| Главная » Файлы » Контрольные работы » Контрольные работы |
начальник відділу комунального господарств
| [ Скачать с сервера (65.5 Kb) ] | 27.06.2017, 22:18 |
| Задача 2 Після того як начальник відділу комунального господарства міської ради Кулик одружився зі своєю підлеглою Мартиненко, міський голова видав наказ, яким звільнив останню з державної служби у зв’язку з виникненням обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі, а начальнику відділу Кулику оголосив догану та затримав на один рік присвоєння чергового рангу. Вважаючи наказ незаконним, подружня пара оскаржила його до прокурора міста. У скарзі, зокрема, відзначалося, що вони вже понад рік перебували у фактичних шлюбних стосунках і від юридичного оформлення цих стосунків службові відносини не постраждають, тим більше кожен з них залишився на дошлюбному прізвищі. Крім того, скаржники наголошували, що ст. 12 ЗУ «Про державну службу» передбачає обмеження вступу на службу лише під час прийняття на роботу і не може бути підставою для звільнення в разі виникнення близьких родинних стосунків у процесі перебування осіб на державній службі. Начальник відділу Кулик наголошував також на тому, що під час застосування до них дисциплінарних стягнень міський голова не вимагав жодних письмових пояснень. До того ж застосування щодо нього водночас двох дисциплінарних стягнень є грубим порушенням чинного законодавства, яке не дозволяє застосовувати більше одного покарання за одне і те саме правопорушення. Спробуйте розібратися з усіма вимогами скаржників та напишіть письмову відповідь прокурора на заявлену скаргу. Згідно з ч. 1 ст. 147-1 КЗпП, дисциплінарні стягнення застосовується органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. Відповідно до ч. 3 ст. 54 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», керівники відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради призначаються на посаду і звільняються з посади сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради одноособово, а у випадках, передбачених законом, - за погодженням з відповідними органами виконавчої влади. Отже, міський голова може застосовувати дисциплінарні стягнення до Кулика, який є керівником відділу комунального господарства міської ради. /Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський, селищний, міський голова вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради. / Працівників відділів міської ради призначають керівники відповідних відділів, адже інше не передбачено в законі (загальний порядок). Отже, до таких працівників, відповідно до ч. 1 ст. 147-1 КЗпП, застосовуються дисциплінарні стягнення такими керівниками. Таким чином, міський голова неправомірно звільнив з державної служби Мартиненко, яка є підлеглою керівнику відділу Кулику. Відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Ч. 2 ст. 147 КЗпП допускає, що законодавством, статутами і положенням про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Відповідно до ч. 2 ст. 149 КЗпП, за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. Проте, відповідно до ч. 2 ст. 14 ЗУ «Про державну службу», до службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, може застосовуватись також такий захід дисциплінарного впливу як затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду. Отже, застосування водночас двох дисциплінарних стягнень є правомірним. Відповідно до ч. 1 ст. 149 КЗпП, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Отже, такі письмові пояснення є обов’язковими при застосуванні дисциплінарних стягнень. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 30 ЗУ «Про державну службу», крім загальних підстав, передбачених КЗпП, державна служба припиняється у разі недотримання пов’язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтями 16, 16-1 цього Закону. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про державну службу», на державних службовців поширюються обмеження, передбачені ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції». В ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» передбачено, що Особи, зазначені у підпунктах "а", "в"-"ж" пункту 1 та підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, не можуть мати у безпосередньому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути безпосередньо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам. 2. У разі виникнення обставин, що порушують вимоги частини першої цієї статті, відповідні особи, близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у п'ятнадцятиденний строк. Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з моменту виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає безпосереднє підпорядкування. У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади. 3. Особам, зазначеним у підпунктах "а", "в"-"ж" пункту 1 та підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону (крім народних засідателів і присяжних), забороняється брати участь у роботі колегіальних органів під час розгляду питань щодо призначення на посаду близьких їм осіб та у будь-який інший спосіб впливати на прийняття такого рішення. Стаття 1. Визначення термінів 1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: безпосереднє підпорядкування - відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням; близькі особи - подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 4 цього Закону; Стаття 4. Суб'єкти відповідальності за корупційні правопорушення 1. Суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення є: 1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Голова Національного банку України, Голова Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим; б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад; в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування; г) військові посадові особи Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань; ґ) судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, Голова, члени, дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, службові особи секретаріату цієї Комісії, Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, а також інші члени Вищої ради юстиції, народні засідателі і присяжні (під час виконання ними цих функцій); д) особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, податкової міліції; е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, дипломатичної служби, митної служби, державної податкової служби; є) члени Центральної виборчої комісії; ж) посадові та службові особи інших органів державної влади; 2) особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: а) посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті, але одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету; б) особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи в установлених законом випадках); в) посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, в тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), а також іноземні третейські судді, особи, які уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному до судового; г) посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), а також члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів; 3) особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, відповідно до закону; 4) посадові особи юридичних осіб, фізичні особи - у разі одержання від них особами, зазначеними у пунктах 1, 2 частини першої цієї статті, або за участю цих осіб іншими особами неправомірної вигоди. Відповідно до ст. 32 ЗУ «Про державну службу», рішення про припинення державної служби може бути оскаржено державним службовцем безпосередньо до суду. Задача 3 Ознайомившись з матеріалами, опублікованими у газеті «Україна молода», голова місцевого суду порушив дисциплінарне провадження щодо судді Колесника. У статті, зокрема, повідомлялося, що суддя, розглядаючи 20 листопада минулого року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення громадянина С. у вчиненні ним злісного хуліганства, порушив вимоги процесуального законодавства, відмовив адвокату підсудного у задоволенні клопотання та не залучив до справи поданих ним додаткових доказів, які пом’якшували вину підсудного. Скеровані голову суду матеріали про дисциплінарний проступок судді Колесника впродовж двох місяців перевіряли двоє членів кваліфікаційної комісії суддів, і 24 травня вони були подані на розгляд відповідної комісії. 8 червня кваліфікаційна комісія суддів розглянула справу про порушення дисципліни суддею Колесником на своєму засіданні і постановила застосувати щодо нього сувору догану. Копія рішення дисциплінарної комісії була вручена йому 10 червня. Вважаючи, що дисциплінарне стягнення щодо нього було застосоване з порушенням чинного законодавства, суддя Колесник вже через тиждень оскаржив його до Вищої ради юстиції. Яке рішення мала б ухвалити Вища рада юстиції? Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 83 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з такої підстави, як істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов’язані, зокрема з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом та ін. Відповідно до п. 3 – порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу). Отже, враховуючи те, що суддя порушив вимоги процесуального законодавства, відмовив адвокату підсудного у задоволенні клопотання та не залучив до справи поданих ним додаткових доказів, які пом’якшували вину підсудного, є достатні підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 85, дисциплінарне провадження щодо суддів місцевих та апеляційних судів здійснює Вища кваліфікаційна комісія суддів України. (Щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів ВСУ – Вища рада юстиції (п. 2 ч. 1 ст. 85). Відповідно до ч. 7 ст. 86, питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті вирішує Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Відповідно до ч. 4 ст. 87 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців із дня відкриття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України провадження в дисциплінарній справі, але не пізніше року з дня вчинення проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці. Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», до суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді догани. Отже, до суддів не можуть застосовуватись інші види дисциплінарних стягнень, крім догани. 2. Інформація про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності оприлюднюється на офіційному веб-порталі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Ця інформація повинна містити дані про суддю, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, накладене дисциплінарне стягнення та копію рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про накладення такого стягнення. Відповідно до ч. 1 ст. 89, суддя місцевого чи апеляційного суду може оскаржити рішення ВККСУ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до Вищої ради юстиції або ВАСУ не пізніше одного місяця з дня вручення йому чи отримання поштою копії рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 89, скарга до Вищої ради юстиції подається суддею через ВККСУ. Стаття 86 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» передбачає порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді: 1. Дисциплінарне провадження щодо судді передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, відкриття дисциплінарної справи, її розгляд і прийняття рішення органом, що здійснює дисциплінарне провадження. 2. Перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді місцевого чи апеляційного суду до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у порядку, встановленому цим Законом. 3. Під час здійснення перевірки член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України має право ознайомлюватися з матеріалами судових справ, робити з них копії, опитувати суддів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян та їх об'єднань необхідну для проведення перевірки інформацію. 4. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, об'єднань громадян, громадяни, яким направлено запит члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, зобов'язані протягом десяти днів з дня його отримання надати відповідну інформацію. У разі необхідності зазначений строк може бути подовжений до тридцяти днів, про що член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повідомляє безпосередньо у запиті. 5. Ненадання члену Вищої кваліфікаційної комісії суддів України інформації, а також надання завідомо недостовірної інформації тягне за собою притягнення винних осіб до відповідальності, встановленої законом. 6. Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за результатами перевірки складає висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки, та пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи. Висновок члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. 7. Питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті вирішує Вища кваліфікаційна комісія суддів України. 8. Копія рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про відкриття дисциплінарної справи не пізніш як через три дні з дня його прийняття надсилається судді, щодо якого відкрито дисциплінарну справу, та особі, за зверненням якої порушено справу. До рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яке надсилається судді, додається висновок члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, складений за результатами перевірки. 9. Розгляд дисциплінарної справи відбувається на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, на яке запрошуються особа, за зверненням якої відкрито справу, суддя, стосовно якого відкрито справу, а в разі необхідності й інші заінтересовані особи. 10. У разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України суддя, справа стосовно якого розглядається, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді оголошуються на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в обов'язковому порядку. Повторна неявка цього судді на засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є підставою для розгляду дисциплінарної справи за його відсутності. 11. Розгляд дисциплінарної справи стосовно судді відбувається на засадах змагальності. На засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України заслуховуються повідомлення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який здійснював перевірку, про результати перевірки, пояснення судді, стосовно якого розглядається справа, та/або його представника, а також інших заінтересованих осіб. 12. Суддя, стосовно якого розглядається питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, та/або його представник мають право надавати пояснення, ставити запитання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи. 13. Перебіг розгляду дисциплінарної справи стосовно судді та оголошення результатів її розгляду фіксуються технічними засобами. 14. Вища рада юстиції здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів у порядку, встановленому Законом України "Про Вищу раду юстиції". Стаття 87. Рішення у дисциплінарній справі стосовно судді 1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України обговорює результати розгляду дисциплінарної справи за відсутності судді, стосовно якого розглядалася справа, і запрошених осіб. Рішення у дисциплінарній справі приймається Вищою кваліфікаційною комісією суддів України більшістю від загального складу Комісії. 2. При обранні дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. 3. Якщо Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення про відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, Комісія припиняє дисциплінарне провадження та повідомляє про це заінтересованих осіб. 4. Дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців із дня відкриття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України провадження в дисциплінарній справі, але не пізніше року з дня вчинення проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці. 5. За наслідками дисциплінарного провадження Вища кваліфікаційна комісія суддів України може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади за наявності для цього підстав. 6. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які брали участь у розгляді дисциплінарної справи, і оголошується на засіданні. Рішення у дисциплінарній справі повинно містити: 1) прізвище, ім'я, по батькові і посаду судді, який притягається до дисциплінарної відповідальності; 2) встановлені обставини у справі з посиланням на докази; 3) мотиви, з яких ухвалено рішення; 4) суть рішення за результатами розгляду із зазначенням дисциплінарного стягнення в разі його застосування; 5) порядок і строк оскарження рішення. 7. За наявності окремої думки вона викладається членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у письмовій формі і додається до справи, про що головуючий повідомляє на засіданні. Зміст окремої думки оголошенню на засіданні не підлягає. 8. Копія рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вручається судді, стосовно якого розглядалася дисциплінарна справа, а в разі його відсутності під час оголошення рішення надсилається у семиденний строк поштою. Стаття 88. Дисциплінарне стягнення стосовно судді та порядок його зняття 1. До суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді догани. 2. Інформація про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності оприлюднюється на офіційному веб-порталі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Ця інформація повинна містити дані про суддю, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, накладене дисциплінарне стягнення та копію рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про накладення такого стягнення. 3. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення суддю не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, який не має дисциплінарного стягнення. 4. Дисциплінарне стягнення, накладене на | |
| Просмотров: 457 | Загрузок: 8 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |