| Главная » Файлы » Доклады » Доклады |
вчений М.П.Драгоманов
| [ Скачать с сервера (19.4 Kb) ] | 06.06.2017, 01:35 |
| Видатний український вчений М.П.Драгоманов, визнаний одним з кращих представників Київської історико-філологічної школи, своєю самовідданою працею у Софійському університеті (1889-1895) виховав плеяду учнів і послідовників, які з часом стали золотим фондом болгарської науки. Серед них відомі болгарські вчені історики, мовознавці, літературознавці, етнографи, фольклористи та вчителі. М.Арнаудов, який вважав себе послідовником М.Драгоманова через свого вчителя І.Шишманова, писав: “…Висшето училище се сдобива с една първокласна научна сила, която би правила чест на всяки друг европейски университет” М.Драгоманов читав курс історії східних та північнозахідних народів. Його лекції слухали не тільки історики і філологи, а приходили фізики і математики. Учень Драгоманова Г.Ценов згадував: “…и за всички студенти той беше цар на Висшето училище”. Разом з тим інший учень, Юрдан Трифонов, у спогадах про професора М.Драгоманова, писав: “Ни един от неговите слушатели в университета, предали се отпосле на учителска или на научна дейност, не изневерява на заветите му, не забравя мъдрата му поука и напътствията му за методична работа. Драгоманов е въздействувал с цялата си личност, с богатия си и разнообразен опит, със залягането си да приобщи историци и филолози към техниката на научното изследване” . Однак М.Драгоманов не обмежувався лише викладацькою діяльністю. Л.Терзійська у статті “Драгоманов – професор Софійського університету” (2003) розкриває його багатогранну діяльність у цьому вищому навчальному закладі – від викладацької та науково-дослідної роботи до активної участі в організації університетського навчання та становленні першого болгарського університету. 2006 рік видався щедрим на ювілеї та пам’ятні дати: 135 років з дня народження Лесі Українки, 150 років з дня народження Івана Франка, 165 років з дня народження Михайла Драгоманова, 145 роковини з дня смерті Тараса Шевченка. Визначні особистості в історії українського народу, у житті були поєднані родинними зв’язками (Драгоманов і Леся Українка), творчими і дружніми (Драгоманов і Франко), духовними – через Шевченка. Органічно вписується у коло цих зв’язків і відомий болгарський вчений, професор Софійського університету, найкращий учень та послідовник М.П.Драгоманова - Іван Дімітров Шишманов. У 2007 році відзначатиметься 145-річчя з дня народження вченого, життєві віхи якого (22.06.1862-23.06.1928) так нагадують Шевченкові. Газета “Млада България” від 9 (21) червня 1895 року у некролозі написала про видатного українського вченого Михайла Драгоманова, зокрема: “Той даде своето скъпоценно сътрудничество и на Министерския сборник, където напечата найдобрите свои трудове по фолклора, по достойнство оценени от целия учен свят”. Безперечно, І.Шишманова вважають найталановитішим учнем М.Драгоманова. Саме Драгоманов зорієнтував Шишманова до вивчення етнографії. Арнаудов підтверджує це: “…оформяването на Шишманов като фолклорист се извършва под силното въздействие на големия украински учен…” . Як наслідок, стаття І.Шишманова „Значението и задачата на нашата етнография” (1889) стала програмною і нею слугувалося не одне покоління болгарських вчених, а сам автор вважається одним із фундаторів болгарської етнографії. Водночас вона засвідчила, що Шишманов засвоїв метод дослідження, переданий йому Драгомановим. У своїй праці Шишманов радить молодим болгарським дослідникам при дослідженні болгарських історичних пісень звертатися до праць Драгоманова („Політичні пісні українського народу XVIII-XIXв. з увагами”), тому що він використовував для порівняння і деякі болгарські пісні. Найкращим учнем Шишманова, поза сумнівом, є Міхаіл Арнаудов 1878-1978), якого Шишманов відкрив у студентській аудиторії, а згодом назвав своїм “духовним сином”. Завдяки Шишманову Арнаудов засвоїв нову техніку літературно-історичної роботи, працював у його бібліотеці. Арнаудову належить фундаментальна праця “Очерци по българския фолклор” (1968), присвячена І.Шишманову і Д.Матову, у якій є окремий розділ про Драгоманова – “Личност и значение за проучване на българския фолклор” (промова, виголошена болгарським вченим при освяті пам’ятника М.Драгоманову у Софії 30 жовтня 1932 року). Арнаудов вважав Драгоманова одним із засновників порівняльних фольклорних студій у Болгарії . До визнаних послідовників Д.Матова, Д.Драгоманова, І.Шишманова, М.Арнаудова належить академік Петер Дінеков (1910-1992), який продовжив традиції своїх попередників і став основною фігурою у болгарській фольклористиці після Другої світової війни. У Софійському університеті з П.Дінековим працюють разом Стефка Стойкова, Цветана Романська, Росіца Ангелова. У 60-х роках – Тодор Ів. Живков, який був одним із учнів Цветани Романської і яка, по суті, його відкрила. У 2000 році вийшла книга випускника Софійського університету Костадіна Дінчева „Увод във фолклористиката”. Щодо літературознавства, то П.Дінеков у статті “Начало на университетското литературознание в България” зауважує, що викладачі болгарської літератури Й.Іванов, М.Арнаудов, Б.Пенев, які почали викладати у Софійському університеті у першому десятиріччі XX століття, по суті, створили цю дисципліну. Перед ними був тільки один спеціаліст – літературний історик – Іван Шишманов. | |
| Просмотров: 401 | Загрузок: 7 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |