| Главная » Файлы » Контрольные работы » Контрольные работы |
поняття та риси системи права
| [ Скачать с сервера (66.2 Kb) ] | 14.06.2017, 05:58 |
| Питання 1 поняття та риси системи права Право являє собою не просту сукупність прав-х норм,а єдину внутр.узгоджену систему.Саме ця категорія х-є внутріш.структуру права,що обумовлена об’єктивними умовами,забезпечує єдність права та визначає можливість виокремлення в його сисемі. В сучас.юр.літературі категорія ”система права” як внутр.його структура не викликає розбіжностей у наук.поглядах ,однак різними є підходи до виокремлення елементів цієї структури. Найбіл.обґрунтов.є наступні позиції : 1.проф.Лівшиц Р.З. виокремлює 3 елем.структури: -норми права, -прав.ідеї(доктрина) -сусп.відносини ,що підпадають під прав.вплив 2.проф.Скакун О.Ф.підтримує класич.підхід до х-ки сист.права ,4 елем.структури: -норми права -інститут -підгалузі права -галузі права 3.проф.Макхузов обґрун.з 5 елем.структури: -норма -інститут -суб-інститут -підгалузь -галузь 4.проф.Вишневський О.Ф. підкреслює об’єктивну обумовл.сист.права та залежність виокремлення від сусп.видносин,в якості елем.: -норми -галузі -підгалузі -інститути 5.проф.Оксамитний ,в якості елем.системи права ,окрім норм,інститутів і галузей включає їх сукуп.у сім’ї. Значить: А) впливає на процес правотворчості ,оскільки визначає ті сфери сусп.відносин,що потребують правового впливута можливості їх підпорядкування. Б)впливає на процес правозастосування та тлумачення надає можливість визнач.належність норми права до певного інституту та галузі та взаємодію норм з ін.приписами. В)є основою здіййснення систематизації ,що реалізується в межах галузей та підгалузей права. СИСТЕМА ПРАВА- самостійна юр.категорія ,що хар-ся рисами: -первинним елементом є пр.норма -єдність та узгодженість елем.,що застосовується на єдиних принципах побудови ,відсутність протиріч,єдності завдань і мети фун-ня та єдності сист.права і механізму прав.регулювання -обумовл.об’єктивними факторами ,основними є: соц-екон.,політ.,нац.,реліг.,культ.та історичні -обумовл-й хар-р категорій ,що визначає її формування у відповідності до потреб сусп-ва ,залежність від об’єктивноіснуючих відносин та незадеж.від волі свідомості конкретних суб’єктів -диференційованість ,що обумовлює поділ норм права у значні структурні елем.-галузі та інститути,що викликано різними відносинами ,які реальзуються ,а також особл-ю методів правового впливу - є структурованою,склад.з певних елементів ,кожен з яких має самостійний х-р -певна ступінь розвинутості та динамічності ,що обумовлює можливість зміни внутр.організації відповідно до сусп.потреб -ієрархічність ,що викликана юр.силою правових норм -визначене фун-не призначення ,що пов’язується із забезпеченням сусп.порядку та обумовл.сист.права сусп-ми потребами -інституційність,закріплення елементів сист.права текстом юр.документу в сукуп.є формами права -стабільність,можливість реалізовувати загал.сусп.потреби та цілі -взаємодія з державою ,в якій (взаємодії)держава є сую’єктом визначення структури сист.права ,а сист.права в свою чергу є правовою основою фун-ня держави. Система права-це об’єкт обумовлений і узгоджений внутр. організації права бщо фун-є у єдності та узгодженості пр.норми.За умови їх одночасноїдиференціації на більш складні елементи- інститути і галузі. Важливого значення для розуміння природи та сутності права має аналіз її спів.правова система,що х-ся як широка категорія ,що відображає прав.організацію сусп.та вміщує всі правові явища. Спільні риси: • Категорія ,що належить до пр.сфери • Мають внутр. структуру • Виконують певні фун-ї • Залежать від рівня розвитку сусп-ва • Мають об’єктивний х-р,оскільки видображ.сусп.потреби • Залежать від сист.сусп.відносин • Мають динамічний х-р та змінюються під впливом певних факторів • Х-ся певними закономірностями розвитку та фун-ня • Елем.внутрішньої структури є взаємозалежними • Складають нормативну основу • Мають самостійний х-р • Впливають на рівень узгодженності та системності пр.сфери сусп. • Залежать від факторів об’єктив. та суб-го хар-ру Відмінності: Система права Правова сист. Є внутріш.виразом права Є форм.зовн. виразу права Елем.структур. взаємопов’яз.та взаємозалеж. Елем.структури є відносно самостійн. Первинним елем.є прав.норма Перв.елем.є право як сист.прав.норми Склад.з норм,інстит.,галузей Склад.з права ,законодав.,прав.установи... Забез. Узгодж-ь право норм Забезпеч.узгодження пр.явищ Залежить від сукуп.об’єктив.факторів Форм-ся під вплавом суб-х факторів Хар-є як національне так і міжнар.право Має виключно національний х-р та належить до певної прав.сім’ї Х-є структуру права Х-є структуру пр.сфери сусп-ва Має динамічний х-р Є стабільною та незмінною Залежить від міжнар.права в аспекті імплементації його норм Має націон.х-р і не залежить від міжнар.права Складає основу права Склад.нормативну основу всіх сфер життєдіял.сусп. Співвідношення цих категорій є взаємодією частини(сист.права) та цілого(пр.системи) Питання 2. Критерії поділу норм права на елем.системи права є дискусійними.В історії юр.практики відбулося 4 значних дискусії стосовно цього питання: 1. В період 1938-41рр. В якості об’єктивного критерію поділу права на галузі та інститути,визнач.предмет прав.регулювання ,тобто ,сферу сусп.відносин на яку пощирюється право. 2. З 1955-58рр. Було визнано необхід., окрім основного критерію (предмет),виокремити допов-й критерій (метол прав.регулювання)сукуп.способів , прийомів і засобів пр.впливу на сусп.відносини. 3. у 1987р. Відбул.конференція “Система радянського права та перспективи її розвитку в регул.якої предмет.і методів правового регулювання”були визначені в якості основ.факторів чи критеріїв формув.галузей права.У цей же час виник.завд.щодо необхід.розмежування сист.права та сист.законодав. як категорії , що взаємодіють. 4. В 2001р. На науковій конференції”Сист.сучасного права” відбулась дискусія про неефективність виокремлення значної кіл-і галузей права. Пропонувалось залиш.Конституц.право,а решту вважати підгалузями. При цьому проблема предмета і методів прав.регулювання була визначена неактуальною. Сучас. юр.наука виокремл.2 осн.критерії розподілу норм права на галузі та інстит.,а саме предмет і метод прав.регулювання. Питання 3.Системність права зумовлюється По-перше,складністю сусп.відносин,які регул.це право По-друге,виявл. У сукуп.структур.елем.,які надають змогу уявити право як внутр.узгодженц сист. По-третє,сист-ть права повязана з необхід.здійснення правотворчої та правозастосовної діял.як взаємопов-х прав-х інститутів Питання структури сист.права є дискусйним в юр.літературі,що зумовлено неоднозначністю розуміння сутності права та дискусією з приводу зовн.форм його вираження,проте одностайність виявляється в тому що системність права-це є сукуп.його внутр.елем.,які взаємоповязані між собою. Класичним підходом в юр.літ.єподіл сист.права на 3 структурні елем.: 1.норми права 2.інститути права 3.галузі права (Котюк та Луць) Окрім вказаного підходу,до структури системи права додають також підгалузі права(Пархоменко Н.М.,Червонюк В.І.,Пропанюк),окрім того виділ.також правові інститути простого,галузевого та міжгалуз.х-ру(Головістікова А.Н.,виділ.також сист.приват.і публ.права,матеріал.та процесуального,що становлять елем.сист.права(Венгеров А.Б.),а також виділ.підсистеми права,до яких відносяться національна та міжнародна(Скакун О.Ф.) Первинним елем.сист.права є норма права ,тобто,загальнообовязкове правило поведінки,яке визначає положення суб-в у прав.середовищі ,закріплює межі прав.впливу на сусп.відносини,а також охороняється та забезпечується держ-ю в тому числі і застосуванням примусу. НОРМА ПРАВА як структ-й елем.системи права: -є найвужчим елем.сист.права,яка закріплює конкретне правило поведінки,котре має обов-й х-р,та визначає зміст волевиявлення суб-у правотворчості -відповідає певній сфері сусп.відносин,де здійснюється прав.регул.відповідно відображає регулятивний або охоронний х-р держ-владного впливу на сусп.відносини. -обєднуються за ознакою предмету прав.регул.та межами прав.регул.у бильший за обємом структурні елем.сист.права ,які становлять інститут права або галузь права. -забез-ь також взаємозвязок між прав.інститутами та галузями права,забез-чи системність права як такого ,шляхом використання так званих СПЕЦІАЛЬНИХ НОРМ ПРАВА(полізійні норми,декларативні норми,норми-принципи тощо) -хар-ся внутр.структ.,оскільки поділяються на такі елем.як :гіпотеза,диспозиція та санкція -формалізуються у вигляді положень джерел права -є основою застосування та тлумачення права Наступним елем.сист.права є інститут права,тобто,система прав. норм ,що націлені на регул.певного виду сусп.відносин в межах окремої галузі або підгалузі права. Інститут права – сист.прав.норм,що націлені на регул.певного виду сусп.відносин в межах окремої галузі або підгалузі права.Інститут права як елемент системи права: -обєднує норми права,які узагал-і певним видом суп.відносин ,що надає змогу структурувати прав.регулювання та забезпечити послідовний розвиток права як такого -забезп.певну внутр.організацію галузей та підгал.права -націлений на впорядкування відносин певного предмету прав.регул.із використанням сист.методів цього регул. -має відносну самостійність та не залежить від інш.елем.системи права -відображається в інстит.законодавства -формується обєктивно ,визначається особл-и становлення та розвитку тих або інших різновидів сусп.відносин -поділ .на окремі різновиди за певними критеріями Таким чиномПРАВ.ІНСТ. –це елем.сист.права,що склад-я із сукуп.прав.норм,які регул.певний вид сусп.відносин.Оскільки,інститут права є складенним юр.явищемвин може бути класифікований на певні різновиди: -В залежності вид хар-у прав.регул.: 1.матеріальні інст.(що вміщують норми,які закріпл.зміст суб-х права та юр.обовязків :інститут власності в цивіл.праві) 2.процесуальні інст.,тобто система норм ,які визначають порядок реалізації матеріальних інстутів:інст.позовного впровадження в цивіл-процесуал.праві) -В залеж.від особол.сусп .відносин : 1.інст.приват. права.тобто сист.пр.норм,які регул.відносини між суб-ми (фіз.та юр.особами) в яких відсутній держ.інтерес(Іст.реєстраціх суб-та за місцем проживання) 2.публічні інст.-сист.прав.норм ,які регул.відноисини за участі держ.в яких присутній держ.інтерес(Інс.Президенства в Констутиц.праві,інст.покарання в кримінал.) -За сферою поширення: 1.галузеві,що обєднують в собі норми права однієї галузі права(існт.шлюбу в сімейному праві) 2.міжгалузеві,які включ.в себе норми декількох галузей права(Інст.референдуму,який включ.в себе номи Конституц.права,АДмін.та Кримінал.) -В залежності від х-р впливу на сусп.відносини: 1.регулятивні норми,які встановл.позитивне регцл.,надаючи можливість суб-м реальзовувати свої інтереси(інст.позики в цивіл.праві) 2.охоронні ,які дають можлив.реалізувати санкції прав.норм(інст.кримінальної відповідальності) 3.функціональні,які викон.допоміжну роль по відношенню до інших галузевих інст.(інст.заходів процесуального впливу у цивіл.-процес.праві) Третім елем.сист.права є галузь права ,яка обєднує в собі норми та інстит.права та забезп.регул.певної сфери сусп.відносин.Як елем.сист.права –галузь права : -є узагал-м явищем ,оскільки надає змогу обєднати всі прав.норми в межах єдиного предметуправ.регул.з використанням конкретного методу регулювання -галузі права забезп. Комплексність прав.регул. -зовн.формою виразу галузей права є відповідна галузь законодав. -галузі права відображають рівень якості правових норм та інститутів права -гал.пр. надають змогу повязати нац-не і міжнар-е право -гал.пр. є результатом реалізації політики держави в правотворчій сфері. Таким чином галузь права –це структур.елем.сист.права ,який склад.з прав.норм та інст-в ,забезп.регулювання певної сфери сусп.відносин та відображається у відповідній галузі законодавства.Оскільки галузі права є найобємнішим елем.сист.права вони можуть бути класиф-і на певні види: -В залеж.від предмету регул.:конститційне пр.,адміністративне,кримінальне,фінансове,цивільне,кримінал.-процес.,цивіл.-процес.та ін.права)(ОХАРАКТЕРИЗУВАТИ САМОСТІЙНО) -В залеж.від території поширення : міжнародне,яек поділ. На міжнарод-приватне та міжнар.публічне/ національне право -В залеж.від хар-у інтересів :галузі публічного права(конституц.,адміністр.,кримінал. Право)/ галузі приват.права до яких віднос.:цивільне,сімейне та ін. В юр.літ.також зроблені спроби виокремити такі елем.сист.права як: 1.суб-інститут,тобто сист.прав.норм,які регул-ь декілька видів сусп.відносин ,які повязані між собою єдиним фун-м призначенням або інтересами певного кола суб-в ,які включ.в себе норми декількох алузей права(інститути виборів,що вкл.в себе норми конституц.права ,адмін.,фінансового та кримінал.права ),стосюється інтересів виборців...а також має єдине фун-не призначення формування орг.держ.влади та орг.місцевого самоврядув. Підгалузь є частиною галузі права ,що включ.в себе норми та інст.права,забез-чи структурне праваове регул.певного виду сусп.відносин,які є структур.елем. відповідної галузі права.(підгал.міжнар-го приват.права,що регул.відносини в сфері міжнар.взаємодії між суб-и міжнар.діял. в яких відсутній публіч.інтерес) В юр.літ.дискусійним залиш-я питання розмежування галузей та інст.права за певними критеріями.Узагал-м підходом такого розмежування є наявність самостій.предм.регул.та методу. Предмет пр.регул.-це сукуп.сусп.відносин ,які регул-ся відповідними пр.нормами в межах єдиної галузі та інституту: -формується обєктивно -відображ.певні узагальнені інтереси -має обєкт і зміст -визначає результативність пр.регул. -забезп.досягнення відповідного пр.результату Метод пр.регул.-сист.засобів ,прийомів та способів пр.впливу на певний пред.регул.,що дає змогу досягнути бажаного резул-ту: -відображає х-р держ.правління -надає змогу суб-у встановити міру необхід.та можливої поведінки -є критерієм для структуризації права -відобр-ся у диспозиції та санкції пр.норми -поділяється на види : метод заборони, метод дозволу,метод забовязання ,метод примусу,метод переконання,метод заохочення,а також диспозитивний та імперативний методи. Питання 4.Системінсть права передбачає його структур-ю не лише з належності від предмету і методу прав.регул.,але і від інших критер.основ.серед яких є хар-р та зміст інтересу,щодо яких функ-є право.В юр.літ. питання структури сист.права розглядається комплексно за умови структуризації права на приват.та публ. Основою викоремлення приват.та публ.права,вчені назив: -наявність певног інтересу(приватного або публ.,що надає змогу виокремлювати та вказані підсистеми) -прив.та публ. Право зумовлені совєю природою та поділ.відповідно до критерію предмету прав.регул,згідно з яким право регулює держ-владні відносини або приватні,а також наявність самостійних методів,де імперативний метод притаманний публ.праву,а диспозитивний-приватному(Червонюк) -приватне та публш.право виокремлюються як самост.підсистеми ,критерієм чого є самостійний субєктний склад відносин ,що регул-я за допом.права та публ.пр. регул.за доп.права.Так публ.пр.регул.відносини за доп.держави,в особі оргнаів дежр.та посад.осіь,натомість приват.пр. впорядковує відносини між фізичними та юр.особами,які є рівними за своїм правовим статусом(Будзь Л.А.) -приват.та публ. Право є самостійними елем.сист,права,які поділ.за такими критеріями,як мета та призначення відповідних прав-х норм.Та норми приват.права своєю метою мають впорядкувати відносини,де знаходиться приват.інтерес,а метою і завд.публ. права є реалізація та захист держ.інтересу. (Зайчук,Оніщенко) Приватне та публічне право слід визначити як самостійні підсистеми ,які виражають системність права як такого та надають змогу встановити критерії для узагальнення норм інститутів та галузей права ,в залежності від субєктного складу сусп.відносин,мети та призначення прав-х норм,предмету та методу прав.регулювання,приват.або публ.інтересу ,який вкладається в основу відповідного прав.регул.Значення поділу права на приватну та публічнупід системи полягає в наступному: 1 надає змогу виокремити дві основи системності права відповідно до яких визначати особливості застосування права в сферах або публ.інтересів або приватних 2 виокремлення приватного та публічного права сприяє організації правотворчого процесу за доп.якого правові норми у вигляді правотвор. актів створюються та змінюються не хаотично ,а відповідно до 2х напрямків :по-перше,щодо регул.публ.інтересів,по-друге,щодо приватних. 3 Поділ права сприяє взаємоузгодженню прававого регул.шляхом збалансування інтересів держави ,суспільства та громадян. 4 виокр.публ.та приватного права визначає сутнітсть права в залежності від предмету прав.регул.та тих сусп.інтересів ,які закріп-ся ,охорон-я та захищаються за доп.правових норм. Наук.розуміння прив.та публ.права стоїть на тому ,що хар-ка та практична розбудова приват.і публ.права має бути заснована не на відокремленні публ.від приватного права і прив.від публ.,а має бути заснована на особливостях від взаєминзвязку.такий взаємозв.між прив.та публ.правом виявляється у їх спільних та відмінних ознаках. До спіл.ознак відносяться: 1націлені на регул.сусп.відносин ,з метою їх впорядкування та розвитку суспільства 2зумовлені певним інтересом ,що випливає з потреб субєктів сусп.відносин (інтерес держави,громадянина,громад.орган-ї тощо) 3склад-я з сукуп.прав.норм ,які мають регулятивнита охоронний хар-р ,а також склад.зміст інститутів та галузей права 4є елем.сист.права 5є результатом правотворчої діял. 6встан-ся та охор-ся державою До відмінних ознак відносяться: Приватне Публічне Необх.забезпеч.потреб та інтересів (приват.та корпорат.х-р) Необх.заб.потреб та інтересів держ.,а також умов взаємодіх між держ.та прив.суб-ми Перевагу має диспозитивний метод прав.регул.,оскільки право фун-є в межах юр.рівних субєктів Переваж.викорис.імперативний метод прав.регул.,оскільки в сфері публ.відносин силу свого прав.статусу дія.держави націлена на реалізацію власних держ-влад.інтересів Сторонами відносин ,які регул-ся приват.правом є фіз.та юр. особи Сторон.відносин є держава з однієї стор.,а з ін. Виступають фіз.та юр.особи та іноземні держави Передбачає регул.відносин між суб-ми на засадах рівності Відобр-є публ.держав.інтерес та забезп.його реалтзац. Допускає можливість використання договірної форми регул.відносин Регул.відносини між держ органами та між прив.суб.і держ. Як правило склад.з норм,що націлені на встановл.суб-го права та забезп.координації між суб.сусп.відносин Склад.з норм загал.х-ру,які розраховані на регул.субординації між суб-ми Предметом регул.є статус суб-в,сфера договірних відносин Пре.регул.є сфера публ.відносин ,держ.влади ,діял.апарату держ.,питання держ.служби,адмін.відносини та діял.держ.як суб-та міжнар.відносин Публічне право-сукуп.норм галузей та інститутів права ,які регул. держ.та міждерж.відносини .До сфери відносяться: коституційне,адміністративне,кримінал.,фінансове,міжнар.публ.,міжнар.гуманітарне та ін галузі права. Приватне право-сист.норм інст.та галузей права,які регул майнові відносини,а також повязані з ними особисті немайнові відносини,в яких відобра.приватний інтерес.До приват.належ.: цивільне,сімейне,трудове,житлове та ін.галузі права. Проте як публ.та і приват.право не існує одне без одного оскільки мають взаємопроникаючий х-р,тому елем.публічності присутні в таких галузях приват.права як цивільне право,що торкається реєстрації правочинів ,держ.реєстр.підпр-ї діял.,реєстр.права власності,посвідчення договорів в нотаріальному порядку тощо ,в гал.сімейного права публ.інтерес відображ.в питання держ реєстр.шлюбу,реєстр.розірвання шлюбу,встановл.опіки та піклування,усиновлення тощо ,за аналогією можливо говорити і про галузі публ.права ,де регламен-ся приват інтерес.,зокрема в кримінал.праві –застосов.інстит.добровільного відшкодування шкоди завданох в резул.вчинення злочину,що помякшуючою обставиною,яка враховується в процесі розгляду кримінальної справи. Питання 5.Пон.та струк.законодавства В юр.літ.склалося 3 підходи до хар-ки закон.: 1-закон.-це сукуп.законів як актів вищої юр.сили,які приймаються представницьким орг.держ.,або в порядку референдуму та регламентують найважливіші сфери сусп.відносин.Вказане визначення законодав.засновується на розумінні законом як основної ланки законодавства на основи у відповідності та на виконання | |
| Просмотров: 470 | Загрузок: 12 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |