| Главная » Файлы » Контрольные работы » Контрольные работы |
Контрольна робота з дисципліни: «Управління проектами» Варіант №9
| [ Скачать с сервера (201.5 Kb) ] | 06.04.2017, 17:46 |
| 1. Особливості сіткових стрілчастих графіків. Сіткове планування – форма відображення змісту робіт і тривалості виконання планів і довгострокових комплексів, проектних, та інших видів діяльності підприємства, яка забезпечує наступну оптимізацію розробленого графіка на основі економіко-математичних методів та комп’ютерної техніки. Сіткове планування полягає передусім у побудові сіткового графіка та обчисленні його параметрів. Cітковий графік — це графічне подання робіт проекту, яке відбиває їх послідовність та взаємозв’язок. Для його побудови потрібно мати таку інформацію: cпиcoк pобіт; лoгічні зв’язки між ними. Pобoтa (oпepaція) - дія, необхідна для реалізації проекту. B cіткових графіках роботи здебільшого мають свій номер або код, який присвоюється їм при складанні WBS і наводиться у CTR-словнику. Лoгічні зв’язки. Зв’язки між роботами можуть бути двох типів: - послідовні( oднa робота виконується після другої); - паралельні (декілька робіт можуть виконуватися водночас). Сіткові графіки будуються зліва направо графічним зображенням проектних робіт та означенням логічних зв’язків між ними. Розрізняють два види сіткових графіків: -стрілчасті; -графіки передування. Для сіткових графіків характерним є зображення роботи у вигляді стрілки, а логічні зв’язки між роботами встановлюються так званими подіями, які зображаються у вигляді кіл, що свідчать про початок і закінчення тієї чи іншої роботи. Рис. 1. Стрілчастий графік Як зрозуміло з рисунка 1, подія 1 свідчить про те, що розпочалися роботи А і В, тобто вони є паралельними, подія 2 свідчить, що робота А закінчилася, а робота С розпочалася, тобто робота С виконується послідовно після роботи А, і так далі. На відміну від стрілчастих, у графіках передування роботи подано у вигляді прямокутників, а стрілками позначаються логічні зв’язки. Приклад графіку передування матиме такий вигляд (рис.2): Рис.2. Графік передування Ці два види графіків використовуються у сучасному програмному забезпеченні. Для полегшення сприйняття інформації про логічні зв’язки між роботами її подають зазвичай у вигляді таблиці. Тривалість роботи — це час від її початку до закінчення. Залежно від типу проекту тривалість може визначатися у годинах, змінах, днях, тижнях, місяцях. Kaлeндap pобіт — дoкyмeнт, який пoкaзує кaлeндapні дати почaтку і завершення pобіт виходячи з режиму роботи проектної команди, вихідних та святкових днів. Особливості стрілчатих сіткових графіків У стрілчастих сіткових графіках кожна робота (діяльність) позначається стрілкою, а її початок і кінець — подіями, які мають порядкові номери. Параметри сіткового графіка розміщуються на схемі таким чином (рис.3): Рис.3. Розміщення параметрів на стрілчаcтому графіку Для проекту організації комп’ютерного центру стрілчастий графік матиме такий вигляд (рис.4). На даному графіку з’явилися так звані фіктивні роботи, зображені пунктирною лінією, притаманні саме цьому виду сіткового планування. Рис.4 Стрілчастий графік Фіктивна робота — це робота, яка не існує і не має тривалості. Вона використовується для спрощення графічної побудови графіка, щоб не було двох робіт з однаковими подіями початку і завершення. Наприклад,на даному рисунку три роботи — 811, 812 і 813 — повинні були б мати однакові події початку і завершення, оскільки всі вони виконуються паралельно і для всіх них є спільною наступна робота 831. Тому вводяться додаткові фіктивні роботи (які не мають ані коду, ані тривалості, бо їх не існує), щоб уникнути цієї ситуації. Параметри стрілчастого графіка обчислюються за тими ж кроками, що й у графіках передування, але метод обчислення може бути іншим, що, не позначиться на підсумку. параметри визначатимуться за формулами: EFі = ESі + tі; [1] ESі + 1 = EFі. [2] Для першої роботи ES завжди дорівнює нулю. LSі = LFі – tі; [3] LFі = LSі +1. [4] Запас часу визначається за тією самою формулою, що й у графіках передування. Я видно з всіх рисунків, використання будь-якого виду сіткового графіка і будь-якої методики обчислення його параметрів не впливають на величину останніх і дають абсолютно однаковий результат. Стрілчасті графіки - ij-діаграмами. Ця назва пішла від такого їх зображення (рис.5): Рис.5 Схема означення параметрів у стрілчастій ij-діаграмі При виконанні великих проектів індикатори взаємопов’язаних робіт (ij) допомагають простежити зв’язки. Якщо додається якась робота, ij-індикатори змінюються. 2. Програмне забезпечення управління проектами Автоматизовані системи управління проектами містять такі структурні елементи: -засоби для календарно-сіткового планування; -засоби для вирішення окремих завдань (розробка бюджетів, аналіз ризиків, управління контрактами, часом тощо); -засоби для спрощення і обмеження доступу до проектних даних; -засоби для організації комунікацій; -засоби для інтеграції з іншими прикладними програмами. Як правило, універсальні системи управління проектами, представлені на ринку, забезпечують основний набір функціональних можливостей, які включають: • засоби проектування структури робіт проекту і планування за методом критичного шляху: • описання основних параметрів проекту; • встановлення логічних зв’язків між роботами; • багаторівневе представлення проекту; • підтримка календаря проекту; • засоби планування ресурсів і витрат: • організаційна структура виконавців і структура витрат; • ведення списку наявних ресурсів, номенклатури матеріалів і статей витрат; • призначення ресурсів і витрат по роботах; • підтримка календарів ресурсів; • календарне планування за обмежених ресурсів; • засоби контролю за ходом виконання проекту: • фіксація планових параметрів проекту в базі даних; • введення фактичних показників виконання робіт; • введення фактичних обсягів робіт і використання ресурсів; • порівняння планових і фактичних показників, прогнозування виконання робіт; • засоби графічного подання структури проекту і створення різних звітів за проектом: • діаграма Гантта (з електронною таблицею, яка дозволяє відображати різну додаткову інформацію); • сіткова діаграма (PERT-діаграма); • створення звітів, необхідних для планування і контролю проекту (звіти про виконання графіка проекту, різноманітні звіти по ресурсах і витратах тощо); • засоби організації групової роботи. Використання автоматизованих систем управління проектами тривалий час обмежувалося традиційними сферами (великими будівельними, інженерними, оборонними проектами) і потребувало професійних знань. Але за останнє десятиліття ситуація в галузі використання програмного забезпечення календарного планування й управління проектами різко змінилася. Сьогодні на ринку представлена значна кількість універсальних програмних пакетів для персональних комп’ютерів, які автоматизують функції планування і контролю проекту. Західні огляди програмного забезпечення для управління проектами традиційно поділяють програми, представлені на ринку, на дві категорії: системи «вищого» класу (професійні системи), вартість яких — понад 1 тис. доларів США, і більш прості системи (для масового користувача), які коштують менш як 1 тис. доларів. Розвиток інформаційних технологій останнім часом практично звів нанівець відмінності між різними програмами за показниками їхньої потужності (розмірами проекту, що планується по роботах і ресурсах, швидкості перерахунку проекту). Навіть дешеві пакети сьогодні здатні підтримувати планування проектів, які складаються з десятків тисяч завдань і використовують тисячі видів ресурсів. Вивчаючи матриці порівняння основних функцій програм управління проектами, дуже важко знайти істотні відмінності між ними, а виявити їх у реалізації окремих функцій вдається лише при детальному вивченні й тестуванні програми. Основні розбіжності виявляються під час реалізації функцій ресурсного планування і багатопроектного планування і контролю. Професійні системи надають більш гнучкі засоби реалізації функцій планування і контролю, але потребують більших витрат часу на підготовку й аналіз даних і, відповідно, високої кваліфікації користувачів. Другий тип пакетів (більш прості системи) адресований користувачам-непрофесіоналам, для яких управління проектами не є основним видом діяльності, лише час від часу їм необхідно спланувати невеликий комплекс робіт чи ввести фактичні дані за проектом. У цьому разі найважливішим є простота використання і швидкість отримання результату. В автоматизованій системі модель управління проектом будується на основі трьох елементів: 1)структури робіт проекту; 2)структури ресурсів; 3)матриці призначення ресурсів на роботи проекту. Структура робіт проекту — це перелік етапів і робіт проекту згідно з їхньою підпорядкованістю, взаємозв’язків між роботами, орієнтовної тривалості виконання робіт. За цими параметрами програма в автоматизованому режимі (самостійно) розраховує календарний графік проекту, визначає дати початку і завершення окремих робіт і всього проекту, резерви часу. Особливістю планування в автоматизованих системах управління проектами є те, що ми зазвичай не прив’язуємо роботи до конкретних дат, а лише визначаємо їх структуру, взаємозв’язок, тривалість виконання. Це дозволяє системі потім використовувати різні алгоритми оптимізації проекту, відслідковувати зміни календарного графіка проекту під час його реалізації. Структура ресурсів проекту — це людські ресурси, обладнання, матеріали і кошти. В електронних таблицях описуються їхні основні характеристики: вартість, продуктивність, кількість ресурсів. Для деяких типів ресурсів у системах можна задавати календарі їх використання. Матриця призначень містить відомості про те, які ресурси, якого типу і яким чином використовуються по кожній роботі проекту. Система зберігає дані про те, яких ресурсів, з якими властивостями і в якій кількості потребують роботи. Після призначення ресурсів по роботах проекту програма автоматично здійснює перерахунок календарного плану з урахуванням обмежень по ресурсах. Останнім часом класичні системи управління проектами доповнюються продуктами, які дозволяють: - додати чи поліпшити окремі функції управління проектами, наприклад, аналіз ризиків, облік робочого часу виконавців, розрахунок розкладу за обмежених ресурсів; - інтегрувати системи управління проектами в корпоративні системи управління. На сьогодні у світі розроблено кілька сотень систем, які реалізують функції календарного планування і контролю проектів. Але реально на вітчизняному і російському ринках представлені не більш як 10 програм, серед яких — Microsoft Project, Open Plan Professional, Spider Project, Sure Trek Project Manager, Primavera Project Planner (P3), Time Line, CA Super Project, Project Scheduler, Turbo Project, Artemis Views. Розгляньмо найпоширеніші системи управління проектами: o Microsoft Project; o Open Plan Professional; o Spider Project; o Sure Trek Project Manager; o Primavera Project Planner (P3). 3. Проекти В і С мають однакові витрати, результати та тривалості життєвого циклу. Норма дисконту становить 10 % (г=0,1). Провести порівняльну оцінку даних проектів і вибрати кращий з них за допомогою визначення: чистого приведеного прибутку за звичайною та модифікованою методикою, індексу рентабельності інвестицій та внутрішньої норми прибутковості. Рік існування проекту Витрати млн. грн Грошові надходження, млн. грн Проект В Проект С Проект В Проект С 1-й 5 15 0 5 2-й 10 10 5 5 3-й 20 10 10 10 4-й 0 0 15 10 5-й 0 0 15 15 Разом. 35 35 45 45 Рішення Визначимо для обох проектів чистий приведений прибуток за звичайною та модифікованою методикою. Розрахуємо для постійної норми дисконту NPV за формулою: NPV = ∑Pt - ICt /(1 + r)t,(1.1) Для визначення NPV можна застосовувати також модифіковану формулу, з допомогою якої порівнюються дисконтовані інвестиції із загальними дисконтованими грошовими надходженнями: Проект Б: NPV=(0-5)+(5-10)+(10-20)+(15-0)+(5-0)/(1+0,1)5 =6,25млн.грн За модифікованою методикою: NPV = 45/(1 +0,1)5-35/(1 + 0,1)5 = 6,25 млн. гри. | |
| Просмотров: 1150 | Загрузок: 46 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |