| Главная » Файлы » Контрольные работы » Контрольные работы |
Інформатика у сфері правотворчості
| [ Скачать с сервера (36.6 Kb) ] | 10.07.2017, 21:46 |
| Зміст роботи: 1. Комп’ютерна система інформаційно-аналітичного забезпечення законотворчості у Верховній Раді України. 2. Сучасна структура та можливості КСІАЗ «Законодавство» у підготовці законопроектів у Верховній Раді України. 3. Застосування КСІАЗ «Законодавство» у підготовці законопроектів та проектів підзаконних нормативно-правових актів у органах державної виконавчої влади. 4. Застосування можливостей прикладних комп’ютерних програм у розробці нормативно-правових актів. 1.Комп’ютерна система інформаційно-аналітичного забезпечення законотворчості у Верховній Раді України. У вітчизняній юридичній науці законотворчий процес (законотворчість, законотворча діяльність) визначається як цілеспрямована діяльність, яка складається з взаємозумовлених і взаємопов’язаних етапів і стадій, що спрямована на врегулювання суспільних відносин шляхом пізнання та оцінки правових потреб суспільства і держави, створення системи законодавства. Законотворчість постає одним із найбільш важливих напрямів діяльності держави. За результатами законотворчої роботи – законами – роблять висновок про державу в цілому, ступінь її демократичності, цивілізованості. Законотворча діяльність парламенту являє собою складний та багатоетапний процес, який характеризується послідовністю відповідних процедур, етапністю, наявністю стадій, циклічністю та тісною єдністю зазначених структур. На думку деяких вчених, законотворчу діяльність можна звести до процесу прийняття рішень на основі переробки інформації. Якщо розглядати законотворчу діяльність, як своєрідну систему, якість якої визначається показниками функціонування окремих ланок, що її утворюють, то можна констатувати, що однією з найбільш усталених її характеристик, притаманних законотворчості на всіх її етапах і стадіях є інформаційне забезпечення. Юридична наука не дає однозначного визначення самого поняття “інформаційне забезпечення законотворчого процесу”. Серед поглядів зарубіжних вчених слід виділити наступні: П. А. Рустамов акцентує увагу на питаннях впливу інформації на законотворчий процес, як необхідній умові його розвитку, яка забезпечує діяльність самого парламенту та його служб. На думку вченого, центральне місце має бути відведене дослідженню науково-інформаційного забезпечення законотворчої діяльності, яка визначається як система науково-практичних засобів ефективної діяльності парламенту, пов’язаної з отриманням, обробкою, аналізом та використанням інформації в цілях підготовки якісних законопроектів. Важливе місце в роботі Інституту приділяється проблемам порівняльного правознавства, співпраці із зару¬біжними науковими установами й організаціями, що сприяє збага¬ченню національних правових традицій та забезпечує можливість безпосередньої участі України у формуванні загальноєвропейського правового простору. Серед основних завдань Інституту: підготовка пропозицій щодо стратегії державної правової політики Верховної Ради України; розробка наукових концепцій розвитку національного законодавства; проведення порівняльних досліджень законодавства України та законодавств іноземних держав та проблеми приведення національного законодавства у відповідність з нормами міжнародного права, організація моніторингу ефективності чинного законодавства України та прогнозування наслідків його застосування; надання науково-методологічної та освітньої допомоги народним депутатам України, працівникам Апарату Верховної Ради та органам місцевого самоврядування у здійсненні ними законодавчих та нормотворчих повноважень; здійснення офіційного перекладу актів європейського права на державну мову України. Таким чином, узагальнюючи, до основних завдань інформаційно-аналітичного забезпечення слід віднести: - забезпечення права громадян України на отримання інформації про діяльність Верховної Ради; - аналіз інформаційного поля, пов’язаного з висвітленням роботи парламенту у питаннях законотворчості; - забезпечення парламентарів їх помічників та службовців апарату Верховної Ради України інформаційними та аналітичними матеріалами з проблем розвитку суспільства, правових, політичних, економічних, соціальних, інших проблем, ефективності законодавчого процесу, світового досвіду парламентської діяльності тощо; - бібліотечне та бібліографічне обслуговування народних депутатів України, їх помічників, співробітників Апарату Верховної Ради України, поповнення та систематизація бібліотечного фонду, ведення електронних каталогів тощо; - надання доступу до іноземної літератури з питань законодавства та довідкових видань українською мовою; - підготовка довідкових та аналітичних матеріалів, пов’язаних з розробкою окремих законопроектів і законодавчих пропозицій; - здійснення моніторингу дотримання норм законів України при підготовці органами державного управління підзаконних та нормативних актів; - забезпечення постійного аналізу практики застосування чинного законодавства з метою його вдосконалення та сприяння реалізації функції парламентського контролю Верховною Радою України та її комітетами; - підготовка інформаційних матеріалів про міжнародне, регіональне та транскордонне співробітництво, з питань європейської інтеграції та міжнародних відносин, способів вирішення окремих правових питань щодо законодавства окремих країн; - надання роз’яснення законодавства за зверненнями народних депутатів України, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадян та юридичних осіб; - співробітництво з аналітичними підрозділами парламентів інших країн з питань забезпечення законотворчого процесу; - організація моніторингу ефективності чинного законодавства України та прогнозування наслідків його застосування; - надання науково-методологічної та освітньої допомоги народним депутатам України, працівникам Апарату Верховної Ради; - здійснення офіційного перекладу актів європейського права на державну мову України. Відповідно вищенаведене визначення інформаційного забезпечення законотворчого процесу у контексті результатів, що отримані у процесі дослідження, може бути уточнене таким чином: інформаційне забезпечення законотворчого процесу постає як процес одержання, оцінки, зберігання, обробки та систематизації інформації, що включає комплекс інформаційно-аналітичних, інформаційно-технічних та інформаційно-комунікативних заходів, та забезпечує ефективне використання суб’єктами законотворчого процесу інформаційних ресурсів та інформаційно-комунікаційних технологій на різних етапах і стадіях законотворчої діяльності. 2.Сучасна структура та можливості КСІАЗ «Законодавство» у підготовці законопроектів у Верховній Раді України. Проведена наукова інкорпорація, за допомогою засобів пошуку та методів прикладного системного аналізу із застосуванням здобутків правової інформатики – комп’ютерної системи інформаційно-аналітичного забезпечення – КСІАЗ «Законодавство» Верховної Ради України, дозволила виявити різни формулювання інформації у законодавстві. Окремі результати такого дослідження частково були вже висвітлені у публікаціях. ачення сутності і категорії «цивільне законодавство». Розвиненою технікою консолідації законодавства можна вважати посилання в окремих статтях конкретних законів на конкретні статті в іншому законі. В той же час перевантаженням законодавчого акту можна вважати юридичну техніку, коли у статті «визначення термінів» робиться формулювання одного і того ж терміну, але відмінно від формулювання у раніше прийнятому законодавчому акті. Застосовуючи здобутки правової інформатики при розробці законопроектів пропонується їх розробникам звертатися до термінологічного словника у КСІАЗ «Законодавство», що дозволить більш зважено підходити до формулювань категорій у законопроектах. Суттєвою ознакою консолідації законодавства можна вважати відмову розробників законопроектів від створення нових спеціальних проектів законів. Для прикладу, Закони України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» та «Про доступ до публічної інформації» можуть бути інтегровані в Закон України «Про інформацію». Тим самим будуть створюватися умови для апробації правових положень на практиці, а також формуватися умови для трансформації Закону України «Про інформацію» у Кодекс України про інформацію. Для прикладу, у контексті реалізації положень пункту 12 статті 92 Конституції України щодо інформатики пропонується розглянути пропозицію щодо визначення на законодавчому рівні у Законі України «Про інформацію» статусу КСІАЗ Верховної Ради України, зокрема комп’ютерної інформаційно-пошукової бази правової інформатики як еталонної, нарівні із Відомостями Верховної Ради та газетою «Голос України». Фактично КСІАЗ, через Інтернет активно застосовується широким загалом користувачів, у тому числі в органах державної виконавчої та судової влади проте юридично статус її на законодавчому рівні є невизначеним. 3.Застосування КСІАЗ «Законодавство» у підготовці законопроектів та проектів підзаконних нормативно-правових актів у органах державної виконавчої влади. Необхідність створення сучасної системи інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління, у тому числі законотворчої та правозастосовної діяльності, зумов¬лена потребою формування відповідного наукового напрям¬ку. В науці цей напрямок знайшов своє місце у такій міжга-лузевій комплексній дисципліні, як правова інформатика. Вирішення проблем розбудови організаційних основ держа¬ви викликало потребу формування відповідної нормативно-правової бази. Це, у свою чергу, зумовило потребу піднесен¬ня якісного рівня та скорочення технологічного циклу пра-вотворчого процесу (аналізу, експертизи, обґрунтування) з наступним розглядом у відповідних органах дер | |
| Просмотров: 420 | Загрузок: 9 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |