| Главная » Файлы » Доклады » Доклады |
Логістика: сутність та цілі
| [ Скачать с сервера (82.3 Kb) ] | 05.07.2017, 11:39 |
| По¬нят¬тя «логістика» по¬хо¬дить від гре¬ць¬ко¬го слова «logistike», що озна¬чає ми¬стец¬тво об¬ра-хунків, уміння обмірко¬ву¬ва¬ти. Виник¬нення та роз¬ви¬ток прак¬тич¬ної логістики пов'язані з да¬ле¬ким мину¬лим. Про¬фе¬сор Гам¬бурзь¬ко¬го універ¬си¬те¬ту Г. Па¬вел¬лек (Га¬джинсь¬кий, 1995) відзна¬чає, що ще в період Римсь¬кої імперії існу¬ва¬ли служ¬ни¬ки, які но¬си¬ли титул «логісти» або «логістики»; вони займа¬лись роз¬поділом про¬дуктів хар¬чу¬ван¬ня. За свідчен¬ня¬ми Архімеда, в IV ст. до н.е. - періоді най¬ви¬щої мо¬гут¬ності Афін, найбільшої де¬мократизації суспільно¬го ладу й розквіту куль¬ту¬ри - в Давній Греції налічу¬ва¬ло¬ся 10 логістів. У ста¬ро¬дав¬ньо¬му Римі під логісти¬кою розуміли роз¬поділ проду¬ктів. У Візантії логістика визна-ча¬лась як ми¬стец¬тво по¬ста¬чан¬ня ар¬мії та управління її пе¬ре¬су¬ван¬ня¬ми з ураху¬ван¬ням кількості сол¬дат, за¬в¬дань їх роз¬поділу та розміщення за¬леж¬но від особ¬ли¬во¬стей міс¬цевості, озброєння та кількості сол¬дат в армії во¬ро¬га. У пер¬шо¬му ти¬ся¬чолітті нашої ери у війсь¬ко¬во¬му лек¬си¬коні де¬я¬ких країн із логі¬стикою пов'язу¬ва¬ли діяльність із за¬без¬пе¬чен¬ня зброй¬них сил мате¬ріаль¬ни¬ми ре¬сур¬са-ми та збе¬ре¬жен¬ня запасів. Так, у часи візантійсь¬кого царя Леона IV (865-912 pp. н.е.) вва¬жа¬лось, що за¬в¬дан¬ня¬ми логістики є своєчасне і на¬лежне озброєння армії, по¬ста¬чан¬ня її вій¬ськовим май¬ном та по¬в¬но¬го мірою піклу¬ван¬ня про її по¬тре¬би у кож¬ному акті воєнного по¬хо¬ду. Згідно з дум¬ка¬ми ба¬гатьох західних вче¬них, логістика стала на¬укою за¬в¬дя¬ки війсь¬ковій справі. Ос¬но¬во¬по¬лож¬ни¬ком пер¬ших нау¬кових праць з логістики вва¬жа¬ють фран¬цузь¬ко¬го швей¬царсь¬ко¬го ба¬ро¬на, фран¬цузь¬ко¬го ге¬не¬ра¬ла (пізніше російсь¬кий генерал-лей¬тенант), війсь¬ко¬во¬го тео¬ре¬ти¬ка по¬чат¬ку XIX ст. Ан¬ту¬а¬на Анрі Жоміні (1779-1869). У своїй праці «Трак¬тат про ми¬стец¬тво воєн» (1837) він визна¬чав логістику як прак¬тичне ми¬стец¬тво управління, пе¬ре¬ве¬зен¬ня, пла¬ну¬ван¬ня, організації по¬ста¬чан¬ня військ і ти¬ло¬ве за¬безпечення фрон¬ту, успіх якого зумо¬в¬ле¬ний сту¬пе¬нем взаємодії рі¬зноманітних при¬чет¬них до руху підрозділів (Оклан¬дер, 1996). У на¬ступні де¬ся¬тиліття термін «логістика» вжи¬вав¬ся лише у війсь¬ковій літе¬ра¬турі в США, Англії, Італії, Німеч¬чині. Логістика, як поєднання функцій по¬ста¬чан¬ня матеріалів та сирови¬ни, ви¬роб¬ництва про¬дукції, її зберігання та про¬цес роз¬поділу, що ви¬никли в рин¬ковій еко¬номіці ще на по¬чат¬ку еко¬номічної кризи 30-х pp. («дологістич¬ний» період), транс¬фор¬му¬ва¬ли¬ся в са¬мостійний на¬у¬ко¬вий на¬пря¬мок досліджень і форму гос¬по¬дарсь¬кої прак¬ти¬ки. Саме із се¬ре¬ди¬ни 50-х років (період «кла¬сич¬ної логістики») по¬няття логістики увійшло в еко-номічну термінологію США у зна¬ченні логістики підприємства. В 1951 році аме¬ри¬кансь¬кий спеціа¬ліст із си¬стем¬но¬го аналізу про¬фе¬сор О. Мор¬ген¬штерн впер¬ше ука¬зав на мож¬ливість ви¬ко¬ри-стан¬ня логістич¬но¬го підходу у сфері еко¬номіки. Зо¬кре¬ма, він писав: «... існує аб¬со¬лют¬на подібність між підхо¬дом до управління і мето¬дами за¬без¬пе¬чен¬ня військ та про¬бле¬ма¬ми з управління матеріалами, які вирішу¬ють¬ся в про¬ми¬сло¬вості». На¬прикінці 70-х років, у за¬вер¬шаль¬ний період «кла¬сич¬ної логіс¬тики», відбу¬ли¬ся кон¬цеп¬ту¬альні зміни у логістичній науці. Якщо раніше ак¬цент ро¬би¬вся на ком¬промісах між функціями застосуван¬ня логістики у межах однієї фірми, то надалі він змісти¬вся у бік ком¬промісів між фірмами. На по¬чат¬ку 80-х років зміни в роз¬вит¬ку логістики при¬во¬дять до по¬яви «нео¬логістики», або логістики дру¬го¬го покоління, яка характери¬зувалася роз¬ши¬рен¬ням сфери дії і ви¬хо¬дом за межі тра¬диційних логіс¬тичних функцій. Необхідність та¬ко¬го про¬це¬су по¬яс¬ню¬ва¬ла¬ся тим, що жоден із струк¬тур¬них підрозділів фірми тра¬диційно не мав до¬статніх мож¬ли¬во¬стей та ре¬сурсів для того, щоб са¬мостійно на¬леж¬ним чином ре¬а¬гу¬ва¬ти на зміни зовнішніх умов та ефек¬тив¬но пра¬ц¬ю¬ва¬ти. Необхід¬на була спільна, зла¬год¬же¬на ро¬бо¬та всієї фірми чи підприємства. Тому ве¬ли¬ка увага стала приділя¬ти¬ся міжфункціональ¬ним ком¬промісам. У се¬ре¬дині 80-х pp. у західних країнах спо¬стерігається новий підхід до роз¬вит¬ку логістики, що от¬ри¬мав назву «кон¬цепіції загаль¬ної відповідаль¬ності», який можна оха¬рак¬те¬ри¬зу¬ва¬ти в цілому як логістичне та при¬родне про¬до¬в¬жен¬ня за¬зна¬че¬но¬го вище комплекс¬ного підходу. Його особ-ливість - вихід логістич¬ної си¬сте¬ми за межі еко¬номічного се¬ре¬до¬ви¬ща та враху¬ван¬ня соціаль¬них, еко¬логі¬чних і політич¬них ас¬пектів; кри¬терій - мак¬си¬мальне вигідне спів¬відно¬шен¬ня вигод і вит¬рат. З по¬чат¬ку 90-х логістику визна¬ча¬ють як новий на¬пря¬мок у нау¬ці - теорію та прак¬ти¬ку управління матеріаль¬ним і відповідним інфор¬маційним по¬то¬ком, тобто як ком¬плекс пи¬тань, пов'яза¬них із про-це¬са¬ми обігу си¬ро¬ви¬ни, матеріалів, ком¬плек¬ту¬ю¬чих виробів, на¬півфаб¬ри¬катів, за¬пас¬них ча¬стин, го-то¬вої про¬дукції, їх до¬став¬ки від по¬ста¬чаль¬ни¬ка до за¬во¬ду-ви¬роб¬ни¬ка і від за¬во¬ду-ви¬роб¬ни¬ка до кін-цевого спо¬жи¬ва¬ча відповідно до його вимог та інте¬ресів. Так, з різних позицій логістика роз¬гля¬дається як дефініція, що орієнтує на переміщення (дії); пе-ред¬ба¬чає орієнтацію на цикл спо¬жи¬ван¬ня; орієнтує на по¬слу¬ги. До пер¬шо¬го підходу сто¬сов¬но визна¬чен¬ня логістики можна від¬нести ряд визна¬чень. Логістика - це переміщення або дії, за¬в¬дя¬ки яким відбуваєть¬ся пла¬ну¬ван¬ня, управління, реалізація та кон¬троль про¬сто¬ро¬во-ча¬со¬вої транс¬фор¬мації товарів і пов'язані з цим кількісно-асор-ти¬мент¬но-якісні зміни, маніпуляційні зміни та зміни в логістич¬но¬му сервісі. Логістика - це про¬цес пла¬ну¬ван¬ня, реалізації та кон¬тро¬лю за ефек¬тив¬ним, еко¬ном¬ним переміщен¬ням і скла¬ду¬ван¬ням си¬ро¬ви¬ни, на¬півфаб¬ри¬катів і го¬то¬вих виробів та пов'язаної з цим інфор¬мації з пунк¬ту на¬д¬ход¬жен¬ня до пунк¬ту спо¬жи¬ван¬ня відповідно до вимог клієнта. Логістика - по¬нят¬тя, що охоп¬лює організацію, пла¬ну¬ван¬ня, кон¬троль і реалізацію переміщення товарів від їх про¬ход¬жен¬ня через ви¬роб¬ниц¬тво і дис¬три¬буцію до кінце¬вого спо¬жи¬ва¬ча з метою за-до¬во¬лен¬ня вимог ринку за мінімаль¬них вит¬рат і мінімаль¬них капіта¬лов¬кла¬день. Дру¬гий підхід пред¬став¬ле¬но таким визна¬чен¬ням. Логістика - допоміжне управління пла¬ну¬ван¬ням, кон¬тро¬лем і ре¬гу¬лю¬ван¬ням, яке в період спо-жи¬ван¬ня про¬дукції га¬ран¬тує ефек¬тивне ви¬ко¬ри¬стан¬ня засобів і адек¬ватне ефек¬тив¬ності логістич¬них еле¬ментів під час усіх фаз періоду спо¬жи¬ван¬ня. Третій підхід визна¬чає логістику як про¬цес ко¬ор¬ди¬нації нема¬теріаль¬них дій, до яких слід вда¬ти-ся для ефек¬тив¬но¬го на¬дан¬ня по¬слуг щодо вит¬рат і згідно з ви¬мо¬га¬ми клієнта. Існує також думка про те, що слід розрізняти логістику: як гос¬по¬дарсь¬кий про¬цес; як функцію управління; як науку. Головна ідея логістики - організація у рамках єдиного потокового процесу переміщення матеріалів та інформації вздовж всього ланцюга від виробника до споживача. Принципи логістичного підходу вимагають інтеграції матеріально-технічного забезпечення, виробництва, транспорту, збуту і передачі інформації про пересування товарно-матеріальних цінностей у єдину систему, що повинно підвищити ефективність роботи у кожній із цих сфер і міжгалузеву ефективність. Таким чином, мета логістики - це оптимізація циклу відтворення шляхом комплексного, орієнтованого на потребу, формування потоку матеріалів та інформації у виробництві та розподілі продукції. Відомі дослідники у сфері логістики Е.Мате та Д.Тискьє бачать мету логістики «в оптимізації пропозиції продукції компанією таким чином, щоб ця продукція знайшла свого споживача в найбільш вигідних щодо загальної рентабельності умовах». Найчастіше мету логістичної діяльності пов'язують з виконанням так званих правил логістики. Найбільш розповсюдженим підходом є виділення «шести правил логістики», так званого логістичного міксу (за аналогією з маркетинговим міксом) чи комплексу логістики: Продукт (потрібний продукт); кількість (у необхідній кількості); якість (необхідної якості); час (необхідно доставити у потрібний час); місце (у потрібне місце); (витрати - з мінімальними витратами) Однак деякі автори дещо розширюють комплекс логістики, додаючи до нього такі елементи як «споживач», тобто потрібному споживачу і «персоніфікованість», що означає розробку системи обслуговування для кожного замовлення. Мета логістичної діяльності буде реалізована, якщо наведені вище правила виконані, тобто забезпечена найкраща і швидка відповідь на ринковий попит при найменших витратах. При цьому необхідно підкреслити, що головна мета логістики є вираженням ідеальної ситуації, якої необхідно намагатися досягти. Головна мета логістики конкретизується в її завданнях, які за ступенем значимості розділяють на три групи: глобальні; загальні; часткові (локальні). | |
| Просмотров: 388 | Загрузок: 5 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |