| Главная » Файлы » Доклады » Доклады |
Конвенції проти катувань
| [ Скачать с сервера (63.8 Kb) ] | 13.04.2017, 11:26 |
| За широким підходом до джерел кримінального права також відносять міжнародні договори, що містять положення кримінально-правового характеру, та рішення Європейського суду з прав людини. У ч.5.ст.3 КК України вказано, що «закони України про кримінальну відповідальність повинні відповідати положенням, що містяться в чинних міжнародних договорах, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України». Міжнародні договори можна умовно розділити на ті, що є нормами прямої дії, і ті, що імплементуються у національне законодавство шляхом внесення змін чи доповнень до КК України, оскільки договори, що стосуються співробітництва держав та міжнародних організацій у справі боротьби із злочинами окремих видів, встановлюють певні зобов’язання держав, а не кримінально-правові заборони. Щодо рішень Європейського суду, то 23 лютого 2006 року було прийнято Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», у статті 17 якого вказано, що суди застосовують Практику суду як джерело права при розгляді справ. Окрім виконання рішення, що стосується безпосередньо особи, яка звернулась до суду за захистом, Європейський суд також може зобов’язувати державу усувати недоліки системного характеру, одним зі способів цього є внесення змін до чинного законодавства. Отож положення рішень Європейського суду з прав людини імплементується у національне законодавство опосередковано. Тому на сучасному етапі в Україні здійснюється гармонізація національного законодавства із законодавством світового співтовариства. Проте імплементація норм міжнародного права має численні недоліки, що в багатьох випадках пов’язується з перекручуванням змісту норм та окремих понять. Наприклад, існують деякі розбіжності щодо розуміння поняття «катування» у КК України та міжнародних договорах. У ст.5 Загальної декларації прав людини, ст.7 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод йдеться про заборону катувань. Також з метою підвищити ефективність боротьби проти катувань було прийнято Конвенцію проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання; Європейську конвенцію про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню. Європейський суд з прав людини розглядає справи щодо порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На підставі міжнародних угод, ратифікованих Верховною Радою України, у КК 2001р. вперше з’явилась норма про катування, але вона не відповідала Конвенції проти катувань, тому постало питання про внесення змін до цієї статті кодексу, в результаті статтю змінювали тричі: у 2005 році розширили диспозицію частини 1 статті та доповнили статтю частиною 3 та 4, зокрема у ч.3.ст.127 було передбачено кваліфікуючу ознаку – вчинення катування працівниками правоохоронних органів; у 2008 році знову змінили диспозицію ч.1.ст.127, ч.3 та 4 виключили, а у ч.2 передбачили вчинення катування службовою особою з використанням свого службового становища; у 2009р. вносились зміни щодо відповідальності за злочини з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості і ч.2.ст.127 було викладено у теперішній редакції. Отож на основі чинної редакції суб’єкт даного злочину загальний, в той час як у міжнародному праві це питання вирішується по-іншому, зокрема у ч.1.ст.1. Конвенції проти катувань вказується, що катування вчиняються «державними посадовими особами чи іншими особами, які виступають як офіційні, чи з їх підбурювання, чи з їх відома, чи за їх мовчазної згоди». У КК України передбачено відповідальність службових осіб за застосування насильства до особи або знущання з неї, зокрема у ст. 365, 373, 424. Наприклад, у ч.1.ст.365 ідеться про перевищення влади або службових повноважень, коли вони завдали істотної шкоди правам, інтересам громадян, а у ч.2. вказується про перевищення, що супроводжувалось насильством або болісними і такими, що ображають особисту гідністю потерпілого, діями, за відсутності ознак катування. | |
| Просмотров: 315 | Загрузок: 9 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |