| Главная » Файлы » Доклады |
| В разделе материалов: 3141 Показано материалов: 3131-3140 |
Страницы: « 1 2 ... 312 313 314 315 » |
|
Виконання тактичних завдань стає ефективнішим, якщо в процесі розслідування злочинів, поряд із слідчими діями, а також окремими прийомами, й оперативно-розшуковими заходами, використовуються комплекси цих дій. Такі комплекси або системи дій в криміналістиці називаються тактичними (А.В. Дулов, 1979; В.А. Журавель, 2006; В.М. Шевчук, 2004; В.І.Шиканов, 1978), іноді методичними (М.О. Селіванов, 1982), криміналістичними (О.М.Васильєв і М.П. Яблоков, 1984) або стратегічними (В.О. Образцов, 1997) операціями. Поняття тактичної операції є специфічним різновидом загального поняття "операція". «Операція» (від латинського operatio - дія) в етимологічному змісті означає сукупність погоджених за метою, часом і місцем бойових дій військ або авіації, флоту, які проводяться за єдиним планом або низка дій, спрямованих на виконання певного завдання, досягнення поставленої мети . |
|
Книги: 1) Андрейцев В.І. Екологія і законодавство України: У 2 кн. - К.: Юрінком Інтер, 1997. 2) Білявський Г.О., Бровдій В.М. Про класифікацію основних напрямів сучасної екології // Рідна природа. - 1995. - № 2. - С. 4-7. 3) Білявський Г.О., Бутченко Л.І., Навроцький В.М. Основи екології: Теорія та практикум. - К.: Лібра, 2002. 4) Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. - К.: Либідь, 1993. 5) Качинський А.Б., Хміль Г.А. Екологічна безпека України: аналіз, оцінка та державна політика. - К.: НІСД, 1997. 6) Кучерявий В.П. Екологія. - Львів: Світ, 2000. 7) Серебряков В.В. Основи екології. - К.: Знання-Прес, 2001. 8) Царенко О.М., Злобін Ю.А. Навколишнє середовище та економіка природокористування. - К.: Вища школа, 1999. |
|
Перш за все для того щоб повно та всебічно розкрити дану тему доповіді треба, розкрити зміст основоположних понять. На мою думку термін законність виступає основоположником оперативно розшукових дій, отже: * Законність — явище багатоаспектне і може виступати як прин¬цип. метод, режим. Законність є принципом діяльності держав¬них органів, громадських організацій, комерційних корпорацій, посадових осіб, громадян. Принцип законності притаманний лише демократичним державам, оскільки він є антиподом сва¬волі і беззаконня, припускає пов'язаність всіх органів держави правовими нормами, дії в їх рамках і в ім'я їх реалізації. Разом з тим з боку діяльності держави законність виступає як певний метод державного управління суспільством, тобто воно здійс¬нюється виключно правовими засобами. |
|
План Вступ 1. Історико-правова характеристика генетично-модифікованих організмів 2. Правові аспекти біологічної безпеки при поводженні з генетично-модифікованими організмами. 2.1. Ідентифікація і маркування ГМО 3. Характеристика законодавства Європейського Союзу у галузі безпеки ГМО. 3.1. Деякі питання відповідності законодавства України законодавству ЄС у сфері поводження з ГМО Висновки Список використаної літератури |
|
Лікувально-оздоровчий комплекс «ЖАЙВОРОНОК» Розташування: 500 м від центру міста Берегове. Під'їзд — асфальтована дорога. Опис: Триповерховий готель на 22 номери (56 місць), на першому поверсі — кафе-бар, сауна. З окремого входу є ресторан (120 місць), бенкетний зал (20 місць), пивний бар, винний підвал та дегустаційний зал. На території готелю знаходиться оздоровчий салон, закритий та 2 відкриті басейни термальних вод. На облаштованій території є двір з альтанками та дитячим майданчиком. Опалення: автономне водяне. Водопостачання: холодна та гаряча вода постійно. |
|
Злочинні порушення бюджетного законодавства, відповідальність за вчинення яких передбачено ст., ст. 80-3 та 80-4 Кримінального кодексу України, набувають все більшого розповсюдження та спричиняють великих матеріальних збитків державі. Тільки у 2000 році за даними МВС було викрито понад 5,1 тис. злочинів, пов’язаних з корисливими посяганнями на бюджетні кошти. Загальна сума викрадених та використаних не за цільовим призначенням бюджетних коштів склала понад 253 млн. гривень [1]. За інформацією Головного Контрольно-ревізійного управління проведеними протягом цього ж року ревізіями лише у бюджетних установах і організаціях виявлено фактів незаконного і не за цільовим призначенням витрачання бюджетних коштів на загальну суму 691,9 млн. гривень, що у 1,4 рази перевищує показник 1999 року [2]. У зв’язку з цим боротьба з вказаними правопорушеннями залишається серед приоритетних для органів внутрішніх справ. |
|
В современном мире, в связи с ослаблением нравственных и сексуальных запретов резко вырос спрос на различные виды порнографии. А как известно спрос рождает предложение (чем и поспешил воспользоваться криминальный бизнес). Дельцы теневой экономики изготавливают и распространяют миллионы видеокассет и компьютерных дисков порнографического характера, от продажи которых получают очень большие доходы. Украинская организованная преступность (преимущественно экономической направленности) в свою очередь уже давно взяла под контроль этот вид деятельности. Создаются подпольные киностудии, которые снимают порнографические фильмы. В порно бизнес путем уговоров, угроз, шантажа и т. п. по всей стране вовлекаются тысячи людей. |
|
Актуальність дослідження. Зміни в економіці України вимагають вирішення ряду принципово нових завдань, одним з яких є максимально ефективна діяльність підприємства, що не в останню чергу, забезпечується ефективністю використання трудових ресурсів. Помилки в процесі мотивації персоналу призводять до серйозних витрат часу, фінансових проблем, що може стати причиною зниження конкурентоспроможності, а іноді й загибелі компанії. Класична школа менеджменту вчить, що необхідними умовами забезпечення успішної роботи компанії є вдале формулювання системи цілей компанії, чітке доведення її до кожного працівника, мотивація персоналу на основі оцінки внеску кожного працівника в досягнення поставлених цілей. Тільки знаючи, що спонукає людину до діяльності, які мотиви лежать в основі її праці, можна розробити ефективну систему форм і методів управління її поведінкою. Отже, від ефективної мотивації персоналу організації безпосередньо залежить успішне її існування. |
|
Характеристики послуг та їх надання Вимоги до послуги повинні бути чітко встановлені у вигляді харак-теристик, що піддаються спостереженню і допускають оцінювання їх спо-живачем. Пов’язані з наданням послуг процеси також вимагають опису за до-помогою характеристик, спостереження за якими для споживача не завжди можливе, але які безпосередньо визначають рівень надання послуги. Обидва різновиди характеристик повинні допускати їхнє оцінювання організацією, яка надає послуги, на відповідність прийнятим нормам. Характеристика послуги чи її надання може бути кількісною (підда-ється вимірюванню) або якісною (піддається порівнянню) залежно від того, як і хто дає їй оцінку – організація, яка надає послуги, або споживач. Багатьом якісним характеристикам, що отримали об’єктивну оцінку споживачів, може надалі даватися кількісна оцінка організацією, яка надає послуги. До характеристик, які можуть зазначатися в нормативних доку¬ментах, належать : - потужності, можливості, чисельність персоналу і кількість матеріалів ; - час очікування, час надання і час технологічного циклу послуги ; - гігієна, безпека, безвідмовність та гарантії ; - чуйність, доступність і ввічливість персоналу, комфортність та естетич¬ність оточення, компетентність, надійність, точність, повнота, відповід¬ність сучасному рівню, достовірність та ефективність контактів. У більшості випадків управління характеристиками послуг та їх на-данням може бути досягнуте лише за рахунок управління процесом надан-ня послуги. Тому важливу роль у досягненні і підтриманні необхідного рівня якості послуги відіграють вимірювання параметрів процесу і управ-ління ним. Незважаючи на те, що інколи під час надання послуги важливе усунення виявлених недоліків, здебільшого неможливо покластися на контроль нада¬ної послуги як засіб впливу на якість послуги в точках взаємодії із спожи¬вачем, де споживач часто спроможний виявити будь-яку невідповідність. Процес надання послуг може коливатися в межах від високомеха-нізованого (як при прямому набиранні номера абонента, що викликається по телефону) до повністю персоніфікованого (як це, наприклад, відбу-вається при наданні юридичних, медичних чи консультаційних послуг). Чим повніше може бути описаний процес ( зазначенням засобів механізації чи в детальних методиках ), тим більшою є можливість застосування струк¬турованих і упо¬рядкованих принципів системи якості. |
|
МОВА І СТИЛЬ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ Метою будь-якої наукової праці є виявлення нових фактів, висновків, рекомендацій, закономірностей або ж уточнення відомих раніше, але недостатньо досліджених. Для написання статті передусім треба розробити план. Наприклад, для статті обсягом сім-вісім машинописних сторінок план має виглядати так: 1) вступ – постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими практичними завданнями – 5-10 рядків; 2) "вихідні передумови” - останні дослідження та публікації, на які спирається автор, виділення невирішених частин загальної проблеми – близько 1/3 сторінки; 3)формулювання цілей статті – важливий розділ роботи, оскільки з нього читач визначає корисність для себе пропонованого матеріалу – 5-10 рядків; 4)виклад матеріалу – 5-6 сторінок; 5) закінчення – містить висновки, стисло подаються перспективи подальшого дослідження в цьому напрямі. Мові та стилю наукової праці слід приділити дуже серйозну увагу, оскільки мовно-стилістична культура тексту найкраще виявляє загальну культуру його автора. Для наукового тексту характерним є смислова завершеність, цілісність і пов’язаність. Найважливішим засобом вираження логічних зв’язків є специфічні функціонально-синтаксичні засоби, що вказують на послідовність розвитку думки (спочатку, насамперед, потім, по-перше, по-друге, отже), заперечення (проте, тимчасом, але, тоді як, одначе, аж ніяк), причинно-наслідкові відношення (таким чином, тому, завдяки цьому, відповідно до цього, унаслідок цього, окрім цього, до того ж), перехід від однієї думки до іншої (перейдемо до…, звернімося до…, розглянемо, зупинимось на…, розглянувши, треба зупинитися на…, варто розглянути…), результат, висновок (отже, значить, як висновок, на закінчення зазначимо, все сказане дає змогу зробити висновок, підсумовуючи, слід сказати…). |