| Главная » Файлы » Контрольные работы » Контрольные работы |
види правовідносин
| [ Скачать с сервера (62.0 Kb) ] | 16.08.2017, 21:33 |
| Задача 11. Під час розгляду проекту організації рекреаційної зони міста обласного значення на засідання виконкому міськради найбільшу дискусію викликали його положення щодо включення до складу вказаної зони частини території регіонального ландшафтного парку (зон регульованої та стаціонарної рекреації), території зоологічного парку місцевого значення, ботанічного саду загальнодержавного значення та лісопаркової частини зеленої зони навколо міста із розрахунку 10 га на кожні 1,5 тисячі осіб населення. З метою управління відповідною зоною та надання рекреаційних послуг створюється комунальне підприємство "Відпочинок". Начальник Держекоінспекції в області заперечував проти затвердження поданого проекту організації рекреаційної зони мотивуючи тим, що в місті проживає майже 150 тис. осіб, а поширення рекреаційної діяльності на вищевказані території призведе до порушення їх режиму, відтворення та охорони. Крім того, проект не узгоджений із Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в області, також наявні скарги від окремих осіб щодо порушення їх прав на земельні ділянки які підпадають під режим рекреаційної зони. Не зважаючи на вказані заперечення, проект було затверджено рішенням виконкому міськради. Прокурор області опротестував рішення як незаконне. Визначте види правовідносин, які виникли. 1. Екологічні: управлінські адміністративні природоохоронні 2. Земельні при регулюванні відносин з приводу земель рекреаційного призначення. Назвіть порядок створення рекреаційних зон передбачено чинним законодавством? Вкажіть які зміни в цій частині потребує чинне законодавство? Відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а саме статті 63. Рекреаційні зони Рекреаційними зонами є ділянки суші і водного простору, призначені для організованого масового відпочинку населення і туризму. На території рекреаційних зон забороняються: а) господарська та інша діяльність, що негативно впливає на навколишнє природне середовище або може перешкодити використанню їх за цільовим призначенням; б) зміни природного ландшафту та проведення інших дій, що суперечать використанню цих зон за прямим призначенням. Режим використання цих територій визначається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами відповідно до законодавства України. Відповідно до Закону України «Про мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об'єктах благоустрою зеленого господарства м. Києва», стаття 1: рекреаційна зона - спеціально виділена і організована територія в місті та в межах зеленої зони, призначена для відпочинку населення; Також тлумачення поняття «Рекреаційна зона» міститься у Правилах утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 10.04.2006 N 105: (пункт 2.1) Рекреаційна зона - спеціально виділена генеральним планом і організована територія в місті і зеленій зоні, призначена для відпочинку населення. В свою чергу в Земельному кодексі закріплені положення щодо складу земель та порядок їх використання: Стаття 50. Визначення земель рекреаційного призначення До земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. Стаття 51. Склад земель рекреаційного призначення До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації. Стаття 52. Використання земель рекреаційного призначення 1. Землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. 3. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель. 4. Порядок використання земель рекреаційного призначення визначається законом. Відповідно до даних положень можемо зробити висновок, що до складу земель рекреаційного призначення входять земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації і тому заперечення начальника Держекоінспекції немає жодних законодавчо закріплених підстав. Надайте правову оцінку проекту з позицій його відповідності чинному законодавству. Рекреаційні зони можуть бути частиною природо-заповідних фондів, відповідно до ЗУ «Про ПЗФ України»: - біосферних заповідників, до зон антропогенних ландшафтів, на яких поряд з територіями традиційного землекористування, лісокористування, водокористування, місць поселення включаються і рекреаційні зони; - національних природних парків, у межах яких виділяються зона регульованої рекреації, де організовується короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, дозволяється влаштування туристських маршрутів і екологічних стежок; однак забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство й мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони), і зона стаціонарної рекреації (призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування відвідувачів парку); - регіональних ландшафтних парків, що поєднують статус природоохоронних і рекреаційних установ, і одним з основних завдань яких є створення умов для туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів і об'єктів; - дендрологічних парків, що створюються з метою збереження і вивчення у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій для їх використання, у тому числі в рекреаційних цілях; - зоологічних парків, у межах яких виділяється рекреаційна зона, призначена для організації відпочинку та обслуговування відвідувачів парку; - парків – пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, які є і природоохоронними, і рекреаційними установами. Також, рекреаційні зони можуть мати свого відокремленого землекористувача чи входити до складу інших категорій землекористувань. Але, відповідно до вищезазначеного Закону до рекреаційної зони не можуть включатися ботанічні сади, тому що вони створюються з метою збереження, вивчення, акліматизації, розмноження в спеціально створених умовах та ефективного господарського використання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної і освітньої роботи і до переліку зон які можуть бути створені на території ботанічних садів рекреаційна зона не входить. Протилежним є вирішення питання включення лісопаркової частини зеленої зони навколо міста. ДБН 360-92** „Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень” 5 Ландшафтно-рекреаційна територія Озеленені території міста: 5.1 У міських і сільських поселеннях слід передбачати, як правило, безперервну систему озеленених територій та інших відкритих просторів, які у поєднанні із заміськими повинні формувати комплексну зелену зону. Зовнішні межі комплексної зеленої зони треба проводити по межах землекористувань, природних рубежах, транспортних магістралях. 5.4 Площу озеленених територій загального користування (парків, садів, скверів, бульварів), розміщуваних на території забудови міських і сільських поселень, треба приймати відповідно до таблиці 5.1 з урахуванням нормативних показників відповідно до табл. 5.1а. У значних, найзначніших і великих містах існуючі масиви міських лісів треба перетворювати у міські лісопарки і відносити додатково до озеленених території загального користування, виходячи із розрахунку не більше 5 кв.м/люд. 5.5 У структурі озеленених територій загального користування великі парки, парки площею понад 100 га і лісопарки площею 500 га і більше повинні становити не менше 10%. Час доступності міських парків при пересуванні на транспорті повинен становити не більше 20 хв., а парків планувальних районів - не більше 15 хв. Примітка. У сейсмічних районах необхідно забезпечувати вільний доступ до парків, садів та інших озеленених територій загального користування, не допускаючи улаштування огорож з боку житлових районів. 5.6 Допустима кількість одночасних відвідувачів території парків, лісопарків, лісів, зелених зон слід приймати відповідно до укрупнених показників, люд./га, не більше: а) для міських парків 100 б) для парків зон тривалого відпочинку 70 в) для парків-курортів 50 г) для парків зон короткочасного відпочинку 20 д) для лісопарків (лугопарків, гідропарків) 10 е) для лісів 1-3. Примітка. При кількості одночасних відвідувачів 10-50 люд./га слід передбачати дорожньо-стежинкову мережу для організації їх руху, а на | |
| Просмотров: 430 | Загрузок: 8 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |