| Главная » Файлы » Контрольные работы » Контрольные работы |
Контрольна робота
| [ Скачать с сервера (84.0 Kb) ] | 11.09.2017, 10:49 |
| Міжнародні та регіональні стандарти у сфері охорони здоров’я. Нижче представлено основні міжнародні норми, які гарантують дотримання прав людини в галузі охорони здоров’я і розглянуто тлумачення цих норм договірними органами ООН. Міжнародні стандарти у сфері охорони здоров’я Загальна декларація прав людини (ЗДПЛ) ЗДПЛ не належить до міжнародних договорів, але має великий авторитет. Вона відіграла визначальну роль у формуванні сучасного законодавства про права людини: багато її положень фактично повторюються у міжнародних пактах, багато її норм набули статусу звичаєвого міжнародного права, тобто вважаються загальними й незаперечними. Її основні положення: • стаття 3 (право на життя); • стаття 5 (заборона на застосування тортур або жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження і покарання); • стаття 7 (заборона дискримінації); • стаття 12 (заборона безпідставного втручання в особисте і сімейне життя); • стаття 19 (право на свободу переконань і їх вільне волевиявлення); • стаття 25 (право на достатній життєвий рівень і соціальне забезпечення). Міжнародні договори Усі сім основних міжнародних договорів про права людини містять положення, які гарантують захист прав людини в сфері охорони здоров’я. Хоча ці договори є обов’язковими тільки для держав, які їх ратифікували, закріплені в них норми мають сильний моральний і політичний вплив навіть на ті країни, які їх не ратифікували. Усі договірні органи ведуть моніторинг дотримання договорів через розгляд періодичних національних доповідей, що подаються державами, результатом їх вивчення є прикінцеві зауваги. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (МПГПП) МПГПП, поряд з ЗДПЛ і МПЕСКП, є частиною Міжнародного білля про права. Моніторинг виконання МПГПП провадить КПЛ. До актуальних для захисту прав пацієнта положень належать такі: • стаття 2 (ч. 1) (заборона дискримінації); • стаття 6 (право на життя); • стаття 7 (заборона катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижуючого гідність поводження чи покарання); • стаття 9 (право на свободу та особисту недоторканність); • стаття 10 (право на гуманне поводження і повагу до гідності, властивої людській особі); • стаття 17 (заборона безпідставного втручання в особисте і сімейне життя); • стаття 19 (ч. 2) (право на свободу поглядів та їх вільневираження); • стаття 26 (рівність перед законом і заборона дискримінації). Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (МПЕСКП) Моніторинг виконання МПЕСКП провадить КЕСКП. Основні положення: • стаття 12 (право на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я). Спеціальний доповідач щодо права на найвищий досяжний рівень здоров’я – це незалежний експерт (на сьогодні – Ананд Ґровер, що змінив на цьому посту професора Пола Ханта в серпні 2008 р.), якому ООН доручила вивчати способи ефективного дотримання права на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я. Спеціальний доповідач відвідує країни з візитами, публікує щорічні доповіді й поглиблено досліджує конкретні питання. Наприклад, у вересні 2007 р. спеціальний доповідач опублікував проект рекомендацій для фармацевтичних компаній щодо забезпечення доступності ліків. До інших актуальних для захисту прав пацієнта положень належать такі: • стаття 2 (ч. 1) (заборона дискримінації); • стаття 10 (ч. 3) (захист сім’ї, материнства, дитинства); • стаття 11 (право на достатній життєвий рівень). Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (КЛВФДЖ) Моніторинг виконання Конвенції провадить Комітет ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок (Комітет ЛВФДЖ). Основні положення: • стаття 12 (заборона дискримінації щодо жінок у галузі охорони здоров’я); • стаття 14 (п. «b» ч. 2) (право жінок, що проживають у сільських районах, на доступ до відповідного медичного обслуговування). Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (КЛВФРД) Моніторинг виконання Конвенції провадить Комітет з ліквідації расової дискримінації (КЛРД). Основні положення: • стаття 5 (п. «е» ч. 1) (заборона расової дискримінації щодо права на охорону здоров’я та медичну допомогу). Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання (КПК) Моніторинг виконання Конвенції провадить Комітет проти катувань. У 2002 р. було ухвалено новий Факультативний протокол до КПК, в якому основну увагу приділено попередженню катувань13. Конвенція про права дитини (КПД) Виконання Конвенції контролює Комітет з прав дитини. КПД містить широкий спектр гарантій дотримання громадянських, політичних, економічних і культурних прав. Основні положення: • стаття 24 (право на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я). Міжнародна конвенція про захист прав всіх трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей (МКМ) Моніторинг виконання Конвенції провадить Комітет ООН із захисту прав працівників-мігрантів і членів їхніх сімей. МКМ містить широкий спектр гарантій дотримання громадянських, політичних, економіч- них, соціальних і культурних прав. Основні положення: • стаття 28 (право на медичну допомогу); • статті 43 і 45 (п. «с» ч. 1) (однакове поводження у сфері медичного обслуговування). Конвенція про права інвалідів (КПІ) КПІ стосується осіб зі «стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями», її мета «полягає в заохоченні, захисті й забезпеченні повного й рівного здійснення всіма інвалідами всіх прав людини й основоположних свобод, а також у заохоЧенні поважання притаманного їм достоїнства»17. КПІ містить широкий спектр гарантій дотримання громадянських, політичних, економічних, соціальних і культурних прав. Основні положення: • стаття 25 (право на найбільш досяжний рівень здоров’я); До інших актуальних для захисту прав пацієнта положень належать такі: • стаття 5 (рівність і недискримінація); • статті 6 і 7 (жінки й діти – інваліди); • стаття 9 (доступність); • стаття 10 (право на життя); • стаття 14 (свобода та особиста недоторканність); • стаття 15 (свобода від катувань і жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання); • стаття 16 (свобода від експлуатації, насильства та наруги); • стаття 17 (захист особистої цілісності); • стаття 19 (самостійний спосіб життя та залучення до місцевої спільноти); • стаття 21 (свобода висловлення думки та переконань і доступ до інформації); • стаття 22 (недоторканність приватного життя); • стаття 26 (абілітація і реабілітація); • стаття 29 (участь у політичному й суспільному житті). Права та обов’язки пацієнтів в Україні Конституція України гарантує кожному право на охорону здоров’я. Охорона здоров’я забезпечується системною діяльністю державних та інших організацій, передбаченою Конституцією України та законом (стаття 283 Цивільного кодексу України). Права кожного на охорону здоров’я визначаються статтею 6 Основ законодавства України про охорону здоров’я (далі - Основи). Найбільш широкий перелік прав пацієнтів визначається Основами. До таких прав належать, зокрема: - право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій; - право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров’я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються його здоров’я; - право на інформовану згоду щодо застосування методів діагностики, профілактики та лікування та право відмовитись від лікування; - право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні; - право пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров’я, на допуск до нього інших медичних працівників, членів сім’ї, опікуна, піклувальника, нотаріуса та адвоката, а також священнослужителя для відправлення богослужіння та релігійного обряду; - право направлятися для лікування за кордон у разі необхідності подання того чи іншого виду медичної допомоги хворому та неможливості її подання в закладах охорони здоров’я України; - право відшкодування заподіяної здоров’ю шкоди; - можливість проведення незалежної медичної експертизи у разі незгоди громадянина з висновками державної медичної експертизи, застосування до нього заходів примусового лікування та в інших випадках, коли діями працівників охорони здоров’я можуть бути ущемлені загальновизнані права людини і громадянина; - право на оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров’я. При цьому, обов’язки у пацієнтів прямо не визначаються, а випливають з прав лікаря. Таким чином, до обов’язків пацієнтів можна віднести: - обов’язок виконання медичних приписів лікаря; - обов’язок виконання правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров’я. Права осіб, що надають допомогу в сфері охорони здоров’я в Україні Права, покликані гарантувати захист працівників й забезпечувати їм безпечні й сприятливі для здоров’я умови праці, закріплені в численних міжнародних договорах і конвенціях. Організація Об’єднаних Націй та її інституції, у тому числі Міжнародна організація праці, розробили деякі з міжнародних норм охорони праці й ведуть моніторинг їх імплементації. До цих прав належать: • право на гідні умови праці,включаючи право на його справедливу оплату; • право на свободу об’єднання, включаючи право | |
| Просмотров: 489 | Загрузок: 8 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |