| Главная » Файлы » Контрольные работы » Контрольные работы |
Кулінарна етнологія
| [ Скачать с сервера (1.73 Mb) ] | 15.08.2017, 21:09 |
| Дайте характеристику сировині у технології приготування страв Іспанії та Португалі Традиції: Іспанці велику частину свого часу проводять поза домом, в зв'язку з чим вони їдять в ресторанах та кав'ярнях. Поширений звичай снідати в барах. Такий бар поєднує в собі функції кав'ярні, бару і ресторану, де в залежності від часу дня подаються відповідні страви. До дванадцятої години подаються сніданки, як правило, солодкі. З дванадцятої кухня подає гарячі страви. Від шістнадцятої кухня закрита до самого вечора, коли починають подавати вечерю. Із всіх середземноморских країн в Іспанії, як ніде, надають найбільшого значення готуванню вечері. Карта меню в ресторанах пропонує всього кілька страв на обід, зате на вечерю можна вибирати з незліченної безлічі основних страв і закусок. На обід іспанці не витрачають багато часу, але за вечерею ніхто не поспішає. В Іспанії нерідко сідають вечеряти тільки близько 22 годин вечора. На десерт, крім сезонних фруктів и морозива, клієнтам подають пудинг і випічку. Страви Іспанії Закуски: Перерва між скромним обідом і вечерею занадто тривала, тому на схилі дня подаються різноманітні закуски «на один зуб», - тапас. Це можуть бути традиційні оливки, тонкі скибочки шинки або морських рачків, засмажені в клярі. Тапас запивають червоним вином або хересом (іспанське десертне вино), що і в себе на батьківщині коштує набагато дорожче. Тапас, називані також ПІНЧОС, не тотожні закускам, які подаються на початку вечері. Вони звичайно подаються за французьким зразком як проміжні страви: мариновані овочі, анчоуси, сардини, часникова ковбаса, молюски, тунець або салат з тунцем, коктейль із крабів, диня. Кальмари по-римськи: Дещо більша ніж тапас закуска під назвою раціон (raciones). І перша і друга складаються з одного продукту або страви, таких як: свиняче вухо підсмажене на грилі, кальмари по-римськи, ковбаски в вині. Ще більшу порцію представляють собою platos combinados, котрі поєднують декілька продуктів (крокети, салат, яєшня глазунья, телятина). Згідно з іспанським звичаєм, перед їжею подаються смажені мигдальні горішки, зелені сирі оливки, хлібобулочні вироби, а також томатний і часниковий соус. У всій країні надзвичайно популярні тортильї (tortillas) — млинці, які подаються як холодними, так і гарячими. Супи: Наступною стравою, як правило, служить суп-крем, наприклад, манний суп-крем з мигдалем. У жарку пору року подається й андалузький сильно охолоджений Гаспачо із протертих помідорів, огірка, маслинового масла й пряностей. Особливо популярний часниковий суп (ajo blanco). Свій родовід ці страви ведуть ще з часів римського панування, коли вони складали стандартний денний харчовий пайок римських легіонерів, які розміщувалися на території сучасної Андалузії. Дуже популярний також рибний суп БОУЛАВІСА, що одержав поширення з району навколо Сан-Сєбастьяна й досить нагадує марсельський рибний суп БУЙАБЄС, так само як і смачний суп з молюсків. Інші типові для Іспанії супи — це пучеро (puchero) — суп із яловичини з шинкою, ковбасою, кльоцками, петрушкою і часником, а також густа олла подріда (olla podrida), основу якої складають: бараина, теляче стегно, телячі хвости, шинка, копчена ковбаса, горох і овочі. Як і в Італії, після супу подається нерідко треба проміжна фірмова закуска з макаронних виробів або тушковані овочі без гарніру. У цьому випадку до другого овочі вже не подають. Як закуску або другу страву іспанці люблять страви з раків. При достатній кількості свіжої риби улюбленою закускою вважається сушена тріска. Споживання сушеної риби іспанці перейняли від норвезьких мореплавців, які сушили рибу про запас або на продаж. М'ясо: М'ясна друга страва зазвичай буває тушкованою або смаженою на грилі. Поряд з яловичиною, телятиною, свининою й молодою бараниною в іспанців користуються популярністю й страви з домашньої птиці. Куряче м'ясо входить до складу знаменитої Паельї. Одна з національних м'ясних страв ПУЧЄРО готується з окосту, нуту (баранячого гороху) і часникової ковбаси Чорісос. До цієї страви подають галушки зі шпику, окосту, часнику, посипані зеленню петрушки. В Іспанії найчастіше на гарнір подають рис, а також картоплю. Десерт: З десертів популярним є карамельний пудинг. Іспанці люблять дуже солодкі пироги з начинкою з мигдального крему, що, найімовірніше, вони успадкували від своїх мавританських предків. Сир наприкінці трапези подається лише зрідка. Хоча Іспанія по площі є найбільшим виробником винограду, на обсязі продукції виноробства це не позначається. Виробництву якісних вин велика увага стала приділятися тільки в останні роки. Марочні іспанські вина витримають порівняння й з французькими. Типові страви: Сучасна іспанська кухня різноманітна, своєрідна і неповторна. Її визначальними елементами — суто іспанськими стравами — є хамон та паейя. Зазвичай іспанці спочатку їдять хамон, а потім паелью. Хамон: Хамон (свиняча нога) — іспанська вишукана їжа, найкращий делікатес. В народі говорять, що найпростіше в іспанській кухні це — з'їсти хамон і запити його червоним вином. Адже приготування хамона — майже національний міф. Головне, щоб тварина, з якої готується страва, багато бігала і харчувалася жолудями з дуба, який не втрачає листя (на такому дереві плоди дуже смачні та солодкі). Мешканці гірських районів Іспанії підвішують хамон сирим у холодному сухому місці, де він в'ялиться майже без солі. А в місцевостях з вологим кліматом спершу потрібно його добре засолити або підкоптити. Звичайний хамон промисловим способом виготовляють на фермах. Він виходить досить смачний і його дають дітям на бутерброди. В Іспанії він продається у кожному супермаркеті. Зазвичай купують вже нарізаний хамон по 100-300 грамів, адже його вартість до 50 євро за кг. Але справжній добрий хамон, який коштує від 100 євро за кілограм, купується тільки на свято. І не на кожне свято, а на дуже особливе. Його нарізають на блюдо разом з сиром і креветками. Іноді вартість цілої ноги (хамона) становить вартість автомобіля. Паелья: Паелья або паейя (ісп., кат. paella, від лат. patella — «пательня, сковорода») — іспанська (валенсійська) страва найчастіше з рису, або маленьких макаронних ріжок, з доданням шафрану та оливкової олії. Паелья може бути рибною або м'ясною, з морських продуктів або м'яса птиці, рідше змішаною. Існує багато різновидів цієї страви. Основний час тушкування паельї приходиться на приготування соусу. Потім в цьому соусі смажиться або вариться рис та інші овочі, до яких потім додаються креветки, устриці та різноманітні спеції. За походженням первісно паелья - це їжа звичайних рибалок-бідняків (ісп. pescatores), що раніш готувалася прямо на березі, по поверненні з моря. Вважається, що слово паелья потрапило в іспанську мову з каталанської на прикінці 19-го ст. Саме поняття походить від давньофранцузького слова paele, а ще раніш від латинського patella, що означає різновид великої сковороди або жестяного противня чи миски. В 1900 році слово перейняли валенсійці для позначення ним місцевої страви. Невдовзі паелья стала відомою та популярною у всій Іспанії. Раніше традиційно паелья була «недільною їжею»: її потрібно їсти разом, залишати на потім цю страву не дозволялося. У деяких регіонах Іспанії досі у вихідні дні за столом збирається вся родина, навіть двоюрідні чи триюрідні родичі, друзі, не лише для того, щоб обмінятися новинами, але й щоб приготувати й поласувати традиційною паельєю. Приготування паельї — невеличке свято. Обов'язково має бути один кухар, що готує страву, і публіка, яка дає поради. Приготування страви може тривати кілька годин. Якщо велику сковороду паельї не з'їдають всю одразу, вона з не меншою насолодою доїдається наступного дня. Інші: Бутіфара (Butifarra) — свиняча ковбаса, яку подають з картоплею фрі або з овочами, інколи з яйцем чи омлетом Гаспачо — холодний суп з помідорів Сарсуела (Zarzuela) страва з крабів, креветок, осьминогів і білої риби в соусі приготованому на вині і коньяку. Тортійя — омлети, типово з картоплею Чорісос (Chorizo) — пряні свинячі ковбаски Регіональні особливості На півдні царюють дари моря, в глибині країни на столах переважають овочі і різноманітні види м'яса, а в горах — ягнятина і стручкові рослини. Північна кухня: Для півночі характерні страви з тунця та різноманітних морепродуктів. Там досить сухий клімат і багато річок, тому мешканці цього регіону мають можливість вирощувати багато овочів. В Астурії готовлять фабаду (страву з квасолі), місцеві сири і сидр. Кантабрія пропонує велику кількість страв з дарів моря і гір і продуктів високої якості, як наприклад, яловичина, анчоуси і молочні продукти. Різні види молюсків, форель, сардини і страва з рису зі свіжим лососем (arroz santanderino). У Країні Басків поширена сезонна кухня, своєрідна сімейна кулінарія з власними стравами, наприклад, мармитако (картопля з макреллю) і чангурро (молюски з крабами). Особливою популярністю користуються тріска в часниковому соусі (bacalao al pil-pil) або по-біскайському, плавці морської щуки (kokotxas), величезні котлети з яловичини на грилі (chuletones de buey) і мальки вугра — вважаються одними з неперевершених іспанських страв. Серед особливостей кухні Галісії — поті, калдейрадас, восьминіг, молочні продукти і кондитерські вироби, варений восьминіг (pulpo a feira), свинячі ніжки з листям брукви (lacon con grelos), риба мерлан, тушкована в глиняному горщику (merluza a la gallega). Кухня центральної Іспанії: У центральній частині Іспанії буває холодно, подекуди трапляється справжня зима і там взагалі не буває дощів. Основні продукти харчування тут — свинина і різноманітні бобові культури. Традиційною стравою мешканців центральної частини Іспанії є ягня або молочне порося, засмажене у величезній печі. У Піренейській зоні славиться соус чилі «чиліндрон» — соус з томатів, перцю і цибулі. Арагон пропонує нам нескінченну розмаїтість страв з цим чудовим соусом. З ним готують, наприклад, курку (polio al chilindron), куріпку (perdiz) або баранину (cordero). Також чудова шинка з Теруеля. Розмаїтість і багатство — два влучні визначення для простої, багатої і натуральної їжі в Ла Ріоху і Наваррі, гурмани цінують соуси і гарніри з овочів. Для фруктів і зелені тутешні родючі долини — просто рай, а вирощені тут спаржа, перець, огірки, часник, а також персики і груші користуються заслуженою славою завдяки своїй якості. Середземноморська кухня: Каталонія має тісні зв'язки з Південною Францією й Італією, тому фантазія каталонських кухарів не має меж. Основу багатьох головних страв складає один з чотирьох соусів: софріто (sofrito, з часнику, цибулі, томатів, перцю і зелені), самфаїна (samfaina, з томатів, перцю і баклажанів), пікада (picada, з часнику, зелені і смаженого мигдалю) і, нарешті, алі-олі (ali-oli) з часнику з маслиновою олією). Одна з улюблених страв — печеня («касуела»). Популярні тут густа й ароматна юшка з морського чорта (suquet de peix), смажені свинячі ковбаски з білою квасолею в киплячому свинячому салі (mongetes amb botifarra), а також рагу зі свинячої голови і свинячих ніжок (cap-i-pota). Значними особливостями і контрастами відрізняється також валенсійська кухня, у якій типово середземноморські страви — риба, овочі і фрукти — сполучаються зі стравами, що готуються в районах Центрального плато Месета, — тушкованими овочами і тушкованою дичиною. Характерною рисою кухні Мурсії також є використання дарів моря і землі під впливом змішування культур, серед її оригінальних страв особливо цінується «кальдеро» або особлив | |
| Просмотров: 607 | Загрузок: 13 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |