| Главная » Файлы » Контрольные работы » Контрольные работы |
провідні демографічні показники
| [ Скачать с сервера (38.1 Kb) ] | 13.09.2017, 11:40 |
| План 1. Демографічні показники: поняття та призначення. 2. Основні демографічні показники 3. Оцінка смертості 4. Динаміка смертності в Україні 5. Сучасна структура смертності населеня в Україні 6. Література 1. Демографічні показники: поняття та призначення. Демографічні показники - показники, що характеризують стан якісний склад населення: народжуваність, смертність, природний приріст населення, механічний приріст населення. Для вивчення динаміку зростання населення використовуються: коефіцієнт зростання населення, коефіцієнт приросту населення, темпи зростання населення. Крім того демографії використовуються спеціальні коефіцієнти відтворення населення. Демографічні показники — статистичні показники, що характеризують стан населення його відтворення. До них належать показники природного руху населення — народжуваність, смертність, середня тривалість майбутнього життя. > Статичний метод є основним методом медико-соціального аналізу. Статистика громадська наука, вивчає кількісний бік масових громадських явищ в нерозривний зв'язок зі своїми якісними особливостями. Саме розмаїттям якісних особливостей пояснюється те що кількісного описи явищ використовується велика кількість найрізноманітніших статистичних величин. Статистика встановлює відповідність між ідеальним світом і поданням щодо світі. >Демографічними показниками є також чисельність і структура населення, щільність населення, рівень освіти, етнічна структура, сімейна структура. Найбільшу важливість представляють показники природного руху населення. Соціальні чинники обумовлені соціально-економічної структурою суспільства, рівнем освіти, культури, виробничими людськими стосунками, традиціями, звичаями, соціальними установками у сім'ї і особистісними характеристиками. Більшість цих факторів разом із гігієнічними характеристиками життєдіяльності входить у узагальнену поняття "спосіб життя", частка впливу якого для здоров'я становить понад 50% серед усіх чинників. Біологічні характеристики людини (стать, вік, спадковість, конституція, темперамент, адаптаційні можливості та інших.) складають у загальної частці впливу чинників для здоров'я трохи більше 20%. Як соціальні, і біологічні чинники впливають на людини у певних умов довкілля, частка впливу становить від 18 до 22%. Лише незначну частину показників здоров'я визначається найвищим рівнем діяльності медичних закладів й медичних працівників. 2. Основні демографічні показники Показники структури населення за віку і статі є найважливішої характеристикою населення. Для наочності вони видаються як вікової піраміди. Піраміда зображує возрастно-половую структуру населення той чи інший час, тобто. фіксує деяке неї під час безперервного процесу відтворення населення. Порівняльна довжина щаблів від найбільш старшого віку (людей, народжених давно) аж до молодших (народжених недавно) дає чітке уявлення про який вплив на вікової склад населення процесів народжуваності і смертності протягом багато часу, і навіть про який вплив сформованого на цей час вікового складу щодо перспектив зростання населення. Показник демографічної навантаження - узагальнена кількісна характеристика вікової структури населення, показує навантаження на суспільство непродуктивною населенням. Розраховуються, зазвичай, такі показники демографічної навантаження: відношення загального числа дітей, числа осіб віку і загальної сукупності до чисельності населення у віці. Практичне застосування ці показники мають під час розрахунків витрат, необхідні пенсійного забезпечення, витрат утримання дітей, використовуються розробки заходів із соціальному забезпечення і раціонального використання трудових ресурсів. Показники обсягу міграції є абсолютні числа міграцій чи мігрантів. Ці числа можуть збігатися між собою тому, що хоча б то вона може мігрувати заизучаемий період кілька разів. Отже число міграцій більшою за кількість мігрантів або дорівнює йому, але будь-коли може бути меншою. Показники інтенсивності міграції характеризують частоту випадків зміни місце проживання разом за певного періоду. Найчастіше використовуються загальні коефіцієнти інтенсивності міграції для 1000 чи 10000 жителів у розрахунку рік. А, щоб уникнути випадкових відхилень в міграційних процесів у окремі роки, розраховуються ще й середні коефіцієнти міграції за кілька років (наприклад за 5 років). У цьому використовуються показники міграції і чисельність населення середньому за обраний період. Коефіцієнти інтенсивності можна розрахувати по прибуттю,вибитию, міграційному приросту, і навіть щодо різноманітних груп населення (вікових, статевих, перебігу етнічних та ін.). Такі коефіцієнти відбивають розбіжності у міграційної рухливості (активності) населення або його різних груп на певній території у поступовій динаміці за кілька років. Показники інтенсивності міграції дозволяють також зіставляти ці процеси з приводу окремим територіям інеравнозначним періодам часу. Проте використовувати їх за для меж териториальних порівнянь варто з обережністю,т.к. коефіцієнти відбивають як власне інтенсивність міграції населення. 3. Оцінка смертності Першу наближену оцінку смертності можна надати з урахуванням загального коефіцієнта смертності (ставлення річного числа померлих до середньорічний чисельності від населення, помножена на 1000). Але він мало доречний під час будь-яких порівнянь,т.к. його величина більшою мірою залежить від особливостей вікового складу населення. Так, зростання загального коефіцієнта смертності, що відзначається нині переважно економічно розвинутих країн, й не так свідчить про дійсному зростанні смертності, скільки відбиває зниження народжуваності; причому у складі населення збільшується частка у яких можливість смерті, природно, більше. Значно точнішими є показники смертності, розраховані окремихвозрастно-полових груп населення. На величину особливості вікової структури уже не впливають. З іншого боку, аналіз вікових коефіцієнтів (чоловікам і жінок окремо) дозволяє вивчати структуру причин смерті, що відрізняється у різних вікових групах чоловічого й основою жіночого населення. Такий аналіз має важливого значення для боротьби за подальше зниження смертності та поліпшення здоров'я населення. За підсумками вікових коефіцієнтів смертності обчислюють показник на середні терміни майбутнього життя (гіпотетичне число років, яке доведеться прожити даному поколінню народжених чи числу однолітків певного віку за умови, що у всьому протязі їхнього життя смертність у кожному віковій групі буде такою, вона була того року, котрій вироблялося літочислення). Це характеризує життєздатність населення цілому. Середня тривалість майбутнього життя щодо окремих економічно розвинених країн різниться значно меншою мірою, ніж загальні коефіцієнти смертності. Зростання середній тривалості життя більшості країн значно уповільнився, а деяких країнах майже припинився. У цьому що стоїть досягнутий рівень середній тривалості життя країни, проте значно її подальше збільшення. Істотним демографічним показником, впливає зміну життєздатності населення Криму і на величину загальних коефіцієнтів смертності і показників середній тривалості життя, є смертність дітей до1года — дитяча смертність, раніше іменована дитячої смертністю. Показник дитячої смертності — цей показник числа померлих віці до1года до загальної кількості народжених живими у певному року, помножена на 1000.Младенческая смертність служить важливим індикатором стану здоров'я населення, оскільки він безпосередньо відбиває соціально-економічні умови життя і рівень розвитку охорони здоров'я. Здебільшого зростання середніх термінів майбутнього життя в економічно розвинених країнах у останні десятиліття відбувався лише завдяки скорочення рівня дитячої смертності. Деяким країнам (Данія, Нідерланди, Норвегія, Франція, Швеція, Японія) удалося скоротити його буде нижча позначки 10 на 1000 народжених живими. Це було результатом майже повного викорінення смертності в перший рік життя від інфекційних і паразитарних хвороб, і навіть від пневмонії, що у країнах і навіть у ряді економічно розвинутих країн продовжує залишатися серйозна загроза не для життя дітей раннього віку. 4. Динаміка смертності в Україні Динаміка смертності населення України у другій половині ХХ ст. була досить нерівномірною. Наприкінці 40-х першій половині 60-х рр. було досягнуто значних успіхів у зниженні смертності та подовженні середньої тривалості життя населення України. Так, за період 1950 -1964 рр. середня тривалість життя при народженні збільшилася у чоловіків на 11,7, а у жінок на 7,7 років, і за показниками середньої тривалості життя населення Україна в першій половині 60-х рр. увійшла до першого десятку країн світу. Зауважимо, що середня тривалість життя для чоловіків в 1964 р. була найвищою (67,9 років) за період 1950-2000 рр., для жінок в тому ж році вона дорівнювала 74,5 (максимальні значення показника середньої тривалості життя для жінок припадають на 1989 р. - 71,5 роки). Щоб оцінити демографічне та соціальне значення величин показників середньої тривалості життя у середині 60-х рр., порівняємо їх з країнами ; лідерами в середній тривалості життя. В Японії, вона в 1964 р. складала 67,2 роки для чоловіків і 72,6 для жінок, в США дорівнювала 66,8 роки для чоловіків і 73,6 для жінок, у Франції 68,0 и 75,1 роки відповідно. Понад дві третини приросту середньої тривалості життя у 1950-1964 рр. було забезпечено за рахунок зниження смертності немовлят та дітей віком 1-14 років. Найбільш високі темпи зростання середньої тривалості життя припадають на 1950-1959 рр., коли щорічний їх приріст складав у середньому для чоловіків 0,8 роки, а для жінок 0,5. Позитивні зрушення щодо зниження смертності в Україні стали можливими завдяки масовій профілактиці та імунізації населення, впровадженню в практику органів охорони здоров'я сульфамідних препаратів і антибіотиків, зокрема їх доступності для широких верств суспільства. Значна роль у виникненні цього «феномену» належить також суто демографічній детермінанті величезним втратам дорослого населення в 30-40-х рр. від голоду, репресій і на війні. На жаль, резерви зниження смертності, що діяли до середини 60-х рр., були в основному вичерпані, і в наступні 20 років смертність населення зростає, а середня тривалість життя скорочується. Основну роль в погіршенні ситуації зі смертністю відіграло зростання вікових ймовірностей смерті у чоловіків, починаючи з 20 років, а у жінок з 40. Як наслідок цих тенденцій відбувається істотне зниження показників середньої тривалості життя. Мінімум величин її показників припадає на 1980 - 81 рр. (у чоловіків 64,6 роки, у жінок 74,0 роки). За період 1964-1981 рр. середня тривалість життя у чоловіків скоротилася на 3,3 роки, а у жінок на 0,5. З середини 80-х рр. намітився певний злам у несприятливій динаміці смертності населення України: ймовірності смертності почали знижуватися порівняно з першою половиною 80-х рр. майже у всіх вікових групах, середня тривалість життя зросла за 1985-1987 на 1,7 у чоловіків і на 0,9 року у жінок. Після двадцятирічної перерви середня тривалість життя жінок в 1989 р. на 0,5 року перевищила максимальні значення цього показника в 60-х рр. Проте закріпити позитивну спрямованість тенденцій зменшення смертності не вдалося. Наприкінці 80-х на початку 90-х рр. поступово відновлюються негативні тенденції смертності, що домінували в демографічній сфері до 1985 р.: відбувається зростання вікових ймовірностей смерті у чоловіків і жінок, починаючи з 15 років. Середня тривалість життя в 1992 р. в порівняно з 1987 р. скоротилася на 3,0 роки у чоловіків і на1,4 у жінок. За весь період до середини 90-х років у міського населення показники середньої тривалості життя в середньому на 1,5-2,0 роки були більші, ніж у сільського, й існує тенденція до їх вирівнювання. Формування середньої тривалості життя населення України відбувається на фоні значної територіальної диференціації її показників. 5. Сучасна структура смертності населеня в Україні Сучасна структура причин смерті населення України вкрай неоднозначна. У зв'язку з незавершеністю епідеміологічного переходу їй властиві елементи традиційної та сучасної патології. При цьому ті та інші характеризуються високим рівнем смертності порівняно з аналогічними показниками розвинутих країн світу. Понад 85% всіх летальних випадків пов'язано з хворобами системи кровообігу, злоякісними новоутвореннями, нещасними випадками, отруєннями та травмами, хворобами органів дихання. На першому місці серед причин смерті перебувають хвороби системи кровообігу, які у другій половині 80-х рр. викликали понад 58% всіх смертних випадків. На цей клас причин смерті припадає найбільше скорочення тривалості життя (9,2 ро | |
| Просмотров: 508 | Загрузок: 13 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |