| Главная » Файлы » Доклады » Доклады |
Господарське право
| [ Скачать с сервера (73.1 Kb) ] | 06.03.2018, 21:25 |
| 1. Господарські правовідносини, як предмет регулювання господарського права, їх ознаки та види. Учасники господарських правовідносин: -- Фізичні особи підприємці -- Юридичні особи Фізична особа може бути учасником господарських правовідносин, в тому разі якщо вона стала учасником корпоративного товариства(набула корпоративні права), справи про банкрутство - фізична особа виступає в ролі кредитора, споживачі Юридичні особи поділяються на дві групи: а) Безпосередньо здійснюють господарську діяльність (виконують роботи, виготовляють продукцію, надають послуги) б) Управляють господарською діяльністю: -- Господарські міністерства, відомства -- Господарські об'єднання (асоціації, корпорації, консорціуми, концерни) - державні, приватні, комунальні Господарська діяльність - ГК, ЗУ "Про зовнішньоекономічну діяльність" ст. 1, Податковий кодекс України ст. 14, п. 14.1.36, ЗУ "По ліцензування певних видів господарської діяльності" ст. 1. Ознаки господарської діяльності: -- Вартісний характер -- Здійснюється в сфері суспільного виробництва -- Професійні засади -- Здійснюється суб’єктом господарювання -- Пов’язана з виготовленням товарів, виконанням робіт, наданням послуг -- Зв'язок приватного та публічного інтересу Види господарської діяльності: 1) Підприємницька (комерційна) (ст. 42) - прибуток розподіляється між засновниками по результатам звітного періоду: -- Самостійна - підприємницькою діяльністю займається той суб'єкт, який зареєструвався підприємцем -- Ініціативна -- Систематична - регулярна діяльність -- На власний ризик --З метою отримання прибутку 2) Некомерційна - заборона розподілу доходу (казенні підприємства, біржі, кредитні спілки): -- Самостійна -- Систематична -- Мета досягнення певних соціальних результатів без мети отримання прибутку (ст. 52) Господарські правовідносини - врегульовані нормами права правовідносини, котрі виникають в сфері господарювання, щодо безпосереднього здійснення господарської діяльності або управління нею, характеризуються особливим суб'єктним складом, а також поєднанням організаційних та майнових елементів. Ознаки господарських правовідносин: -- Поєднання майнових та організаційних елементів -- Обмежене коло суб'єктів, порівняно з цивільним правом -- Тісний зв'язок з плановим процесом -- Матеріальний зміст таких відносин, тобто суспільне виробництво й реалізація - оборот відповідними суб'єктами виготовленої продукції, наданих послуг чи виконаних робіт. Види господарських правовідносин: 1) За характером: -- Відносини, щодо безпосереднього здійснення господарської діяльності -- Відносини, щодо управління господарською діяльністю 2) За взаємним становищем сторін: -- Вертикальні -- Горизонтальні 3) За сферою дії: -- Господарсько-виробничі - майнові й інші відносини, які виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності -- Організаційно господарські відносини - відносини, які виникають між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень: органи управління суб'єктів господарювання, тоді коли вони наділені правом приймати управлінські рішення, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, власник майна, який є засновником суб'єкта господарювання, суб'єкти господарювання, які на підставі договорів наділенні організаційно-господарськими повноваженнями, щодо інших суб'єктів господарювання (ст. 176 ч. 4) -- Внутрішньо господарські відносини 2. Методи господарського права Методи: -- Методи владних приписів - передбачає прийняття юридично значущих рішень, органами управління господарською діяльністю щодо підпорядкованих суб'єктів. -- Метод автономних рішень - здатність суб'єкта господарювання самостійно приймати рішення, щодо власної діяльності -- Метод рекомендацій - передбачає, що держава регулює поведінку суб'єктів господарських правовідносин, шляхом рекомендованих моделей їх розробки пропозицій. Передбачає видання компетентним органом суб'єкту відповідних пропозицій, рекомендацій. -- Метод координації - забезпечує прийняття юридично значущих рішень за згодою сторін, кожна з яких не вправі нав'язувати свої умови іншій стороні. 3. Джерела господарського права. Джерела: -- НПА -- Правовий звичай (ст. 7 ЦК) - правило поведінки, яке не встановлено актами законодавства, але є загальнообов'язковим Звичай правового обороту - правова норма, яка склалась в певній сфері господарської діяльності внаслідок постійного та уніфікованого її застосування забезпечується авторитетом учасників господарської діяльності й сприймається як загальнообов'язкова для дотримання в цій сфері. -- Юридичний прецедент (Рішення ЄСзПЛ, рішення ВСУ) -- Нормативний договір - угода двох чи більше суб’єктів, який встановлює права та обов'язки як загальні правила поведінки на майбутнє (внутрішньодержавні нормативні договори, міждержавні нормативні договори). 4. Господарське законодавство. Система законодавства (вертикальна): --Конституція -- Міжнародні договори -- Закони -- Підзаконні акти -- Відомчі акти (приймається відповідним відомством) -- Локально-правові акти Горизонтальна система: -- Компетенційні акти -- Банківське законодавство -- Інвестиційне законодавство -- Антимонопольно-конкурентно законодавство тощо. Ознаки господарського законодавства: --Комплексний зміст нормативно-правових актів -- Множинність актів -- Кодифікованість Організація та управління господарською діяльністю 1. Державна політика в сфері господарювання. 2. Поняття організаційно управлінських засад та форми управління економікою держави. 3. Методи управління економікою. 1. Державна політика в сфері господарювання. Підходи до державної політики в сфері господарювання: -- Державна політика розглядається як набір відповідних ідей, поглядів, уявлень, принципів, цілей пріоритетів та правових засобів спрямованих на забезпечення оптимального рівня розвитку та функціонування суспільних відносин. -- Державна політика трактується як безпосередня діяльність держави у сфері правового регулювання щодо створення та використання механізму правового регулювання. -- Державна політика розглядається як напрямки діяльності держави щодо охорони приватних та публічних інтересів, або як розроблення стратегії й тактики державного управління заснованого на пріоритеті права. Державна політика - сукупність принципів пріоритетів та напрямів діяльності держави щодо охорони приватних і публічних інтересів у тій чи іншій сфері суспільних відносин шляхом юридичного забезпечення всього спектра соціальних, правових та економічних реформ стабільності та правопорядку державі. Форми проведення державної політики: -- Економічна - відтворення економічного та науково технічного потенціалу та створення умов для динамічного розвитку суспільного виробництва. Формами реалізації економічної політика є економічна стратегія та економічна тактика. -- Правова політика - засіб юридичної легітимації офіційного політичного курсу країни спрямованого на вдосконалення всього комплексу правових засобів. НПА: -- ЗУ від 11.09.2003 "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" | |
| Просмотров: 557 | Загрузок: 25 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |