| Главная » Файлы » Доклады » Доклады |
Право власності осіб, які спільно проживають
| [ Скачать с сервера (40.0 Kb) ] | 02.06.2017, 00:09 |
| Право власності осіб, які спільно проживають Актуальність теми дослідження обумовлення наступними факторами: 1) фактичні шлюбні відносини стають все більш розповсюдженим явищем в Україні; 2) відсутність законодавчо закріпленого поняття та ознак фактичних шлюбних відносин призводить до того, що при встановленні факту проживання однією сім’єю жінки та чоловіка, що не перебувають у шлюбі між собою або у будь-якому іншому шлюбі, яке є необхідною умовою для вирішення питання щодо правового режиму майна, набутого ними за час спільного проживання, зумовлює різну правозастосовчу судову практику. Принагідно також відзначити, що Г.А. Миронова підкреслила, що норми ст. 74 СК України є найсуперечливішою новелою кодексу, і хоча вбачається прогресивним кроком, своєрідною відповіддю на запит часу, але скоріше за все вона є міною уповільненої дії та невдовзі стане головним болем судів, на які навалиться шквал проблем у зв’язку з її застосуванням [ , c. 50]. З огляду на окреслене, питання визначення правового режиму майна фактичного подружжя за законодавством України та особливостей правового регулювання набуває особливої актуальності. Вважаємо за необхідне проводити аналіз окресленого проблемного питання на рівні, по-перше, аналізу доктрини, і, по-друге, аналізу законодавства України. На рівні доктрини питанням права власності осіб, які спільно проживають, займались такі корифеї сімейного права, як М. В. Антокольська, О. В. Дзера, І. В. Жилінкова, З. В. Ромовська, С. Я. Фурса, Ю. С. Червоний та інші. Передусім наголосимо, що відповідно до ч.1 ст.74 Сімейного кодексу (далі – СК), якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На підставі аналізу існуючих нормативних положень можна виділити наступні ознаки фактичних шлюбних відносин: проживання чоловіка та жінки однією сім’єю, пов’язаність спільним побутом; виникнення у зв’язку із цим взаємних прав та обов’язків; відсутність зареєстрованого в органах державної влади шлюбу як між особами, що спільно проживають, так і з будь-якою іншою особою [ , с. 112; , с. 23]. Окремі науковці у якості ознаки, притаманної фактичним шлюбним відносинам, називають строк перебування у фактичних шлюбних відносинах. Варто звернути увагу на те, що ст. 74 СК України не закріплює строк проживання жінки та чоловіка однією сім’єю без реєстрації шлюбу, після настання якого було б можливим вважати, що особи перебувають у фактичних шлюбних відносинах. С. Я. Фурса пропонує застосовувати строк у 10 років [ ; c. 8]. М. М. Дякович звертає увагу на те, що строк повинен бути не меншим 3 років [ , с. 16]. Водночас варто відзначити, що Верховний Суд України виділяє таку ознаку фактичних шлюбних відносин як їх «усталеність». Так, відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 р. № 11 при застосуванні ст. 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю [ ]. Одночасно звертаємо увагу, що поняття «усталеність» у чинному законодавстві не визначено. Вважаємо, що про наявність усталених відносин, притаманних подружжю, свідчить спільне проживання, постійне ведення спільного побуту, взаємна турбота та піклування, наявність спільних дітей тощо. В контексті дослідження окресленої нами теми, показовою є позиції Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі – ВССУ) щодо того, з якого часу фактичні шлюбні відносини можна вважати встановленими рішенням суду. В інформаційному листі ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 грудня 2011 р. зазначається, що встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім’єю, так і встановлення належності їм майна на праві спільної сумісної власності на підставі статті 74 СК України пов’язується з набранням законної сили рішенням суду, яким такі юридичні факти встановлені [ ]. Ця позиція відповідає позиції, висловленій у постанові Верховного Суду України від 7 листопада 2011 р. у справі № 6–44цс11. У цій постанові Верховним Судом України було встановлено, що визнання недійсним на підставі статті 578 ЦК України та статті 6 Закону України «Про іпотеку» договору іпотеки, що був укладений за два роки до набрання законної сили рішення суду, яким було встановлено факт проживання чоловіка та жінки однією сім’єю, не впливає на зміст правовідносин, що склалися у зв’язку із укладенням такого договору, оскільки на момент укладення оспорюваного правочину єдиним власником спірної квартири (предмета іпотеки) був чоловік, який при посвідченні договору зазначив, що | |
| Просмотров: 460 | Загрузок: 5 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |