| Главная » Файлы » Контрольные работы » Контрольные работы |
Субсидіарна (додаткова) відповідальність
| [ Скачать с сервера (23.7 Kb) ] | 16.08.2017, 21:13 |
| Грищенко звернувся до Іванова з позовом про відшкодування вартості речей, які були передані йому на зберігання. На суді відповідач, не заперечуючи факту залишення у нього позивачем речей на зберігання, зазначив, що речі Грищенка були вкрадені у Іванова разом з речами Іванова, хоча він і застосував усі необхідні міри для забезпечення їх збереження. Суд задовольнив позов Грищенка, зазначивши, що Грищенку було заподіяна позадоговірна шкода, оскільки Іванов прийняв речі на зберігання не на підставі договору, а в порядку добросусідських відносин. Між Грищенком та Івановим виникло зобов’язання, засноване на добросусідських відносинах. Зобов’язання виникло на підставі усної домовленості між Грищенком та Івановим, таким чином можемо вважати, що між ними було укладено усний договір про зберігання. Згідно ст.610 ЦК: Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Оскільки внаслідок кражі речей Грищенка, їх було втрачено під час зберігання у Іванова, то наявне саме невиконання зобов’язання. Неналежне виконання неможливе у даному випадку, оскільки усіх заходів безпеки для зберігання речей Івановим було вжито. Як передбачає ч.1 ст.614 ЦК: Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Оскільки Івановим було доведено, що він вжив усіх заходів щодо належного виконання зобов’язання, то він є невинуватим. Тобто питання встановлення вини Іванова у даному випадку буде ключовим питанням, що вирішуватиме хід справи. Оскільки між Грищенком та Іваненком було укладено договір, то відповідальність носитиме договірний характер, яка може бути виявлена у формі відшкодування збитків. Згідно ч.1 ст.623 ЦК: Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. А порядок відшкодування встановлюватиме ст. 22 ЦК. Завдання 4 Часткова відповідальність: ч.1 ст.540 ЦК ч.4 ст.542 ЦК ч.2 ст. 1182 ЦК ч.2 ст.1183 ЦК Солідарна відповідальність: ч.4 ст.92 ЦК ч.3 ст.153 ЦК ч.4 ст.96 ЦК ч.1 ст.808 ЦК ч.5 ст.107 ЦК ч.3 ст.1141 ЦК ч.1 ст.124 ЦК ч.1 ст.1190 ЦК ч.2 ст.140ЦК ст.541ЦК ст.542 ЦК ст.543 ЦК ст.554 ЦК Субсидіарна (додаткова) відповідальність: ч.1 ст.554 ЦК ч.2 ст.33 ЦК ч.ч.2,3 ст.1043 ЦК ч.1 ст.84 ЦК ч.1 ст.1123 ЦК ч.2 ст.113 ЦК ч.2 ст. 163 ЦК ч.1 ст.118 ЦК ч.2 ст.164 ЦК ч.2 ст.151 ЦК Завдання 1 Кримінальна відповідальність — це найбільш суворий вид відповідальності. Вона настає за вчинення злочинів та встановлюється лише законом. Кримінальний кодекс закріплює вичерпний перелік діянь, що визнаються злочинами, а кримінально-процесуальний — регламентує порядок притягнення до кримінальної відповідальності. Повноваженнями притягнення до цього виду відповідальності наділений лише суд. Ніхто не може бути визнаним винним у вчиненні злочину та притягнутий до кримінального покарання інакше, ніж за вироком суду та у відповідності до закону. Стаття 51 КК України передбачає наступні види покарань: — штраф; — позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; — позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; — громадські роботи; — виправні роботи; — службові обмеження для військовослужбовців; — конфіскація майна; — арешт; — обмеження волі; — тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; — позбавлення волі на певний строк; — довічне позбавлення волі. Перелік покарань є обов'язковим для суду, вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Сутність кримінальної відповідальності полягає у тому, що особа, винна у вчиненні злочину, зазнає певних втрат. Це відображається у обмеженні пересування, права обирати вид діяльності за своїм розсудом, матеріальних та особистих обмеженнях. Покарання відрізняються від інших примусових засобів тим, що виступає як реалізація кримінально-правових відносин між злочинцем і державою. Метою покарання є не лише кара (тобто застосування комплексу обмежень прав та свобод засудженого, які забезпечать його виправлення), а й виправлення, тобто такі зміни особистості засудженого, що свідчать про позбавлення негативних рис і зумовлюють готовність до суспільно-корисної діяльності. Важливим напрямом мети кримінальної відповідальності є спеціальна превенція, яка націлена на обмеження можливості винної особи вчинити новий злочин шляхом її ізоляції та загальна превенції, яка полягає в утриманні від вчинення злочинів інших осіб шляхом покарання конкретної особи. Особливостями цього виду відповідальності є стан судимості після відбування покарання. Наявність презумпції невинуватості. Необхідність визначення форми вини правопорушника, наявність обставин, що звільняють від відповідальності, наявність основних та додаткових покарань. Цивільно-правова відповідальність є самостійним різновидом відповідальності, що характеризується певними особливостями: — має майновий характер, оскільки збитки визначаються у гро | |
| Просмотров: 1223 | Загрузок: 42 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |