| Главная » Файлы » Доклады » Доклады |
Поняття, загальна характеристика та види злочинів
| [ Скачать с сервера (55.7 Kb) ] | 02.07.2017, 05:53 |
| 1.Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти громадської безпеки Злочини проти громадської безпеки є загальнонебезпечними діяннями, що порушують загальну безпеку, ставлячи ряд цінностей, передусім життя та здоров'я невизначеного кола осіб, під загрозу заподіяння їм істотної шкоди. Об'єктом цих злочинів є громадська безпека — стан захищеності суспільства — таких його цінностей, як життя та здоров'я людей, власності, довкілля, нормальної діяльності підприємств, установ та організацій від загальнонебезпечних посягань. Предметом багатьох злочинів проти громадської безпеки є зброя, боєприпаси, вибухові речовини, вибухові пристрої, радіоактивні матеріали та інші предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення. Об'єктивна сторона злочинів проти громадської безпеки полягає у суспільно небезпечному, протиправному діянні (дії або бездіяльності), що порушує громадську (загальну) безпеку і створює загальну небезпеку для життя людей чи заподіяння істотної шкоди здоров'ю і/або власності, довкіллю, нормальній діяльності підприємств, установ та організацій. Більшість злочинів проти громадської безпеки відносяться до злочинів з формальним складом і можуть бути вчинені лише шляхом дії, а злочини з матеріальним складом (статті 264, 267 і 270) вчиняються як шляхом дії, так і бездіяльності. Засобами вчинення багатьох злочинів проти громадської безпеки є або можуть бути предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення. Суб'єктивна сторона багатьох цих злочинів — прямий умисел або змішана форма вини, що передбачає умисел щодо діяння (наприклад, щодо порушення певних правил) і необережність щодо наслідку (наприклад, до загибелі людей). Суб'єкт злочинів проти громадської безпеки, як правило, — будь-яка особа, а за деякі злочини, наприклад, терористичний акт — особа, яка досягла 14-ти років. У багатьох випадках кваліфікуючими або особливо кваліфікуючими ознаками злочинів проти громадської безпеки є загибель людей або настання інших тяжких наслідків. Загибель людей означає загибель однієї або кількох осіб. Під іншими тяжкими наслідками необхідно розуміти заподіяння тяжкого тілесного ушкодження одній або кільком особам, середньої тяжкості двом чи більше особам, заподіяння майнової шкоди у великому або в особливо великому розмірі тощо. Виходячи з послідовності злочинів, вказаних у дев'ятому розділі Особливої частини КК, всі злочини проти громадської безпеки можуть бути поділені на три групи: 1) створення злочинної організації, терористичної групи та інших злочинних об'єднань, участь в них та у злочинах, що вчиняються ними чи пов'язаних з ними (статті 255—261) 2) незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами чи радіоактивними матеріалами (статті 262—266); 3) порушення різних правил, що забезпечують громадську безпеку (статті 267—270). 1.Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти громадської безпеки Родовим об'єктом злочинів проти громадської безпеки є охо-ронювані кримінальним законом суспільні відносини по забезпеченню громадської безпеки. Громадська безпека — це такий стан захищеності суспільства, коли відсутня загроза основоположним цінностям людської спільноти, зокрема життю та здоров'ю людей, власності, а також забезпечена можливість нормального функціонування підприємств, установ, державних та громадських організацій. Злочини проти громадської безпеки можна умовно поділити на такі три групи: створення протизаконних організацій, керівництво та участь у їх діяльності (ст.ст. 255—261 КК); незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, ви буховими речовинами чи радіоактивними матеріалами (ст.ст. 262—266 КК); злочинні порушення нормативних правил щодо забезпечен ня громадської безпеки (ст.ст. 267—270 КК). 192 Глава 23. Кримінальна відповідальність за створення протизаконних організацій, керівництво та участь у їх діяльності (зокрема у вчинюваних нападах) передбачена у таких складах злочинів: в створення злочинної організації (ст. 255); в сприяння учасникам злочинних організацій, та укриття їх злочинної діяльності (ст. 256). Передбачає заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності шляхом надання приміщень, сховищ, транспортних засобів, інформації, документів, технічних пристроїв, грошей, цінних паперів, а також заздалегідь не обіцяне здійснення інших дій по створенню умов, які сприяють їх злочинній діяльності; в бандитизм (ст. 257); в терористичний акт (ст. 258). Закон визначає, що терористичний акт — це застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста), а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою. Крім цього, згідно ч. 4 ст. 258 КК настає відповідальність за створення терористичної групи чи терористичної організації, керівництво такою групою чи організацією або участь у ній, а також матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації; в завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності (ст. 259). Кримінально караним є завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками (наприклад, повідомлення про нібито закладену бомбу в університеті); Злочини протії громадської безпеки 193 • створення не передбачених законам воєнізованих або збройних формувань (ст. 260). В нашій державі забороняється створювати не передбачені законами України воєнізовані формування (такі, що мають організаційну структуру військового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість та дисципліну, і в яких проводиться військова або стройова; фізична підготовка) та брати участь у їх діяльності. Крім того, забороняється створювати не передбачені законами України збройні формування (тобто воєнізовані групи які незаконно мають на озброєнні придатну для використання вогнепальну, вибухову чи іншу зброю). Особи, які здійснюють керівництво такими формуваннями, а також займаються їх фінансуванням, постачанням їм зброї, боєприпасів, вибухових речовин чи військової техніки піддягають кримінальній відповідальності за ч. З ст. 260. Особи, які беруть участь у складі збройних та воєнізованих формувань у нападі на підприємства, установи, організації чи на громадян несуть відповідальність відповідно до ч. 4 ст. 260 КК; в напад на об'єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення (ст. 261). Відповідно до цієї статті особи несуть відповідальність за вчинення нападу на об'єкти, на яких виготовляються, зберігаються, використовуються або якими транспортуються радіоактивні, хімічні, біологічні чи вибухонебезпечні матеріали, речовини, предмети, з метою захоплення, пошкодження або знищення цих об'єктів. Кримінальна відповідальність за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами чи радіоактивними матеріалами передбачена у таких складах злочинів: в викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем (ст. 262). Мова йде про спеціальний вид злочинів, передбачений статтями 185, 186, 187, 189, 190, 191 КК, якщо їх предметом виступають вищезгадані речі; в незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263); в недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів (ст. 264). Особа підлягає кримінальній відповідальності за недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, лише за тієї умови, що внаслідок цього сталася загибель людей (смерть хоча б однієї особи), або інші тяжкі наслідки (заподіяння тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження); о незаконне поводження з радіоактивними матеріалами (ст. 265). Кримінально караним є придбання, носіння, зберігання, використання, передача, видозмінення, знищення, розпилення або руйнування радіоактивних матеріалів (джерел іонізуючого випромінювання, радіоактивних речовин або ядерних матеріалів, що перебувають у будь-якому фізичному стані в установці, або виробі чи в іншому вигляді) без передбаченого законом дозволу; о погроза вчинити викрадання або використати радіоактивні матеріали (ст. 266). Особа несе відповідальність за погрозу вчинити викрадання радіоактивних матеріалів з метою примусити фізичну або юридичну особу міжнародну організацію, або державу вчинити будь-яку дію, або утриматися від неї, якщо були підстави побоюватися здійснення цієї погрози. Відповідальність за злочинні порушення нормативних правил щодо забезпечення громадської безпеки: о порушення правил поводження з вибуховіши, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивнгшгі матеріалами (ст. 267). Кримінальна відповідальність відповідно до цієї статті настає за порушення правил зберігання, використання, обліку, перевезення вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або інших правил поводження з ними, а також незаконне пересилання цих речовин чи матеріалів поштою, або вантажем, якщо це порушення створило небезпеку загибелі людей, або настання інших тяжких наслідків. Крім того, згідно з ч. 2 ст. 267 особа підлягає відповідальності за ці діяння, а також незаконне пересилання поштою або багажем легкозаймистих, або їдких речовин, якщо вони спричинили загибель людей, або інші тяжкі наслідки; о незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини (ст. 268). Закон забороняє ввозити на територію України чи здійснювати транзит через її територію відходів або вторинної сировини без належного дозволу, а також ввозити на територію України чи здійснювати транзит через її територію речовин або матеріалів, що належать Злочини протії громадської безпеки 195 до категорії небезпечних відходів, які забороняються до ввезення; о незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаїшистих речовин (ст. 269). Кримінально караним є: порушення правил законодавчої заборони щодо перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин. Кваліфікуючою ознакою цього злочину є загибель людей чи інші тяжкі наслідки, спричинені таким перевезенням; в порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст. 270). Особа підлягає кримінальній відповідальності за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (тобто закріплених у нормативно-правових актах), якщо воно спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров'ю людей або майнову шкоду у великому розмірі. Кваліфікуючою ознакою цього складу злочину є загибель людей, майнова шкода в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки. У примітці до ст. 270 КК встановлено спеціальні правила обчислення розміру заподіяної шкоди. У розділі IX Особливої частини КК передбачена низка спеціальних підстав звільнення від кримінальної відповідальності. Зокрема, це правові норми, встановлені ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 258, ч. 6 ст. 260, ч. З ст. 263 КК. Особа без будь-яких додаткових умов звільняться від кримінальної відповідальності, якщо наявні названі нижче підстави: відповідно до ч. 2 ст. 255 особа звільняється від криміналь ної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255, якщо вона: а) добровільно заявила про ство рення злочинної організації або участь у ній; б) активно сприяла її розкриттю. Це правило не розповсюджується на організаторів і керівників злочинних організацій; згідно з ч. 5 ст. 258 особа звільняється від кримінальної відповідальності за участь у терористичній групі чи терори стичній організації, а також матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації, за умови, якщо вона: а) добровільно повідомила про злочин правоохоронний орган; б) сприяла припиненню існування або діяльності терорис тичної групи чи організації або розкриттю злочинів, вчине них у зв'язку із створенням або діяльністю такої групи чи організації, в) якщо в її діях немає складу іншого злочину. Це правило не поширюється на організаторів і керівників згаданих груп та організацій; у відповідності до ч. 6 ст. 260 звільняється від криміналь ної відповідальності особа, яка перебувала в складі неза конних воєнізованих чи збройних формувань, за їх створен ня або участь у їх діяльності, за умов, якщо вона: а) добро вільно вийшла з такого формування; б) повідомила про йо го існування органи державної влади чи органи місцевого самоврядування; відповідно до ч. З ст. 263 КК особа звільняється від кримі нальної відповідальності за незаконне поводження зі збро єю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, як що вона добровільно (за власною волею і незалежно від мотивів) здала органам влади зброю, бойові припаси, вибу хові речовини або вибухові пристрої. 2 Створення злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також керівництво такою організацією або участь у ній, або участь у злочинах, вчинюваних такою організацією, а також організація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об'єднань злочинних організацій або організованих груп - караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років. 2. Звільняється від кримінальної відповідальності особа, крім організатора або керівника злочинної організації, за вчинення злочину, передбаченого частиною першою цієї статті, якщо вона добровільно заявила про створення злочинної організації або участь у ній та активно сприяла її розкриттю. 1. Об'єктом злочину є громадська безпека. Злочинні організації, оскільки вони створюються з метою вчинення злочинів, становлять потенційну загрозу для самих різноманітних правоохоронюваних інтересів. 2. З об'єктивної сторони злочин може виразитися у таких формах: 1) створення злочинної організації; 2) керівництво злочинною .організацією; 3) участь у злочинній організації; 4) участь у злочинах, вчинюваних такою організацією; 5) організація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об'єднань злочинних організацій або організованих груп - стисло такі діяння можна назвати консолідацією організованої злочинної діяльності. У ст. 255 вид злочинної організації не конкретизовано: це може бути будь-яка злочинна організація, метою якої є вчинення хоча б одного тяжкого чи особливо тяжкого злочину, або діяльність якої пов'язана із вчиненням декількох злочинів. Жодних інших додаткових ознак такої організації (озброєність, спеціальна мета створення та діяльності тощо) закон в даному випадку не передбачає. Про поняття злочинної організації див. також ст. 28 і коментар до неї. Під створенням злочинної організації слід розуміти дії, спрямовані на виникнення злочинної організації. Особа, яка створила злочинну організацію, в майбутньому може й не бути її керівником чи учасником. Керівництво злочинною організацією передбачає виконання організаційно-розпорядчих функцій стосовно організації в цілому чи її. структурних підрозділів. Про поняття створення (утворення) злочинної організації та керівництво (керування) нею див. також Участь у злочинній органі'зацп передбачає перебування в складі злочинної організації, Особа стає учасником злочинної організації з моменту її утворення (якщо вона входить до кола осіб, з яких первісно виникає організація) або ж відтоді, коли інші учасники дали згоду на прийняття її до вже існуючої організації. Участь у злочинній організації означає виконання в інтересах такої організації різноманітних дій, здійснення частини функцій організації. Учасник •виконує дії в інтересах організації разом з іншими її учасниками чи самостійно, на його потенційне сприяння розраховують вся організація та окремі Її члени. Він може виступати як виконавець окремих злочинів, планувати їх, здійснювати допоміжні дії, виконувати окремі доручення керівників організації. Водночас, участь в організації не охоплює вчинення діянь, які становлять самостійні злочини. Вони кваліфікуються за відповідними статтями Особливої частини КК. .Консолідація організованої злочинної діяльності, тобто згуртування діяльності окремих злочинних організацій і організованих груп для посилення їх діяльності, полягає в різноманітних діяХі спрямованих на проведення зустрічей представників таких об'єднань. Це, зокрема, пропозиція про проведення таких зустрічей та запрошення на пю: -^-•т'"чків; встановлення часу і місця Їх проведені?%; ви-лпчання кола питань, яїїі гї'мяі'гют'ь об'^в^р^нню й узгоджечню; здійснення розпорядчих повноважень у ході зустрічей - встановл'~ііїш черговості виступів, визначення порядку вирішення питань, підгеговка проектів рішень, узгодження спорів; надання приміщень, транспорту, засобів зв'язку, охорона зустрічей тощо. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення одного із діянь, передбачених диспозицією ч1 ст. 255. 3. Суб'єкт злочину загальний. Особа віком від 14 до 16 років може нести відповідальність лише за окремі злочини, вчинені у .складі такої організації (наприклад, за грабіж, заподіяння тяжкого, чи середньої тяжкості тілесного ушкодження). 4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, Винний усвідомлює, що організація, яку він створює, якою керує, в якій чи у злочинах, вчинюваних якою, бере участь, є зло, чинною, або що його діяльність полягає в консолідації організованої злочинної діяльності, передбачає, що його дії створюють загрозу громадській безпеці, і бажає настання таких наслідків. 5. Частиною 2 ст, 255 передбачено спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності при позитивній посткримінальній поведінці особи, яка вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст, 255. Умовами такого звільнення за законом є: 1) наявїіїсть добровільної заяви вказаної особи про створення алочинної організації або участь у ній, що передбачає повідомленій, вчинене за власною волею, з будь-яких мотивів, у будь-який спосіб відповідним органам влади про створення, існування такої організації та його участь у ній. При цьому не має значення, чи відомо про дану злочинну організацію органам влади і чи знає г.ро таку їх поінформованість винний, Повідомлення, яке слугує підставою для звільнення від кримінальної відповідальності, має бути достатньо повним, стосуватися не лише (як про це прямо вказано в законі) факту створення Організації, а й інших обставин, пов'язаних з організованою злочинною діяльністю,- про місце знаходження, склад учасників, керівництво, методи діяльності, прийоми конспірації, зв'язки, свою роль в ній, про місце й час проведення зустрічі представників злочинних організацій тощо. Адже без повідомлення таких даних навряд чи можливе виконання третьої умови звільнення, вказаної в ч, 2 ст. 255; 2) активне сприяння розкриттю злочинної діяльності, яке полягає у допомозі працівникам правоохоронних органів в нейтралізації діяльності злочинної організації чи усуненні наслідків зустрічі представників злочинних організацій або організованих груп. На, самперед вона полягає в наданні повної і достовірної інформації •' про злочинну організацію чи сходку, даванні правдивих показань ' в ході допитів та проведення інших слідчих дій. Водночас закон для звільнення від кримінальної відповідальності не вимагає від колишніх учасників організованої злочинної діяльності вчинення інших дій, зокрема відшкодування шкоди для потерпілих, участь в оперативній розробці злочинних організацій, які продовжують діяти; 3) особа не є організатором або кершнішом злочинної організації, тобто вона є лише рядовим учасником цієї організації або учасником вчинюваних нею злочинів, не створювала таку організацію, не входила раніше до Її керівництва тощо. Про поняття організатора злочишюї організації как. ст. 27 і коментар до неї. Для застосування ч. 2 ст. 255 потрібна сукупність вказаних умов. Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 255 застосовується незалежно від того, чи припинена компетентними державними органами діяльність злочинної організації, про яку повідомила особа, або чи відвернуте зібрання представників злочинних організацій або організованих груп. Адже вирішення питань, які визначають правовий статус конкретної особи, не може ставитися в залежність від ефективності роботи державних органів, їх. окремих працівників. Наявність умов, передбачених ч. 2 ст. 255, не виключає звільнення від кримінальної 'відповідальності на підставі норм Загальної частини КК, зокрема в зв'язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідаль-' ності або на підставі закону про амністію. Ч. 2 ст. 255 не застосовується у випадку вчинення особою інших . починів, пов'язаних з діяльністю злочинних організацій, зокрема бандитизму. Хоча норма, передбачена ст. 255, є загальною, нею не охоплюються випадки звільнення за злочини, передбачені відповідними спеціальними нормами. На користь такого тлумачення гово- рить закон, який звільнення від кримінальної відповідальності при позитивній посткримінальній поведінці учасників конкретних видів злочинних організацій передбачив у статтях, які регламентують відповідальність за участь в їх діяльності (ч. 5 ст. 258, ч. 6 ст. 260). Вказана правова норма також не поширюється на окремі злочини, вчинені учасниками злочинних організацій,- проти життя та здоров'я особи, проти власності тощо. Тобто звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 255 не означає автоматичного звільнення від відповідальності за посягання, передбачені іншими статтями Особливої частини КК. 3.Форми та ознаки бантизму Суспільна небезпечність бандитизму полягає у посяганні на головні засади громадської безпеки, на систему державного управління, а також на життя і власність. Закон передбачає три форми бандитизму: організацію озброєної банди; участь у банді; участь у вчинюваному бандою нападі. Кожна із цих форм містить ознаки закінченого злочину. Організація озброєної банди - це сукупність дій, спрямованих на створення банди - організованої, озброєної, стійкої групи осіб, що зорганізувалися для вчинення нападів на громадян, підприємства, установи, організації. Такими діями є: розроблення планів злочинної діяльності; вербування, пошуки учасників; _ розподіл ролей між членами банди; добування, пошуки зброї; пошуки транспорту, коштів; вибір об'єктів для нападу тощо. Якщо внаслідок цих дій банда не була створена, то | |
| Просмотров: 471 | Загрузок: 6 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |