| Главная » Файлы » Контрольные работы » Контрольные работы |
Мікроелементи
| [ Скачать с сервера (31.1 Kb) ] | 18.09.2017, 11:50 |
| Зміст 1. Актуальність теми. 2 . Особливості хімічного складу живих організмів. 3. Вміст мікроелементів у деяких лікарських рослинах. 4. Ендемічні хвороби. Надлишок і нестача мікроелементів. 5.Висновок. 6.Список використаної літератури. 1.Актуальність теми Мікроелементи є екзогенними хімічними факторами, що грають значну роль в таких життєво важливих процесах, як зростання, розмноження, кровотворення, клітинне дихання, обмін речовин і ін Мікроелементи утворюють з білками організму специфічні металоорганічні комплексні сполуки, що є регуляторами біохімічних реакцій. У випадку аномального змісту або порушеного змісту або порушеного співвідношення мікроелементів у навколишньому середовищі в організмі людини можуть розвинутися порушення з характерними клінічними симптомами, головним чином у зв'язку з порушенням функцій ферментів, до складу яких вони входять або їх активують. У результаті порушення функціонування однієї або декількох ферментних систем, що викликається тим чи іншим етіологічним чинником, блокуючи нормальний хід відповідний хід відповідних процесів обміну. На сучасному етапі актуальність проблеми мікроелементів зросла у зв'язку з наростаючим забрудненням середовища такими хімічними елементами, як свинець, фтор, миш'як, кадмій, ртуть, марганець, молібден, цинк і ін Токсичні речовини в процесі технологічної переробки з газоподібними, рідкими і твердими промисловими відходами потрапляють в атмосферне повітря, воду і грунт, що сприяє формуванню у містах і промислових комплексах штучних біогеохімічних провінцій. У зв'язку з цим наростає зміст багатьох хімічних елементів у повітрі, грунті, природних водах, організмі тварин і рослини, що використовуються населенням в якості продуктів харчування. 2. Особливості хімічного складу живих організмів Подібність елементарного хімічного складу клітин усіх організмів свідчить про єдність живої природи. Водночас у живих організмах не виявлено жодного хімічного елементу, який би траплявся в тілах неживої природи. Цим підтверджується спільність живої і неживої природи. Найбільший вміст у клітині чотирьох елементів: кисню (65-70%), вуглецю (15-18 %), водню (8-10 %), азоту (2—3 %). Це органогенні елементи. Разом їх вміст становить 95—98 % загальної маси живого організму. Вміст у живому організмі таких елементів, як кальцій, калій, фосфор, сірка, силіцій, натрій, хлор, магній, залізо, становить десяті частки відсотку. Перелічені хімічні елементи належать до макроелементів. Кобальт, цинк, мідь, хром, бром, бор, йод, літій, радій містяться у дуже малих кількостях (менше 0,01 %), їх називають мікроелементами. Важливість того чи іншого хімічного елемента для живих істот визначається не його кількістю. Багато мікроелементів входить до складу ферментів, гормонів та інших життєво важливих сполук, які впливають на процеси розмноження, кровотворення та ін. Натрій відіграє дуже важливу роль у процесах обміну речовин та регулюванні осмотичного тиску крові. Іони натрію викликають набухання колоїдів тканин і тим самим затримують в організмі зв'язану воду. В організмі людини калій бере участь у біохімічних реакціях, утворенні буферних систем. У присутності калію зменшується здатність білків утримувати воду, що допомагає виводити її з організму. Фосфору належить провідна роль у функціонуванні центральної нервової системи. Сполуки фосфору найбільш поширені в організмі людини і мають велике значення у процесах обміну речовин у м'язах. Фосфор входить до складу АТФ — головного акумулятора енергії тваринного організму. Крім того, фосфор потрібен кожному клітинному ядру, тому що на нуклеїнових кислотах, які містять фосфор, записана програма побудови кожної клітини, програма побудови усього організму — спадковість. Добова потреба людини у фосфорі 1,6—2,0 г. Йоду в організмі людини міститься небагато (20—30 мг).Половина цієї кількості знаходиться у щитоподібній залозі, а друга частина — у м'язах, кістках та крові. Йод неорганічних сполук у щитоподібній залозі через кілька годин перетворюється в органічні сполуки. Ці сполуки стимулюють обмінні процеси організму. Якщо в раціоні харчування недостатня кількість йоду, то порушується діяльність щитоподібній залози і розвивається тяжке захворювання — зоб. Фтор відіграє важливу роль у пластичних процесах при утворенні кісток та зубної емалі. Недостатня кількість фтору в раціоні харчування викликає карієс зубів. Якщо в організм надходить збільшена кількість фтору, то виникає флюороз. Це захворювання супроводжується порушенням нормальної будови зубів, на емалі з'являються цятки, зуби стають крихкими. Мідь поряд із залізом та кобальтом відіграє важливу роль у кровотворенні, стимулює процеси окислення в організмі, допомагає синтезу білків, поліпшує засвоєння вуглеводів. Мідь прискорює ріст і підвищує врожайність багатьох сільськогосподарських культур. Цинк міститься майже у всіх тканинах і рослин, і тварин. Недостатня кількість цинку може призвести до затримки росту молодого організму, а при його нестачі в землі виникають захворювання багатьох рослин. Цинк входить до складу деяких ферментів, він необхідний для нормального функціонування залози, гіпофізу, регулює жировий обмін. 3.Вміст мікроелементів у деяких лікарських рослинах Fe — Бере участь у кровотворенні, диханні, імунобіологічних і окисно-відновних реакціях. При нестачі розвивається анемія. Міститься в таких рослинах: смородина чорна, стовпчики і приймочки кукурудзи, кропива дводомна, шипшина собача, грицики звичайні. К — Бере участь у сечовиділенні, виникненні потенціалу дії, підтримання осмотичного тиску, синтез білків. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна, стовпчики і приймочки кукурудзи,кропива дводомна, грицики звичайні, шипшина собача, алое деревовидне. Mn — Впливає на розвиток скелета, бере участь у реакціях імунітета, в кровотворенні і тканинному диханні.Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна, шипшина собача , алое деревовидне. P — Поєднує послідовні нуклеотиди в нитках ДНК та РНК. АТФ, слугує головним енергетичним носієм клітин. Формує клітинні мембрани. Міцність кісток визначається наявність в них фосфатів. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна, стовпчики і приймочки кукурудзи, кропива дводомна, шипшина собача. Ca — Бере участь у виникненні нервового збудження, у згортальній функціх крові, забезпечує осмотичний тиск крові. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна, стовпчики і приймочки кукурудзи, грицики звичайні, шипшина собача, алое деревовидне Co — Тканини в яких зазвичай накопичується мікроелемент: кров, селезінка, кістка, яєчники, печінка, гіпофіз. Стимулює кровотворення, бере участь у синтезі білків і вуглеводному обміні. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна, шипшина собача, лушпиння квасолі. Zn — Бере участь у кровотворенні, бере участь у діяльності залоз внутрішньої секреції. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна,стовпчики і приймочки кукурудзи, кропива дводомна, алое деревовидне I — Потрібний для нормального функціонування щитовидної залози, впливає на розумові здібності. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна. Si — Сприяє синтезу колагену та утворення хрящової тканини. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна, стовпчики і приймочки кукурудзи, кропива дводомна Mg — Бере участь в різноманітних реакціях метаболізму: синтез ферментів, білків ін. кофермент синтезу вітамінів групи В. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна,кропива дводомна, шипшина собача, алое деревовидне. Cu — Впливає на синтез гемоглобіну, еритроцитів, білків, кофермент синтезу вітамінів групи В. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах:смородина чорна,кропива дводомна, алое деревовидне. S — Впливає на стан шкірних покривів.Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна. Ag — Антимікробна активність. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна. Ni — Стимулює синтез амінокисл | |
| Просмотров: 655 | Загрузок: 13 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |