| Главная » Файлы » Контрольные работы » Контрольные работы |
спільні й відмінні риси кредитно-модульної системи
| [ Скачать с сервера (29.3 Kb) ] | 21.08.2017, 14:19 |
| Модульна контрольна робота на тему: «Проаналізуйте спільні й відмінні риси кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вітчизняній і зарубіжній вищій школі» Виконала: студентка 17 групи, 1 курс магістратури Хомич Ольга Анатоліївна Нині в усьому світі система вищої освіти є ключовою сферою розвитку суспільства, привертає до себе надзвичайно велитрику увагу і зазнає критики в контексті тенденцій розвитку світових освітніх систем, у тому числі європейських. Актуальність - створення передумов для входження України до єдиного європейського та світового освітнього простору шляхом впровадження в систему вищої освіти України основних ідей, сформульованих Болонською декларацією 1999 року: побудова Європейської зони вищої освіти як передумови розвиткумобільності громадян з можливістю їх працевлаштування; формування та зміцнення інтелектуального, культурного, соціальногота науково-технічного потенціалу України як складової Європи; посилення міжнародної конкурентоспроможності як національної, таі Європейської систем вищої освіти, підвищення їх престижності у світі; конкуренція з іншими системами вищої освіти за студентів, вплив та престиж; підвищення визначальної ролі університетів у розвитку національнихта Європейських культурних цінностей (університети як носії національної та Європейської свідомості). Об'єкт - система вищої освіти України. Предмет - кредитно-модульна система організаціїнавчального процесу (далі - КМСОНП) у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації. Мета - науково обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити технологію застосування елементів Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (далі - ЄКТАС) в системі вищої освіти України. Для України це особливо актуально, бо взяті зобов'язання країни — учасника Болонського процесу повертають вектор сучасної політики і стратегії держави в напрямку подальшого розвитку національної освіти, її адаптації до умов соціально-орієнтованої економіки, трансформації та інтеграції в європейське і світове співтовариство. Якщо говорити конкретніше, то цей процес включає не тільки приведення законодавчої та нормативно-правової бази національної вищої освіти у відповідність до нових вимог, упорядкування переліку спеціальностей, а й, перш за все, перегляд змісту вищої освіти, забезпечення високої якості, запровадження сучасних технологій навчання з високим рівнем інформатизації навчального процесу та удосконалення професійної підготовки, забезпечення можливості досягнення успіху в кар'єрі. Як бачимо, нам слід актуалізувати виховання громадянина держави України, гармонійний розвиток особистості, для якої потреба у фундаментальних знаннях та у підвищенні загальноосвітнього і професійного рівня асоціюється зі зміцненням своєї держави. Освіта – основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості і найвищої цінностісуспільства, розвиток її талантів, розумової і фізичної здатностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, які готові до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалународу, підвищення загальноосвітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими спеціалістами. Вищий навчальний заклад - освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузівищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність. Першим європейським досвідом використання кредитної системи не тільки для нагромадження й реалізації кредитів у своєму вузі, але і для їх академічного визнання у вузах-партнерах стала Європейська система трансферту кредитів (ECTS), що виникла в 1988 році у рамках програми "Еразмус" і апробувалася на протязі 6 років 145 вузами європейських країн. ERASMUS - Програма діяльності ЄС для мобільності студентів університетів. Вона була покликана вирішити три проблеми: • структуризацію навчальних планів вищих навчальних закладів різнихкраїн з метою забезпечення їхньої сумісності; • розширення можливостей для мобільності студентів; • академічне визнання. Кредити дають можливість кількісно охарактеризувати кожну навчальну дисципліну так, щоб закінчений академічний рік визначався якоюнебудь їх сумою за академічні курси. Так, у рамках ECTS академічний рікдорівнює 60 кредитам. Система ECTS, складається з 240 кредитів длябакалаврату (4 роки): 60 кредитів за навчальний рік, 30 - за семестр. 1 кредит містить у собі 34 години загального (аудиторного і позааудиторного) навантаження студента. Співвідношення кредиту й оцінки Студент одержує кредити тільки в результаті успішного завершення навчальної дисципліни (кредит не присуджується просто за відвідування занять – студент повинен виконати усі вимоги й успішно пройти усі формиоцінювання). Кількість кредитів не залежить від оцінки - "вартість" курсу в кредитах визначена заздалегідь. У такий спосіб: • кредит – кількісний показник, що визначає, яку частина обсягу 4хрічного навантаження студент виконує в даному курсі (дисципліні); • оцінка – якісний показник, що визначає, наскільки успішно студентзасвоїв програму курсу, виконавши визначений у кредитах обсяг навантаження. Ось чому нагальною потребою є розширення впровадження елементів ЕСТS за рахунок введення кредитно-модульної системи формування навчальних програм; посилення ролі самостійної роботи студентів та змін педагогічних методик, впровадження активних методів та сучасних інформаційних технологій навчання. Як свідчить практика, час на сесійний контроль при сучасній системіорганізації навчального процесу використовується не раціонально. Відстрочказворотного зв'язку на кінець семестру не дозволяє приймати оперативні виховніі дидактичні заходи щодо підвищення якості навчання (контроль будь-якогопроцесу після його завершення неможливий). Автори "Енциклопедії освіти" вважають, що модуль — це задокументована, логічно завершена, відносно самостійна, цілісначастина освітньої, освітньо-професійної програми (навчальноїдисципліни, практики, стажування), сукупність теоретичних і практичних завдань відповідного змісту та навчально-методичного забезпечення із завершальними контрольними заходами, що мають на меті встановити рівень успішності суб’єкта навчання [3]. Модульне навчання передбачає можливість поетапного вивчення навчальної дисципліни шляхом уведення базового і варіативного компонентів у модульний зміст та наявність елективних альтернативних модулів, вибір, який забезпечує мобільність знань, самостійний і творчий характер пізнавальної діяльності, професійно-особистісну освіту та сприяє підготовцікомпетентного фахівця [1, 2]. До особливостей модульного навчання відносять логічне структурування змісту навчального матеріалу та подачу його вмодулях; створення модульної програми та визначення послідовності вивчення модулів; об’єктивну систему оцінювання, яка уможливлює оперативний контроль за навчальним процесом та його коригування; варіативність навчання, (вироблення кожним студентом власної лінії навчання); максимальну адаптацію навчального процесу до індивідуальних особливостей кожного студента [4]. Т. Козак вважає, що в умовах функціонування кредитно-модульної системи варто дотримуватися таких принципів побудови самостійної роботи студентів: ● відповідність соціально-психологічних та індивідуально-психологічних особливостей студентів специфіці навчання; ● свідомої навчально-пізнавальної активності студентів; ● науковості самостійної роботи; ● систематичності й послідовності самостійної роботи; ● проблемності самостійної роботи; ● індивідуалізації самостійної роботи; ● зв’язку навчання з практичною професійною діяльністю [5]. Процес створення власних кредитних систем, які впроваджуються в країнах СНД із використанням принципів ЕСТS, на даний час є незавершеним - чітко зрозумілої і прийнятної системи освітніх кредитів немає в жодній із країн СНД. Це стосується й вітчизняної кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищій школі. Заслуговують на увагу дослідження російських науковців щодо перспектив розвитку у вищій освіті Російської Федерації систем | |
| Просмотров: 552 | Загрузок: 18 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |