| Главная » Файлы » Доклады » Доклады |
Третій Вселенський собор
| [ Скачать с сервера (42.8 Kb) ] | 18.04.2017, 17:41 |
| Третій Вселенський Собор відбувся в 431 р. у місті Ефесі за імператора Феодосія II Молодшого. Собор було скликано проти лжевчення константинопольського архиєпископа Несторія, який нечестиво вчив, не наче Пресвята Діва Марія народила просту людину Христа, з Яким потім Бог з'єднався морально, перебував у Ньому, наче в храмі, подібно до того, як раніше перебував у Мойсеї та інших пророках. Тому і Самого Господа Ісуса Христа Несторій називав богоносцем, а не Боголюдиною, а Пресвяту Діву називав Христородицею, а не Богородицею. Собор осудив і відкинув єресь Несторія і постановив визнавати з'єднання в Ісусі Христі, з моменту втілення, двох природ: Божої і людської; і визначив: визнавати Ісуса Христа досконалим Богом і досконалою Людиною, а Пресвяту Діву Марію – Богородицею. Собор також затвердив Нікеоцаргородський Символ віри і суворо заборонив робити в ньому які б то не було зміни і доповнення. У соборних діяннях брало участь 200 Отців, в основному східних. Римського єпископа Целестина представляли легати. Головував на Соборі Олександрійський архиєпископ св. Кирило. Отці Ефеського Собору засудили христологічну єресь Несторія Собор видав і кілька дисциплінарних постанов, з яких згодом було складено 8 канонів. До канонічних збірників, у тому числі до “Книги правил”, включається і Послання III Собору “до священного Собору Памфілійського про Євстафія, колишнього їхнього митрополита”. Перші 6 канонів Ефеського Собору передбачають прощення для єпископів і кліриків, віданних єресі Несторія, а в 7-му правилі говориться про те, як варто зберігати неушкодженою нікейську віру. У переказі Аристіна це велике правило має такий вигляд: “Єпископ, що проповідує іншу віру, крім Нікейської, позбавляється єпископства, а мирянин виганяється з Церкви. Той, хто, крім віри, складеної Святими Отцями, тими, що зібралися в Нікеї, пропонує інший нечестивий символ на розбещення і на згубу тих, що навертаються до пізнання істини з елінства або іудейства або від будь-якої єресі, якщо мирянин, має бути піданний анафемі, а якщо єпископ або клірик, має бути позбавлений єпископства і служіння в клірі”. Згодом цей канон використовувався православними полемістами супроти латинського перекручування Нікеоцаргородського символу додаванням у нього filioque. За словами єпископа Петра Л´Юїльє, уперше цей аргумент був виставлений на Ферраро-Флорентійському Соборі в 1438 р. св. Марком Ефеським. Єпископ Петро не схильний інтерпретувати це правило як абсолютну заборону всяких змін у Символі. Він пише з цього приводу: “Можна, певна річ, жалкувати про додаток, зроблений до тексту Символу на Заході, однак зовсім неможливо в осуді цього додатку посилатися на правило 7 Ефеського Собору, укладачі якого мали на увазі не який-небудь додаток, а складання іншої формули”. Нарешті, останнє, 8-е правило Собору затверджує автокефалію Кіпрської Церкви, яка заперечувалася Антіохійською кафедрою, що претендувала на юрисдикцію над Кіпром. До канонічних збірників Західної Церкви правила Ефеського Собору не ввійшли. В окремих латинських рукописах зустрічаються лише уривки із соборних визначень, інші, ніж ті, котрі одержали канонічний авторитет на Сході. ПРАВИЛА СВЯТОГО ВСЕЛЕНСКОГО ТРЕТЬЕГО СОБОРА, ЕФЕССКОГО. Третий Вселенский Собор был созван императором Феодосием II в Ефесе в 431 г. в связи с ересью Константинопольского Патриарха Нестория, который искажал учение Церкви о воплощении Сына Божия, разделяя в Нем соединение двух естеств и называя Его Пречистую Матерь не Богородицей, а Христо-родицей. Против него возстал Св. Кирилл Александрийский, который сначала пытался увещевать его, а потом написал против него свои анафематизмы. Св. Кирилл председательствовал на Соборе, сначала, да прибытия римских легатов, будучи и представителем Римск. Епископа. Несторий прибыл на Собор и как нераскаянный еретик был низложен. На Соборе было 200 отцов, большею частью восточных. Первые шесть правил, составленных Собором касаются вероисповедных вопросов, связанных с ересью Нестория, не имея дисциплинарного значения. 1. Поскольку надлежало и не присутствовавшим на святом Соборе, и остававшимся в своем месте или городе, по некоей причине церковной или телесной, не остаться вне ведения о том, что на нем постановлено: то извещаем вашу святыню и любовь, что, если который областный митрополит, отступив от святого и вселенского Собора, приложился к отступническому сонмищу, или после присоединится, или принял Целестиево мудрование, или примет, такой отныне не может что-либо делать против епископов своея области, как отныне Собором от всякого церковного общения уже отверженный и недействительный. Кроме того, он будет подлежать разсмотрению тех самых епископов области и окрестных митрополитов, православно мудрствующих - для совершенного извержения его из епископского сана. Упоминаемое в правиле "отступническое сонмище" - это собрание епископов под возглавлением Иоанна Антиохийского. Однако извержение из сана каждого отдельного епископа, который примкнул бы к этой групп Собор предоставляет суду "епископов области и окрестных митрополитов," т.е. Соборам Автокефальных Церквей по принадлежности, оговаривая, однако, что Соборы должны состоять из епископов "православно мудрствующих." По замечанию Еп. Иоанна Смоленского "общая мысль правила та, что духовная священно-начальственная власть имеет свою законную силу только в строгом подчинении законам и учению Церкви православной, и как скоро отступает от них, её права прекращаются (ср. Двукр. 15 и III Вселенский 31." Собор кроме Нестория и Иоанна в своем определении осуждает "Келестиево мудрование." Келестий или Целестий проповедовал ересь Пелагия, отрицая значение первородного греха и необходимость благодати для спасения. Ср. Карф. 123, 124, 125, 126, 127, 128, 129 и 130. 2. Если же некоторые епархиальные епископы не присутствовали на святом Соборе, и в отступлении уже приняли, или покусятся принять участие; или, подписав извержение Нестория, после перешли к оступническому сонмищу: таковым, по изволению святого Собора, должно быть совершенно чуждым священства, и изверженным со своей степени. Правило низлагает всех епископов, которые примкнули бы к "отступническому сонмищу." Согласно этому правилу областным Соборам остается только установить, присоединились ли они к еретикам, и в утвердительном случае признать их лишенными сана. 3. Если же некоторым из принадлежащих к клиру в каждом городе или селе за их православный образ мышления Несторием и его сообщниками возбранено священство: таковым мы дали право восстановить свою степень. Вообще повелеваем, чтобы члены клира единомыслящие с православным и вселенским Собором отнюдь никаким образом не были подчинены епископам отступившим, или отступающим от Православия. 4. Если некоторые из клира отступят и дерзнут особо или всенародно держаться Несториева или Целестиева мудрствования: святый Собор праведным признал и сим быть изверженным из священного чина. | |
| Просмотров: 487 | Загрузок: 8 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |