| Главная » Файлы » Контрольные работы » Контрольные работы |
Чи є підстави для відмови в реєстрації шлюбу
| [ Скачать с сервера (80.0 Kb) ] | 14.04.2017, 11:55 |
| Чи є підстави для відмови в реєстрації шлюбу? Згідно ст.36 СК, шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя. За загальним правилом (ст.37), шлюб є правозгідним. Відповідно до ст.25 Сімейного кодексу України, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу. Підтверджуючи це положення, СК зазначає в ч.1 ст.39, що шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі є недійсним. При цьому, відповідно до ст.21 СК, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Тобто на рівні чинного сімейного законодавства, державна реєстрація шлюбу визнається необхідною умовою його чинності і водночас його неодмінною ознакою (як зазначає Ромовська З. – «реєстрація шлюбу виступає правоутворюючим чинником»). Зокрема, ч.2 ст.21 СК, нам прямо зазначає, що проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя. Отже, підстави для відмови в реєстрації шлюбу в даному випадку відсутні. Для відповіді на поставлене питання важливим також є аналіз умов, за наявності яких шлюб є або може бути визнаний недійсним. Так, за ст.39 СК, недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі. Недійсним є шлюб, зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою. Недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною. За заявою заінтересованої особи орган державної реєстрації актів цивільного стану анулює актовий запис про шлюб, зареєстрований з особами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті. Якщо шлюб зареєстровано з особою, яка вже перебуває у шлюбі, то в разі припинення попереднього шлюбу до анулювання актового запису щодо повторного шлюбу повторний шлюб стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу. Актовий запис про шлюб анулюється незалежно від смерті осіб, з якими було зареєстровано шлюб (частини перша - третя цієї статті), а також розірвання цього шлюбу. За ст.40, шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка. Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства. Шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя. За ст.41, шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований: 1) між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушенням вимог, встановлених частиною п'ятою статті 26 цього Кодексу; 2) між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником, племінницею; 3) з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків; 4) з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб. Чи зміниться рішення, якщо в І. та Н. є спільна дитина? Відповідно до ч.2 ст.1 СК, регулювання сімейних відносин здійснюється Кодексом з метою зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку. Відповідно до ч.1 ст.5, держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Згідно ст.150, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Окрім цього, за ч.9 ст.9 СК, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. В такому випадку, на мою думку, варто врахувати аморальність поведінки чоловіка і відмовити йому в реєстрації шлюбу (тобто у випадку наявності спільної дитини в реєстрації шлюбу, спираючись на моральні засади, варто відмовити). Задача №3 Як повинні повестися працівники РАЦСу? Відповідно до ст.24 СК, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з особою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, має наслідки, встановлені статтями 38-40 цього Кодексу. А відповідно до ч.3 та ч.4 ст.39 СК, шлюб, зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною є недійсним. За заявою заінтересованої особи орган державної реєстрації актів цивільного стану анулює актовий запис про шлюб, зареєстрований з недієздатною особою. Отже, РАЦС повинен відмовити в реєстрації шлюбу А. з С., зважаючи на недієздатність останньої та неможливість усвідомлювати свої дії. Однак, для застосування вищезгаданих норм СК, необхідно у встановленому законом порядку визнати С. недієздатною (оскільки сам факт хвороби в даному випадку юридичного значення не матиме). Згідно ст.39 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Відповідно до ст.238 Цивільно-процесуального кодексу України, у заяві про визнання фізичної особи недієздатною повинні бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. А згідно ч.3 ст.237 ЦПК, заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом. Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу. Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника та представника органу опіки та піклування. Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом з урахуванням стану її здоров'я. У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним» N 3 від 28.03.72, при проведенні підготовки справи до судового розгляду від заявника повинні бути витребувані дані про психічну хворобу, недоумство громадянина або зловживання спиртними напоями чи наркотичними засобами. Даними про психічну хворобу можуть бути довідки про стан здоров'я, виписка з історії хвороби й інші документи, видані лікувально-профілактичними закладами. В справах про визнання громадян обмежено дієздатними такими даними можуть бути акти міліції і громадських організацій, рішення товариських судів та інші докази, які підтверджують факти зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами, а також, що громадянин ставить себе і свою сім'ю в тяжке матеріальне становище. Судово-психіатрична експертиза призначається у справах про визнання громадянина недієздатним. В ухвалі про призначення експертизи на вирішення експертів мають бути поставлені такі питання: 1) чи хворіє даний громадянин на психічну хворобу; 2) чи розуміє він значення своїх дій та чи може керувати ними. У виняткових випадках, коли громадянин явно ухиляється від проходження експертизи, він за ухвалою суду може бути направлений на експертизу в примусовому порядку. Питання про таке направлення на експертизу розглядається в судовому засіданні з обов'язковою участю прокурора та психіатра. За загальним правилом громадянин вважається недієздатним з часу набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним. У тих випадках, коли від часу виникнення недієздатності залежать певні правові наслідки, суд на прохання осіб, які беруть участь у справі, з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи й інших даних про психічний стан громадянина, в рішенні може зазначити, з якого часу громадянин є недієздатним. Задача №4 Чи правомірна відмова органу РАЦС у реєстрації шлюбу? Виходячи із прямих норм Сімейного кодексу України, а також існуючих правозастосовних орієнтирів, відмова органу РАЦС є правомірною. Згідно ст.207 СК України, усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя. | |
| Просмотров: 1279 | Загрузок: 32 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |