| Главная » Файлы » Контрольные работы » Контрольные работы |
«ЦО на підприємствах харчової промисловості»
| [ Скачать с сервера (503.0 Kb) ] | 04.04.2017, 00:41 |
| У лютому 1993 року постановою Верховної Ради України було введено в дію Закон України «Про цивільну оборону України». У відповідності з цим Законом громадяни України мають право на захист свого життя і здоров’я від наслідків аварій, катастроф, значних пожеж, стихійних лих і вимагати від Уряду України, інших органів державної виконавчої влади, адміністрацій підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання гарантій щодо забезпечення його реалізації. Держава як гарант цього права створює систему цивільної оборони (ЦО), яка має на меті захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру. Попередження соціально-політичних, міжнаціональних конфліктів, масових безпорядків і дії щодо ліквідації їх наслідків до компетенції органів управління й сил ЦО не входить. В Законі України «Про Цивільну оборону України» вказано: «Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюються для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру». За змістом, цілями і завданнями ЦО України є загальнодержавною всенародною системою. Вона базується на матеріальних і людських ресурсах держави і покликана здійснювати захист населення та рятівні роботи на території всієї України. Завданнями ЦО України є: 1) попередження виникнення ситуацій техногенного походження і вжиття заходів для зменшення збитків та втрат у разі аварій, катастроф, великих пожеж та стихійних лих (а) завчасно розробляються й проводяться інженерно-технічні заходи для зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій і захисту населення від впливу їхніх наслідків; б) здійснюється безпосереднє спостереження за станом потенційно-небезпечних об'єктів і навколишнього природного середовища; в) утримуються в готовності до негайного застосування засоби оповіщення й інформаційного забезпечення населення, створюються локальні системи виявлення місць зараження та локальні системи оповіщення; г) створюються спеціалізовані формування і здійснюється їх підготовка до дії за призначенням;д) проводиться забезпечення працівників підприємств, установ і організацій індивідуальними засобами захисту, а також проваджується будівництво захисних споруд відповідно до норм і правил інженерно-технічних заходів цивільної оборони); 2) оповіщення населення про загрозу і виникнення HС у мирний і воєнний час та постійне інформування населення про наявну обстановку (всіх ланках міських та позаміських пунктів створюється система оповіщення та інформаційного забезпечення. Ця система являє собою комплекс організаційно-технічних засобів для передавання відповідних сигналів і розпоряджень органам державної виконавчої влади, адміністрації підприємств, установ і організацій, силам ЦО і населенню. Технічна база системи – автоматизовані системи централізованого оповіщення, мережі зв'язку та радіомовлення, а також спеціальні засоби. Система оповіщення та інформаційного забезпечення використовується централізовано. Оповіщення населення, штабів і сил цивільної оборони організовують вищестоящі органи управління ЦО); 3) захист населення від наслідків аварій, катастроф, значних пожеж, стихійних лих, застосування засобів ураження (здійснюється комплекс заходів,виконання яких має забезпечити: укриття людей у захисних спорудах, його евакуацію, засобами індивідуального захисту, медичний, інженерний,радіаційний і хімічний захист, а також захист від впливу біологічного ураження); 4) організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійних лих та у воєнний час (Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійних лих та у військовий час здійснюється проведенням заходів центральними й місцевими органами державної виконавчої влади, обласними управліннями з НС та цивільної оборони і НС та адміністраціями підприємств, установ, організацій. Заходами життєзабезпечення є: тимчасове розселення людей у безпечних районах; харчування людей, евакуйованих із небезпечних районів; забезпечення населення одягом, взуттям і товарами першої необхідності, та надання фінансової допомоги потерпілим; забезпечення медичного обслуговування і санітарно-епідеміологічного спостереження в районах тимчасового розселення); 5) організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха та осередках ураження (Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (Р і НР) у районах лиха й осередках ураження полягає у виконанні заходів, що проводяться для рятування людей, надання допомоги потерпілим (ураженим), для локалізації й ліквідації аварій. Для проведення Р і НР створюються й утримуються в готовності сили ЦО); 6) створення систем управління, оповіщення і зв’язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності до сталого функціонування у HС мирного і воєнного часу (Організацію створення систем аналізу, прогнозування, управління, оповіщення і зв'язку, спостереження й контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтриманням їхньої готовності до сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного й воєнного часів покладається на МНС України, а основними виконавцями цього завдання є Держкомгідромет, МОЗ, Мінсільгосппрод та інші центральні органи державної виконавчої влади, а також об’єкти, що входять до сфери їхнього управління); 7) підготовка керівного складу ЦО, її органів управління й сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в HС (здійснюється за планом курсів, що затверджується на відповідному рівні Прем’єр-міністром України, Головою уряду Криму, головами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Учні та студенти проходять підготовку за відповідними програмами у своїх навчальних закладах. Працівники підприємств, установ і організацій, особовий склад невоєнізованих формувань проходять підготовку з ЦО під час об’єктових тренувань і комплексних навчань один раз на три роки. Особовий склад органів управління ЦО проходить підготовку в ході командно-штабних навчань, тренувань. Населення, не зайняте у сфері виробництва та обслуговування, навчається вмінню застосовувати засоби захисту і діяти у НС за допомогою пам’яток і засобів масової інформації). Заходи цивільної оборони поширюються на всю територію України, усі верстви населення, а розподіл за обсягом і відповідальністю за її виконанням здійснюється за територіально-виробничим принципом. Захист населення від наслідків стихійних лих, аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж і застосування засобів ураження є головним завданням ЦО. Для об’єктів харчової промисловості важливим завданням ЦО є захист сировини, напівфабрикатів, харчової продукції, джерел (систем) водопостачання від радіоактивного, хімічного та бактеріологічного зараження, а також проведення заходів щодо ліквідації зараження. Керівництво Цивільною обороною України відповідно до її побудови покладається на Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування. Начальником Цивільної оборони України є Прем'єр-міністр України, начальниками ЦО, згідно з адміністративно-територіальним устроєм України, є голови місцевих державних адміністрацій; начальниками ЦО в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, на підприємствах, в установах і організаціях є їх керівники. 2. Розрахунково-графічна робота «Оцінка хімічної обстановки після аварії на хімічно небезпечному об‘єкті». № п/п Тип СДОР Кількість СДОР, т Метео-умови Швидкість вітру, м/с Відстань від центру міста до ХНО, км Вид сховища Висота Н піддону Час від початку аварії, год 1 Хлор 5 Ясно, день, 00С 2 1 необваловані – 1 1. Виходячи з заданих умов знаходимо ступінь вертикальної стійкості атмосфери – це буде конвекція. 2. Визначаємо еквівалентну кількість хлору у первинній хмарі: К1=0,18; К3=1; К5=0,08; К7=0,6; 3. Визначаємо еквівалентну кількість хлору у вторинній хмарі: К2=0,052; К4=1,33; К6=1; К7=1; 4. Знаходимо глибину зони зараження первинною хмарою. Оскільки для маси 0,043 т даних немає, то значення Г1 знаходимо інтерполяцією: 5. Знаходимо глибину зони зараження вторинною хмарою: 6. Знаходимо повну глибину зони зараження: 7. Визначаємо площу зони хімічного зараження: n – вибирається в залежності від виду зони хімічного зараження, що залежить від швидкості вітру: V < 1 м/с V = 1м/с 1 < V ≤ 2 м/с V > 2 м/с n = 1 n = 2 n = 4 n = 8 8. Визначаємо час підходу зараженого повітря від ХНО: x = 1 км; V = 14 км/год. 9. Визначаємо тривалість вражаючої дії хлору: 10. Наносимо на схему зону зараження. Таким чином, за результатами розрахунків маємо: 1) повна глибина зони зараження становить до 1,56 км; 2) площа зони зараження – 1,91 км2; 3) хмара з вражаючою концентрацією СДОР підійде до населеного пункту приблизно за 42 хв; 4) тривалість вражаючої дії хлору в зоні зараження – до 67 хв. | |
| Просмотров: 451 | Загрузок: 14 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |