| Главная » Файлы » Контрольные работы » Контрольные работы |
ОБЛІК І АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТ
| [ Скачать с сервера (230.0 Kb) ] | 20.08.2017, 23:33 |
| Зміст Варіант - 10 1. Основні положення обліку операцій з давальницькою сировиною у ЗЕД. 2. Облік операцій оренди у ЗЕД. 3. Задача Список використаної літератури 1. Основні положення обліку операцій з давальницькою сировиною у ЗЕД. Давальницька сировина в зовнішньоекономічній діяльності Не завжди підприємство має достатньо потужностей для виробництва необхідної продукції із власної сировини, а тому звертається до послуг партнерів, які мають можливість виробити готову продукцію. Відносини між підприємствами в цьому випадку будуються на умовах підряду, що виконується з матеріалів замовника. Якщо така схема здійснюється за участі нерезидентів, то сторонам слід дотримуватися спеціального законодавства, яке визначає, насамперед, особливості оподаткування операцій у межах зовнішньоекономічних підрядних відносин. 1 Поняття операцій з давальницькою сировиною Порядок здійснення операцій резидентів України з давальницькою сировиною у ЗЕД регулюєтьсяЗаконом №327. Згідно з цим Законом, давальницькою сировиною (далі - ДС) визнаються сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії. Учасниками операцій з ДС є: - замовник - суб’єкт господарювання, який надає ДС для виготовлення готової продукції; - виконавець - суб’єкт господарювання, який здійснює переробку ДС. Слід пам’ятати, що право власності на ДС на кожному етапі її переробки, а також на вироблену з неї готову продукцію належить замовнику. Слід також враховувати, що, згідно з ч. 1 ст. 7 Закону №327, за потреби право на визначення операцій як таких, що належать до операцій з ДС у ЗЕД, надане Мінекономіки України і здійснюється на підставі акта експертизи торгово-промислової палати. Такі висновки надаються за запитом митних або податкових органів відповідно до Положення №340. В окремих випадках законодавством встановлені обмеження щодо здійснення операцій з ДС (при виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів, при операціях, пов’язаних із шкіряною сировиною, брухтом і відходами чорних та кольорових металів тощо). Резидент України - виконавець за договором переробки давальницької сировини 2 ДС виконавець-резидент може отримати: - шляхом ввезення сировини в Україну іноземним замовником; - від іншого резидента України, в якого іноземний замовник придбав сировину за іноземну валюту3. Готову продукцію, виготовлену із ДС іноземного замовника, може бути вивезено останнім за межі України або реалізовано в Україні. Залежно від джерела надходження сировини виконавцю, а також від способу вибуття готової продукції, виготовленої із сировини нерезидента, є особливості документального, митного оформлення, оподаткування тощо. На основних етапах розгляньмо такі особливості нижче. Ввезення давальницької сировини За наявності дозволу митного органу на розміщення товарів у режим переробки їх митне оформлення здійснюється із застосуванням ВМД. Заповнення ВМД здійснюється відповідно до Інструкції №307 з дотриманням особливостей, визначених у п. 3.5 Порядку №380. Так, у графі 1 "Тип декларації" у першому підрозділі графи проставляється літерний код напрямку переміщення товарів "ІМ" (імпорт), у другому - код митного режиму "51" (ввезення ДС іноземного замовника). Третій підрозділ не заповнюється. У графі 9 "Особа, відповідальна за фінансове врегулювання" зазначаються реквізити векселедавця або особи, яка надала письмове зобов’язання щодо вивезення готової продукції (продуктів переробки). У графі 31 "Вантажні місця і опис товару" перед описом товару зазначається "Давальницька сировина". ДС, що ввозиться на митну територію України, обкладається: - ввізним митом за ставками Єдиного митного тарифу України; - ПДВ; - акцизним збором (у разі ввезення підакцизної сировини). Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону №327, сплата ввізного мита, податків і зборів (крім митних зборів) у цьому випадку здійснюється українським виконавцем не звичайною оплатою коштами, а шляхом видачіпростого векселя органу ДПС за місцезнаходженням виконавця. Строк платежу за векселем дорівнює строку здійснення операції з ДС, але не більше, ніж 90 днів з моменту оформлення ввізної ВМД. У разі своєчасного вивезення готової продукції у повному обсязі, передбаченому у контракті, за межі митної території України вексель погашається і ввізне мито, податки і збори (крім митних зборів) не стягуються. Видача, облік, відстрочення і оплата (погашення) векселя здійснюється відповідно до Порядку №83. Оригінал векселя придбавається в установі банку. Другий та третій примірники векселя отримують шляхом ксерокопіювання неоформленого оригіналу вексельного бланка. Записи на всіх примірниках виконуються окремо та мають бути тотожними. Вексель виписується у валюті контракту на переробку ДС та не підлягає передачі шляхом індосаменту. У векселі обов’язково виділяються окремими рядками найменування та сума мита, податків і зборів, у сплату яких його видано. Фактично виконавець відстрочує податкові зобов’язання шляхом видачі векселя. Оскільки ДС не належить виконавцю і він її не придбаває (не несе витрат), отже, її вартість не включається до складу валових витрат під час надходження. У бухгалтерському обліку, відповідно до вимог Інструкції №291, ДС враховується за балансом підприємства-виконавця на субрахунку 022 "Матеріали, прийняті для переробки" забалансового рахунка 02 "Активи на відповідальному зберіганні". Аналітичний облік ДС слід вести у розрізі: - замовників; - видів сировини та матеріалів; - місць зберігання або переробки. Отже, на цьому етапі фактичної сплати податків і зборів не відбувається. Якщо ввозяться ті види ДС, які не обкладаються митом, податками і зборами, виконавець подає органу ДПС за своїм місцезнаходженням письмове зобов’язання щодо вивезення готової продукції у встановлені строки. Письмове зобов’язання оформляється на бланку форми, встановленої додатком 1 до Порядку №83. Підставою для митного оформлення ДС, що ввозиться на митну територію України, є подання виконавцем митному органу копії векселя (письмового зобов’язання), авізованого (взятого на облік) органом ДПС і копії зовнішньоекономічного контракту на переробку ДС (ч. 9 ст. 2 Закону №327). За ввезення та використання окремих товарів, що не є продуктами переробки, але які сприяють або полегшують процес виготовлення продуктів переробки (п. 4 ч. 2 ст. 231 МК), якщо самі вони при цьому повністю витрачаються, сплата митних зборів, ввізного мита, акцизного збору (щодо підакцизних товарів), ПДВ здійснюється на загальних підставах. Вивезення готової продукції, виробленої із давальницької сировини Готову продукцію, вироблену виконавцем із ДС нерезидента-замовника, може бути вивезено за межі митної території України. Згідно з п. 14 ст. 2 Закону №327, готова продукція, виготовлена із ДС, ввезеної іноземним замовником на митну територію України, у разі вивезення з митної території України не обкладається вивізним (експортним) митом та іншими податками і зборами (крім митних зборів), що справляються при експорті товарів, і не потрапляє під режим ліцензування і квотування. Крім того, на готову продукцію, виготовлену з використанням ДС, що належить іноземному замовнику, не поширюється спеціальний режим експорту товарів, за винятком товарів спеціального призначення, перелік яких установлюється КМУ. Порядок заповнення ВМД у разі вивезення готової продукції має свої особливості. У графі 1 "Тип декларації" у першому підрозділі графи проставляється літерний код напрямку переміщення товарів "ЕК" (експорт), у другому - код митного режиму "10" (вивезення готової продукції, виготовленої із ДС іноземного замовника). Третій підрозділ не заповнюється. У разі вивезення готової продукції, виробленої із ввезеної ДС, підставою для її митного оформлення є подання українським виконавцем митному органу таких документів: - копія векселя (письмового зобов’язання), що видавався виконавцем на сплату мита, податків і зборів під час ввезення ДС; - копія ввізної ВМД. Стосовно погашення раніше нарахованих податкових зобов’язань, на суму яких при ввезенні було видано податковий вексель, зазначимо таке. Для погашення векселя (письмового зобов’язання) виконавець (векселедавець) подає до податкового органу заяву із зазначенням дати взяття на облік і облікового номера векселя (письмового зобов’язання). Відповідно до ч. 11 ст. 2 Закону №327,підставою для погашення векселя (письмового зобов’язання) є подання разом із заявою копії вивізної ВМД з відміткою митниці про фактичне перетинання готовою продукцією митного кордону України. Фактичне вивезення за межі митної території України готової продукції, виробленої із ДС нерезидента, підтверджується у тому ж порядку, який діє для експорту товарів (п. 8 Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, затвердженого спільним наказом Держмитслужби і ДПАУ від 21.03.2002 р. №163/121). Можливе також часткове погашення раніше нарахованих податкових зобов’язань: у разічасткового вивезення готової продукції за межі митної території України, передбаченого умовами контракту. В цьому випадку виконавець сплачує ввізне мито, ПДВ, акцизи (у разі ввезення підакцизної сировини), нараховані на частину сировини, з якої вироблено не вивезену з України готову продукцію. Звертаємо увагу: для визначення суми платежу мита, податків та зборів вартість ДС перераховується у гривні за курсом НБУ, що діяв на день платежу за векселем. Як ми вже зазначали, термін переробки, як правило, не може бути більшим, ніж 90 днів. У разі вивезення готової продукції в обумовленому контрактом (письмовим зобов’язанням) обсязі у зазначений період вексель (письмове зобов’язання) погашається. За порушення вказаного терміну податковий орган стягує з резидента-виконавця пеню за кожний день прострочення у розмірі 0,3% суми вартості неповерненої готової продукції в іноземній валюті, перерахованої у національну валюту України за курсом НБУ, що діяв на день нарахування пені, або у гривнях у разі здійснення розрахунків у національній валюті України. При цьому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми заборгованості. Проте податкові органи можуть давати дозвіл на відстрочення оплати векселів або погашення письмових зобов’язань відповідно до Порядку №83. Продаж в Україні готової продукції, виробленої із давальницької сировини Закон №327 допускає продаж готової продукції, виробленої із ДС нерезидента, на митній території України. Такий продаж може бути здійснений нерезидентом лише через зареєстроване ним в Україні постійне представництво (ч. 1 ст. 3 Закону №327). Якщо продається готова продукція, вироблена із ввезеної ДС, то постійне представництво оформляє ввізну ВМД на готову продукцію (без фактичного її ввезення в Україну). При цьому представництво сплачує ввізне мито, інші податки і збори, передбачені для аналогічних імпортних товарів. Це також стосується відходів та брухту, що залишилися після псування ДС або готової продукції або після переробки ДС у разі їх реалізації на митній території України (ч. 17 ст. 2 Закону №327). Протягом 10 робочих днів після складання акта приймання-передачі виконавцем готової продукції постійному представництву останнє зобов’язане передати виконавцю: - копію контракту, укладеного іноземним замовником з покупцем готової продукції; - копію ввізної ВМД на готову продукцію (без фактичного її ввезення в Україну); - довідку про сплату ввізного мита, податків і зборів, видану органом митної служби за місцезнаходженням постійного представництва іноземного замовника. Ці документи, а також копія акта приймання-передачі готової продукції подаються виконавцем до органу ДПІ разом із заявою і є підставою для погашення векселя (письмового зобов’язання). У разі продажу готової продукції, виробленої із ДС, закупленої іноземним замовником на митній території України, постійне представництво отримує її за актом приймання-передачі від виконавця і відвантажує українському покупцеві, сплачуючи при цьому всі податки і збори, передбачені законодавством у разі продажу товарів в Україні. Розрахунки за продану готову продукцію між українським покупцем і постійним представництвом проводяться у національній валюті України через рахунки постійного представництва в установах банків України (ч. 3 ст. 4 Закону №327). Розрахунки за переробку Відповідно до Закону №327, оплату послуг з переробки ДС може бути здійснено: - у грошовій формі; - ДС; - готовою продукцією. Не виключене одночасне проведення усіх трьох форм розрахунків за послуги з переробки. Український виконавець за частину готової продукції, отриманої ним як плата за виконану роботу, повинен сплатити ввізне мито, податки та збори, що справляються при імпорті товарів в Україну. Слід пам’ятати, що у разі розрахунків за переробку ДС в іноземній валюті вона підлягає зарахуванню на рахунок українського виконавця у 90-денний строк, починаючи з моменту митного оформлення готової продукції або погашення векселя (письмового зобов’язання), залежно від того, яку з цих операцій було проведено раніше (ч. 3 ст. 6 Закону №327). За порушення вказаного терміну податковий орган стягує з резидента-виконавця пеню за кожний день прострочення у розмірі 0,3% суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у національну валюту України за офіційним валютним курсом НБУ, що діяв на день нарахування пені, або у гривнях у разі здійснення розрахунків у національній валюті України. При цьому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми заборгованості. Розгляньмо випадок, коли розрахунки за переробку здійснюються коштами. 4 Податок на прибуток Виконавцю при відображенні в податковому обліку валового доходу на суму вартості наданих послуг з переробки ДС слід звернути увагу на такий важливий момент: 1) з одного боку, валовий дохід від здійснення таких операцій має визначатися на рівні, не нижчому за звичайні ціни (згідно з підпунктами 7.4.1, 7.4.3 Закону про прибуток); 2) з іншого боку, валовий дохід, отриманий (нарахований) платником податку в іноземній валюті у зв’язку з продажем послуг протягом звітного періоду, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату отримання (нарахування) такого доходу, і не підлягає перерахуванню у зв’язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду (пп. 7.3.1 Закону про прибуток). Обидві норми Закону про прибуток є спеціальними, проте не є сумісними. Отже, обережним платникам податків радимо враховувати рівень звичайних цін на послуги переробки. Дата виникнення валових доходів визначається відповідно до пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону про прибуток за подією, що сталася першою, - за датою зарахування валюти або за датою фактичного надання результатів послуг (підтвердженням цього є акт надання послуг). Отже, якщо першою подією є отримання передоплати, то валовий дохід звітного періоду визначається у сумі, еквівалентній іноземній валюті, отриманій за експортною операцією, та перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату отримання валюти. Ця ж сума формуватиме балансову вартість іноземної валюти (пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону про прибуток). При подальшому наданні послуг їхня вартість не підлягає перерахунку за курсом НБУ на день складання акта про надання послуг, оскільки згідно з пп. 7.3.3 Закону про прибуток отриманий аванс не підпадає під визначення терміна "заборгованість". Курсова різниця, що виникне при зміні валютних курсів між датою отримання авансу та датою фактичного надання послуг, у податковому обліку не враховується. Якщо першою подією є факт надання послуг, а оплату буде здійснено пізніше, то валовий дохід визначається на дату фактичного надання послуг. Для його визначення слід перерахувати вартість наданих послуг за курсом НБУ, що діяв на момент їх фактичного надання (дата підписання акта). Ця величина у майбутньому (на момент отримання валютної виручки) формуватиме балансову вартість отриманої валюти (див. абз. 2 пп. 7.3.1 Закону про прибуток). Курсова різниця, що виникне при зміні валютних курсів між датою надання послуг і датою отримання коштів у податковому обліку не враховується. ПДВ Одночасно з валовим доходом (тобто за першою подією) на вартість послуг нараховуютьсяподаткові зобов’язання з ПДВ. Зобов’язання виникатимуть за нульовою ставкою відповідно до пп. 6.2.2 ст. 6 Закону про ПДВ, якщо готова продукція вивозиться за межі митної території України, або за ставкою 20% у разі реалізації готової продукції на території України (пп. 6.1.1 Закону про ПДВ). Для бухобліку заборгованість в іноземній валюті перераховується лише за монетарними статтями відповідно до п. 7 П(С)БО 21. Приклад Оплата послуг з переробки сировини здійснюється коштами 1. Замовник-нерезидент ввозить ДС на територію України для переробки. 2. Переробку здійснює український виконавець, який працює на загальній системі оподаткування і є платником ПДВ. 3. Контрактна вартість сировини - 20000 євро. 4. Готову продукцію буде вивезено за межі митної території України. 5. Вартість послуг з переробки - 2500 євро. Кошти надійдуть виконавцю після виконання договору та виготовлення продукції (після складання акта про надання послуг). 6. Курс НБУ становить: - на дату митного оформлення ДС - 6,25 грн/євро; - на дату підписання акта наданих послуг з п | |
| Просмотров: 451 | Загрузок: 10 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |