| Главная » Файлы » Доклады » Доклады |
ХV століття в історії міста Флоренції
| [ Скачать с сервера (28.8 Kb) ] | 22.01.2018, 23:50 |
| ВСТУП Актуальність проблеми. ХV століття в історію міста Флоренції увійшло, як період найбільшого економічного та культурного зростання. За культурним та економічним життям тогочасної Флоренції відбувалися складні політичні процеси. За цими процесами стояла складна політична структура, яка дала можливість залучити до міста велику кількість гуманістів та митців, котрі вплинули на розвиток епохи Відродження у місті та в Італії у цілому. В історію родина Медічі увійшла здебільшого як сім’я поціновувачів та меценатів мистецтва, але за цим стояла складна банківська система, яка простягалася по всій Європі та стала причиною фінансового успіху родини. Ця система дала змогу інвестувати у мистецтво, що в свою чергу допомогло Флоренції стати центром ренесансної культури. Спадщина, залишена родиною в XV столітті є економічною основою сучасної Флоренції, приймаючи кожен рік мільйони туристів. Постать Козімо Медічі несправедливо відходить на другий план, коли основна увага приділяється його більш відомим наступникам Лоренцо Медічі та Козімо І Медічі. Не дивлячись на це постать Козімо Медічі є ключовою у розумінні діяльності цієї родини. Саме за Козімо було закладено політичний фундамент, який дав змогу спокійно займатися розвитком міста, було створено надсучасну для середини XV століття банківську систему, яка дала можливість розвивати економіку Флоренції та інвестувати кошти у будівництво культових споруд і витворів мистецтва. За правління Козімо Медічі була створена Платонівська академія, яка сформувала ренесансний флорентійський світогляд. Сьогодні багато уваги приділяється дослідженню не тільки культурної складової діяльності Козімо Медічі, а й економічній. Розкриття архівів та нові праці дали змогу більш глибоко дослідити дану тему. Актуальність роботи проявляється також і в тому, що розвиток міста в період правління Козімо Медічі є прикладом грамотного поєднання соціально-політичних, економічних аспектів із культурними в контексті сучасного управління містом із залучення інноваційних урбаністичних моделей. У цілому актуальність теми обумовлюється тим, що саме при Козімо Медічі була створена політично-економічна система, яка зробила можливим створити умови для перетворення міста Флоренції в центр ренесансної культури. Мета роботи полягає у дослідженні та висвітленні правління Козімо Медічі (1434-1464 рр.), а також розкритті його впливу на культурний, політичний та економічний розвиток Флоренції і сприяння перетворення міста в центр епохи Відродження. Для розкриття поставленої мети передбачено вирішення наступних завдань: 1. Проаналізувати джерельну базу; 2. Дослідити стан наукової розробки теми; 3. Розглянути соціально-політичний розвиток Флоренції в період перебування при владі Козімо Медічі; 4. Дослідити фінансову діяльність Медічі в системі перетворення Флоренції в центр Ренесансу; 5. Розглянути створення Платонівської академії та її значення у становленні ренесансного світогляду; 6. Дослідити меценатську діяльність Козімо Медічі як соціально-культурного феномену. Об’єктом дослідження є Флоренція періоду правління Козімо Медічі (1434-1464 рр.) Предметом дослідження є соціально-політичні, економічні та культурні перетворення у Флоренції в період правління Козімо Медічі. Хронологічні межі дослідження: 1434-1464 рр. Нижня хронологічна межа обумовлена початком правління Козімо Медічі після повернення з вигнання. Верхня хронологічна межа – 1464 р. – обумовлена смертю правителя. Георграфічні межі дослідження охоплюють місто Флоренція, однак завдання поставлені у роботі зумовили вихід за територіальні рамки у ІІ та ІІІ розділах. Методологічною основою дослідження є комплекс загальнонаукових та спеціальних методів: аналізу, аналогії, узагальнення, багатофакторності, наукового неупередження, а також проблемно-хронологічний, критичного аналізу джерел, описово-оповідальний, історико-системний, історико-порівняльний, історико-генетичний. Зважаючи на поставлені у дослідженні завдання, нами широко використовувався історико-біографічний метод, який полягає у дослідженні життєвого шляху людини, характерних рис особистості. Біографічний метод дозволяє опосередковано дослідити духовне життя певної епохи чи групи людей на прикладі вивчення біографії одного чи декількох, в нашому випадку на основі постаті Козімо Медічі та його впливу на Флоренцію. За його допомогою ми виявили які саме зміни в життєвому шляху досліджуваної постаті відобразились чи навпаки не відобразились на змінах в соціально-політичному, економічному, культурному та духовному житті міста. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що для системного розуміння процесів, що обумовили становлення Флоренції як одного із центрів Відродження було використано комплексний підхід із врахуванням соціокультурної, політичної та економічної ситуації в Італії. Було здійснено спробу охарактеризувати роль Козімо Медічі в системі факторів, що обумовили піднесення міста. Практичне значення дослідження полягає в тому, що його основні положення й висновки, фактологічний матеріал можуть використаними для подальших досліджень та дотичних проблем, а також при розробці спеціальних курсів із Всесвітньої історії. Джерельна база та стан наукової розробки проблеми в даній роботі розглядається предметно в першому розділі. Структура роботи: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг 87 сторінок. ВИСНОВКИ Відповідно до поставлених завдань, у магістерській роботі здійснена теоретична постановка та вирішення деяких наукових проблем, які відображені у наступних висновках: 1. Нами було проаналізовано джерельну базу дослідження. Основою джерельної бази стали праці однакові за назвою «Історія Флоренції» авторства Франческо Гвічардіні та Ніколо Макіавеллі. Автори намагаються критично підійти до висвітлення соціально-політичних питань у Флоренції в період правління Козімо Медічі. Слід також зазначити, що вони у ході своєї роботи намагаються формувати образ ідеального правителя та дають достатньо глибоку характеристику політичних умінь Козімо Медічі. Окрім політично спрямованих праць існують досить глибокі дослідження представників культурного прошарку, які дають змогу поглянути на розвиток мистецтва в місті їхніми очима. Даний тип джерел представлений роботами: Л. Гіберті «Коментарии», Дж. Вазарі «Життєписи...», Л.-Б. Альберті «10 книг о зодчестве». Автори, окрім характеристики художніх та мистецьких прийомів описують культурну ситуацію, яка склалась в період правління Козімо Медічі. Але до деяких джерел слід ставитись критично, наприклад, до праці Дж. Вазарі, так як вона має белетризований характер. Також нами було досліджено джерела представників флорентійського гуманістичного напрямку, які дають змогу прослідкувати еволюцію філософської думки та перетворення її на оригінальний ренесансний флорентійський світогляд. 2. Було досліджено стан дослідженості питання. Дана проблема досить широко представлена як в радянській та сучасній російській, так і зарубіжній історіографії, однак досить поверхнево в сучасній українській. Слід також зазначити, що в історіографії з даної проблеми немає великої кількості комплексних досліджень присвячених персоні Козімо Медічі та місту Флоренції. Серед праць присвячених Козімо Медічі можна виділити дві роботи зарубіжних авторів D. Kent та D. Ewart. Стосовно історії Флоренції на жаль немає системних досліджень, але ця тема широко представлена в періодиці. Велика кількість праць присвячена проблемі створення Платонівської академії та безпосередньо флорентійському гуманізму. Досить широко представлене питання про меценатську політику Козімо Медічі, але в основному ця проблема висвітлена в періодичних виданнях. Велика кількість досліджень культурологічного характеру дала можливість прослідкувати за формуванням переламного стилю в мистецтві – Ренесансу. Внутрішня структура банківської системи Медічі знаходить висвітлення у статтях зарубіжних дослідників, опублікованих у періодичних виданнях. До них були залучені найновіші архівні здобутки, серед яких – фінансові книжки банку часів правління Козімо Медічі. 3. Було розглянуто соціально-політичну атмосферу в місті у період правління Козімо Медічі. Нами було обрано 1434 р. як нижню межу дослідження по причині того, що саме з цього року після тріумфального повернення з вигнання Козімо Медічі стає одноосібним правителем міста. За період правління в 30 років Козімо обіймав керівну посаду лише один раз в 1439 р. під час Флорентійсько-Ферарського собору. Однак він був талановитим політиком та маніпулятором, навколо якого завжди знаходилася велика кількість інформаторів та агентів. Основою політичного успіху на внутрішній арені були два принципи: контроль над виборчою системою та контроль над населенням. Контроль над виборчою системою був впроваджений широкою мережею союзників у середині Синьйорії, а контроль над населенням впроваджувався завдяки родинним принципам, які були закладені батьком Козімо Джованні ді Біччі та мали принцип бути ближчим до народу і чекати свого моменту. Навіть напередодні вигнаннями родини Медічі з міста народ був налаштований на повстання в підтримку Козімо, але останній добровільно здався та погодився на вигнання, тим самим ще більше закріпивши авторитет серед народу. Завдяки фінансовій могутності створювалася велика кількість робочих місць, у місті всі працювали - від простого люду до митців. Нами було досліджено основні види боротьби з опозицією, такт Козімо використовував високі податки та вигнання як спосіб боротьби, також застосовувалися вбивства та шантаж, але вони були так сплановані, що ніякої підозри в сторону Козімо Медічі не було. Таким чином можна сказати, що Козімо Медічі після повернення з вигнання стає одноосібним володарем міста та починає готувати підґрунтя до культурних перетворень. Козімо постає як хитромудрий політик та маніпулятор, який вдало грається виборчою системою та громадською думкою. Специфіка його правління полягає в тому, що за період правління він лише один раз займав офіційну позицію голови уряду міста, гонфалоньєра справедливості під час Вселенського собору. Дослідники відзначають, що в сучасному розумінні стиль правління Козімо Медічі був схожий на «босса мафії». 4. Досліджено процес формування банківської системи Козімо Медічі. Було з’ясовано, що фундамент майбутньої фінансової імперії було закладено батьком Козімо Джованні ді Біччі, але могутньою ця система стала саме в період правління Козімо Медічі. Нами було досліджено, що фінансова система мала дуже сучасний характер та випереджувала свій час, вона мала форму «холдингу», в який входили центральний банк у Флоренції, дочірні банки в Римі, Брюге, Ліоні, Женеві, Лондоні та інших містах. Також до «холдингу» входили дві шерстяні фабрики та шовкова майстерня. Сучасні архівні здобутки дали змогу нам дослідити фінансові баланси банків Козімо Медічі. Було проаналізовано структуру банків родини, яка складалася з таких видів: banchi di pegno (ломбарди), banchi a minute (маленькі банки), banchi in mercato (депозитарні банки), banchi grossi (великі банки). «Libro segreto» - фінансові книжки дали змогу з’ясувати, що банки-дочки мали форму акціонерного товариства, що підтверджує ще більшу професіоналізацію банківської сфери Козімо Медічі. Також було досліджено питання торгівлі галунами, на які фактично в період правління Козімо Флоренція мала монополію, що позитивно відзначалося на економічному розвитку міста. Нами було з’ясовано із фінансових книжок, що три фабрики були досить не рентабельними та в основному існували щоб формувати робочі місця для бідного прошарку населення. Таким чином можна сказати, що фінансова система Козімо Медічі мала дуже сучасну форму та існувала у форматі «холдингу», до якого входили банки-філіали в Європі та Італії і три фабрики. Головне те, що величезна сума коштів інвестувалася у створення робочих місць для простого люду, ремісників, а також митців. | |
| Просмотров: 522 | Загрузок: 9 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |