| Главная » Файлы » Доклады » Доклады |
Греко-перські війни. афінська демократія за Перікла
| [ Скачать с сервера (50.5 Kb) ] | 06.02.2018, 16:36 |
| ГРЕКО-ПЕРСЬКІ ВІЙНИ МАРАФОНСЬКА БИТВА. На початку V ст. до н. е. багато грецьких островів і міст у Малій Азії були під владою персів. Коли греки підняли повстання, перси жорстоко придушили його. Після цього вони вирішили завоювати всю Грецію. Перський цар Дарій відправив у Грецію послів з вимогою надіслати йому «землі і води», тобто підкоритися. Частина полісів визнала вла¬ду Дарія. Але Афіни не підкорилися. А в Спарті перських послів навіть скинули в криницю зі словами: «Нехай посли самі візьмуть собі там землю і воду». Непокора Афін і Спарти розгнівила Дарія. Щоб сильніше розпалити свій гнів, він нака¬зав слузі щодня перед обідом тричі повторювати йому слова: «Володарю! Пам'ятай про афінян!» У 490 р. до н. е. військо персів перепливло на кораблях Егейське море і висадилось в Аттиці на Марафонській рівнині — за 42 км від Афін. Афіняни зібрали велике військо, і хоча у персів сили були набагато більші, греки захищали свободу своєї батьківщини і перемогли. Один воїн побіг з доброю звісткою гірськими стежками до Афін. Не зупиняючись, він подолав усю відстань, вбіг у місто, вигукнув: «Радійте, афіняни, ми перемогли!» — і впав мертвий. Відтоді на Олімпійських іграх запрова¬дили змагання з бігу на 42 км 195 м в пам'ять про цю подію і назвали його «марафонським бігом». ВТОРГНЕННЯ КСЕРКСА ДО ГРЕЦІЇ. Минуло десять років, але пер-си не відмовилися від свого наміру за¬воювати Афінську державу і Спарту. Величезне перське військо разом із флотом рушило на Грецію знову. На чолі його стояв син Дарія — цар Ксеркс. Крім персів у цьому війську були воїни з раніше підкорених зе¬мель. ПЕРЕПРАВА КСЕРКСА ЧЕРЕЗ ГЕЛЛЕСПОНТ. Цар Ксеркс наказав майстрам навести переправу через морську протоку Геллеспонт у Малій Азії (нині — протока Дарданелли), щоб армія могла перейти до Греції. Коли мости були готові, зірвалася буря і зруйнувала їх. Багато воїнів потонуло. Цар Ксеркс дуже розгнівався. Щоб покарати не¬слухняне море, він наказав побити Геллеспонт батогами, а потім закувати його в кайдани. Кат триста разів ударив по хвилях бато¬гом, а потім опустив у воду залізні кайдани. Після цього кораблі розташували один біля одного у вигляді моста, і по ньому перське військо переправилося до Греції. БИТВА ПРИ ФЕРМОПІЛАХ. Багато грецьких полісів об'єдналося для боротьби з персами. Очолила їх Спарта. Вороги уже завоювали Північну Грецію і наближали¬ся до Середньої Греції. Спартанський цар Леонід зі своїми воїнами захищав Фермопільський прохід, яким тільки й можна було потрапити з Північної Греції в Се¬редню. Він збудував упоперек проходу кам'яну стіну. Ко¬ли Ксеркс підступив до Фермопіл, він відправив до греків послів з вимогою скласти зброю. Цар Леонід відповів ла¬конічно, як і личило спартанцю: «Прийди і візьми» (зброю). Другий посланець Ксеркса хотів налякати греків військовою силою персів. Він сказав: «Наші стріли і списи закриють від вас сонце!» Леонід відповів: «Ну що ж, будемо битися в затінку!» Кілька днів треки мужньо захищали прохід. Але знайшовся зрадник, який провів персів окружними стежками, і вони вдарили в спину спартанцям. Коли пар Ле¬онід побачив, що вороги оточили їх з усіх боків, він наказав усім грекам відступити. Біля себе він залишив тільки триста спартанців, які били¬ся до кінця. Всі вони полягли у нерівному бою, захищаючи батьків¬щину, волю і незалежність. Це ста¬лося у 480 р. до н. е. Через багато років греки похова¬ли їхні кістки в братській могилі, а зверху поставили пам'ятник у ви¬гляді лева з таким написом: Подорожній, повідай спартанцям про нашу загибель: Вірні законам своїм, тут ми кістьми полягли. ПЕРСИ У СЕРЕДНІЙ ГРЕЦІЇ. Через Фермопільський прохід перси прорвалися у Середню Грецію. Во¬роги нищили все на своєму шляху. Вони рубали сади і виноградники, спалювали у полі хліб, руйнували храми, грабували та вбивали. Поло¬нених греків перси продавали в раб¬ство. Коли греки отримали звістку про поразку при Фермопілах, вони вивезли все населення Аттики — старих батьків, жінок та дітей — на кораблях через море на острів Саламін. З острова було видно, як горять Афіни, підпалені персами. СТРАТЕГ ФЕМІСТОКЛ. Греки були готові до другого вторгнен¬ня персів. Перепочинок у десять років вони використали для зміцнення армії та будівництва укріплень. У цей час стратегом (го¬ловнокомандувачем) був обраний Фемістокл. Він звернувся до дельфійського оракула із запитанням, як краще захиститися від персів. Відповідь оракула була така: Зевс-батько дарує Афіні стіни лише дерев'яні. В них сам ти рятунок знайдеш, і дітей порятуєш своїх! Фемістокл вирішив, що йдеться про кораблі, і почав будувати військовий флот. За кілька років було збудовано більше двохсот кораблів — трієр. Трієри плавали під вітрилами і на веслах, які були розта¬шовані в три ряди (звідси походить назва «трієра»). Вони мали гострий ніс, обкутий міддю, щоб пробивати (таранити) ворожі кораблі. Екіпаж трієри складався зі ста вісімдесяти гребців і двадцяти п'яти воїнів. САЛАМІНСЬКА БИТВА. Грецький флот стояв у морській про¬тоці між Аттикою та островом Саламін. Сили були нерівні. У греків було 370 трієр, а у персів — 700 кораблів. Фемістокл пропонував дати бій у вузькій Саламінській про¬тоці. В ній було багато підводного каміння та мілин. Грецькі моряки доб¬ре знали цю протоку, а перси — пога¬но. Проте Фемістокла не послухали. Спартанці закликали афінян кинути все і тікати до них у Спарту. Вони про¬понували забрати у Спарту і грецький флот. Та Фемістокл не міг кинути наприз¬воляще беззахисних дітей, жінок, ста-рих. Хитрощами він змусив перського царя прийняти бій у незручній для то¬го Саламінській протоці. Великі і неповороткі перські ко¬раблі розбивалися об підводне каміння, сідали на мілину. Грецькі трієри про¬бивали борти ворожих кораблів своїми гострими носами, ламали весла. Так у вересні 480 р. до н. е. перси зазнали поразки і втратили майже весь свій флот. АФІНСЬКИЙ МОРСЬКИЙ СОЮЗ. Без флоту перси не могли підвозити харчі для армії і були змушені відступити. Але Ксеркс за¬лишив у Греції частину свого війська. У наступному, 479 р. до н. е., біля міста Платеї греки завдали персам нищівної поразки і вигнали їх із Греції. Після цього війна з персами тривала ще 30 років, здебільшого на морі. Для ведення війни грецькі поліси на чолі з Афінами уклали у 477 р. до н. е. Афінський морський союз. Усі поліси будували й утримували на спільні гроші союзний флот та сухопутне військо. Спочатку скарбниця Афінського союзу знаходилася на острові Делос, тому союз називали ще Делоським. За великі заслуги перед усією Грецією у розгромі персів командування союзним військом та флотом доручили афінянам. Пізніше і скарбниця була пе¬ренесена до Афін. Щороку туди робили свої внески всі грецькі поліси. Війна між Грецією і Персією була не просто війною, в якій зіткнулися два світи — Європа та Азія. В ній уперше зіткнулися східна деспотія і грецька де¬мократія. Греко-перські війни закінчилися пе¬ремогою греків, бо греки захищали сво¬боду й незалежність своєї батьківщини. Після цих воєн Афінська держава зміцніла. Афіняни стали господарями на морі. В їхніх ру¬ках були союзний флот, військо і скарбниця. АФІНСЬКА ДЕМОКРАТІЯ ЗА ПЕРІКЛА ДОБА ПЕРІКЛА. У середині V ст. до н. е. в Афінах правив ви¬датний державний діяч — стратег Перікл. Він мав такий авторитет у народу, що його обирали стратегом п'ятнад¬цять років підряд. Був він і на інших державних посадах. Усього він керував Афінською державою протягом соро¬ка років, до кінця свого життя. За часів Перікла Афінська держава досягла свого найвищого культурного розквіту. Тому цей період називається добою Перікла. Перікл був дуже красномовний. Коли він виступав у народних зборах, друзі порівнювали його із Зевсом, а йо¬го промови — з громами та блискавицями, які кидає бог. Самого Перікла за його величний вигляд та розум нази¬вали Олімпійцем. Перікл умів переконувати людей у своїй правоті. Якось спартанський цар спитав знаменитого борця, хто сильніший: він чи Перікл? Борець відповів: «Навіть як¬що я покладу Перікла на обидві лопатки, він і тоді дове¬де людям, що переможений я, а не він, і народ йому повірить». Перікл мав багато друзів серед філософів, художників, скульпторів. Одного разу Періклу сказали, що філософ Анаксагор, який був на той час уже старим і хворим, ду¬же бідує і вирішив заморити себе голодом. Перікл негайно пішов до нього і став умовляти відмовитися від цього наміру. «Мені потрібні твої корисні поради»,— сказав він. «Кому потрібний світильник, той наливає в нього олію»,— відповів мудрець. Перікл зрозумів натяк і щедро забезпечив старого грішми. АФІНСЬКА ДЕМОКРАТІЯ. Слово «демократія» означає «влада народу». За часів Перікла в Афінах уся влада належала самим гро¬мадянам. Верховним органом Афінської держави були народні збори. На збори приходили всі афінські громадяни, яким виповнилося двадцять років. За законами Перікла, громадянами вважалися ли¬ше ті люди, в яких і батько, і мати були корінними афінянами. Пе¬реселенці та раби на збори не допускалися. Народні збори вирішували питання війни та миру, обирали стратегів (воєначальників) і суддів. Прийняті на зборах закони викарбовувалися на мармурових плитах і встановлювалися на май¬дані, щоб кожний міг з ними ознайомитися. Питання для обговорення готувала «Рада 500», що називалась буле. А виконували постанови зборів державні чиновники — магістрати. Ареопаг — рада старійшин; він розглядав справи про вбивства та святотатства. Найвищого розвитку афінська демократія досягла за часів Перікла. Коли Перікл помирав, біля його ліжка зібралися друзі і, гадаю¬чи, що хворий їх не чує, вихваляли його заслу¬ги перед Афінами. Раптом Перікл відкрив очі і сказав: «Ви не згадали найголовнішого. Адже за роки мого правління жодного афінянина не скарали на смерть за моїм наказом». Тільки коли Перікл помер, афіняни зрозуміли, якого мудрого і справедливого правителя вони втра¬тили. БУДІВНИЦТВО АКРОПОЛЯ ЗА ПЕРІКЛА. Усі грецькі міста щороку платили Афінам у союзну скарбницю великі гроші, щоб афіня¬ни захищали їх від ворогів. Перікл вирішив витратити частину цих грошей на будівництво. Під час війни перси зруйнували афінський Акрополь — укріплену частину міста, яка знаходилася на високому пагорбі. Перікл захотів його відбудувати. Для цієї роботи він зібрав найкращих архітекторів і скульпторів, тисячі умілих ремісників, ковалів, мулярів, каме¬нярів, теслів. | |
| Просмотров: 527 | Загрузок: 7 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |