| Главная » Файлы » Контрольные работы » Контрольные работы |
ТОВ «Альфа»,
| [ Скачать с сервера (18.0 Kb) ] | 16.08.2017, 21:43 |
| Оскільки в умовах задачі вказано, що водій автомобіля А, який належить на праві власності ТОВ «Альфа», керував транспортним засобом на виконання своїх трудових обов’язків, то відповідно до абз.3 п.4 ППВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.), а згідно з п.5 цієї ж постанови при розгляді справ про відшкодування шкоди за ст.441 ЦК суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст.440 ЦК, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації. Звідси випливає висновок, що суб’єктом відповідальності у даному разі виступає не працівник ТОВ «Альфа», а само ТОВ. Щодо потерпілої особи, то оскільки між нею та страховою компанією «Еталон» (далі СК «Еталон») було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (далі ТЗ) на умовах КАСКО. Відповідно до ч.1 ст.6 ЗУ «Про страхування» загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону, а відповідно до ч.3 цієї статті види добровільного страхування, на які видається ліцензія, визначаються згідно з прийнятими страховиком правилами (умовами) страхування, зареєстрованими Уповноваженим органом. Таким чином, страховик сам розробляє правила за добровільним видом страхування з подальшою реєстрацією в Нацкомфінпослуг, тому можливі певні особливості, встановлені на рівні цього локального нормативного акту. Оскільки в умовах задачі йдеться про добровільне страхування наземних ТЗ на умовах КАСКО, вважаємо, що постраждала особа (власник авто Б) може звернутися до СК «Еталон» за відшкодуванням завданої автомобілю шкоди. Розмір матеріального збитку за умовою задачі становить 200 тис. гривень. а відшкодовано було 100 тис. (за вирахуванням залишку автомобіля, франшизи, втрати товарної вартості автомобіля тощо, розмір яких становить 100 тис. гривень). Неправомірним видається звернення постраждалої особи до ТОВ «Альфа», тому що їй вже було здійснене відшкодування збитків у повному обсязі. У зв’язку з тим, що СК «Еталон» відшкодувало шкоду, завдану іншою особою, воно має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч.1 ст.1191 ЦК). Ст.27 ЗУ «Про страхування» також передбачено правило, за яким до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. До того ж, окремими СК чітко передбачається і деталізується це положення в Правилах добровільного страхування наземних транспортних засобів, як, наприклад, це зроблено у Правилах СК "Український страховий дім» - див. нижче. 17. ПРАВО ВИМОГИ 17.1. При укладенні договору страхування Страховик має право вимагати від Страхувальника підписання заяви, що в разі отримання Страхувальником від Страховика суми відшкодування збитків, заподіяних ТЗ з боку третіх осіб, він втрачає право на отримання цієї суми від осіб, винних у заподіянні збитків. 17.2. Якщо збитки, заподіяні Страхувальнику внаслідок настання страхового випадку, були пов’язані з виною третіх осіб, зокрема, власників інших транспортних засобів, то, згідно законодавству України, Страховик має право вимоги до винних осіб у розмірі виплачених сум. 17.3. Для реалізації Страховиком цього права, Страхувальник зобов’язаний передати Страховику всі документи і докази, які він має, і виконати дії, необхідні для здійснення Страховиком права вимоги. При цьому, якщо здійснення права вимоги стане неможливим з вини Страхувальника, Страховик у відповідному розмірі звільняється від обов’язку здійснити виплату страхового відшкодування. У випадку, коли страхове відшкодування вже було виплачено, Страховик має право вимагати від Страхувальника повернення виплаченої суми протягом 1 (одного) місяця з дня отримання Страхувальником мотивованої заяви Страховика з цього приводу. Отже, з моменту відшкодування власнику автомобіля Б шкоду, що була спричинена в результаті винних дій працівника ТОВ «Альфа» саме СК «Еталон» набула право регресного позову, а потерпіла особа, відповідно, втратила його. З умов задачі випливає, що СК «Фінанси та кредит» виплатили лише 50 тис СК «Еталон», хоча повинна була у повному обсязі. Відповідно до ст.1194 ЦК особа, яка застрахувала свої цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), тобто решту – 50 тис. – повинно сплатити ТОВ «Альфа» СК «Еталон», а не потерпілій особі. | |
| Просмотров: 445 | Загрузок: 9 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |