Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS
Понедельник, 25.11.2024


Главная » Файлы » Контрольные работы » Контрольные работы

Як повинні повестися працівники ДОРАЦСу?
[ Скачать с сервера (62.5 Kb) ] 29.05.2017, 00:45
Тема 2_Задача 3
А. подав до ДОРАЦСу заяву про реєстрацію шлюбу з С. Мати А. дізналася, що С. хвора на шизофренію і стала наполягати на тому, щоб ДОРАЦС відмовив у реєстрації шлюбу, вона навіть принесла від лікаря довідку про хворобу С.
Як повинні повестися працівники ДОРАЦСу?
Розв’язання
По-перше, ст. 28 Сімейного Кодексу України говорить:
«Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором. Особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, вважаються нареченими.
2. Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком особисто.
3. Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені. 4. Якщо реєстрація шлюбу у визначений день не відбулася, заява про реєстрацію шлюбу втрачає чинність після спливу трьох місяців від дня її подання».
Відповідно до ст.30 Сімейного кодексу України:
«1. Наречені зобов'язані повідомити один одного про стан свого здоров'я.
2. Держава забезпечує створення умов для медичного обстеження наречених.
3. Порядок здійснення медичного обстеження наречених встановлює Кабінет Міністрів України. 4. Результати медичного обстеження є таємницею і повідомляються лише нареченим. 5. Приховування відомостей про стан здоров'я одним з наречених, наслідком чого може стати (стало) порушення фізичного або психічного здоров'я іншого нареченого чи їхніх нащадків, може бути підставою для визнання шлюбу недійсним».
Згідно із ч.3 ст.32 Сімейного кодексу України:
«3. Якщо є відомості про наявність перешкод до реєстрації шлюбу, керівник органу державної реєстрації актів цивільного стану може відкласти реєстрацію шлюбу, але не більш як на три місяці. Рішення про таке відкладення може бути оскаржене до суду».
Також, варто сказати про Наказ Міністерства охорони здоров'я України Про затвердження методичних рекомендацій "Кодування захворюваності та смертності у відповідності до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я Десятого перегляду"(діє) (шизофренія). (N 503, 29.08.2008)
«[F20 F29] Шизофренія, шизотипові стани та маячні розлади ([F00 F99] Розлади психіки та поведінки відповідно до списку кодів Десятого перегляду (версія 2007 р.) Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я (відомий як ICD-10 або МКХ-10). Ці коди розробляються Всесвітньою організацією охорони здоров'я і знаходяться в публічній власності.»
Наречені самі перевірять стан здоров’я.
Правові наслідки невиконання приписів СК передбачені у статті 41:
«Шлюб, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду. 1. Шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований:
3) з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;
2. При вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення».
(Задачу виконано на семінарське заннятя 18 квітня 2014 року)

Тема 2_Задача 5
17 квітня 2004 року Акулов А.М. та Василенко Г.С. подали заяву про реєстрацію шлюбу до органу реєстрації актів цивільного стану, і тому ввечері наречений подарував своїй майбутній дружині золоту обручку. Коли все було готове до весілля: запрошено гостей, замовлено ресторан, куплено квитки на весільну подорож, Акулов дізнався, що його наречена перебуває у фактичних шлюбних відносинах з Жигаловим А. В. У зв'язку з цим він відмовився від шлюбу.
Які правові наслідки відмови Акулова від реєстрації шлюбу? Чи повинна осо¬ба, яка відмовилася від шлюбу, відшкодувати другій стороні витрати, яких та зазнала? В яких випадках такі витрати не підлягають відшкодуванню? Чи можливо питання врегулювання заручин вирішувати в нотаріальному порядку?
Розв’язання
«Стаття 31. Заручини (редакція, чинна на 2004 рік) Сімейного кодексу України;
1. Зарученими вважаються особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу.
2. Заручини не створюють обов'язку вступу в шлюб. (зараз виключена)
3. Особа, яка відмовилася від шлюбу, зобов'язана відшкодувати другій стороні затрати, що були нею понесені у зв'язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля.
Такі затрати не підлягають відшкодуванню, якщо відмова від шлюбу була викликана протиправною, аморальною поведінкою нареченої, нареченого, прихованням нею, ним обставин, що мають для того, хто відмовився від шлюбу, істотне значення (тяжка хвороба, наявність дитини, судимість тощо).
4. У разі відмови від шлюбу особи, яка одержала подарунок у зв'язку з майбутнім шлюбом, договір дарування за вимогою дарувальника може бути розірваний судом.
У разі розірвання договору особа зобов'язана повернути річ, яка була їй подарована, а якщо вона не збереглася - відшкодувати її вартість.»
ЗУ «Про нотаріат» (чинний на 2004 рік)
«Стаття 34. Нотаріальні дії, що вчиняються в державних нотаріальних конторах
У державних нотаріальних конторах вчиняються такі нотаріальні дії:
1) посвідчуються угоди (договори, заповіти, доручення, шлюбні контракти та ін.);
Цивільний кодекс України
«Стаття 209. Нотаріальне посвідчення правочину
4. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.»
Варто сказати, що з давніх-давен в Україні існує народний обрядовий звичай сватання та заручин, коли батьки парубка приходили разом з ним в дім його обраниці, щоб, так би мовити, офіційно просити дозволу на одруження їх дітей. І якщо стороні дівчини жених підходив, то з цього моменту вона вважалася засватаною. Після позитивного сватання проводився обряд заручин (інколи їх суміщали), де офіційно оголошувалося про наміри одружитися; родинні сторони дівчини і парубка обмінювалися подарунками, а молоді – перснями (каблучками). Дівчина і парубок після заручин вважалися нареченим і нареченою. Цей обряд мав «законну» силу: якщо хтось у подальшому відмовлявся від шлюбу, то мусив відшкодувати іншій стороні нанесені збитки і заплатити штраф за обман.
Узагалі в українській мові термін «заручини» не є новим чи незнайомим. За тлумачним словником «заручини – це обряд, за яким дівчина і хлопець, що мають наміри одружитися, оголошуються нареченою і нареченим» (Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К., Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002. – 1440 с. – С. 325).
Обряд заручин відомий не лише в Україні, а й в багатьох країнах, причому з аналогічними українським наслідками. Так, в Японії заручини – це своєрідний передвесільний ритуал, що супроводжується обрядом обміну подарунками, які у разі подальшої відмови від одруження, треба повернути. А законодавство Індії допускає на заручини обмін подарунками із складанням їх повного списку та зазначенням вартості кожного подарунка. При цьому список подарунків обов’язково завіряється підписами нареченої і нареченого. У турецькому законодавстві також існує таке поняття, як заручини. Вони є попередньою умовою одруження. У випадку, якщо один з наречених (заручених) без поважної причини заявляє про відмову від шлюбу, то усі подарунки, які були подаровані у зв’язку з заручинами, мають бути повернені. Якщо ж подарунків немає в наявності, то відповідно до рішення суду про безпідставне збагачення треба повернути їх грошовий еквівалент. Крім того, постраждала сторона має право заявляти про відшкодування моральної шкоди.
При прийнятті Сімейного кодексу України (далі – СКУ) законодавцем була зроблена спроба на правовому рівні закріпити поняття «заручини». Так у першій редакції ст. 31 СКУ містилася норма про те, що «зарученими вважаються особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу». Такий статус був у пари до офіційної реєстрації шлюбу, тобто протягом приблизно 1-го місяця. Деякі органи РАЦС в Україні навіть проводили церемонію заручин урочисто: у присутності молодих та їх гостей оголошувалося про те, що подано заяву на реєстрацію шлюбу і молоді оголошувалися нареченим і нареченою.
У такому вигляді дана правова норма проіснувала усього два роки: у грудні 2006 року до ряду статей СКУ були внесені зміни і визначення «заручин» виключено. Тепер згідно з п. 1 ст. 28 СКУ «особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, вважаються нареченими». Але суті справи і правових наслідків це не змінює. Подання заяви до органів РАЦС парою є юридичним фактом і тягне за собою певні юридичні наслідки, які із зміною статусу осіб із «заручених» на « наречених» не змінилися. Ці наслідки пов’язані із відмовою одного із наречених (заручених) від подальшого укладання шлюбу. Заручини (тобто подача заяви до органу РАЦС) не створюють обов’язку наречених вступати до шлюбу. Тому у період між подачею заяви до органу РАЦС і датою весілля заручена особа (хтось із наречених) може передумати вступати в шлюб і забрати свою заяву з органу РАЦС. Така відмова тягне за собою наслідки майнового характеру. У чому вони полягають?
Зазвичай молоді люди після подачі заяви до органу РАЦС починають готуватися до весілля: замовляти ресторан, закуповувати продукти, купувати весільні атрибути і аксесуари, замовляти святковий транспорт, шити і купувати вбрання наречених тощо. Всі ці підготовчі дії тягнуть за собою певні грошові втрати (інколи досить значні). СКУ зобов’язує особу, яка відмовилася від шлюбу, відшкодувати другій стороні затрати, що були нею понесені у зв’язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля. Слід мати на увазі, що добровільно відшкодовувати ці затрати, мабуть, ніхто не буде, тому для цього треба звернутися до суду із відповідним позовом. А в суді треба буде надати докази всіх сум, які ви заявляєте до відшкодування (чеки, квитанції, договори, інші документи із зазначенням суми, дати, прізвища особи та призначення платежу). Причому треба не тільки підтвердити конкретні суми, а й те що особа вже реально їх витратила (а не лише попередньо домовилася про щось на певну суму), а також довести прямий і безпосередній зв’язок цих витрат з підготовкою до весілля. Іншими словами, очевидним має бути той факт, що якби не весілля, то таких витрат взагалі не було б. Але при відшкодуванні затрат суд неодмінно має заслухати іншу сторону (відповідача) про причини її відмови від реєстрації шлюбу. Це пов’язано з тим, що СКУ містить норму п. 3 ст. 31, відповідно до якої затрати не підлягають відшкодуванню, якщо відмова від шлюбу була викликана протиправною або аморальною поведінкою нареченого чи нареченої. СКУ не уточнює, що саме можна вважати протиправною чи аморальною поведінкою, тому суд буде сам оцінювати поведінку наречених у кожному конкретному випадку. Не відшкодовуються затрати на підготовку до весілля і тоді, коли особа відмовилася реєструвати шлюб із-за того, що інша особа перед подачею заяви до органу РАЦС не повідомила (приховала) про обставини, що мають важливе значення: тяжку хворобу, судимість, наявність дитини тощо. Перелік обставин в СКУ, що мають важливе значення, не є вичерпним; до них можуть бути віднесені й інші обставини, які, на думку нареченого (-ної), є істотними і суд погодився з цим. У суді необхідно буде доказувати наявність усіх важливих обставин та факт їх приховування одним із наречених від іншого. Досить часто молоді люди на заручини у зв’язку з майбутнім шлюбом дарують один одному подарунки, часто цінні (наприклад, коштовності). Відповідно до п. 4 ст. 31 СКУ якщо особа, яка отримала подарунок, відмовляється від подальшої реєстрації шлюбу, вона зобов’язана повернути цей подарунок дарувальнику. Вимагати розірвання договору дарування та повернення подарунку можна лише через суд. У суд треба буде подати докази, який саме подарунок було зроблено (наприклад, квитанція на придбання коштовності в ювелірному магазині); підтвердити, що фактично передача дарунку відбулася, оскільки особа може відмовлятися від того, що їй щось дарували. У якості свідків можна залучити осіб, які були присутні при даруванні. Можна подати суду і фотографії церемонії заручин і вручення подарунку, хоча гарантій, що суд залучить фотографії як докази, не має. Якщо суд приймає рішення про розірвання договору дарування і повернення подарованої речі, але цієї речі з будь-яких причин вже не існує, особа, яка відмовилася від шлюбу, повинна відшкодувати її грошову вартість. Звісно, що суду треба буде надати докази (документи), котрі підтверджують заявлену суму в якості такого відшкодування. Як бачимо, подача особами заяви до органу РАЦС не лише формальність, щоб називатися нареченими чи зарученими, а й подія, з якою законодавство пов’язує як приємні наслідки (реєстрація шлюбу і весілля), так і не дуже приємні (відшкодування затрат і повернення подарунків, якщо реєстрація шлюбу не відбулася).
(Задачу виконано на семінарське заннятя 18 квітня 2014 року)

Тема 2_Задача 7
До органів реєстрації актів цивільного стану звернулася Іванова Г. М. з заявою про реєстрацію шлюбу з Федоровим Ф. А. У зв'язку з тим, що її майбутній чоловік перебував у лікарні в іншому місті, вона надала його заяву про згоду на реєстрацію шлюбу, на якій його підпис було засвідчено головним лікарем.
Якими мають бути дії органу РАЦС в цьому випадку? Яких вимог має дотримуватися особа, яка не може особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу?
Розв’язання
«Стаття 28 СКУ. Заява про реєстрацію шлюбу
1. Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором.
Особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, вважаються нареченими.
2. Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком особисто.
3. Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.»
За законом про нотаріат – не має права лікар посвідчувати заяви про реєстрацію шлюбу. Плюс нема довіреності
Закон України «Про державну реєстрацію актівцивільного стану»
Категория: Контрольные работы | Добавил: opteuropa | Теги: ст. 28, Як повинні повестися працівники ДОР, скачать безплатно, Розв’язання
Просмотров: 662 | Загрузок: 16 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Украина онлайн

Рейтинг@Mail.ru

подать объявление бесплатно