять до Автономної Республіки Крим та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, міськими (міст загальнодержавного значення) радами за поданням обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. { Частина третя статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законами N 186/98-ВР від 05.03.98, N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010, N 5456-VI ( 5456-17 ) від 16.10.2012 } Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок: а) частини екологічного податку згідно із законом; { Пункт "а" частини четвертої статті 47 в редакції Законів N 2457-VI ( 2457-17 ) від 08.07.2010, N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010 } б) добровільних внесків підприємств, установ, організацій, громадян та інших надходжень; { Пункт "в" частини четвертої статті 47 виключено на підставі Закону N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010 } г) частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством. { Частину четверту статті 47 доповнено пунктом "г" згідно із Законом N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 - зміни діють у 2007 році, N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміни діють по 31 грудня 2008 року - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008; в редакції Закону N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 } { Частина четверта статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом N 186/98-ВР від 05.03.98 } Розподіл коштів, що надходять до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. { Частина п'ята статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом N 186/98-ВР від 05.03.98 } Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення. { Частина шоста статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 186/98-ВР від 05.03.98, N 1287-XIV ( 1287-14 ) від 14.12.99, N 2457-VI ( 2457-17 ) від 08.07.2010 } Положення про Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища затверджуються відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами, а Державного фонду охорони навколишнього природного середовища - Кабінетом Міністрів України. { Частина сьома статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законами N 186/98-ВР від 05.03.98, N 5456-VI ( 5456-17 ) від 16.10.2012 } В Україні можуть утворюватись й інші фонди для стимулювання і фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. { Стаття 47 із змінами, внесеними згідно із Законом N 186/98-ВР від 05.03.98 } ЩОДО ПОВОДЖЕННЯ У ЛІСАХ, ПАРКАХ… ЛКУ Стаття 4. Склад лісового фонду України До лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара. До лісового фонду України не належать: зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів; окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках. Стаття 30. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних рад у сфері лісових відносин Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні ради у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на відповідній території: 1) забезпечують реалізацію державної політики у сфері лісових відносин; 2) забезпечують виконання загальнодержавних і державних програм з охорони, захисту, використання та відтворення лісів і затверджують регіональні (місцеві) програми з цих питань; 3) передають у власність, надають у постійне користування земельні лісові ділянки на землях спільної власності відповідних територіальних громад, власності територіальних громад міст Києва і Севастополя та припиняють права користування ними; 4) приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок на землях спільної власності відповідних територіальних громад, власності територіальних громад міст Києва і Севастополя та припиняють права користування ними; 5) погоджують ліміт використання лісових ресурсів при заготівлі другорядних лісових матеріалів та здійсненні побічних лісових користувань; 6) погоджують максимальні норми безоплатного збору дикорослих трав'яних рослин, квітів, ягід, горіхів, грибів тощо; 7) встановлюють порядок використання коштів, що виділяються з відповідного місцевого бюджету на ведення лісового господарства; 8) вирішують інші питання у сфері лісових відносин відповідно до закону. Стаття 73. Побічні лісові користування До побічних лісових користувань належать: заготівля сіна, випасання худоби, розміщення пасік, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету. Нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства можуть бути передбачені й інші види побічних лісових користувань. Побічні лісові користування повинні здійснюватися без заподіяння шкоди лісу. Ліміт використання лісових ресурсів при здійсненні побічних лісових користувань встановлюється органами виконавчої влади відповідно до цього Кодексу за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства, погодженим з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про встановлення ліміту використання лісових ресурсів при здійсненні побічних лісових користувань обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. { Частина четверта статті 73 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5456-VI ( 5456-17 ) від 16.10.2012 } Стаття 74. Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища і природних ландшафтів з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог. У лісах, що використовуються для відпочинку, лісокористувачі повинні здійснювати роботи щодо їх благоустрою. ЗУ «Про автомобільні дороги» Стаття 19. Основні обов'язки органів місцевого самоврядування щодо управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів Основними обов'язками органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: 1) забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів; 2) організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами та нормами; { Пункт 2 статті 19 із змінами, внесеними згідно з Законом N 1704-VI ( 1704-17 ) від 05.11.2009 } 3) видача дозволів на прокладання нових та ремонт існуючих мереж у межах "червоних ліній" вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 4) завчасне оповіщення учасників руху і мешканців міст та інших населених пунктів про строки та порядок тимчасового обмеження або припинення руху транспортних засобів; 5) здійснення статистичного обліку та паспортизації вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 6) забезпечення дотримання норм природоохоронного законодавства у процесі будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 7) видача в установленому порядку дозволів на тимчасове припинення руху. ДБН В.2.3-4:2007. Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Частина І. Проектування Частина ІІ. Будівництво 4.6 Охорона навколишнього природного середовища 4.6.1 При розробці проектів будівництва і реконструкції автомобільних доріг та інших дорожніх об'єктів техніко-економічні і транспортно-експлуатаційні характеристики об'єкта проектування повинні вирішуватися в комплексі з питанням захисту навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів. 4.6.2 До складу проекту має входити окремий розділ "Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС)", який розробляється згідно з вимогами ДБН А.2.2-1, ДБН А.2.2-3, ДБН В.2.3-5, [3] з урахуванням положень чинних нормативно-правових актів у галузі охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки. Матеріали ОВНС необхідно розробляти на основі екологічних, геозооботанічних, інженерно-геологічних, санітарно-гігієнічних та інших необхідних натурних та лабораторних досліджень на базі сучасних методик і технічних засобів. 4.6.3 3 метою оптимізації проектних робіт та процедури ОВНС всі дорожні об'єкти поділяються на три екологічних класи. 4.6.4 До першого екологічного класу належить будівництво нових об'єктів, що значно впливають на навколишнє природне середовище: - автомобільні дороги, що проходять по населених пунктах; - автомобільні дороги та ділянки доріг, у зоні впливу яких перебувають території та об'єкти природно-заповідного фонду України, території популяцій і шляхи міграції диких тварин, що віднесені до "Червоної книги України", пам'ятки історії та архітектури, місця потенційного розкриття археологічних знахідок, а також потенційно небезпечні техногенні об'єкти; Розробка матеріалів ОВНС при проектуванні об'єктів першого екологічного класу виконується у повному обсязі відповідно до вимог ДБН А.2.2-1. 4.6.7 Спрямованість та характер впливу автомобільної дороги на навколишнє природне середовище в залежності від джерел впливу наведено в таблиці 4.5. При проектуванні автомобільних доріг оцінці впливу на навколишнє середовище підлягають усі джерела впливу автомобільної дороги на навколишнє середовище, крім технологічних процесів будівництва та утримання доріг. 4.6.8 При розробці матеріалів ОВНС необхідно порівнювати кількісні показники забруднення навколишнього природного середовища відпрацьованими газами, твердими викидами, шумом, іншими факторами дії транспортних засобів на навколишнє природне середовище з гранично допустимими концентраціями забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, водоймищах і ґрунтах та іншими санітарно-гігієнічними нормами, що встановлені для даної території. Таблиця 4.5 – Вплив автомобільної дороги на навколишнє природне середовище Джерело впливу Спрямованість Характер Автомобільна дорога як інженерна споруда Зміни географічного ландшафту Не пов'язаний з транспортними засобами, постійний, широкого охоплення, прямий та побічний | |
Просмотров: 452 | Загрузок: 10 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0 | |