Главная » Файлы » Доклады » Доклады |
Модульно-рейтингова система оцінювання навчальних досягнень студентів
[ Скачать с сервера (72.0 Kb) ] | 04.04.2017, 13:44 |
В останні роки у вищих навчальних закладах запроваджується модульно-рейтингова система оцінювання знань. Це зумовлено тим, що діюча чотирибальна система не задовольняє ні викладачів, ні студентів, оскільки в її основі лежить низка недоліків. Рейтингова система оцінювання широко використовується у багатьох країнах світу. Навряд чи варто її сліпо копіювати, переносити на наше дидактичне поле, як і чужу систему освіти взагалі, але корисне, прийнятне доцільно запозичити. У підході до розуміння певного явища, системи варто усвідомити, передусім, вихідні поняття. Вони будуть ключем до розуміння сутності явищ, системи. Стосовно модульно-рейтингової системи варто виділити два основоположних поняття - "модуль" і "рейтинг". Модуль (лат. modulus - міра): 1) назва, яку дають якомусь особливо важливому коефіцієнту чи величині; 2) система логарифмів; 3) уніфікований вузол радіоелектронної апаратури; 4) умовна одиниця в архітектурі і будівництві (звичайно розмір одного з елементів будівлі); 5) відокремлювана, відносно самостійна частина якоїсь системи, організації, пристрою. Педагогічні умови застосування модульно-рейтингової технології навчання Рейтинг (англ. rating - оцінка, порядок, класифікація) - термін, який означає суб'єктивну оцінку явища за заданою шкалою. Рейтингова система передбачає визначення рівня оволодіння студентами змістом навчального матеріалу модуля, цілісного курсу, сформованості умінь і навичок. Зміст модульно-розвиваючого навчання визначається цілісною системою змістових модулей, що зафіксована у модульній програмі того або іншого навчального курсу. Принципи формування модульних програм: 1. Цільове призначення інформаційного матеріалу; 2. Поєднання комплексних інтегруючих і окремих дидактичних цілей; 3. Повнота навчального матеріалу в модулі; 4. Відносна самостійність елементів модуля; 5. Реалізація зворотного зв’язку; 6. Оптимальна передача інформаційного і методичного матеріалу. Умови модульно-розвиваючого навчання: 1. Зменшення щоденного навчального навантаження (замість 5-7 предметів вивчають 2-3, максимум 4). 2. Впроваджено гнучкий розклад і скорочено заняття до 30 хв. – 3 міні-модуля. Міні-модуль (30 хв.) - Матеріал, що має смислову і логічну завершеність кожного. Навчальна технологія, адаптована до основних завдань старшої школи та психолого-фізіологічних особливостей учнів, називаємо модульно-рейтинговою. Модульний процес і структура навчального модуля: Основним дидактичним засобом реалізації модульної програми повинні стати міні-підручники. Контроль знань і самостійної роботи студентів: Адміністрація вищих навчальних закладів в США ретельно контролює набуття знань студентами, їх рівень, участь в аудиторній (самостійній) роботі, успішність тощо. Оскільки система вищої освіти відмінно комп’ютеризована, контроль навчального процесу досить досконалий і миттєвий. Комп’ютерне тестування займає: - поточне –5-10 хв. - проміжне – 15-20 хв. Щотижня студенти виконують письмові тести а завданням викладача, щомісячно письмове тестування по 30-50 хв. (зараховують 3 кращі результати з 4-х тестів), а в кінці семестру – фінальний (підсумковий) екзамен або залік з письмовим тестом (2-3 години)[4, c. 251-253]. При запровадженні модульно-рейтингової системи (МРС) необхідно дотримуватися таких правил: 1. Забезпечити готовність викладачів і студентів працювати за модульно-рейтинговою системою. 2. Здійснити необхідну методичну підготовку викладачів до запровадження МРС. 3. Запровадити науково обґрунтовану і методично забезпечену самостійну навчальну роботу студентів. 4. Домогтися запровадження модульного навчання: з кожної навчальної дисципліни чітко визначити навчальні модулі; обґрунтувати оцінювання кожного модуля в залікових одиницях. 5. Здійснити необхідну організаційно-методичну підготовку: налагодити систему аналізу й оцінювання знань, умінь, та навичок (ЗУН) кожного студента за результатами опанування певних модулів; підготувати комп'ютерні програми для використання тестових методик перевірки якості ЗУН; налагодити ретельний облік результатів звітів за виконанням модульних завдань; в індивідуальних планах викладачів передбачити години для здійснення аналізу й оцінювання навчальної роботи студентів; у кожній навчальній дисципліні визначити числові параметри переведення кількісних показників (кредитів) в офіційні оцінки знань студентів. 6. Забезпечити відкритість оцінювання навчальної діяльності студентів. 7. Визначити науково обґрунтовані обсяги навчальних завдань для самостійної роботи студентів на міжпредметному рівні з урахуванням бюджету часу, що виділяється на навчальну роботу. Методологічною основою модульно-рейтингової технології є ідеї С.Л. Рубінштейна та Л.С. Виготського про розвиток людини в процесі праці, навчання, виховання; філософська антропологія; технократична педагогіка; біхевіоризм, ідеї програмованого навчання. Визначено такий алгоритм створення модульної програми: визначення типу, комплексної дидактичної мети модульної програми; формулювання інтегруючих цілей, змісту і назви відповідних модулів; побудова структури модульної програми; визначення в кожній інтегруючій дидактичній меті структури конкретних цілей; побудова цілісної структури модуля на основі структури конкретних цілей[7, c. 311-313]. Запровадження рейтингово-модульної системи навчаннята її основні переваги Досвід запровадження модульно-рейтингової системи оцінювання навчальної діяльності студентів дає підстави стверджувати, що вона має переваги, наукове обґрунтування яких переконливо сформулював професор A.M. Алексюк у монографії "Педагогіка вищої освіти України". Для студентів ці переваги полягають у тому, що: - навчальний рейтинг активізує самостійну роботу студентів (СРС), робить її ритмічною і систематичною впродовж семестру; - формується позитивна мотивація навчальної діяльності; - стимулюється самостійність, ініціативність, відповідальність, творчість, змагальність, дбайливість; - студент зорієнтований на самостійний науковий пошук, що сприяє інтелектуальному розвитку особистості; - підвищується об'єктивність оцінювання ЗУН, збільшується ймовірність уникнення випадковостей; - зменшується навантаження під час екзаменів та заліків; - здобуті знання більш глибокі і міцні; - отримується особисте задоволення від процесу учіння. Для викладачів є: - реальна можливість індивідуалізації навчання та диференційованого підходу; - можливість допомогти студентам у навчальній роботі, рівномірно розподілити навантаження протягом семестру; - можливість уникнути конфліктів, які часто виникають у результаті підсумкової перевірки знань на екзамені[6, c. 231-232]. | |
Просмотров: 662 | Загрузок: 16 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0 | |