| Главная » Файлы » Контрольные работы » Контрольные работы |
Вирішити справу.
| [ Скачать с сервера (83.0 Kb) ] | 15.08.2017, 20:56 |
| Задача 2 Органами рибоохорони затримано риболовецький сейнер під прапором Нідерландів, який здійснював вилов цінних видів риби, допустив скидання 150 кг. паливно-мастильних матеріалів, відходів від очистки рибних та інших ресурсів у виключній (морській) економічній зоні України без спеціального дозволу на здійснення такої діяльності. У процесі перевірки суднових документів та сейнера було встановлено, що це не перша спроба рибалок іноземної держави здійснювати незаконне добування живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні нашої держави, внаслідок чого їй заподіяно збитків на суму близько 800 тис. грн. Керівник рибоохорони виніс постанову про накладення на капітана судна штрафу у розмірі 150 мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією знарядь, за допомогою яких вчинено порушення, та звернувся до суду з позовом про відшкодування завданих збитків, в тому числі – внаслідок забруднення моря небезпечними речовинами. Капітан сейнера оскаржив постанову про накладення штрафу як незаконну, а в суді заявив зустрічний позов про відшкодування йому заподіяної моральної шкоди внаслідок незаконних дій працівників і керівника рибоохорони у процесі здійснення контролю. Визначити види правовідносин, які виникли. Який порядок вилову риби в виключній (морській) економічній зоні передбачено чинним законодавством? Надати правову оцінку діям працівників рибоохорони. Надати правову оцінку діям капітана сейнера. Вирішити справу. НПА: ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» ЗУ «Про виключну (морську) економічну зону України» Н А К А З N 164 від 08.12.98 м.Київ Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 березня 1999 р. за N 147/3440 Про затвердження Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря Стаття 25. Види використання водних біоресурсів Використання водних біоресурсів, які перебувають у стані природної волі, здійснюється в порядку загального і спеціального використання. Стаття 27. Спеціальне використання водних біоресурсів Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється шляхом їх вилучення з природного середовища (крім любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування в межах та обсягах безоплатного вилову) і включає: промислове рибальство; вилов водних біоресурсів у науково-дослідних, науково-промислових, дослідно-конструкторських цілях, а також з метою з'ясування їх санітарно-епідеміологічного стану (далі - дослідний вилов); контрольний вилов водних біоресурсів для визначення їх стану та запасів; меліоративний вилов водних біоресурсів з метою формування їх оптимального видового та вікового складу; вилов водних біоресурсів з метою отримання біологічного матеріалу для штучного відтворення їх запасів та здійснення аквакультури; любительське і спортивне рибальство у водних об'єктах загального користування, що перевищує встановлені обсяги безоплатного вилову. Законодавством можуть визначатися й інші види спеціального використання водних біоресурсів. Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а у відкритому морі та у виключних економічних зонах іноземних держав - відповідно до умов міжнародних договорів України або законодавства іноземних держав. Спеціальне використання водних біоресурсів іноземцями, іноземними юридичними особами у виключній (морській) економічній зоні і на континентальному шельфі України здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України. Використання водних біоресурсів, які перебувають у межах ізольованих природних або штучно створених водних об'єктів, наданих у користування для потреб аквакультури, не належить до спеціального використання і здійснюється в порядку, визначеному власниками цих водних біоресурсів. Стаття 31. Правила промислового рибальства Правила промислового рибальства розробляються на основі наукових обґрунтувань за басейновим принципом та затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства. Правилами промислового рибальства визначаються райони, способи і строки вилучення (вилову, добування, збирання) водних біоресурсів, типи, розміри та кількість рибопромислових суден, знаряддя вилову, їх кількість, допустимі до вилову розміри об'єктів промислу, вимоги щодо їх охорони, а також умови користування промисловими ділянками рибогосподарських водних об'єктів (їх частинами), навантаження на кожний водний об'єкт за кількістю та потужністю плавзасобів. З метою забезпечення охорони, раціонального використання окремих видів водних біоресурсів, а також для доповнення, уточнення або зміни зазначених правил можуть розроблятися режими для окремих рибогосподарських водних об'єктів (їх частин). Режими затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства. Стаття 33. Порядок спеціального використання водних біоресурсів іноземними юридичними і фізичними особами Іноземні юридичні і фізичні особи можуть нарівні з українськими суб'єктами рибного господарства використовувати водні біоресурси у промислових, наукових та інших цілях у виключній (морській) економічній зоні України, територіальному морі, на континентальному шельфі, крім акваторій та об'єктів природно-заповідного фонду, за умови наявності міжнародних договорів України та на підставах відповідних документів дозвільного характеру. Іноземні юридичні та фізичні особи, які здійснюють вилов у виключній (морській) економічній зоні України, дотримуються вимог, установлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Стаття 2. Визначення виключної (морської) економічної зони України Морські райони, зовні прилеглі до територіального моря України, включаючи райони навколо островів, що їй належать, становлять виключну (морську) економічну зону України. Ширина виключної (морської) економічної зони становить до 200 морських миль, відлічених від тих самих вихідних ліній, що і територіальне море України. Стаття 19. Право на переслідування За наявності достатніх підстав вважати, що яке-небудь іноземне судно порушило вимоги цього Закону або інших відповідних законодавчих актів України і при цьому намагається зникнути, право на переслідування з метою затримання судна і подальшого притягнення порушника до відповідальності здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Переслідування має розпочинатися у момент перебування судна-порушника або однієї з його шлюпок у межах виключної (морської) економічної зони України після сигналу "зупинитися" і припинятись, як тільки переслідуване судно увійде у територіальні води своєї країни або будь-якої третьої держави. Стаття 20. Припинення правопорушень і затримання порушників законодавства про виключну (морську) економічну зону України Проти суден, що порушують законодавство України про її виключну (морську) економічну зону, у відповідь на застосування ними сили, а також в інших виняткових випадках вживаються зумовлені обставинами заходи, необхідні для припинення порушення та затримання порушників, у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. У разі арешту або затримання іноземного судна відповідні компетентні органи негайно повідомляють державу прапора про вжиті заходи і про застосовані санкції. Затримане судно і його екіпаж негайно звільняються після внесення забезпечення в розумному розмірі. Стаття 21. Відповідальність за порушення законодавства про виключну (морську) економічну зону України Громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства за порушення законодавства про виключну (морську) економічну зону України несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законодавчими актами України. Юридичні особи за порушення законодавства про виключну (морську) економічну зону України несуть відповідальність, встановлену статтями 22-26 цього Закону. Притягнення порушників до відповідальності згідно з цим Законом не звільняє їх від обов'язку відшкодувати відповідно до чинного законодавства України шкоду, завдану внаслідок порушення живим чи іншим ресурсам виключної (морської) економічної зони України. Стаття 22. Незаконна промислова діяльність Незаконна розвідка чи розробка природних ресурсів виключної (морської) економічної зони України, а так само створення штучних островів, будівництво установок і споруд, встановлення навколо них зон безпеки без дозволу спеціально уповноваженого органу України - тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот сорока до тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію засобів і знарядь, із застосуванням яких вчинено порушення. ( Абзац другий частини першої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 607/96-ВР від 17.12.96 ) Ті ж дії, якщо вони вчинені повторно протягом року або призвели до аварії, загибелі суден, втрати майна чи значного забруднення морського середовища, - тягнуть за собою накладення штрафу від тисячі чотирьохсот до чотирьох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією засобів і знарядь, із застосуванням яких вчинено порушення, або без такої. ( Абзац другий частини другої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 607/96-ВР від 17.12.96 ) Стаття 24. Незаконна експлуатація природних ресурсів Незаконне видобування природних ресурсів у межах виключної (морської) економічної зони України - тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот сорока до тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію засобів і знарядь, із застосуванням яких вчинено порушення, з безоплатним вилученням незаконно видобутих ресурсів. ( Абзац другий частини першої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом N 607/96-ВР від 17.12.96 ) Ті ж дії, якщо вони вчинені повторно протягом року або у великих розмірах, а так само якщо вони призвели до значного погіршення умов відтворення рибних чи інших живих ресурсів моря, - тягнуть за собою накладення штрафу від тисячі чотирьохсот до шести тисяч шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією засобів і знарядь, із застосуванням яких вчинено порушення, чи без такої з безоплатним вилученням незаконно видобутих ресурсів. ( Абзац другий частини другої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом N 607/96-ВР від 17.12.96 ) Стаття 26. Забруднення морського середовища Незаконне забруднення будь-яким способом морського середовища виключної (морської) економічної зони України речовинами, шкідливими для здоров'я людей або живих ресурсів моря, чи іншими відходами, матеріалами і предметами, які можуть завдавати шкоду або створити перешкоди для правомірної діяльності на морі, а так само інше порушення правил запобігання забрудненню морського середовища - тягне за собою накладення штрафу від шестисот шістдесяти до тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян чи конфіскацію морського, повітряного судна або споруди, з якої вчинено забруднення. ( Абзац другий частини першої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 607/96-ВР від 17.12.96 ) Ті ж дії, якщо вони вчинені повторно протягом року або завдали шкоду здоров'ю людей, живим ресурсам моря, зонам відпочинку чи створили серйозні перешкоди для правомірної діяльності на морі, - тягнуть за собою накладення штрафу від тисячі чотирьохсот до шести тисяч шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією морського, повітряного судна або споруди, з якої вчинено забруднення, або без такої. ( Абзац другий частини другої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 607/96-ВР від 17.12.96 ) Стаття 27. Органи і посадові особи, уповноважені застосовувати санкції Право накладати штрафи, передбачені цим Законом, надається: за порушення, передбачені частиною першою статті 22, частиною першою статті 24, статтями 23 та 25, частиною першою статті 26, - органам Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України в особі державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища; ( Абзац другий частини першої статті 27 в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96 ) за порушення, передбачені частиною першою статті 24, - органам рибоохорони Міністерства рибного господарства України в особі начальника відповідного басейнового управління по охороні і відтворенню рибних запасів і регулюванню рибальства; за порушення, передбачені статтею 25, - органам Морської охорони Державної прикордонної служби України в особі командира (начальника) судна, яким виявлено порушення і проведено затримання порушника. ( Абзац четвертий частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності з 01.08.2003 року ) Штраф, визначений частиною першою статті 22, частиною першою статті 24, статтями 23 та 25, частиною першою статті 26, може стягуватися на місці посадовими особами органів, яким відповідно до частини першої цієї статті надано право накладати штрафи, якщо порушника затримано у пункті, віддаленому від берегової смуги, і він добровільно виявив готовність негайно сплатити штраф. ( Частина друга статті 27 в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96 ) Право накладати штрафи, встановлені частинами другими статей 22, 24, 26, а також застосовувати конфіскацію, передбачену статтями 22, 24 та 26 цього Закону, надається районному (міському) суду за місцем затримання порушника. Рішення про безоплатне вилучення незаконно видобутих ресурсів приймається органом, уповноваженим накладати штраф за відповідне порушення. Стаття 28. Порядок і строки притягнення до відповідальності Посадовою особою Морської охорони Державної прикордонної служби України про вчинення порушення складається акт, який разом з іншими документами, що стосуються цієї справи, протягом трьох днів з дня затримання порушника направляється органу, уповноваженому застосовувати санкції. У разі, коли визнано за доцільне застосування конфіскації, зазначені документи передаються для розгляду до районного (міського) суду за місцем затримання порушника. ( Частина перша статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності з 01.08.2003 року ) Органи, уповноважені застосовувати санкції, приймають рішення про їх застосування протягом п'яти днів після надходження документів, зазначених у частині першій цієї статті. Рішення оформлюється постановою відповідного органу або посадової особи. У випадках, передбачених частиною другою статті 27, накладення і стягнення штрафу може проводитись безпосередньо на місці порушення. Судовий розгляд справ про порушення, передбачені цим Законом, провадиться в присутності представників порушника та органів, які здійснюють охорону виключної (морської) економічної зони України. ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Н А К А З N 164 від 08.12.98 м.Київ Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 березня 1999 р. за N 147/3440 Про затвердження Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря ( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики N 225 від 15.06.2004 ) Відповідно до Закону України "Про тваринний світ" та постанови Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 р. N 1192 "Про затвердження Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства" НАКАЗУЮ: 1. Затвердити Правила промислового рибальства в басейні Чорного моря, що додаються. 2. Визнати такими, що не застосовуються, "Правила рыболовства в бассейне Черного моря", затверджені наказом Міністерства рибного господарства СРСР від 1 грудня 1969 року N 402. 3. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника Голови Держкомрибгоспу України О. М. Степаненка. Голова Державного комітету рибного господарства України М.Шведенко Затверджено Наказ Державного комітету рибного господарства України 08.12.98 N 164 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 березня 1999 р. за N 147/3440 Правила промислового рибальства в басейні Чорного моря 1. Загальні положення 1.1. Ці Правила визначають порядок здійснення та регулювання промислового рибальства (крім любительського та спортивного рибальства у рибогосподарських водних об'єктах загального користування), який є обов'язковим для суб'єктів рибного господарства - підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності), громадян України, осіб без громадянства (надалі - користувачі), які здійснюють промислове рибальство, а також для уповноважених органів, які забезпечують охорону, відтворення та збереження середовища існування водних живих ресурсів у басейні Чорного моря в межах територіальних вод, виключної (морської) економічної зони і на континентальному шельфі України із затоками, бухтами, лиманами, річками, естуаріями тощо. 2. Основні терміни, які використовуються в цих Правилах Акліматизація водних живих ресурсів - цілеспрямоване ввезення будь-якого виду водного живого ресурсу в район, де він раніше не мешкав, з метою збагачення та оптимізації природного угруповання корисними для людини видами або покращання екологічного стану водного об'єкта. Анадромні риби - види риб, які розмножуються у прісноводних водних об'єктах, а потім мігрують у морські райони для нагулу. Відтворення водних живих ресурсів (надалі - відтворення) - природне або штучне (розведення, переселення, акліматизація тощо) поновлення чисельності популяцій (ретрансформація) водних живих ресурсів, які скорочуються в процесі їх лову або природної смертності. Водні живі ресурси - сукупність водних організмів, життя яких (постійно або на окремих стадіях розвитку) неможливе без перебування у воді. До водних живих ресурсів належать: - прісноводні, морські, анадромні риби на всіх стадіях розвитку; - круглороті; - водні безхребетні, у тому числі молюски (черевоногі, двостулкові), ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, інші водні тварини; - водорості; - інші водні живі ресурси загальнодержавного значення. Вилучення водних живих ресурсів - лов (добування, збирання тощо) водних живих ресурсів із природного середовища. Виключна (морська) економічна зона - морські райони, що знаходяться за межами територіальних вод (територіального моря) України і які прилягають до них, включаючи райони навколо островів, що належать Україні. Зовнішній кордон економічної зони знаходиться на відстані до 200 морських миль, що відраховуються від тих же вихідних ліній, що й територіальне море України. Водоохоронна зона - зона вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ, інших водних об'єктів для створення сприятливого режиму, попередження забруднення, засмічення, знищення навколоводних рослин і тварин та зменшення коливань стоку водних об'єктів. Дозвіл на спеціальне використання водних живих ресурсів (надалі - дозвіл) - документ, який засвідчує право користувача на спеціальне використання водних живих ресурсів. Експедиційний лов - вилучення водних живих ресурсів виробничим підрозділом користувача (судно, ланка, дільниця, бригада тощо) на промислових ділянках інших користувачів за умови їх згоди та реєстрації промислового квитка і талона в державному органі рибоохорони, в зоні діяльності якого буде здійснюватись експедиційний лов. Знаряддя лову (добування, збирання тощо) водних живих ресурсів (надалі - знаряддя лову) - сітки, неводи, трали, пастки тощо, якими здійснюється лов водних живих ресурсів. Квота спеціального використання водних живих ресурсів (надалі - квота) - частка ліміту, яка виділяється користувачу. Контрольний спостережний пункт (надалі - КСП) - стаціонарно розташований береговий пункт, на якому наукове підприємство, установа, організація (у тому числі державний орган рибоохорони) здійснює науково-дослідні роботи, пов'язані з вивченням стану водних живих ресурсів у районі дислокації пункту. Контрольний лов - вилучення водних живих ресурсів для контролю кількісного або якісного складу популяції з метою регулювання промислу, з'ясування ветеринарно-санітарного (епідеміологічного) стану тощо. Континентальний шельф - поверхня й надра морського дна підводних районів, що прилягають до узбережжя та до островів України, за зоною територіального моря, до глибини 200 метрів або за цією межею до таких місць, де глибини вод, що його покривають, дозволяють добування природних багатств цих районів. Ліміт спеціального використання водних живих ресурсів (надалі - ліміт) - дозволений обсяг вилучення водного живого ресурсу з природного середовища. Меліоративний лов - вилучення окремих видів водних живих ресурсів з метою оптимізації їх кількісного і якісного складу та покращання стану водних екосистем. Науково-дослідний лов - вилучення водних живих ресурсів, яке здійснюється для наукових потреб. Може бути дозволений уповноваженими на те державними органами в будь-яких районах, будь-якими знаряддями та засобами лову, в будь-який час. Науково-промисловий лов - вилучення водних живих ресурсів з метою з'ясування доцільності здійснення в подальшому їхнього промислу. Неспеціалізований промисел водних живих ресурсів (надалі - неспеціалізований промисел) - вилучення водних живих ресурсів, при якому водні організми - об'єкти промислу можуть бути в улові в будь-якому співвідношенні. Об'єкт промислу - водний організм певного виду та біологічного стану, стосовно до якого дозволено здійснювати промисел. Паспорт промислової ділянки (надалі - паспорт) - документ, який містить назву, карту-схему, номер, місцезнаходження та фізико-географічну характеристику промислової ділянки. Приймальний пункт, приймальне судно водних живих ресурсів (надалі - приймальний пункт, приймальне судно) - приміщення (судно), пристосоване (відповідно до санітарних норм) для приймання вилучених, посортованих за видами водних живих ресурсів, для їх подальшого зберігання. Промислова ділянка - рибогосподарський водний об'єкт або його частина, що закріплюється державним органом рибоохорони за окремим користувачем для здійснення промислу та відтворення водних живих ресурсів. Промисловий квиток - документ, що засвідчує особу, яка відповідає за вилучення водних живих ресурсів у виробничому підрозділі користувача (судно, ланка, дільниця, бригада тощо). Промислове рибальство (надалі - промисел) - вид спеціального використання водних живих ресурсів, які перебувають у стані природної волі, шляхом їх вилучення (лову, добування, збирання) з природного середовища з метою задоволення потреб населення і народного господарства. Район спільного рибальства - рибогосподарський водний об'єкт або його частина за межами промислових ділянок, де промисел здійснюється декількома користувачами. Регулювання промислового рибальства (надалі - регулювання рибальства) - встановлення лімітів, виділення квот користувачам, визначення районів, термінів, промислових розмірів водних організмів, засобів лову, кількості, типів, параметрів знарядь лову тощо. Рибалка - особа, яка безпосередньо здійснює вилучення водних живих ресурсів із природного середовища у складі виробничого підрозділу користувача (судно, ланка, дільниця, бригада тощо). Рибне господарство - галузь народного господарства, завданнями якої є вивчення, охорона, відтворення та використання на науковій основі водних живих ресурсів з метою одержання різних видів харчової, кормової, технічної та медичної продукції, а також створення умов для задоволення матеріальних, рекреаційних та оздоровчих потреб населення. Риболовні судна - судна, що використовуються для вилучення, приймання, обробки, зберігання та транспортування водних живих ресурсів, спеціально обладнані (згідно із законодавством) для виконання зазначених робіт. Рибогосподарський водний об'єкт - водний об'єкт (його частина), що використовується або може використовуватись для рибогосподарських потреб. До рибогосподарських водних об'єктів належать: - моря із затоками, лиманами та естуаріями; - ріки з їхніми придатковими системами (озера, бухти, затоки, канали, гирла, протоки, водосховища, що мають постійний або тимчасовий зв'язок з рікою, плавнями або тимчасовими водними об'єктами, а також всі притоки в межах розповсюдження максимальних паводків ріки); - технічні водойми, що використовуються (можуть використовуватись) для розведення, вирощування та вилову водних живих ресурсів або мають значення для відтворення їхніх запасів. Спеціалізований промисел водних живих ресурсів (надалі - спеціалізований промисел) - вилучення водних живих ресурсів, при якому об'єкт промислу повинен складати не менше 50 % від маси улову. Спеціальне використання водних живих ресурсів - усі види використання водних живих ресурсів (за винятком любительського й спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування), що здійснюється з їх вилученням з природного середовища при здійсненні промислу, науково-промислового, контрольного, меліоративного лову, любительського та спортивного рибальства в порядку спеціального використання, а також з метою подальшого відтворення, акліматизації та реакліматизації. Територіальні води України (територіальне море) - прибережні морські води шириною 12 морських миль, що відраховуються від лінії найбільшого відпливу як на материку, так і на островах, що належать Україні, або від прямих вихідних ліній, що сполучають відповідні точки, географічні координати яких затверджуються в установленому порядку Урядом України. Талон - документ, що засвідчує право рибалки на здійснення вилучення водних живих ресурсів. Улов водних живих ресурсів (надалі - улов) - сукупність вилучених водних живих ресурсів у кількісному або ваговому вимірі. 3. Район дії цих Правил 3.1. Чорне море в межах територіальних вод і виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України із затоками, бухтами, лиманами та естуаріями тощо. 3.2. Ріки, що впадають у Чорне море, з їхніми придатковими системами (озерами, бухтами, затоками, каналами, гирлами, протоками, водосховищами, що мають постійний або тимчасовий зв'язок з рікою, плавнями та тимчасовими водними об'єктами, а також усіма притоками в межах розповсюдження максимальних паводків ріки), в таких межах: - р.Дніпро - від впадіння у Дніпровський лиман до греблі Каховської ГЕС з притокою Інгулець від гирла до с.Велика Олександрівка; - р.Південний Буг - від впадіння у Бузький лиман до с.Голоскове Миколаївської області включно; - р.Інгул - від гирла до с.Чорнишовка Миколаївської області включно; - р.Дністер і рукав Турунчук з придатковою системою, включаючи Кучурганське водосховище в межах Одеської області; - р.Дунай з придатковою системою, включаючи лиман Сасик і Стенсівсько-Жебріянські плавні в межах Одеської області; - інші ріки - в межах території Херсонської, Миколаївської і Одеської областей. | |
| Просмотров: 693 | Загрузок: 14 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |