| Главная » Файлы » Контрольные работы » Контрольные работы |
Основні положення податкової та митної інформатики
| [ Скачать с сервера (81.5 Kb) ] | 02.08.2017, 12:20 |
| 1) Поняття податкової та митної інформатики та їх зв'язок з правовою інформатикою. В сучасних умовах, коли використання високих технологій є вирішальним фактором підвищення ефективності у всіх сферах людської діяльності, в тому числі і у державному секторі, і, як наслідок, у системах митної та податкової служб. Сучасна практика в цій сфері свідчить про позитивні перспективи процесу інформатизації в цій сфері, що дає науковцям змогу робити позитивні прогнози стосовно перспектив процесу інформатизації в даній сфері. Ця тема у якості обьекту наукового пізнання зістається актуальною. Ця тема досліджувалась багатьма науковцями, зокрема, Калюжним Р.А., Цимбалюком В.С., Шевцем М.Я., Лавровим О.В., Брезвін А. та іншими. Прямого закріплення поняття “податкова інформатика” або “митна інформатика” не існує, тому в аспекті теми лекції ми можемо говорити тільки про спробу визначення доктринальних понять вищевказаних термінів. Використання комп’ютерних технологій дозволяє відслідковувати динаміку розвитку підприємства, дотримання ним податкового законодавства, виявляти порушення, нараховувати платежі в бюджет і формувати перелік підприємств для документальної перевірки. Вся інформація, що була сформована цією системою, є основою для роботи, пов’язаної з обробкою даних по платниках податків – юридичних особах. Важливим завданням в автоматизації роботи податкової служби є не тільки підтримання задач контролю, обробки та збереження інформації по нарахуванню і сплаті податків, ведення нормативно-правової бази по податковому законодавству, формування звітності по податкових органах, але і створення автоматизованого інтерфейсу з банками, митними органами та іншими зовнішніми структурами. Це дозволяє оперативно контролювати рух коштів платників податків і здійснювати операції по їх особистих рахунках. Автоматизована інформаційна система податкової служби повинна мати можливості розподіленого зберігання і обробки інформації, нагромадження інформації в банках даних в місцях використання, надання користувачам автоматизованого, санкціонованого доступу до інформації, одноразового її вводу та багатократного і багатоцільового використання. Таким чином ми можемо спробувати сформулювати поняття податкової інформатики — як комплексу організаційних, правових, економічних, науково-технічних процесів щодо створення, використання, експлуатації та охорони інформаційно-аналітичних, електронно-обчислювальних компьютеризованих систем в системі органів ДПС України. Основою для ведення інформатизації в органах ДПС України є створення автоматизованих систем. Якщо ж говорити про митну інформатику, вона по своїй суті є подібною до інформатики податкової, в аспекті механізму реалізації інформатизаційного процесу в податковій та митній службах. Митна інформатика — це система правових, економічних, науково-технічних підходів до впровадження процесу інформатизації в сфері митного регулювання в органах державної влади, з метою встановлення порядку митного контролю i митного оформлення товарiв та iнших предметiв, в рамках державної програми інформатизації. 2) Правове регулювання обліково-реєстраційної діяльності та інформатики в органах державної податкової служби. Науково-технічний прогрес у галузі інформатики здійснювався в органах податкової служби активно, з урахуванням розвитку інфраструктури держави та у міру її трансформації. Відповідно, це було відображення на рівні законодавства. Так, у Законі Української Радянської Соціалістичної Республіки від 4 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Українській РСР» у статті 8, у пункті 9 було зазначено, що Головна державна податкова інспекція здійснює заходи щодо створення інформаційної системи, автоматизованих робочих місць та інших засобів автоматизації і комп'ютеризації робіт державних податкових інспекцій. У пункті 7 статті 10 Закону серед функцій державних податкових інспекцій у районах, районах у містах і містах без районного поділ було зазначено, що ці структурні підрозділи, одночасно з одержанням від підприємств, установ, організацій, фінансових органів і установ банків документів про суми податків та інших платежів, що підлягають сплаті і фактично надійшли у бюджет, також мають виключне право входити в будь-які інформаційні системи, пов'язані з підприємництвом. У 1992 році Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про інформацію». У статті 12 цього Закону, даючи визначення інформаційній діяльності, законодавець визначив загальносистемну норму з ознаками інформатики. В ній було зазначено, що, з метою задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави, органи державної влади створюють інформаційні служби, системи, мережі, бази і банки даних. Розглядаючи у історичній ретроспективі положення статті 13 Закону України «Про інформацію» (1992 року), необхідно відзначити серед основних напрямів інформаційної діяльності зобов'язання держави постійно дбати про своєчасне створення, належне функціонування і розвиток інформаційних систем, мереж, банків і баз даних у всіх напрямах інформаційної діяльності. Так було здійснено правове забезпечення активної участі держави у впровадженні здобутків інформатики у соціально-значимі сфери суспільного життя. У ретроспективі правового забезпечення інформатизації податкової служби необхідно згадати Закон України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» від 22 грудня 1994 року № 320/94-ВР. Цей Закон відіграв важливу роль у напрацюванні організаційно-правових механізмів подальшої інформатизації податкових органів. Пізніше положення цього Закону були консолідовані до Податкового кодексу України. У контексті конструктивної критики доцільно зазначити, що без взаємозв' язку з правовим регулюванням в інших галузях суспільних відносин окремо цей Закон об'єктивно не міг створити належного рівня правового забезпечення ні інформатики, ні автоматизації, ні електронізації, ні комп'ютеризації податкових органів. Регуляторна функція цього Закону заклала тільки фундамент для подальшого правового забезпечення інформатизації органів податкової служби. Особливості діяльності органів податкової служби також було розкрито у Законі України «Про податок на додану вартість» 1997 року. Основною ознакою правового регулювання інформатики в податкових органах у цьому законодавчому акті стало те, що вона спрямовувала не тільки на поліпшення інформаційних взаємовідносин органів податкової служби з платниками податків, але і на формування прогностичної інформації, як чинника забезпечення впливу держави на економіку країни через органи податкової служби у складі державної податкової політики. З урахуванням ряду суб'єктивних та об'єктивних чинників, здебільшого під впливом іноземних структур, у нашій країні відбулося поступове знищення виробничої бази інфраструктури інформатизації. Зазначене здійснювалося через відповідне правове регулювання, що, як виявилося пізніше, стало не чинником правового забезпечення, а проявом загрози національній безпеці в економічній та інформаційній сфері суспільства. Інші країни, що також займалися виробництвом засобів електронно-обчислювальної техніки, не хотіли бачити в Україні свого конкурента. Через нав'язані Уряду України відповідні правові механізми, уряди інших країн досягли своєї мети - зруйнували українську економіку виробництва засобів електронно-обчислювальної техніки . Для того, щоб визначити відмінності комп'ютеризації і інформатизації податкової служби, пропонується спочатку розглянути особливості податкової інформації. Зазначене питання було відображено на законодавчому рівні, у новій редакції Закону України «Про інформацію». З погляду юридико-догматичного підходу, відповідно до пункту 1 статті 16 цього Закону, під податковою інформацією розуміють «сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України». У пункті 2 зазначеної статті визначено гіперзв' язок Закону України «Про інформацію» щодо правового режиму податкової інформації з Податковим кодексом України та іншими законами. У 1994 році було прийнято Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах», у якому було визначено такий предмет правовідносин як автоматизована система. На нашу думку, таке визначення автоматизованої інформаційної системи в інформатиці має недоліки. До складу автоматизованої інформаційної системи входять не тільки технічні засоби обробки (засоби електронно-обчислювальної техніки і зв'язку, телекомунікації) та методи і процедури, програмне забезпечення комп'ютерів, але і відповідні суб'єкти, що формують інформаційні ресурси. Тому таке формулювання автоматизованої інформаційної системи більше підходить до визначення змісту такої категорії як «комп'ютерна інформаційна система». Тому і пропонуємо автоматизовану інформаційну систему розглядати як зміст комп'ютерної інформаційної системи, але у більш широкому розумінні інформаційної діяльності. У контексті створення комп'ютерних інформаційних систем для податкових правовідносин необхідно зазначити, що через помилки державної політики, що знайшло відображення і в правовому регулюванні щодо розвитку інфраструктури інформатики - інформаційні технології - найбільш поширеним операційним середовищем для комп'ютерів в органах державної влади стали іноземні розробки і їх версії (спочатку MS DOS, а потім -Windows). Також в Україні і нині повільно йде переорієнтація на сучасні інструментальні засоби інформатики, системи управління електронними базами даних для створення інформаційних систем, баз даних на зразок, Oracle, Informix, Sybase тощо. При цьому не звертається увага на першооснови такого незадовільного стану: в умовах перехідної економіки, якщо держава не може достатньо фінансувати відповідні розробки, то вона повинна для сфери інформатики та виробничої її бази у промисловості створити відповідні податкові преференції. У зв'язку з цим пропонуємо звернути увагу на досвід США. У період економічної кризи країни у її Уряду і Парламенту не виникало навіть думки скорочувати бюджетне фінансування та податкові пільги для науки у сфері інформатики та промисловості у галузі інформаційних технологій. 3) Автоматизовані інформаційні системи в органах ДПС України. Серед професійних баз даних, що можуть використовуватися в податкових органах можна віднести: • бази даних первинних і звітних даних по податкових поступленнях в розрізі розділів та параграфів бюджетної класифікації, бюджетів, територій, часових періодів по регламентованих звітних формах; • бази оперативних даних по податкових поступленнях; • бази листів, прецедентів, відповідей, пропозицій по податковому законодавству; • бази похідних та інтегрованих даних на основі звітних форм; • бази документів внутрішнього використання різного призначення; • бази документів внутрішнього користування різного призначення та інші. Особливістю останніх баз даних є те, що вони активно використовуються всіма підрозділами податкової служби. Фундаментальною основою інформатизації є створення високоорганізованого інформаційного середовища, яке повинно охоплювати у рамках усієї податкової служби інформаційне, телекомунікаційне, комп’ютерне, програмне забезпечення, інформаційні технології, мережі ПЕОМ, бази даних і знань, а також забезпечувати можливість створення і використання ефективного системно-аналітичного апарату, що дозволить на необхідному рівні інформаційного обслуговування вести повсякденну оперативну роботу, здійснювати системний аналіз стану та перспектив діяльності ДПС України у цілому і приймати науково-обґрунтовані рішення з реалізації податкової політики. На сьогодні у ДПС розробляється та функціонує ряд автоматизованих інформаційних систем: – АІС ДПА обласного рівня, що забезпечує комплексну автоматизацію функцій роботи з базами даних обласних апаратів; – Автоматизована інформаційна система (АІС) “Пільги” містить інформацію про пільги та дані щодо кількості платників податків; – АІС “Галузь” забезпечує автоматизоване створення зведених даних районного рівня про платників податків і накопичення інформації за результатами їх фінансово-економічної діяльності та мобілізації коштів у бюджет України; – АІС “Облік податків і платежів” районного рівня забезпечує автоматизацію облікових функцій, автоматизований розрахунок податкової заборгованості та пені за порушення термінів сплати, формування довідок та звітності ДПІ районного рівня; – системні локально-мережеві АРМи районного рівня: “Підприємці”, “Земля”, “Облік платників”, “Аудит”, “Пільги”, “Свідоцтво”, “Касові апарати”, “Банк”, “Звіт” тощо. Велику проблему у діяльності як ДПС України, так і інших органів влади складає подолання інформаційного дефіциту щодо ефективного відстежування господарської діяльності безперервно зростаючої чисельності й ділової активності суб’єктів підприємницької. На сьогодні обмін електронною інформацією реалізований тільки у вигляді розробленого порядку обміну інформацією з банками, відповідно до якого інформація поступає в електронному вигляді засобами електронної пошти, а також електронного обміну інформацією з митною службою. Обмін з іншими відомствами налагоджений лише у паперовому вигляді, поштою або в електронному вигляді (на дискетах). Такий обмін, як правило, супроводжується затримками, які не дозволяють використовувати оперативні методи щодо відвернення порушень податкового законодавства. Зазначена система обміну інформацією не має надійних механізмів захисту інформації. Потоки інформації не охоплюють усього комплексу необхідної інформації для ефективного функціонування системи, охоплюючи проведення об’єктивного аналізу, прогнозування та формування потрібної звітності. 4) Автоматизовані інформаційні системи в органах митної служби України. Єдина автоматизована інформаційна система Державної митної служби України (далі — ЄАІС Держмитслужби України) почала створюватися ще у 1992 p., коли служба існувала як Державний митний комітет України (до 29 листопада 1996 р.). | |
| Просмотров: 446 | Загрузок: 16 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |