| Главная » Файлы » Доклады » Доклады |
Чому виробники звертаються за послугами до торгових посередників.
| [ Скачать с сервера (136.0 Kb) ] | 08.02.2018, 10:13 |
| 1. Чому виробники звертаються за послугами до торгових посередників. 2. Сутність торговельно- посередницької діяльності: 2.1. Торгівельне посередництво як особливий вид підприємницької діяльності на ринку товарів та послуг. 2.2. Принципи, на основі яких здійснюють свою діяльність посередники. 2.3. Функції торговельних посередників. 2.4. Посередницькі операції,об’єкти і суб’єкти посередниць- ких операцій. 3. Проблеми становлення та розвитку торговельно-посередницької діяльності в Україні. Висновки Використана література ВСТУП Існує два основних способа доведення товару або послуги доспоживача: можна продавати його беспосередньо споживачу або реалізувати його через посередників. Сьогодні практично жоден виробник не обходиться без допомоги останніх. Реалізація через посередника звільняє виробника від необхідності йому самому знаходити покупців і здійснювати продаж. При збуті товару беспосередньо споживачу виробник отримує весь прибуток, але йому необхідно слідкувати за ефективністю реалізації . Він повинен реалізувати свій товар настільки ж ефективно, що і професійний посередник, і за ту ж ціну. Часто посередники напротязі багатьох років вкладають значні кошти в організацію складування і транспортування , тому товаровиробникові для забезпечення настільки ж ефективного збуту необхідно буде витратити просто астрономічні кошти.Тому кожен повинен займатися своїми справами: виробник – виробляти, посередник – доставляти товари до споживачів. Хоча можливі й виключення. Тому для розуміння ролі посередників в сучасній торгівлі необхідно взагалі з”ясувати :що таке торговельно-посередницька діяльність , в чому її сутність. Також необхідно визначити, який розвиток має в Україні торговельне посередництво, в чому його проблеми. 1. Чому виробники звертаються за послугами до торгових посередників? Чому виробники покладають частину роботи по збуту товарів на плечі посередників? Адже в результаті таких дій виробник не взмозі повністю контролювати, кому і яким чином продається його продукція. Послугами посередників користуються тому, що вони вміють найкращим чином запропонувати товари цільовому ринку. Використовуючи свої зв’язки, навики, переваги спеціалізації і високу якість роботи, посередники вчасності можуть принести виробнику більше користі, якби він здійснював збут своєї продукції самостійно. Проте в сучасній практиці спостерігається одне цікаве явище. А саме, на Заході, через дуже розвинену мережу інтернет та більш-менш врегульовану правову базу, споживачі взмозі здійснити пряме замовлення виробнику навіть перебуваючи у себе дома, користуючись лише комп’ютером та кредитною карткою. Тому потреба в наявності дистрибюторів скоротилася проте не в значній кількості. Оскільки замовлений товар не завжди відображав ту якість і бажання, яку жадав споживач. Тому щоб цього не траплялося більшість все ж таки звертаються за допомогою до торгових посередників. На мал. №1 показано, яким чином досягається економія засобів виробника, коли він користується послугами посередників. В частині А показано три виробника, які використовують прямий маркетинг для продажу своєї продукції трьом споживачам. Така система пропонує девять різних контактів виробників із споживачами. В частині Б показано, як три виробника діють через одного дистрибютора, який взаємодіє із трьома споживачами. Ця схема пропонує всього шість контактів. Таким чином, посередники значно зменшують об’єм роботи, яку необхідно виконати як виробникам, так і споживачам. З економічної точки зору, задача торгових посередників—трансформувати асортимент продукції, що випускається виробниками, в асортимент товарів, необхідних споживачам. Виробники у великій кількості випускають обмежений асортимент продукції, а споживачам необхідний широкий асортимент товарів в невеликій кількості. Виконуючи функції канала розподілу, посе-редники закуповують у багатьох виробників велику кількість товарів. Після цього вони подрібнюють цю партію товарів на більш менші частини, що включають у себе весь асортимент продукції, необхідний для споживача. Таким чином, посередники відіграють велику роль у встановленні співвідношення між попитом та пропозицією. 2. Сутність торговельно-посередницької діяльності. 2.1 Торговельне посередництво як особливий вид підприємницької діяльності на ринку товарів та послуг. Торговельно-посередницька діяльність — явище доволі поширене на міжнародних і внутрішніх ринках. В таких країнах, як Великобританія, США, Японія, Німеччина, Швеція на частку посередників приходиться до половини обороту товарів та послуг .В Україні торговельно-посередницька діяльність розвивається досить суперечливо: з одного боку— лібералізація торговлі, розширення зовнішньоекономічних зв’язків , роздрібле- ність і віддаленість постачальників і покупців , ускладнення комерційних операцій об’єктивно потребують прискореного формування інституту торгових посередників як елементу інфраструктури товарного ринку ; з іншого— нерозробленість нормативної бази, низький професійний рівень посередників,загальне недовір’я стримують процес формування посередницьких структур , заганяє їх діяльність в “тінь” . В зв’язку з цим особливої актуальності набувають питання сутності змісту посередництва в умовах національної економіки, форми проявлення , а також механізму регулювання торговельно-посередницької діяльності. Сутність торгового посередництва у нас , нажаль , трактується вузько і не зовсім правильно. Це поняття зводиться до здійснення угод суб’єктами від імені і за рахунок третьої особи. Насправді ж його потрібно розглядати як підприємницьку діяльність юридичних або фізичних осіб по забезпеченню комерційних операцій або як стадію обороту товарів та послуг. При цьому посередники здійснюють угоди як від імені і за рахунок замовника , так і від свого імені. Торговельно-посередницька діяльність має ряд особливостей: представляючи виробників, експортерів, покупців, посередники здійснюють за їхнім дорученням як юридичні, так і фактичні дії; посередники не тільки здійснюють угоди,а часто і фінансують їх, надають послуги , беруть на себе ризик; посередники здійснюють угоди і представляють інтереси замовника; угоди здійснюються на договірній основі. Таким чином,торговельне посередництво виступає особливим видом підприємницької діяльності на ринку товарів та послуг. Державний класифікатор України(введений Держстандартом України з 01.07.97.р) також відносить торговельне посередництво до окремих видів економічної діяльності у сфері обігу, яка має виражений підприємницький характер. Торговельне посередництво— обов’язковий елемент ринку. Фірми використовують посередників для найбільш кваліфікованого забезпечення зручності придбання продукції за факторами часу, місця, форми і власності; зниження витрат на реалізацію продукції або здійснення операцій з матеріально-технічного забезпечення виробництва; зниження рівня запасів готової продукції або необхідних матеріально-технічних ресурсів; зменшення кількості постачально-збутових операцій; кращого контактування зі споживачами або постачальниками— банками, транспортними, складськими, експедиторськими, страховими фірмами, іншими суб’єктами сфери товарного обігу; досягнення високої оперативності реакції на зміни ринкової кон’юнктури; підвищення ступеня конкурентоспроможності товарів; забезпечення доступу до первинної ринкової інформації. Розглядаючи торговельно-посередницьку діяльність в широкому розумінні,важливо визначити його зміст, види операцій, об’єкти і суб’єкти торговельного посередництва. 2.2. Принципи, на основі яких здійснюють свою діяльність посередники. В умовах ринкових відносин посередники-це суб’єкти незалежного і специфічного бізнесу, які здійснюють свою діяльність на основі таких принципів: • рівноправність сторін, тобто партнерські взаємовідносини посередника з виробниками і споживачами продукції ,що передбачає альтернативни вибору конттрагентів господарських зв’язків, однакову відповідільність за порушення умов договорів; • підприємливість, що означає господарську кмітливість, заінтересованість в реалізації резервів, винахідливість у вирішенні конкретних завдань; • оперативність, що передбачає мобільність, динамічність, і своєчасність виконання завдань постачально-збутової діяльності; • обслуговуваання контрагентів, тобто діяльність, яка випливає з їхніх потреб, надання їм комплексу послуг; • економічна заінтересованість суб’єктів господарювання в організації опосередкованих каналів розподілу; • комерційні засади діяльності, тобто ділова активність, виходячи зпотреби отримання посередником достатнього прибутку; • договірні засади взаємовідносин із контрагентами. 2.3. Функції торговельних посередників. Види і характер торговельно-посередницьких операцій обумовлюються функціями, які виконуються посередниками: 1. Дослідницька робота — збір інформації, необхідної для планування і покращання обміну. 2. Стимулювання збуту — короткотермінові заходи, спрямовані на збудження швидкої реакції ринку у відповідь на пропоновану фірмою продукцію. 3. Встановлення контактів — налагодження і підтримання зв’язків з потенційними покупцями. 4. Пристосування товарів — підгонка товару під вимоги покупців.Це стосується таких видів діяльності як виробництво, сортування,монтаж,упакування. 5. Проведення переговорів — спроби узгодження цін та інших умов для подальшого акту передачі власності. 6. Організація товароруху — транспортування і складування товарів. 7. Фінансування — пошук та використання кошт для покриття витрат діяльності з доставки товарів до споживачів. 8. Пийняття ризику — прийняття на себе відповідальності за доведення товарів до кінцевих споживачів. Виконання перших п’яти функцій сприяє заключенню угод, а наступних трьох — виконанню уже заключених угод. Питання не в тому, чи потрібно ці функції виконувати—потрібно і обов’язково,-- а скоріше у тому, хто повинен їх виконувати. Всім цим функціям властиві три загальні властивості: вони поглинають дефіцитні ресурси; нерідко можуть бути виконані краще завдяки спеціалізації; можуть виконуватися і посередниками, і виробником. Якщо частину їх виконує виробник, його витрати відповідно зростають, а, значить ціни на товар повинні бути вищими. При передачі частини функцій посередникам витрати, а внаслідок, і ціни виробника нижчі. Посередники у цьому випадку повинні вилучати плату, щоб покрити свої витрати по організації робіт. 2.4. Посередницькі операції, об’єкти і суб’єкти посередницьких операцій. Найбільш характерними посередницькими операціями в рамках перелікованих функцій являються операції по перепродажу товарів, комісійні, обмінні, консигнаційні, брокерські, агенські, лізингові, біржові, аукціонні. Посередники здійснюють операції на ринках засобів виробництва, сировини, нерухомості, товарів, послуг, цінних паперів, інтелектуальної власності. Відповідно і об’єкти посередницької діяльності відповідають виду ринку і його особливостям. Інакше кажучи, об’єктами посередницьких операцій виступають продукція промислового призначення, товари широкого вжитку, послуги, цінні папери тощо. Суб’єктами торговельно-посередницької діяльності являються фізичні та юридичні особи:торговці по договору, торгові агенти, комісійні фірми, консигнаційні склади, лізингові компанії, аукціонні центри, біржі та ін. Суб’єкти посередницької діяльності діляться на незалежні, частково залежні і залежні. Залежність настає в силу територіального цінового та інших обмежень посередника з боку замовника. Основні елементи торговельного посередництва представлені в таблиці.що подана нижче. На практиці їх значно більше,причому коло посередницьких операцій розширюється. Одночасно зростає і кількість посередників — оптових і дрібнооптових фірм, консигнаційних складів брокерських контор, дистриб’юторів, ділерів. Уже тепер вони контролюють значні території і сегменти внутрішнього ринку України. По мірі посилення позицій торгових посередників, товаровироб- ники,експортери ,крупні споживачі продукції все більше віддають їм перевагу в забезпеченні процесу купівлі-продажу. Але розвиток торговельно-посередницької діяльності пов’заний зі значними труднощами і складними проблемами. | |
| Просмотров: 424 | Загрузок: 8 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всего комментариев: 0 | |