| Главная » Файлы » Контрольные работы » Контрольные работы |
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУДОУСТРОЮ В УКРАЇНІ
| [ Скачать с сервера (28.0 Kb) ] | 04.04.2017, 12:46 |
| АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СТАТУСУ СУДДІВ 1) система добору кандидатів у судді є надто ускладненою (вона включає складання двох кваліфікаційних іспитів, а між ними - обов'язкове проходження річної спеціальної підготовки). Застосування такої складної та тривалої системи добору значно уповільнить формування суддівського корпусу, збільшить кількість вакантних посад у судах і призведе до значних додаткових бюджетних видатків, що виглядає нереалістичним в умовах постійного недофінансування роботи судів; 2) норма про декларування видатків суддів, передбачена статтею 54 Закону України «Про Судоустрій і статус суддів». Звичайно ж, факт такого декларування є важливою формою щодо попередження корупції в судах, однак здійснюватись, відповідно до Закону, це буде у абсурдний спосіб. 3) процедура звільнення суддів зі своїх посад, яка як була, так і залишається неефективною. Фактично, звільняють лише тих суддів, які пов'язані з «гучними справами»; 4) підвищення кваліфікації суддів — це продовження навчання з метою поновлення й поглиблення теоретичних і практичних знань професійних суддів, розвитку умінь і навичок, необхідних для ефективного вирішення покладених на них завдань, що сприяє підтримці рівня відповідності обійманій посаді. Такі елементи системи підвищення кваліфікації суддів, як-то: а) навчання на відповідному відділенні Академії суддів України; б) систематичне самостійне навчання (самоосвіта); в) відвідування тематичних лекцій і семінарів науковців і практиків; г) участь у проведенні короткострокових тематичних семінарів; д) участь у науково-практичних конференціях; д) стажування. Проблема: більшість суддів це здійснює формально. ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАГАЛЬНИХ ПРИНЦИПІВ ПРАВОСУДДЯ 1) принцип доступності (чи, краще сказати, недоступності) судової системи пересічним громадянам. Господарські та адміністративні суди доступні громадянам лише в обласних центрах, що створює недостатню доступність судів громадянам , і в майбутньому це може спровокувати ряд складностей; 2)принцип законності. Корупція в Судах. Суд – це орган, який є остаточним розпорядником долі людини. Суд може бути або милосердними, або безжальним. У Суді все завершується, він є останньою інстанцією національної судової системи, якщо говорити про касаційну наприклад. Тому тут відкривається велика спокуса підкупу. У Суді можна здобути справедливе рішення, а можна все перекрутити: справжній злочинець може бути виправданим, а невинуватий – засудженим. Таке є можливим із двох причин. По-перше, Суд приймає рішення, керуючись чинними, писаними законами. Ідеальних законів немає, а тому ними можна маніпулювати. По-друге, у Судах працюють звичайні люди, яким притаманні усі людські чесноти та недоліки. Судді так само, як і інші представники влади, можуть бути учасниками корупційних схем. Загалом можна виділити три види типових корупційних схем у судовій системі: 1. Колізії в законодавстві або нечітко сформульовані норми. 2. Альтернативне адміністративне стягнення. 3. Перекваліфікація складу злочину. Колізії в законодавстві або нечітко сформульовані норми: Чимало правових норм дозволяють судді вибирати між більш м'якою та жорсткішою мірою покарання. Це створено для того, щоб він мав можливість максимально точно врахувати ступінь вини, тяжкість правопорушення та інші обставини. Скажімо, встановлений у законі термін покарання за один і той же злочин – від трьох до п’яти років позбавлення волі. Відповідно у судді з'являється своєрідний важіль впливу на особу, справу якої він розглядає. Чим більша є різниця між верхньою та нижньою межами покарання, тим значнішою може бути вимога дати хабар. Альтернативне адміністративне стягнення: Існують норми права з накладення альтернативного адміністративного стягнення, наприклад, штраф або арешт. Від більшості норм їх відрізняє не тільки ширший діапазон покарань (а отже, сильніша мотивація вимагати хабар), але й те, що правосуддя тут можуть здійснювати представники несудової влади. Перекваліфікація складу злочину: Іншим різновидом таких норм є дублювання складу правопорушення в різних кодексах. Це відкриває можливості для перекваліфікації правопорушення у м'якшу категорію (наприклад, з кримінального в адміністративне чи цивільне) чи навпаки, у важчу категорію. Розмежувати злочини та інші правопорушення часто складно через розмитість формулювань законодавства, і в таких ситуаціях судді (або посадові особи) приймають рішення на свій розсуд, що відкриває корупційні можливості. Посередники: У більшості випадків не обходиться без посередників між суддею та підсудним, позивачем або відповідачем. Посередниками можуть бути: адвокати, секретарі, помічники судді, або навіть сторонні особи – так звані друзі, родичі, добрі знайомі судді. Мало який суддя зважиться особисто вимагати хабар та отримувати його з рук підсудного чи позивача,відповідача. Через певний ризик викриття до справи підключаються посередники. Разом із посередниками судді складають найпростішу корупційну схему. Як правило, посередники отримують частку хабара. Ця частка може варіюватися від 10 % й навіть до 100 %. Останнє трапляється в тому разі, коли суддя «відпрацьовує» комусь за колись отриману послугу, або не є учасником даної схеми. Суддю, точніше його ім’я, можуть просто використовувати так звані посередники. | |
| Просмотров: 715 | Загрузок: 23 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |