| Главная » Файлы » Доклады » Доклады |
Порівняльна характеристика фразеологічних одиниць української і сербської мов
| [ Скачать с сервера (35.1 Kb) ] | 11.05.2017, 08:30 |
| Фразеологічні одиниці української і сербської мов між собою споріднені, що пов’язано, перш за все, спільним походженням від єдиної прамови, і приналежністю до індоєвропейської мовної сім’ї. Але кожна з цих мов історично по-своєму розвивалася. Тому також територіальна приналежність відіграє певну роль у такому аналізі. Українська мова, як всім відомо, належить до східнослов’янської гілки, а сербська — до південнослов’янської. Таке дослідження досить актуальне у сучасній лінгвістиці. Звичайно, дана робота не є ґрунтовною, але вона певним чином окреслює взаємозв’язок між цими слов’янськими мовами , і дозволяє поділити такі фразеологізми на групи. Фразеологічні одиниці в досліджуваних мовах з лексичним компонентом «Бог» схожі за значеннями, але більшість форм цих одиниць різняться за морфологічною побудовою. Дослідженням фразеологізмів почали не так давно на слов’янських теренах, лише в середині ХХ ст. і ці дослідження пов’язані з ім’ям відомого російського академіка В.В. Виноградова. Також дослідженнями фразеологічних сполучень пов’язаних з Богом, беручи за основу фольклорні тексти і історичні, займався сербський академік В. Чайконович. Певною мірою піднімає питання про походження таких фразеологічних одиниць на матеріалі народної фразеології українська дослідниця Н. Д. Бабич. В фразеологічному словнику української мови [Фразеологічний словник української мови: у 2-х кн. / АН України; Інститут української мови; уклад. В. М. Білоножко, В. О. Винник, І. С. Гнатюк та ін. — Київ: Наукова думка, 1993] фразеологічних одиниць з лексичним компонентом «Бог» налічується вісімдесят одиниць. Порівнюючи з фразеологічним словниками сербської мови [Матешић, Frazeoloski rjecnik hrvatskoga ili srpskoga jezika. — Zagreb, 1982; Оташевић Ђ., Мали српски фразеолошки речник. — Београд : Алма , 2007], таких фразеологічних одиниць налічується всього сімдесят шість. Лексема «Бог» у обох мовах має схожу конотацію — всезнаюча істота якась вища сила, яка слідкує за людьми і за всим, що їх оточує. Також деякі одиниці мають і релігійне забарвлення (християнське). Досліджуючи дані фразеологічні одиниці з лексичним компонентом «Бог», виділили декілька груп, в яких змінюється семантика самої лексеми «Бог» і її вплив на подальше значення фразеологізмів: 1) фразеологічні одиниці, в яких «Бог все знає». В сербській мові такий фразеологізм має одну форму Бог знак ко (шта,где, колико, башто и др.)/ Бог свети(један, сам) зна/ питаj Бога/ Бог те питај када (шта, колико, како зашто и др.) і вживається лише зі значеннями «невідомо хто (що, де, як та ін.)»/ «ніхто не знає коли, як, що, невідомо». На противагу цим фразеологізмам в українській мові розрізняється декілька фразеологізмів, які несуть в собі додаткове значення, крім того, що існує в сербській мові: Бог зна що таке уживається для вираження негативного ставлення до кого-, чого-небудь, незадоволення кимось, чимось; Бог знає куди вживається у значенні куди завгодно, дуже далеко, і схожий семантично фразеологізм Бог знає поки (відколи, з якогось часу та ін.); Бог зна (знає) що несе в собі два значення: а) вживається для вираження здивування, обурення, незадоволення та ін.; б) нісенітниця, дурниці; Бог знає (зна) як означає дуже (сильно), багато, добре; «Бог не знає / забув»: и Бог ме (те, га и др.) је заборавио у значенні бути забутим і није Бог зна шта(какав) у значенні небагато мають свої еквіваленти в українській мові: не Бог зна який; один Бог знає (відає); 2) фразеологічні одиниці з конотацією «Бог – суддя»: щоб тебе Бог покарав уживається як прокляття і виражає побажання невдачі, лиха, всього недоброго, а у сербській семантично схожий лише один фразеологізм на правди (праву) Бог/ на праведну Богу; також фразеологізм Бог тобі суддя (вживається на знак невтручання в щось, поблажливе ставлення до кого-небудь) не має прямого еквіваленту в сербській мові, лише у значенні покарання вживається фразеологічний вираз видети свого Бога; 3) фразеологічні одиниці зі значенням «жити як Бог»: живети као мали бог/ како Бог заповеда/ како те Бог учи вживається у значенні жити в злагоді, за божим законом, не рівняючись до інших, в українській мові такі фразеологізми різняться лише за структурою: як(мов ніби і т.ін.) у Бога за дверима/ як у Бога (у Христа, у батька)за пазухою; 4) група фразеологічних одиниць зі значенням, «що Бог: а) щось приносить,дає, наділяє»( як Бог дасть; чим Бог послав (дав);з чим Бог послав; що Бог послав; Бог (Господь)дав (послав); Бог несе/ приніс; Бог привів; Бог розум послав) вживаються в основному з позитивною конотацією, що Бог приносить щось хороше, якесь благо в життя людини, а в сербській мові еквівалентів не має; б) щось забирає/ обділив» : Бог розуму не дав; Бог розумом зобидив (обділив), у сербській знайдений лише один еквівалент Бог jе уздо ушур (од некога); 5) фразеологічні одиниці зі значенням «Бог приймає»: з конотацією, що хтось помер (Бог и душа; Богу душу; дуг Богу платити; отићи Богу на истину; Бог (је) узео примио/ позвао некога себи/ предати Богу душу – Бог прийняв (душу) до себе; Бог прийняв (прибрав); піти до Бога); 6) фразеологічні одиниці зі значенням «Бог милує/ помилує/ простить»: з конотацією, що комусь пощастило уникнути чогось небажаного (Бог милував/ помилував – да Бог заклони, Боже ти склони, Боже ме саклони, молити некога као Бога/ кумити (некога) Богом/ моли Бога); нехай Бог прощає вживається як традиційна формула вибачення за яку-небудь провину (серб. жали Боже); 7) використання лексеми «Бог» у значенні,що хтось не має свободи: не бачити божого світу – не видети белога Бога; | |
| Просмотров: 494 | Загрузок: 6 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |