Главная » Файлы » Доклады » Доклады |
Закон України «Про свободу совісті та релігійних організаціях»
[ Скачать с сервера (16.5 Kb) ] | 30.11.2017, 19:02 |
Як правило, у статутах парафій зазначається, що священнослужителі не є найманими працівниками, тобто оформляються не на підставі трудових договорів. Відповідно до Закону України «Про свободу совісті та релігійних організаціях» трудове законодавство на взаємовідносини священнослужителів з парафіями не поширюється. А відтак на священнослужителів не ведуться трудові книжки, не оформляються кадрові документи (особові справи, карточки тощо), на них не ведеться табель обліку робочого часу і не поширюються передбачені трудовим законодавством соціальні гарантії, зокрема право на відпустку. У статутах парафій звичайно зазначається, що священнослужителі призначаються, переміщуються та звільняються зі своїх місць єпархіальним архієреєм. З позиції цивільних правовідносин єпархіальний архієрей виступає керівником єпархії. А парафії у канонічних та організаційних питаннях підлеглі єпархії (ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»). Призначення священнослужителів оформлюється указом, який складають у двох примірниках у довільній формі. Один із них залишається у справах єпархії, а другий передається парафії. В указі зазначають дату, з якої священнослужитель повинен стати до виконання своїх обов'язків. На кожного священнослужителя в єпархії ведеться особова справа, в якій зазначаються всі його службові переміщення (призначення, переміщення, звільнення тощо). На підставі указу єпархіального архієрея священнослужитель зараховується в штат парафії. Додаткові документи в парафії складати не обов'язково. Правовий статус священнослужителя в парафії визначається церковним правом. При цьому функції священнослужителів полягають насамперед у служінні Богу. Тому некоректно говорити, що вони працюють. Вони служать, а парафія їх утримує. Утримання виплачується від часу зарахування в штат по час звільнення. При цьому обліковується не робочий час, а час перебування на утриманні. Якщо священнослужителеві указом єпархіального архієрея буде надана відпустка, то, за умови, що інше не передбачено статутом чи рішенням парафіяльних зборів, йому буде виплачена сума утримання в загальному порядку, оскільки він і далі перебуває у штаті парафії. Усе вищезазначене щодо священнослужителів повною мірою стосується й церковнослужителів. Як виняток, оформлення церковнослужителів можливе на підставі цивільно-правових договорів, наприклад договору на виконання послуг церковнослужителя. Тоді відповідний указ єпархіального архієрея слід розглядати як розпорядчий документ, на підставі якого парафія укладає чи розриває договір (про що слід вказати в указі). У такому договорі, серед іншого, повинні міститися положення про дотримання церковнослужителем церковних канонів, можливість укладення та розірвання договору на підставі указу єпархіального архієрея, обов'язки та права церковнослужителя і парафії тощо. Такі самі договори можуть бути укладені також і з священнослужителями. Якщо з церковнослужителем чи з священнослужителем укладено договір на виконання послуг, то періодично, як правило щомісяця, мають бути оформлені акти приймання-передання наданих послуг, котрі й будуть підставами для оплати послуг. Конфлікти, які виникають у процесі виконання таких договорів, можуть бути предметом розгляду у районному (міському) суді, на відміну від конфліктів за договорами, що укладаються лише на підставі норм церковного права. Отже, виходячи з вищезазначеного, при вирішені правовідносин суд прийняв законне рішення та коли закрив справу. Нормативно-правові акти, які використовувалися при вирішені задачі: 1. “Статут Української Автокефальної Православної Церкви” 10.9. До компетенції єпархіяльного архиєрея належить: е) рукоположення священнослужителів і хіротесія церковнослужителів для єпархії, монаший постриг; | |
Просмотров: 384 | Загрузок: 3 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0 | |