| Главная » Файлы » Доклады » Доклады |
Обсерваторія на горі Піп-Іван
| [ Скачать с сервера (66.0 Kb) ] | 01.03.2018, 22:24 |
| Обсерваторія на горі Піп-Іван - привід минулого чи зародок майбутнього? таке питання постає, коли перед очима з'являється велична споруда — високогірна обсерваторія, погодьтеся — побачити одну з найпотужніших до Другої світової війни обсерваторію міжнародного стратегічного значення у себе вдома — в рідних Карпатах — дивовижа! Саме таку будівлю, а точніше, її руїни, легко побачити, подорожуючи Карпатами. Це "Білий слон", як її називає народ, на одній із найбільших вершин Чорногорського хребта - горі Піп-Іван (2022 м над рівнем моря). Ця унікальна споруда створена людьми, а не Богом, як може здатися, адже побудувати її на такій висоті було майже неможливо. Будівництво обсерваторії розпочалося влітку 1936 року за проектом архітекторів К. Марчевськогота Й. По-госького (на закритому конкурсі його було визнано найкращим), а у липні 1938 року міністерством протиповітряної оборони Польщі його було завершено. Будинок має форму дзеркального відбитку латинської літери "І", а вгорі розташований астрономічний купол. Товщина стін цієї будівлі становить 1,5 м, тут є 43 приміщення і 57 вікон. Двосхилий дах було накрито мідною бляхою. А два поверхи зі східного боку і п'ять рівнів будівлі із західного роблять споруду величною і недосяжною. Хоча ходять чутки, що сама обсерваторія розташована глибоко в надрах гори, а будівля вгорі — тільки для краси. Обсерваторію використовували не тільки для наукових досліджень, а й як військовий об'єкт. Незважаючи на те, що в обсерваторії дослідження проводили неповних 14 місяців, цей період увійшов в українську та польську історію. За час свого існування вона кілька разів міняла власників, проте жоден з них не затримався тут надовго. Спочатку були поляки, що напередодні Другої світової війни евакуювалися вглиб Карпат, потім були й угорські війська, й Радянська влада. Перше обсерваційне фотографування новим апаратом виконав 1937 року Мацей Бєліцький. Йому вдалося отримати чотири фотографії планетоїда Інте-рамня. Кількома місяцями пізніше було зроблено дві фотографії комети Юрофф-Ахмаров-Гассель. Про ці роботи відомо з журнальних публікацій. Отримані таким чином дані були опубліковані у журналі Варшавської обсерваторії 19 та 31 січня 1938 року. А згодом, з 19 квітня до 4 травня 1939 року опубліковано дві фотографії комети Юрофф-Ахмаров-Гассель. Надбання цього періоду велика кількість фотографічного матеріалу. Але брак знань не дозволив як слід оцінити важливість напрацьованого. Навесні 1939 року до роботи в обсерваторії приступив доктор наук Володимир Зон. Він фотографував зірки у двох кольорах, які вирізнялися інтенсивністю свічення на чорно-білих фотознімках. На такій плівці неможливо зафіксувати червоний колір зірок, тому й порівняння інтенсивності світіння білих та жовтих зірок було неможливим. Робота стосувалася сузір'я Чумацького Шляху. Недопрацьований матеріал доктора Зона, що зберігався у Варшаві, зазнав повного знищення під час Варшавського повстання 1944 року. У квітні 1939 року до обсерваторії прибув магістр Стефан Щирбак для проведення астрономічної роботи (за дорученням професора Камінсь-кого). Тоді він здійснив близько 70 візуальних оцінок яскравості миготливих зірок, виконав серію малюнків з обертання Марса, визначив шість позицій комети Брукса. Він витратив близько двадцяти годин на пошук нових комет за допомогою 80-міліметрового телескопа. Стефан Щирбак виконував спостереження в обсерваторії, де й загинув у період військових дій. Було знищено весь архів обсерваторії, а місцеві жителі розтягли все, що могло згодитися в господарстві, залишивши тільки кріплення від астрографа, яке не змогли зрушити з місця. | |
| Просмотров: 449 | Загрузок: 9 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |